От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по строительству

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Оригинальное название

Круговоротність і упорядкованість цивілізаційної природи еволюції містобудування / В.О. Тімохін // Мiстобудування та терит. планування. — 2002. — Вип. 12. — С. 166-184. — Бібліогр.: 33 назв. — укp.

Сокращенное названиеКруговоротність і упорядкованість цивілізаційної природи еволюції містобудування
Описание
         Розглянуто причини та наслідки виникнення, а також розвитку явищ природних круговоротів в урботектонічних змінах просторово-часової організації містобудівних систем та культур у масштабах еволюції містобудуванння.
Смотрите также:
  • Походження військово-самурайської державності у традиційній Японії (середина 1 тис. до н.е. - ХІV ст. н.е.)

             Дисертацію присвячено феномену походження військово-самурайської державності як результату комплексної цивілізаційної еволюції традиційної Японії. На основі аналізу аутентичних японських і перекладених документів доведено, що режим легітимної самурайської диктатури сформувався у 1392 р. не в якості крайнього засобу збереження кризової державності (що притаманно типовій військовій диктатурі), а як природний результат п'ятиетапного еволюційного суспільно-політичного розвитку класичної Японії в умовах перманентного багатовладдя, кланової "правової держави" та неефективності місцевого різновиду цивілізаційної системи китайсько-конфуціанського типу. В роботі висловлені рекомендації стосовно використання позитивного досвіду класичного японського державотворення в реформуванні суспільно-політичної структури сучасної України.
  • Самоорганізація і гармонічний розвиток містобудівних систем

             Розглянуто теоретико-методологічні проблеми дослідження містобудівних систем, закономірності їх становлення в процесах самоорганізації та гармонічного розвитку містобудівних форм, містобудівної діяльності й еволюції містобудування.
  • Тенденції структурування сельбищних територій міста

             Розглянуто питання еволюції понятійних термінів та їх характеристик, зважаючи на задачі територіально-планувального структурування сельбищних територій міста (на прикладі нормативної бази містобудування).
  • Філософія природи в системі сучасного знання

             Розглянуто філософію природи в системі сучасного знання, її необхідність і місце серед інших наук. Відзначено, що сучасна філософія природи є філософським розглядом розуміння природи й осмислення практичного досвіду її освоєння в різноманітних онтологічних, методологічних, аксіологічних і світоглядних контекстах. Обгрунтовано, що сучасна філософія є практичною філософією, суттю якої є осмислення природи у контексті практичного досвіду освоєння природи людиною. Виявлено специфіку методологічних принципів сучасної практичної філософії природи (людиномірність природи, коеволюцію природи та людини, діалогічність мислення), що відіграють роль світоглядно-етичних принципів та реалізують ціннісний потенціал шляхом впливу на траснформацію світоглядних засад практичного ставлення людини до природи. Відзначено, що метою сучасної філософії природи є гармонійне співіснування людини та природи на підставі унікальності місця людини у природі, оскільки саме людина здатна взяти на себе відповідальність за буття.
  • Взаємовідносини людини і природи

    План Вступ 1. Взаємовідносини людини і природи 2. Суть екологічної проблеми 3. Екологія та фактори впливу на неї 4. Сучасний екологічний стан в Україні Висновок Список використаної літератури
  • Європейська політична інтеграція в сучасній цивілізаційній системі

             Встановлено можливості та межі застосування цивілізаційної теорії щодо процесів політичної інтеграції у Європі. Вперше досліджено роль і місце цивілізаційних факторів у європейських інтеграційних процесах, починаючи з 1990-х рр., встановлено вплив парадигм "європейської ідентичності" та "європейських цінностей" на політику країн-членів Євросоюзу з урахуванням унікальності даних феноменів. На підставі сучасного цивілізаційного підходу проаналізовано соціально-політичні та воєнно-політичні процеси. Аргументовано існування практичного співвідношення цивілізаційної ідентичності з діяльністю міжнародних регіональних організацій (НАТО та ЄС), що виявляється у зовнішньополітичних відносинах країн Європи у межах даних міжнародних організацій, а також з країнами, які не входять до складу НАТО та ЄС (США, Туреччиною, Росією та Україною).
  • Трансформація відносин Європейського Союзу та США в постбіполярний період

             Розкрито сутність трансатлантичних відносин після завершення "холодної війни". Проведено комплексний аналіз природи трансатлантичних відносин, досліджено типи та лінії взаємовідносин між США та ЄС у системі координат "партнерство - суперництво". Встановлено залежність відносин США - ЄС від зміни характеристик міжнародної системи та безпосередньо під впливом еволюції європейських інтеграційних процесів, зокрема політичної та безпекової складової. Проаналізовано вплив політичної природи двох суб'єктів міжнародних відносин на еволюцію двосторонніх відносин. Проведено дослідження впливу трансатлантичних відносин на перспективи інтеграції України в європейські та євроатлантичні структури.
  • Радикальні зміни в житловому законодавстві відкривають нові горизонти розвитку містобудування

    [Електронний ресурс] / Ю.М. Манцевич // Містобудування та терит. планув. — 2004. — Вип. 19. — С. 150-157. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
  • Єдність гносеологічного та соціально-практичного в контексті гуманістичного відношення людини до природи

             Досліджено питання гуманістичного відношення людини до природи у філософсько-культурному перерізі: утилітаризм відношення до природи у "західній" парадигмі; єдність екофільної й утилітарної форм відношення до природи, що визначає особливість "східної" парадигми. Здійснено аналіз засад і специфіки відношення до природи в Україні, що становить основу сучасної природоохоронної діяльності до природокористування. Проаналізовано єдність гносеологічного та соціально-практичного аспектів. Досліджено синкретизм міфологічних уявлень, ідейне підгрунтя природокористування у християнстві, синтез науково-технічного мислення та відношення до природи на індустріальному та постіндустріальному етапі розвитку суспільства. Показано необхідність уникнення опозиції у системі природа - людина - культура з метою збереження її складових за умов екологічної, антропологічної криз і глобалізаційних процесів.
  • Синергетичний аналіз еволюції біологічних систем

             Проаналізовано методологічні синергетичні засади, які кваліфіковано як різновид постнекласичного філософського мислення. На підставі синергетичного аналізу досліджено феномени самоорганізації біологічних систем на рівні біогенезу, еволюції біологічних макросистем, ноогенезу. Визначено сутність самоорганізації на рівні біологічних систем. Розкрито евристичні функції синергетичного підходу в розумінні закономірностей еволюції біосистем, специфіку синергетичного аналізу процесів самоорганізації в еволюції живої матерії. Проведено гносеологічний аналіз біогенезу, автопоезу, алопоезу.
  • Аналіз сучасного становища у питаннях використання вузькоспеціалізонаних термінів в різних галузях містобудування

    [Електронний ресурс] / С.І. Ботвіновська // Містобудування та терит. планування. — 2003. — Вип. 14. — С. 12-19. — укp.
  • Естетика містобудування

             Досліджено питання естетики в містобудуванні. Описано чинники, що обумовлюють естетичне сприйняття людиною містобудівного середовища. Розглянуто підходи, методи оцінки та умови сприйняття наочно-просторового середовища, зважаючи на фізіологію та естетичні потреби людини. Наголошено, що архітектурне середовище є неповторним, архітектурна форма, створена один раз відповідно до однозначної. Зазначено, що естетична оцінка не відрізняється від інших типів оцінки і визначається суб'єктом, предметом, характером і підставою.
  • Формування естетичного ставлення до природи засобами образотворчого мистецтва у старших дошкільників (на матеріалі ознайомлення з пейзажним живописом)

             Досліджено проблему формування естетичного ставлення до природи засобами образотворчого мистецтва у старших дошкільників. Висвітлено філософські аспекти генезису естетичного ставлення особистості до природи, його природу, суть і механізм розвитку, психологічні особливості формування. Охарактеризовано мистецтво пейзажного живопису як ефективного засобу формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи у процесі художньо-педагогічного спілкування за картинами пейзажного жанру, обгрунтовано педагогічні умови. Доведено, що формування естетичного ставлення до природи засобами пейзажного живопису відбувається завдяки спеціально організованій емоційній взаємодії дитини з реальними об'єктами та явищами природи, а також їх художніми образами, відтвореними на полотні, задяки чому забезпечується духовне зростання особистості дитини, досягається розвиток її сенсорної культури і творчих здібностей, збагачується почуттєвий і естетичний досвід дошкільників.
  • Архітектура й містобудування України доби Гетьманщини (Особливості становлення і розвитку. 1648 - 1781 рр.)

             Розглянуто особливості становлення та розвитку архітектури та містобудування доби Гетьманщини (1648 - 1781 рр.) у географічних межах сучасної території України. Досліджено джерельну базу, наголошено на важливості картографічних матеріалів з історії містобудування та джерельній значущості пам'яток містобудування й архітектури. Вивчено соціально-економічні, культурні та фахові засади формування архітектури та містобудування, закономірності формування, розвитку містобудівних утворень (міст і сіл), оборонних і монастирських комплексів. З'ясовано розпланувально-просторові вирішення й архітектурно пластичні, стильові особливості основних типів будівель і споруд. Доведено та вперше кількісно означено регіональну нерівномірність архітектурного та містобудівного розвитку, а також наведено класифікацію типів монастирських комплексів. Визначено панівну стилістику архітектури доби Гетьманщини, а також місце та роль архітектурно-містобудівної спадщини цієї доби в розвитку української архітектури.
© 2007-2018