От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по гуманитарным наукам

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Оригинальное название

Використання пелеток птахів родини Laridae під час вивчення мікротеріофауни

Сокращенное названиеВикористання пелеток птахів родини Laridae під час вивчення мікротеріофауни
Описание
[Електронний ресурс] / Н. Атамась // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. — 2002. — Вип. 30. — С. 3-7. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
Смотрите также:
  • Циклофілідні цестоди родини Dilepididae наземних птахів України

             Досліджено фауну, систематику, екологію цестод родини Dilepididae наземних птахів України. Виявлено 62 види дилепідид, з них 29 вперше зареєстровано в Україні. Отримано нові відомості про коло хазяїв дилепідид. Встановлено таксономічну структуру дилепідид наземних птахів України. Оцінено місце дилепідидофауни наземних птахів України у світовій фауні даної групи цестод. З'ясовано характер залежності видового складу дилепідид від особливостей живлення та біологічної приуроченості птахів. На прикладі трьох видів ластівок показано особливості формування локальної та регіональної цестодофауни.
  • Епізоотологічний моніторинг вірусних хвороб у диких птахів в Україні

             Проаналізовано епізоотичну ситуацію щодо вірусних хвороб у диких птахів України. Розглянуто методи діагностики інфекційних хвороб. Проведено імунологічні та вірусологічні дослідження. Доведено інфікованість диких мігруючих водоплавних птахів 4-х видів, синатропних птахів 9-ти видів, 11-ти фонових видів Сходу та Півдня України, які не пов'язані з сільськогосподарською птицею, збудниками ньюкаслської хвороби, грипу, синдрому зниження несучості-76, вірусного гепатиту каченят, інфекційного бронхіту курей, інфекційного ларинготрахеїту, хвороби Гамборо, вірусного ентериту гусей. Викладено методику виготовлення та використання в імунологічних реакціях екстрактів жовтків яєць диких птахів. Розроблено програму постійного епізоотологічного моніторингу диких птахів.
  • Формування скелета кінцівок в ембріогенезі нагніздних та виводкових птахів

             Проведено порівняльний аналіз формування скелета кінцівок у представників нагніздних і виводкових птахів (Corvus frugilegus, Riparia riparia Coturnix japonica, Larus argentatus). Виявлено особливості формування скелета кінцівок у нагніздних і виводкових птахів з різним типом розвитку, які не узгоджуються з усталеними уявленнями. Встановлено, що основні скелетні елементи кінцівок у нагніздних виводкових птахів закладенаються однакових стадіях ембріогенезу. Відзначено, що формування притаманним птахам комплексних структур скелета кінцівок ("radiale", carpometacarpus, tibiotarsus, tarsometatarsus) у нагніздних і виводкових видів відбулось синхронно. У виводкових птахів виявлено більш інтенсивне заміщення хрящової тканини кістковою. Досліджено онтогенетичну алометрію скелета кінцівок нагніздних і виводкових птахів в ембріогенезі.
  • Паліноморфологія родини Amaranthaceae

             Описано різноманіття будови оболонки пилкових зерен родини Amaranthaceae. Виділено близько 30 ознак будови оболонки пилкових зерен для кожної з двох підродин (Amaranthoideae та Gomphrenoideae) родини. Підтверджено належність пилкових зерен родини Amaranthoideae до двох паліноморфотипів, досліджених Г.Ердтманом у 1956 р. (Amaranthus- тип та Gomphrena-тип), у межах панпоратного палінокласу. Висвітлено 23 підтипи і 4 групи пилкових зерен у межах морфотипів. Навдено зведення паліноморфологічних даних в 85 % родів та 27 % видів родини Amaranthaceae, дихотомічний і політомічний методи для визначення видів родини Amaranhaceae за будовою оболонки пилкових зерен.
  • Імуностимуляція курчат екстрактом лімфоїдним птахів-реконвалесцентів при щепленні проти ньюкаслської хвороби

             Розроблено технологію виготовлення й одержано новий імуностимулювальний екстракт лімфоїдний птахів-реконвалесцентів (ЕЛПР), який є фізіологічним імуностимулятором. Детально описано та відображено схеми застосування ЕЛПР. Вивчено імуностимулювальні властивості ЕЛПР. Установлено підвищення імунного статусу птахів і посилення імунної відповіді у разі вакцинації проти ньюкаслської хвороби. Визначено оптимальне дозування, а також оптимальні терміни застосування ЕЛПР стосовно часу вакцинації проти зазначеної хвороби. Проведено порівняльне вивчення різних способів його застосування за умов ентерального, внутрішньом'язового та інтраперитонального використання. Перевагу надано ентеральному методу введення. Проведено науково-виробниче випробування препарату лімфоїдної тканини, з'ясовано його вплив на захворюваність, збереження та продуктивність.
  • Структура й особливості формування фауни та населення птахів середнього міста (на прикладі Чернівців)

             Дисертацію присвячено питанням комплексного вивчення просторово-часових особливостей структури та формування видового складу і населення птахів середнього міста (на прикладі Чернівців) за основними еколого-фауністичними показниками. Розроблено класифікаційну структуру міських екосистем, на основі якої виділено орнітокомплекси. Встановлено, що видовий склад птахів Чернівців не є пропорційно зменшеною копією регіональної авіфауни, а місто виконує роль своєрідного активного фільтра. Досліджено біотопічний розподіл орнітоелементів, з'ясовано ступені синантропізації орнітофауни та значимість видів. Проаналізовано якісний і кількісний склад орнітокомплексів, їх просторово-часову динаміку та шляхи формування.
  • Біогеоценотичні та популяційні адаптації птахів в трансформованих ландшафтах Північно-Східної України (на прикладі роду Turdus)

             Вперше на прикладі представників роду Turdus показано основні біогеоценотичні популяційні адаптації птахів до екологічних факторів. Встановлено закономірності еколого-ландшафтного розміщення дроздових птахів та проведено аналіз особливостей просторового розміщення гнізд дроздів в залежності від біогеоценотичних та антропогенних факторів. Вперше виявлено динамізм оологічних параметрів птахів одного роду в умовах дії антропогенного пресу. В умовах трансформованих ландшафтів показано вплив різних екологічних факторів на плодючість та продуктивність розмноження. Проаналізовані причини флюктуації чисельності птахів та пульсації їх ареалів. Проведена комплексна оцінка біоценотичної ролі дроздів в ландшафтах.
  • Гельмінтофауна та гельмінтоценози диких водоплаваючих птахів Біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е.Фальц-Фейна, розробка заходів боротьби та профілактики

             Дисертацію присвячено питанням вивчення гельмінтофауни та гельмінтоценозів у диких водоплаваючих птахів заповідника "Асканія-Нова" . Висвітлені показники гельмінтофауни та гельмінтоценозів, їх залежність від віку, сезону, умов помешкання та годівлі. Запропоновані науково обгрунтовані протигельмінтозні схеми боротьби та профілактики.
  • Птахи Чорноморсько-Середземноморського пролітного шляху (екологічні особливості, моніторинг, різноманіття)

             Проведено комплексне екологічне дослідження різноманіття орнітофауни, а також денної та нічної міграції птахів у межах цілісних ареалів за допомогою радіолокаційної техніки на підставі даних про гніздування та міграцію птахів Чорноморського та Середземноморського басейнів, де проходять найбільш потужні міграційні шляхи птахів. За результатами дослідження створено моделі екологічних параметрів нічної (переважно часових параметрів) і денної міграції птахів Чорноморсько-Середземноморського пролітного шляху на підставі багатофакторного аналізу. За допомогою радіолокаційної техніки та доступних в Інтернеті даних, одержаних супутникових систем, уточнено вплив кліматичних і погодних факторів на денну міграцію птахів Чорноморсько-Середземноморського пролітного шляху та створено прогностичну модель інтенсивності міграції для використання в системі безпеки авіаційних польотів. Обгрунтовано та доведено доцільність проведення оцінювання та моделювання динаміки чисельності й інших екологічних параметрів міграції птахів з використанням радіотелеметрії, візуальних спостережень, радіолокаційної техніки та застосуванням прикладних комп'ютерних програм, а також моделювання трендів популяцій птахів. Проведено порівняльний аналіз трендів популяцій мігруючих і гніздових птахів і встановлено закономірності динаміки чисельності у межах їх цілісних ареалів.
  • Вплив атмосферних явищ на міграцію птахів

             Узагальнено досвід та сучасні гіпотези щодо впливу погодних умов на характер міграцій птахів. Наведено результати досліджень, виконаних у різних регіонах, підкреслено блокуючу і стимулюючу роль погодних факторів. Систематизовано різноманітні наукові дані стосовно взаємозв'язків між міграцією та погодними умовами. Наведено основні атмосферні чинники, що впливають на характер та інтенсивність міграційних процесів.
  • Ультраструктурні та гістологічні особливості реакції надниркових залоз птахів на стрес

             З використанням експериментальних моделей вивчено перебіг фізіологічних подій за дії різних стресорних ситуацій. За результатами аналізу морфологічних і функціональних характеристик гіпоталамо-адреналової системи птахів зроблено припущення щодо існування особливостей у розвитку стрес-реакцій, викликаних гострими холодовим та іммобілізаційним стресорами. Відзначено, що відмінності між стрес-реакціями, спричиненими охолодженням та іммобілізацією, полягають в особливостях динаміки та ступеня вираженості адаптивних змін. Уперше здійснено порівняльне гістологічне, ультраструктурне та біохімічне дослідження ефектів фармакологічної стимуляції або пригнічення активності кортикостероїд- (КС)- та катехоламін- (КА)-продукуючих клітин наднирників птахів. Одержано нові дані про ультраструктурні особливості реакції адреналових клітин птахів на холодовий стрес, а також ефект фармакологічної модуляції активності КС- і КА-продукуючих клітин наднирників. Визначено вплив хронічних ін'єкцій спіронолактону, еналаприлу, цититону та метилдопа на функції клітин наднирників птахів за їх нормального стану і у разі холодового стресу. Відзначено щодо можливості продукування глюкокортикоїдів або мінералокортикоїдів у адренокортикоцитах птахів залежно від потреб, на відміну від ссавців.
  • Консортивні зв'язки птахів у дібровах степового Придніпров'я як фактор стійкості лісових екосистем

             Досліджено процес формування системи консортивних зв'язків птахів у індивідуальних консорціях чотирьох деревних порід дуба звичайного, ясена звичайного, липи серцелистої, клена польового. Виявлено видовий склад угруповань птахів-консортів деревних порід у липово-ясеневих дібровах Присамар'я, рівень їх добової активності та мінливості цих параметрів. У складі індивідуальних консорцій деревних порід на протязі року зафіксовано 40 видів птахів і 11 видів взаємодій птахів з ядрами консорцій. Визначено, що зазначені зв'язки належать головним чином до топічних та трофічних; форичні зв'язки мають у птахів помітну сезонну динаміку, а фабричні є опосередкованими і нечисленними. Виявлено, що зі зміною вікового стану ядра консорції від віргінільного до зрілого та старого генеративного інтенсивність зв'язків збільшується у 5 - 20 разів залежно від породи та вікового стану, а також збільшується видовий склад птахів-консортів з 1 - 2 до 27 видів. Установлено, що стабілізація системи консортивних зв'язків птахів з автотрофом у дуба звичайного, ясена звичайного, липи серцелистої відбувається у віковому стані g1, а в клена польового - у віковому стані v. Визначено особливості міжсезонної динаміки видового складу, рівня активності та просторового розподілу птахів-консортів у індивідуальних консорціях деревних порід. Консорція дуба звичайного відзначається найбільш різноманітними функціональними групами птахів. Функціональний склад птахів у консорціях характеризується переважанням дріміофілів та значними коливаннями співвідношення річних і сезонних видів. Переважаючою серед трофоморф є група зоофагів. Досліджено процеси трансформації системи консортивних зв'язків птахів у біогеоценозах з антропогенними навантаженнями.
  • Екологічні особливості орнітофауни штучних гідроекосистем природних районів Західного Поділля і Малого Полісся Тернопільщини

             Досліджено видову різноманітність та чисельність популяцій водно-болотяних (ВБ) і навколоводних (НКВ) птахів, строки їх міграцій, гніздову біологію та трофічні особливості. Проаналізовано внутрішньовидові та міжвидові відносини птахів, їх вплив на видову різноманітність. Наведено оцінку кількісного співвідношення видів у змішаних колоніях за індексом Шеннона. Вивчено біотопічний розподіл ВБ і НКВ птахів, встановлено ступінь схожості за видовою різноманітністю орнітофауни різних типів штучних гідроекосистем за індексом Серенсона. Досліджено вплив абіотичних, біотичних та антропічних факторів на орнітофауну, а також її зворотній вплив на функціональний стан штучних гідроекосистем. Розроблено заходи щодо раціонального використання та охорони ВБ та НКВ птахів у штучно створених гідроекосистемах досліджуваного регіону.
  • Систематика, фітогеографія та генезис родини Chenopodiaceae Vent.

             Наведено результати комплексного таксономічного та фітогеографічного аналізу родини Chenopodiaceae у світовій флорі, отриманих на основі вивчення матеріалів 48-ми гербаріїв світу та значної кількості літератури. Внесено суттєві таксономічні зміни до системи родини та систем родів Chenopodium, Dysphania, Corispermum (Chenopodiaceae) та Amaranthus (Amaranthaceae). У процесі дослідження валідизовано 57 нових таксонів і номенклатурних комбінацій, провізорно запропоновано ще 43 нові таксони та комбінації. У родині Chenopodiaceae визнано 12 триб, 100 родів і принаймні 1325 видів. Проведено детальний аналіз філогенетично-таксономічної диференціації та запропоновано історико-фітогеографічні реконструкції для родини у цілому, а також для модельних родів Chenopodium, Dysphania, Corispermum, Salsola та Amaranthus. Виділено основні історичні міграційні шляхи представників Chenopodiaceae. Розглянуто закономірності розселення адвентивних та інвазійних видів родини. Обгрунтовано оригінальну концепцію, що пояснює передумови доместикації предків культурних рослин шляхом аналізу їх еколого-ценотичних стратегій. Уточнено критерії відбору видів для охорони та запропоновано взяти під охорону деякі види Chenopodiaceae.
© 2007-2020