От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по военному делу

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Оригинальное название

Битва за Кавказ [Электронный ресурс] / А.А. Гречко. — М.: Воениздат, 1967. — 424 с. — рус.

Сокращенное названиеБитва за Кавказ
Описание
         Битва за Кавказ, проходившая одновременно со Сталинградской и Курской битвами, сыграла важную роль в создании и завершении коренного перелома в ходе войны. В книге излагается подробный анализ этой битвы на базе большого документального материала и богатого личного боевого опыта автора. Хорошо иллюстрированное издание рассчитано на офицеров и генералов Советских Вооруженных Сил, а также на читателей, интересующихся историей Великой Отечественной войны, в том числе и на молодежь.
Смотрите также:
  • ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ

    Стор. Вступ 3-4 I. Хід Північної війни 1700-1721 рр. 5-24 1.1. Початок Північної війни. Битва при Нарві 5-11 1.2. Союз Івана Мазепи і Карла ХII. Полтавська битва 11-17 1.3. Контрнаступ російських військ. Закінчення Північної війни 18-24 II. Іван Мазепа – видатний державний діяч 25-28 III. Пам’ятні місця Північної війни в Україні 29-34 3.1. Меморіал Полтавської битви 29-31 3.2. Пам’ятки Північної війни в м. Полтава 31-34 Висновки 35-36 Список використаної літератури 37-38
  • Пам’ятні місця та пам’ятники першої оборони Севастополя 1853-1856 рр.

    Зміст Вступ 3-5 I. Перебіг основних подій Кримської війни 6-14 1.1. Початок бойових дій 6 1.2. Висадка англо-французьких військ в Криму. Битва при Альмі 7-8 1.3. Оборона Малахова кургану 8-10 1.4. Битва на Чорній річці. Відступ російських військ з Севастополя 10-12 1.5. Паризький конгрес. Наслідки кримської війни 12-14 II. Увічнення пам’яті героїв Севастополя 15-27 2.1. Пам’ятні знаки на севастопольських бастіонах 15-20 2.2. Пам’ятники загиблим захисникам Севастополя 20-27 III. Малахів курган і його місце в обороні Севастополя 28-35 3.1. Походження топоніму “Малахів курган” 28-29 3.2. Бій 27 серпня 1855 р. 29-32 3.3. Увічнення пам’яті загиблих на Малаховому кургані 32-35 Висновки 36-37 Література 38-39
  • Полтавська битва 1709 р.: причини, хід та історичне значення для України

             Вивчено історичні умови російсько-шведського протистояння та становище України напередодні битви. Проаналізовано стратегічні плани Карла XII, І. Мазепи та Петра I. З'ясовано їх сильні та слабкі сторони. Висвітлено перебіг і характер воєнних дій 1709 р., досліджено хід Полтавської битви та її результати. Визначено характерні особливості тактики ворогуючих сторін, чисельність та розташування військ. З'ясовано фактори, які зумовили результат битви. Проаналізовано суспільно-політичні та соціально-економічні наслідки битви для Гетьманщини. Встановлено, що виступ гетьмана І. Мазепи затримав реалізацію заходів, запланованих Петром I щодо обмеження української автономії.
  • Sukcesy oreza rosyjskiego w wojnie polnocnej-narwa (1704), lesna, poltawa, hango udd

             история России 18 в.; царствование Петра Великого; Полтавская битва; военная история
  • Історичні пам’ятки Північної війни

    Стор. ВСТУП 3-4 I. ХІД ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 5-20 1.1. Початок бойових дій на території України 5-6 1.1.1. Бойові дії на західноукраїнських землях. Взяття шведами Львова. 5 1.1.2. Евакуація Гродно. Відхід російської армії до Києва. 6 1.2. Хід бойових дій 1708-1709 рр. 6-15 1.2.1. Похід Карла ХII на Україну. Союз І. Мазепи і Карла ХII. 6-7 1.2.2. Оборона міста Веприк. 8-10 1.2.3. Полтавська битва. 10-12 1.2.4. Репресивно-каральні заходи російської армії щодо українців. 12-15 1.3. Вступ Туреччини у Північну війну. Похід кримського хана на Україну 15-20 II. ІВАН МАЗЕПА – ВИДАТНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ 21-30 2.1. Біографія Івана Мазепи 21-24 2.2. Державотворча діяльність Івана Мазепи 24-25 2.3. Причини зміни зовнішньополітичної орієнтації України за часів Північної війни 25-28 2.4. Український державницький рух після Івана Мазепи. Конституція Пилипа Орлика 28-30 III. ПАМ’ЯТНІ МІСЦЯ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ 31-35 3.1. Меморіал Полтавської битви 31-33 3.2. Пам’ятки Північної війни в м. Полтава 33-34 3.3. Київська фортеця – визначна пам’ятка фортифікаційного мистецтва часів Північної війни 34-35 ВИСНОВКИ 36 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37-38
  • Экспериментальные технологии в информационном обслуживании читателей

             Качественное изменение ситуации в обеспечении доступности фондов ДГПБ и повышение эффективности ее работы возможно лишь путем внедрения новых технологий и автоматизации библиотечных процессов. Автоматизация Донской государственной публичной библиотеки началась в 1990 году. На сегодняшний день в ДГПБ создано 35 автоматизированных рабочих мест, объединенных в локальную сеть. Используемое программное обеспечение - АИБС "Марк" НПО Информсистема. Приобретена также АС "Облбиблиотека" ГИВЦ МК РФ, из которой используются активно 2 АРМа: "Нотно-музыкального отдела" и "Отдела краеведения". Приобретены программные разработки ГИВЦ по статистике, кадрам, АРМ UNIMARC и т.д. В библиотеке создаются: электронный каталог, краеведческий каталог, картотека "Периодика Дона", базы данных по различным вопросам: "Ростовская область в центральных и местных изданиях", "Периодика Дона", "Летопись событий: Дон - Северный Кавказ", "Экономика, Культура, Политология, Персоналия", "Срочная справка" и т. д.
  • Значення специфічності генетичного матеріалу для успішної інтрогресії у геном м'якої пшениці (на прикладі інтрогресивних ліній Triticum aestivum L./T. miguschovae Zhirov)

             Досліджено лінії пшениці, які за цитологічною стабільністю не відрізнялись від рекурентних сортів м'якої пшениці Кавказ і Безоста 1. Інтрогресію чужинного генетичного матеріалу до геному цих ліній представлено невеликими ділянками хромосом (транслокації та рекомбінації). Для з'ясування того, які хромосоми T. miguschovae передавали свій генетичний матеріал до геному досліджених ліній було залучено ідентифіковані біохімічні та морфологічні маркери хромосом T. miguschovae. Показано, що успішність інтрогресії чужинного матеріалу залежить від способу його включення до геному м'якої пшениці та належності його до певної гомеологічної групи. Виявлено лінії-носії господарсько-важливих ознак - стійкість до борошнистої роси та підвищений вміст білка в зерні (ВБЗ). Стійкість до борошнистої роси контролюється кількома генами з різним типом міжалельних взаємодій. Генетичний аналіз геномно-доданих форм з різними субгеномами D і однаковою частиною субгеному AABB показав участь у контролі ознаки ВБЗ двох генів, що взаємодіють за типом дублікатного епістазу за умов домінування низького ВБЗ.
  • Арабські біографічні словники як джерела з історії ісламу та арабо-мусульманської культури на Східному Кавказі у VII - XIII ст.

             Досліджено відомості арабських біографічних словників про осіб, чиї життя та діяльність були пов'язані зі Східним Кавказом VII - XIII ст. До наукового обігу введено значний та оригінальний матеріал з історії ісламу в даному регіоні. На базі цього матеріалу висвітлено питання щодо ісламу в цій області Хальфату в VII - X ст. та розкрито невідомі раніше аспекти арабо-мусульманської духової та культурної традиції у XI - XIII ст. Відомості арабських біографічних словників про Східний Кавказ за об'ємом значною мірою поступається подібним відомостям про інші регіони Халіфата. Вони переважно відображають життя та діяльність персоналій з поза міст, де вони народилися та почали займатися хадісами чи іншими релігійними науками. Системний аналіз біографічних відомостей про людей, які походили зі Східного Кавказу VII - X ст. дозволив встановити, що у даному регіоні, як і в інших частинах Халіфату, у цей період склався стан мусульман - вчених мужів. Серед усіх біографічних матеріалів IX - X ст. за загальною кількістю зазначених життєописів та значимістю окремих персонажів головує столиця Аррану - Барда'а. Зроблено висновок, що Барда'а перетворилася на найзначніший центр арабо-мусульманської освіти у межах усіх кавказьких володінь Халіфату. Згасання Барда'а як центру мусульманської вченості внаслідок знищення міста русами у 332/943 рр. дуже негативно вплинуло на розвиток духовної та культурної традиції на Східному Кавказі. На підставі дослідженого біографічного матеріалу висвітлено один з невивчених аспектів духового життя регіону IX - X ст. - присутність тут прихильників му'тазилітської богословської школи.
© 2007-2019