От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по строительству

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Оригинальное название

Архітектурно-планувальна організація боулінг-центрів

Сокращенное названиеАрхітектурно-планувальна організація боулінг-центрів
Описание
[Електронний ресурс] / О.С. Слєпцов, А.Г. Панкратов // Мiстобудування та терит. планування. — 2002. — Вип. 11. — С. 126-131. — укp.
Смотрите также:
  • Використання принципів гнучкого планування при проектуванні будівель боулінг-центрів

             Проаналізовано основні принципи планування будівель боулінг-центрів, та визначено основні приміщення, які можуть трансформуватись або виконувати універсальну роль в функціональній схемі будівлі.
  • Архітектурно-планувальна організація міської забудови у зоні впливу транспортно-пересадочних вузлів

             Визначено зміст понять мережі та зон впливу транспортно-пересадочних вузлів, розглянуто основні напрямки та історичні етапи їх еволюції. Визначено базові типи архітектурно-планувальної організації міської забудови у зонах впливу транспортно-пересадочних вузлів і розглянуто шляхи їх природних перетворень у процесі розвитку. Сформульовано сучасні вимоги щодо формування транспортно-пересадочних вузлів та архітектурно-планувальної організації міської забудови у зоні їх впливу. Систематизовано напрямки удосконалення та перспективи розвитку архітектурно-планувальної організації забудови транспортно-пересадочних вузлів. Досліджено вітчизняний і зарубіжний досвід проектування та забудови міських територій у зоні їх впливу. Визначено основні етапи та стадії природного розвитку транспортно-пересадочних вузлів. З урахуванням природної динаміки їх змін розроблено рекомендації щодо удосконалення архітектурно-планувальної організації міської забудови. Результати наукового дослідження впроваджено у практику проектування та навчальний процес підготовки архітекторів.
  • Планувальна організація території рекреаційної зони

    Використана література: 1. Тоффлер А. Футурошок. - Спб.: “Лань”, 1999. 2. www.navigator.kz/articles 3. Черевичко Т.В. Економіка туризму. - Саратов: Научна книга, 2000.
  • Архітектурно-планувальна організація прибережної забудови приморських міст України (на прикладі м. Одеса)

             Визначено принципи архітектурно-планувальної організації прибережної території. Досліджено проблему художньої організації морського фасаду. Розглянуто питання композиційної силуетності прибережної забудови. Виявлено фактори, які впливають на її формування. Визначено основні принципи функціонування зонування приморських територій і принципи реконструкції у прибережній зоні історичного міста. На підставі аналізу досвіду забудови узбережжя систематизовано класифікацію прибережної забудови за різними критеріями. З урахуванням засобів гармонізації та прийомів організації даної забудови сформульовано засади ахітектурно-художнього формування забудови на узбережжі приморських міст. Сформульовано основні рекомендації щодо методики проектування й організації системи контролю процесів розробки будівничих проектів та здійснення будівницва на узбережжі.
  • Архітектурно-планувальна структура містечок Галичини, закладених у другій половині XVI - XVII століттях

             Виявлено особливості та принципи формування архітектурно-планувальної структури містечок Галичини, закладених у другій половині ХVI - ХVII ст. Виконано гіпотетичні реконструкції архітектурно-планувальної структури містечок, визначено типологію за ступенем розвитку планувальної структури. Відтворено цілісну картину розвитку містечок - прослідковано основні етапи еволюції від часу закладення до наших днів. Висновки роботи можуть бути використані для формування пам'яткоохоронних заходів щодо збереженої історичної планувальної структури та для опрацювання напрямків сучасного розвитку архітектурно-планувальної структури історичних поселень регіону.
  • Архітектурно-планувальна організація малих готелів в умовах природних комплексів

             Досліджено архітектурно-планувальну організацію малих готелів за умов природних комплексів - національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, біосферних заповідників. Узагальнено досвід проектування, будівництва й експлуатації споруд і виявлено сучасні тенденції та фактори, що впливають на їх розташування та формування. Запропоновано визначення терміна "екоготель" - природоорієнтованого закладу зі зменшеним впливом на навколишнє середовище. Розроблено класифікацію з урахуванням екологічних чинників. Уточнено планувальні параметри основних приміщень екоготелю. Визначено взаємозв'язки та склад функціональних елементів готельного закладу, що залежно від місткості, містобудівних, екологічних і економічних умов може мати скорочений, стандартний і розширений характер. Визначено основні екологічно доцільні принципи розташування, рішень генерального плану й об'ємно-планувального рішення готелів - принципи екологічності, естетичності, контактності. Запропоновано об'ємно-планувальні прийоми забезпечення виявлених принципів. Наведено способи досягнення естетичної виразності, що базуються на увиразненні зв'язку з культурним і природним наповненням території, а також застосуванні екологічних матеріалів і конструктивних систем.
  • Архітектурно-планувальна структура хрестово-баневих церков ХІІ - ХІІІ ст. Давнього Галича

             Систематизовано матеріали польових і науково-теоретичних досліджень хрестово-баневих церков Галицької архітектурної школи (ГАШ) XII - XIII ст. Для наукового обігу запропоновано результати нових архітектурно-археологічних досліджень чотирьох хрестово-баневих церков давнього Галича. Відзначено, що церкву "На Царині" знайдено та відкрито вперше. Удосконалено та апробовано на галицьких пам'ятках методики: архітектурно-археологічних натурних досліджень, систематизації об'єктів за архітектурно-планувальними та конструктивно-технологічними вирішеннями їх збережених матеріальних субстанцій; порівняльного аналізу об'єктів з широким колом типологічних аналогів; метричного аналізу планів фундаментів й гіпотетичної реконструкції планів на рівні наземних стін; архітектурно-композиційного аналізу. Виявлено закономірності розвитку планувальних і конструктивних особливостей хрестово-баневих церков X - XIII ст., які полягають у поступовому ускладненні з часом архітектурно-планувальної структури храмів, вдоконаленні та реалізації технологій влаштування їх фундаментних конструкцій. Уточнено датування об'єктів, а також розроблено хронологію інших пам'яток монументального будівництва, які є витворами ГАШ. Здійснено науково обгрунтовані планувальні та об'ємно-просторові графічні реконструкції давньогалицьких хрестово-баневих церков.
  • Архітектурно-планувальне формування центрів образотворчого мистецтва

             Розглянуто поетапний розвиток об'єктів, що експонують витвори образотворчого мистецтва. Узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід проектування і будівництва виставкових будівель образотворчого мистецтва. Висвітлено соціально-культурні умови, економічні, технічні та художньо-естетичні чинники розвитку центрів образотворчого мистецтва. Проаналізовано містобудівні особливості розміщення центру образотворчого мистецтва. Узагальнено сучасні розробки в області методів та умов експонування предметів образотворчого мистецтва. Описано типи та функціонально-планувальні моделі зі складом і угрупуванням приміщень. Визначено принципи та прийоми архітектурно-композиційної організації будівель центрів образотворчого мистецтва, прийоми містобудівного формування центрів образотворчого мистецтва, а також особливості пристосування будівель різного призначення під музеї та центри образотворчого мистецтва.
  • Функціонально-планувальна організація Донецької області: проблеми та пропозиції

             Розглянуто досвід розробки Концепції територіального планування Донецької області. Сформульовано критерії виділення господарських економіко-планувальних зон як основи функціонально-планувальної організації області та підгрунтя для трансформації адміністративно-територіального устрою.
  • Принципи архітектурно-планувальних рішень соціально-реабілітаційних центрів (для безпритульних дітей та підлітків)

             Розглянуто типи будівель соціально-реабілітаційних центрів (СРЦ) для неповнолітніх, їх класифікацію та функціонально-планувальну структуру. Обгрунтовано принципи комплексного формування архітектурного середовища СРЦ для неповнолітніх. Запропоновано прийоми модернізації та пристосування існуючих будівель навчально-виховного призначення для роботи сучасних реабілітаційних центрів для девіантних дітей.
  • Основні принципи реконструкції існуючих будівель і споруд під боулінг-центри

    [Електронний ресурс] / А.Г. Панкратов // Містобудування та терит. планув. — 2003. — Вип. 16. — С. 166-173. — укp.
  • Архітектурно-просторова організація світлового середовища української церкви

             Розкрито особливості та засоби втілення архітектурної та богословської сутності світла в архітектурно-просторовій організації української церкви, встановлено значення природного та штучного світла у формуванні структури та простору, архітектоніки церковної будівлі, виявлено закономірності формування світлового середовища церкви у часовій динаміці богослужінь. Проаналізовано архітектоніку світла українських церков різних типів і періодів розвитку церковного будівництва за характером розподілу у просторі та інтенсивністю світлових потоків. Встановлено архітектурно-просторові принципи, прийоми та засоби організації світлового середовища основних типів української церкви. Зазначено, що архітектура християнського храму східного обряду є архітектурою світла. Аргументовано необхідність переносу принципів організації світлового середовища традиційної церкви в практику сучасного проектування українських церков.
  • Архітектурно-просторова організація стольних городів Галицької землі XI - XIII століть

             Досліджено головні структурно-планувальні елементи міст Київської Русі - городів, на прикладі Перемишля, Галича, Звенигорода, Теребовлі, Львова. Обгрунтовано використання поняття "стольний город" у дослідженнях з історії архітектури України. Запропоновано модель функціонально-просторової організації стольного города XI - XIII ст. Зазначено, що моделювання дало змогу виявити принципи функціональної організації даних городів і критерії впливу на їх розвиток. Визначено методи розпланування визначних архітектурних ансамблів і комплексів на території стольних городів Галицької землі, характерні риси їх функціональної, планувальної та просторової структури. На основі комплексного аналізу функціонально-просторової організації та архітектурно-планувальної структури виявлено основні епати та особливості розвитку їх архітектурно-просторової організації з ХІ до кінця ХІІІ ст.
  • Національна ідентичність в архітектурі громадських центрів столичних міст в умовах ідеологічної детермінації

             Визначено архітектурно-планувальні закономірності процесу ствердження національної ідентичності під час формування громадських центрів столичних міст у країнах з досвідом авторитарного правління. На конкретних прикладах архітектури громадських центрів Києва, Москви та Берліна виначено аналогії та відмінності в інтерпретації проявів національної ідентичності у країнах з різним історичним досвідом й національною культурою. У наукову галузь архітектури та містобудування вперше введено категорії "ідентичність" та "національна ідентичність". Розроблено концепцію визначення ідентичності як порівняльної сутності закономірних процесів формування й історичної трансформації громадських міських центрів під впливом політичних чинників. Розроблено й апробовано матрицю ідентичностей і функцій, запропоновано класифікацію ознак архітектури міських громадських центрів на підставі трьох проявів поняття ідентичності як порівняльної сутності явища, створено методику їх визначення. Показано значення політичних ідей, програм і міфів для формування національної ідентичності, розглянуто її прояви у функціональному змісті та формі міських громадських центрів. Виявлено архітектурні засоби утвердження ідентичності. Основні результати наукового досліження рекомендовано використовувати як інформаційно-методичну базу для державних проектів й міжгалузевих програм у сфері архітектурно-планувальної організації урбаністичних структур в Україні та сусідніх країнах Євросоюзу та СНД.
© 2007-2021