От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по праву

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Оригинальное название

Інформованість особистості як фактор реалізації свободи совісті

Сокращенное названиеІнформованість особистості як фактор реалізації свободи совісті
Описание
[Електронний ресурс] / А.В. Швецова // Культура народов Причерноморья. — 2000. — N14. — С. 147-149 — укp. [N=013304]
Смотрите также:
  • Свобода совісті в процесі демократизації українського суспільства: соціально-філософський аналіз

             Здійснено соціально-філософський аналіз свободи совісті як частини загальногромадянських прав і свобод у процесі побудови в Україні демократичної держави. Наведено визначення поняття "свобода совісті". Виявлено його специфіку та взаємозв'язок з суспільними відносинами. На підставі історичного аналізу, розподілено процес розвитку свободи совісті за періодами, кожний з яких взаємопов'язаний з демократичними процесами. На функціонування свободи совісті у сучасній Україні впливають процеси демократизації та політичної модернізації. Зазначено, що механізми демократизації можуть діяти тільки за умови беззастережного забезпечення права кожної людини та громадянина на свободу совісті. У зв'язку з цим наявність свободи совісті є умовою реалізації процесів демократизації.
  • Проблема реалізації свободи совісті в Збройних силах України

             Проаналізовано чинне законодавства щодо реалізації права на свободу світогляду і віросповідання в Збройних силах України та запропоновано можливі шляхи його вдосконалення.
  • Релігієзнавчо-правовий аналіз змісту та реалізації принципу свободи совісті й віросповідання в Україні

             Здійснено комплексний релігієзнавчо-правовий аналіз змісту та реалізації принципу свободи совісті й віросповідання в Україні у контексті сучасних міжнародно-правових стандартів. У суб'єктно-екзистенціальному та суспільно-інституалізованому вимірах свобода совісті є важливим критерієм оцінки гуманістичної сутності тієї чи іншої держави, її демократичності. Встановлено, що рівень практичної реалізації правового аспекту свободи совісті й віросповідання полягає у виробленні державної політики щодо релігії та церкви, пріоритетна роль у якій належить зближенню державної правової системи зі світовою, наданню на національному рівні демократичної спрямованості всьому процесу законотворення. З'ясовано ознаки сучасної моделі державно-церковних відносин в Україні, які характеризуються демократичністю, послідовністю та зваженістю, а базові конституційно-правові положення даної моделі відповідають демократичним принципам і загалом задовольняють права та свободи людини, спираючись при цьому на багатовікову спадщину врегулювання відносин між церквою та державою як двома важливими соціальними інститутами.
  • Правове регулювання свободи совісті, віросповідання і діяльності релігійних організацій у радянській Україні (1919 - 1929 рр.)

             Досліджено теоретичні та методологічні аспекти формування системи засобів правового регулювання суспільних відносин у релігійній сфері життєдіяльності людини, розкрито його значення у забезпеченні права на свободу совісті та віросповідання. Розглянуто філософсько-методологічні та концептуальні підходи, на яких базувалося науково-теоретичне обгрунтування комплексного формально-нормативного закріплення права на свободу совісті та віросповідання у радянській Україні 1919 - 1929 рр. Розкрито важливе значення у даному процесі диференційованого підходу, використаного для розмежування агресивно-атеїстичних дискримінаційних положень пов'язаної з ним практичної діяльності та жорстких вимог світськості. Охарактеризовано основні етапи відтворення й удосконалення процесу правового регулювання свободи совісті, віросповідання та діяльності релігійних організацій у радянській Україні даного періоду. Зроблено розмежування понять свободи совісті як свободи особистісного самовизначення та творчої самореалізації у системі настанов, координат світоглядного, віросповідного вибору та свободи релігійної дії. Запропоновано визначення свободи совісті як способу реалізації можливостей, втілених у праві на свободу віросповідання (дійсній волі сумління) та праві на свободу релігійної дії (церковній волі). Проаналізовано діяльність вищих органів державної влади 1919 - 1929 рр. щодо забезпечення правового регулювання суспільних відносин у релігійній сфері життєдіяльності людини. З урахуванням історичного досвіду наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинної редакції Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" N 987-XII від 23 квітня 1991 р., розроблено рекомендації щодо удосконалення діяльності Державного комітету України у справах національностей і релігій.
  • Свобода особистості як форма її самореалізації (історико-філософський аспект)

             Обгрунтовано фундаментальну значимість класичної історико-філософської спадщини для сучасного розв'язання проблеми індивідуальної свободи. Показано, що свобода особистості завжди є свободою вибору індивіда. Зазначено, що вибір є критеріальним показником і визначником особистісної свободи та міри. Визначено роль "творчості свободи" як її сутнісної інтенції. Обгрунтовано, що сучасна історико-філософська теорія дає змогу визначити діяльнісний аспект творчості свободи. Доведено, що свобода іманентна людині, а людина як особистість - це, насамперед, вибір. Свобода особистості є проблемою самореалізації індивіда засобами вибору його світоглядної та життєвої позиції в ситуації "екзистенційної напруги" та діяльнісної справності, спрямованої на творчість свободи.
  • Права і свободи

    Вступ. 3 1. Поняття і класифікація конституційних прав і свобод. 4 2. Особисті права і свободи. 8 3. Політичні права і свободи. 12 4. Соціально-економічні права і свободи. 13 5. Основні обов‘язки громадян. 19 Висновок. 23 Використана література. 25
  • Міжнародно-правовий захист права на свободу совісті та віросповідання

             Проведено комплексне дослідження міжнародно-правового захисту права людини на свободу совісті та віросповідання. Розглянуто генезис даного права на свободу совісті та віросповідання у міжнародному праві. Проаналізовано міжнародно-правові стандарти даного права на універсальному рівні у межах ООН і на регіональному рівні у межах Ради Європи. Досліджено міжнародно-правове співробітництво України у сфері захисту права людини на свободу совісті та віросповідання.
  • Стратегія життя особистості як фактор розвитку суспільства

             Визначено стратегію життя особистості як фактор розвитку суспільства. Розкрито суть поняття "стратегія життя особистості", що відображає процес виконання головного, довготривалого та стійкого життєвого завдання, характер якого залежить від індивідуальних особливостей (переваг) суб'єкта життя, ступеня невизначеності та нелінійності життєвого середовища (ситуації). З'ясовано, що стратегія життя особистості відображає спосіб вирішення головного, довготривалого та стійкого завдання життя або його етапу, що надає діяльності суб'єкта певну спрямованість. Розкрито механізм впливу стратегії життя особистості на розвиток суспільства шляхом формування соціального капіталу в єдності стилізації життя та ідеології. Визначено напрями оптимізації стратегії життя особистості, які сприяють формуванню соціального капіталу суспільства.
  • Зміст і гарантії забезпечення реалізації свободи пересування людини та громадянина в Україні

             Проаналізовано юридичну природу та зміст конституційного поняття "свобода пересування", здійснено комплексне вивчення нормативно-правових актів України, спрямованих на забезпечення здійснення свободи пересування людини та громадянина в Україні, обмеження свободи пересування, встановлення юридичної відповідальності. Розглянуто систему державного управління в сфері гарантування свободи пересування, внесено конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення відповідного національного законодавства України.
  • Проблема свободи і еволюція західної правосвідомості (християнський контекст)

             Розглядається проблема залежності головних тенденцій в еволюції західної правосвідомості від специфічного рішення проблеми свободи. Центральним моментом дослідження є нове її розуміння, яке спонукає формуванню особистості як справжнього суб'єкту права, появі феномену правосвідомості, яка базується на цінностному підході до права. Це веде до появи норми як моделі, що накладується на соціальну реальність. Нормативна структура перестає бути чистою репресією, але навпаки - створює простір свободи особистості, привносить різноманітність в потенційні практики поведінки. Виникає внутрішня дихотомія в сприйнятті влади. Оскільки вона від Бога, їй необхідно підлягати. Але якщо вона обожувана, то є потенційно небезпечною і західна правосвідомість еволюціонує в бік необхідності її внутрішнього розподілення, який і є основою позитивного рішення проблеми свободи. Нове рішення проблеми свободи, що формується у християнському соціокультурному контексті, спонукає еволюції західної правосвідомості і практичному закріпленню її результатів, що обумовило соціальний прогрес західної цивілізації.
  • Контрольна робота з релігієзнавства

    Вступ 3 1.Функції релігії 4 2. Роль релігії в суспільстві 5 3. Свобода совісті як регулятивний фактор в суспільстві 6 Висновок 7 Література: 8
  • Феномен соціальної свободи

             Визначено зміст та двоїсту, суперечливу структуру соціальної свободи, особливості розгортання рефлексивних ресурсів цієї свободи. Проблему співвідношення свободи та соціальної свободи розглянуто в межах теоретико-методологічної моделі діалектичного розгортання категорій загального, одиничного й особливого. Абстрактно-універсальні характеристики свободи як онтологічної основи будь-якої форми людської діяльності істотно конкретизуються в понятті соціальної свободи як здатності індивіда активно соціалізуватися, адаптуючи сформовані в суспільстві форми обмеження та приймаючи до уваги міру ускладнення системних зв'язків між суб'єктами соціальної активності. Запропоновано критерії та чинники оптимізації процесів розгортання соціальної свободи в українському суспільстві, проведено цілісний аналіз тенденцій розвитку універсальних форм даної свободи.
  • Екологічні параметри свободи особистості

             Досліджено історичний процес взаємодії людини з довкіллям, відокремлено способи впливу людини на природу, що характеризують сутнісні ознаки стану суспільства та самої людини. Базуючись на понятті джерела соціального існування та його визначення як специфічного соціоприродного процесу, що розвивається за участю людини, висвітлено принципово значущі сторони та аспекти взаємодії людини та природи, взаємний вплив соціальних і природних процесів, в т. ч. процесів "іншої природи". На підставі визначення джерела соціального існування та способу екзистенціальної взаємодії соціума та природи розроблено концепцію основних періодів (чи епох) в історії людства, з характерними для них універсальними типами суспільств. Вперше введено поняття "залежне суспільство", "обумовлене суспільство" і "автономне суспільство" до категоріального обігу дослідження процесу соціально-історичного розвитку людини. З урахуванням характеру взаємодії людини та природи подано визначення екологічного імперативу, який означає вплив (і в окремому сенсі - повеління) умов (екологічного) довкілля на організацію соціальної діяльності людини та реалізацію її соціальної свободи в процесі такої діяльності. Сформульовано поняття екологічних параметрів, як показників або величин, які характеризують основні властивості соціоприродної системи та дозволяють визначити можливості реалізації сутнісних властивостей особистості, її соціальної свободи в процесі діяльності за умов конкретного екологічного довкілля.
  • Арабо-мусульманський світогляд у вимірі повсякденного буття особистості

             Визначено методологічні засади соціально-філософського аналізу мусульманського світогляду в аспекті повсякденного буття особистості. Проаналізовано наукові дослідження феномену арабо-мусульманського світогляду особистості у суспільствознавчій думці. З'ясовано основні поняття, що характеризують мусульманський світогляд особистості в арабському суспільстві та процес його генези. Вивчено зміст, цінності, особливості світогляду мусульманина як передумови реалізації ним особистісного проекту життя, висвітлено межі його світоглядної свободи. З'ясовано чинники формування світогляду особистості мусульманина у сучасному арабському світі. Виявлено тенденції розвитку його світоглядної парадигми у контексті соціально-культурних змін у сучасному арабському світі.
© 2007-2020