От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по гуманитарным наукам

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Оригинальное название

Вплив атмосферних явищ на міграцію птахів / А.В. Мацюра // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2005. — N 20. — С. 185-190. — Бібліогр.: 36 назв. — укp.

Сокращенное названиеВплив атмосферних явищ на міграцію птахів
Описание
         Узагальнено досвід та сучасні гіпотези щодо впливу погодних умов на характер міграцій птахів. Наведено результати досліджень, виконаних у різних регіонах, підкреслено блокуючу і стимулюючу роль погодних факторів. Систематизовано різноманітні наукові дані стосовно взаємозв'язків між міграцією та погодними умовами. Наведено основні атмосферні чинники, що впливають на характер та інтенсивність міграційних процесів.
Смотрите также:
  • Птахи Чорноморсько-Середземноморського пролітного шляху (екологічні особливості, моніторинг, різноманіття)

             Проведено комплексне екологічне дослідження різноманіття орнітофауни, а також денної та нічної міграції птахів у межах цілісних ареалів за допомогою радіолокаційної техніки на підставі даних про гніздування та міграцію птахів Чорноморського та Середземноморського басейнів, де проходять найбільш потужні міграційні шляхи птахів. За результатами дослідження створено моделі екологічних параметрів нічної (переважно часових параметрів) і денної міграції птахів Чорноморсько-Середземноморського пролітного шляху на підставі багатофакторного аналізу. За допомогою радіолокаційної техніки та доступних в Інтернеті даних, одержаних супутникових систем, уточнено вплив кліматичних і погодних факторів на денну міграцію птахів Чорноморсько-Середземноморського пролітного шляху та створено прогностичну модель інтенсивності міграції для використання в системі безпеки авіаційних польотів. Обгрунтовано та доведено доцільність проведення оцінювання та моделювання динаміки чисельності й інших екологічних параметрів міграції птахів з використанням радіотелеметрії, візуальних спостережень, радіолокаційної техніки та застосуванням прикладних комп'ютерних програм, а також моделювання трендів популяцій птахів. Проведено порівняльний аналіз трендів популяцій мігруючих і гніздових птахів і встановлено закономірності динаміки чисельності у межах їх цілісних ареалів.
  • Формування скелета кінцівок в ембріогенезі нагніздних та виводкових птахів

             Проведено порівняльний аналіз формування скелета кінцівок у представників нагніздних і виводкових птахів (Corvus frugilegus, Riparia riparia Coturnix japonica, Larus argentatus). Виявлено особливості формування скелета кінцівок у нагніздних і виводкових птахів з різним типом розвитку, які не узгоджуються з усталеними уявленнями. Встановлено, що основні скелетні елементи кінцівок у нагніздних виводкових птахів закладенаються однакових стадіях ембріогенезу. Відзначено, що формування притаманним птахам комплексних структур скелета кінцівок ("radiale", carpometacarpus, tibiotarsus, tarsometatarsus) у нагніздних і виводкових видів відбулось синхронно. У виводкових птахів виявлено більш інтенсивне заміщення хрящової тканини кістковою. Досліджено онтогенетичну алометрію скелета кінцівок нагніздних і виводкових птахів в ембріогенезі.
  • Циклофілідні цестоди родини Dilepididae наземних птахів України

             Досліджено фауну, систематику, екологію цестод родини Dilepididae наземних птахів України. Виявлено 62 види дилепідид, з них 29 вперше зареєстровано в Україні. Отримано нові відомості про коло хазяїв дилепідид. Встановлено таксономічну структуру дилепідид наземних птахів України. Оцінено місце дилепідидофауни наземних птахів України у світовій фауні даної групи цестод. З'ясовано характер залежності видового складу дилепідид від особливостей живлення та біологічної приуроченості птахів. На прикладі трьох видів ластівок показано особливості формування локальної та регіональної цестодофауни.
  • Епізоотологічний моніторинг вірусних хвороб у диких птахів в Україні

             Проаналізовано епізоотичну ситуацію щодо вірусних хвороб у диких птахів України. Розглянуто методи діагностики інфекційних хвороб. Проведено імунологічні та вірусологічні дослідження. Доведено інфікованість диких мігруючих водоплавних птахів 4-х видів, синатропних птахів 9-ти видів, 11-ти фонових видів Сходу та Півдня України, які не пов'язані з сільськогосподарською птицею, збудниками ньюкаслської хвороби, грипу, синдрому зниження несучості-76, вірусного гепатиту каченят, інфекційного бронхіту курей, інфекційного ларинготрахеїту, хвороби Гамборо, вірусного ентериту гусей. Викладено методику виготовлення та використання в імунологічних реакціях екстрактів жовтків яєць диких птахів. Розроблено програму постійного епізоотологічного моніторингу диких птахів.
  • Біогеоценотичні та популяційні адаптації птахів в трансформованих ландшафтах Північно-Східної України (на прикладі роду Turdus)

             Вперше на прикладі представників роду Turdus показано основні біогеоценотичні популяційні адаптації птахів до екологічних факторів. Встановлено закономірності еколого-ландшафтного розміщення дроздових птахів та проведено аналіз особливостей просторового розміщення гнізд дроздів в залежності від біогеоценотичних та антропогенних факторів. Вперше виявлено динамізм оологічних параметрів птахів одного роду в умовах дії антропогенного пресу. В умовах трансформованих ландшафтів показано вплив різних екологічних факторів на плодючість та продуктивність розмноження. Проаналізовані причини флюктуації чисельності птахів та пульсації їх ареалів. Проведена комплексна оцінка біоценотичної ролі дроздів в ландшафтах.
  • Циркадна динаміка структурних змін гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи та епіфіза птахів після введення мелатоніну та блокаторів дофамінових рецепторів

             Здійснено порівняльну характеристику впливу одноразового введення мелатоніну на репродуктивну систему птахів вранці, вдень, ввечері та вночі. Установлено, що триразове введення мелатоніну викликає пригнічення гонад, а вдень - їх стимуляцію. Підтверджено, що мелатонін опосередковує свій вплив на репродуктивну систему птахів шляхом дофамінергічної системи, однак з'ясовано, що цей вплив є різний залежно від часу доби.
  • Вплив моноамінів і тестостерону на електричну активність аркуатного ядра гіпоталамуса та гістофізіологію гонад птахів

             За допомогою системи комп'ютерної електроенцефалографії проаналізовано сумарну електричну активність аркуатного ядра (АЯ) гіпоталамуса протягом статевого дозрівання птахів і характер впливу на цей процес катехол-, індоламінів, тестостерону та мелатоніну. Встановлено наявність прямої кореляції між спектральною потужністю АЯ та площею поперечного перерізу нейроцитів цього ядра, тобто, між морфометричними й електрофізіологічними показниками функціональної активності АЯ гіпоталамуса.
  • Екологічні особливості орнітофауни штучних гідроекосистем природних районів Західного Поділля і Малого Полісся Тернопільщини

             Досліджено видову різноманітність та чисельність популяцій водно-болотяних (ВБ) і навколоводних (НКВ) птахів, строки їх міграцій, гніздову біологію та трофічні особливості. Проаналізовано внутрішньовидові та міжвидові відносини птахів, їх вплив на видову різноманітність. Наведено оцінку кількісного співвідношення видів у змішаних колоніях за індексом Шеннона. Вивчено біотопічний розподіл ВБ і НКВ птахів, встановлено ступінь схожості за видовою різноманітністю орнітофауни різних типів штучних гідроекосистем за індексом Серенсона. Досліджено вплив абіотичних, біотичних та антропічних факторів на орнітофауну, а також її зворотній вплив на функціональний стан штучних гідроекосистем. Розроблено заходи щодо раціонального використання та охорони ВБ та НКВ птахів у штучно створених гідроекосистемах досліджуваного регіону.
  • Ультраструктурні та гістологічні особливості реакції надниркових залоз птахів на стрес

             З використанням експериментальних моделей вивчено перебіг фізіологічних подій за дії різних стресорних ситуацій. За результатами аналізу морфологічних і функціональних характеристик гіпоталамо-адреналової системи птахів зроблено припущення щодо існування особливостей у розвитку стрес-реакцій, викликаних гострими холодовим та іммобілізаційним стресорами. Відзначено, що відмінності між стрес-реакціями, спричиненими охолодженням та іммобілізацією, полягають в особливостях динаміки та ступеня вираженості адаптивних змін. Уперше здійснено порівняльне гістологічне, ультраструктурне та біохімічне дослідження ефектів фармакологічної стимуляції або пригнічення активності кортикостероїд- (КС)- та катехоламін- (КА)-продукуючих клітин наднирників птахів. Одержано нові дані про ультраструктурні особливості реакції адреналових клітин птахів на холодовий стрес, а також ефект фармакологічної модуляції активності КС- і КА-продукуючих клітин наднирників. Визначено вплив хронічних ін'єкцій спіронолактону, еналаприлу, цититону та метилдопа на функції клітин наднирників птахів за їх нормального стану і у разі холодового стресу. Відзначено щодо можливості продукування глюкокортикоїдів або мінералокортикоїдів у адренокортикоцитах птахів залежно від потреб, на відміну від ссавців.
  • Вплив урбанізації на структурно-функціональні характеристики угруповань птахів (на прикладі м.Ужгорода)

             Визначено видовий і кількісний склад орнітонаселення в Ужгороді протягом року та в окремих низинних і гірських населених пунктах у гніздовий період. Встановлено розподіл птахів за типом фауни, ландшафтною належністю, способом живлення та гніздування. Детально вивчено та проаналізовано орнітофауну Ужгорода у сезонному аспекті. Вперше досліджено вплив урбанізації на структурно-функціональні характеристики орнітоугруповання. Відзначено, що видова структура угруповань птахів в урболандшафтах має певні особливості: за низького видового багатства спостерігається висока щільність населення. На відміну від угруповань птахів природних екосистем, тут завжди присутні масові види. Зі зростанням урбанізованості середовища існування виразніше спостерігається явище супердомінування одиничних масових видів, чисельність яких в угрупованні складає понад 70 % - 90 % посезонно від загальної чисельності птахів. Особливості просторової структури орнітоугруповань урболандшафту полягають у появі специфічної групи птахів, які гніздяться на будівлях; деякі кроногніздні (воронові) змінюють висоту розташування гнізда у бік її збільшення. З підвищенням ступеня урбанізованості середовища знижується динаміка структурних змін орнітонаселення протягом року - орнітоугруповання стають більш статичними. Домінуючу роль у функціонуванні угруповань птахів міста відіграють окремі види супердомінанти, участь решти незначна. З'ясовано, що популяції птахів, які володіють схожими топічними чи трофічними функціями і мають ніші однакового розміру за одним з функціональних рівнів, утворюють певні групи, які можна розглядати як окремі функціональні одиниці, властиві лише урбанізованим ландшафтам.
  • Вплив зрошення на міграцію речовин в ландшафтах Кримського Присивашшя

             Вперше на прикладі темно-каштанових грунтів Криму експериментально визначено вертикальну динаміку кількісного та якісного складу солей, міграцію гумусу і NPK у зв'язку зі зрошенням їх водами різної мінералізації. Встановлено об'єми дренажно-скидних вод і причини її формування на зрошуваних землях Кримського Присивашшя. Наведено методику геохімічного вивчення міграції речовин під впливом зрошення ландшафтів у Кримському Присивашші, з використанням якої з'ясовано сезонну динаміку вмісту солей в грунтах. Виділено головні закономірності міграції солей в горизонтальному напрямі. На підставі послідовного, часового вивчення горизонтальної міграції солей виділено ландшафтно-геохімічні райони території досліджень. Запропоновано комплекс заходів щодо оптимізації природокористування в Кримському Присивашші.
  • Вплив імунізації, введення мелатоніну, серотоніну та епіфізектомії на гіпоталамо-гонадну систему птахів (гістофізіологічний аналіз)

             Досліджено стимулюючий вплив імунізації на репродуктивну систему статевонедозрілих птахів. Показано наслідки комбінованої дії мелатоніну, серотоніну, імунізації, епіфізектомії на репродуктивну систему та антитілоутворення. Встановлено наслідки комбінованої дії мелатоніну, серотоніну, імунізації на епіфіз. Виявлено, що екзогенний мелатонін та імунізація здатні підсилювати гальмівний вплив серотоніну та епіфізектомії на репродуктивну систему, дія мелатоніну на фоні імунізації викликає менш значні зміни, ніж вплив мелатоніну чи імунізації окремо. Визначено, що імунізація здатна гальмувати денну синтетичну активність епіфіза як самостійно, так і в поєднанні з хронічним введенням мелатоніну, але не з хронічними ін'єкціями серотоніну, а мелатонін зменшує цей параметр тільки в комбінації з імунізацією чи екзогенним серотоніном. Встановлено, що мелатонін стимулює антитілоутворення як на тлі епіфізектомії, так і під час введення серотоніну.
  • Реакція кліматичних умов України та повторюваності природних катастрофічних явищ на глобальне потепління

             Розроблено наукові основи сценаріїв можливих змін кліматичних умов України та повторюваності природних катастрофічних явищ і процесів на її території у близькому майбутньому (у XXI ст.). Досліджено особливості відносної трансформації кліматичних полів температур повітря та інтенсивності атмосферних опадів за останні 100 років на території України під впливом глобального потепління та характерні закономірності вікового ходу температурних аномалій Європи та повторюваності природних катастрофічних явищ і процесів на території України у останньому тисячолітті. Під час проведення дослідження використано матеріали інструментальних гідрометспостережень на метеостанціях України за останні 100 років, літописні свідчення про виникнення природних катастрофічних явищ і процесів на території України в останньому тисячолітті, результати опосередкованих оцінок аномалій приземної температури Європи в останньому тисячолітті та матеріали кліматичних палеореконструкцій для оптимуму голоцену та микулинського міжльодовиків'я.
  • Вплив структури лісостанів на просторово-типологічну організацію населення птахів західного регіону України

             Розглянуто питання історії формування, просторово-типологічної структури й організації населення птахів у зв'язку зі складом і віком лісостанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів. Розроблено наукові засади охорони, приваблювання, керування популяціями птахів за умов лісогосподарського виробництва. Виділено три етапи у формуванні лісових орнітологічних комплексів: кінець неогену - початок антропогену, період між раннім і середнім голоценом, період від пізнього голоцену до теперішнього часу. У західному регіоні України виділено 13 лісових орнітологічних комплексів. Зазначено, що видове різноманіття і щільність населення птахів у різні пори року зростають від сланких чагарників субальпійського поясу і смерекових лісів у Карпатах до передгірних, лісостепових дубових лісів і зменшуються - у соснових борах Полісся. Структура орнітологічного комплексу найістотніше відрізняється у протилежних за віком лісостанах (незімкнуті лісові культури - стиглі та перестиглі ліси). На узліссях одноярусних лісів щільність птахів зростає, багатоярусних - зменшується. Просторово-типологічна структура населення птахів рівнинних лісів корелює з типами лісорослинних умов, гірських лісостанів - з висотою над рівнем моря. Встановлено, що з переходом одного трофотопу в інший змінюється структура орнітокомплексу, а у разі зростання вологості грунту істотних змін у ній не відбувається.
© 2007-2019