От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Статьи и авторефераты диссертаций по философии, психологии и педагогике

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Оригинальное название

Проблема становлення особистості в системі "індивід-суспільство" (філософсько-культурологічний аналіз) : Автореф. дис... д-ра філос. наук: 09.00.03 / В.І. Муляр; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 1999. — 30 с. — укp.

Сокращенное названиеПроблема становлення особистості в системі "індивід-суспільство" (філософсько-культурологічний аналіз)
Описание
Смотрите также:
  • Самоосвіта особистості як соціокультурне явище

             Комплексно досліджено явище самоосвіти особистості, що впливає на становлення та розвиток загальної культури особистості та суспільства в цілому. З'ясовано ступінь наукової розробки та розглянуто методологічні засади дослідження самоосвіти особистості. Розкрито інформаційно-забезпечувальну природу даного явища (письмового, природного, соціокультурного). Обгрунтовано зміст і функції самоосвіти особистості. Здійснено філософсько-культурологічний аналіз самоосвіти. Проаналізовано процес її виникнення та історичного розвитку як соціокультурного явища. Досліджено становлення та розвиток основних технологій стратегій, моделей самоосвіти особистості та їх трансформацію у процесі соціокультурної динаміки світової та вітчизняної культури.
  • Проблема особистості у психологічний спадщині В.В.Зеньковського

             Визначено місце та роль особистісної проблематики в системі психологічних поглядів В.В.Зенковського та установлено логіко-концептуальні засади й принципи розуміння особистості в його персонології. На підставі детального аналізу філософсько-психологічних творів мислителя розкрито послідовність і логіку його суб'єктно-особистісної концепції, висвітлено її ключові аспекти, визначено етапи, послідовність і засоби обгрунтування ним особистісної реальності.
  • ФІЛОСОФСЬКО-СОЦІОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

    ВСТУП 2 ФІЛОСОФСЬКО-СОЦІОЛОГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ОСОБИСТОСТІ 3 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІОЛОГІЇ ОСОБИСТОСТІ 7 ВИСНОВОК 11 ЛІТЕРАТУРА 12
  • Гражданское общество и культура доверия: философско-культурологический аспект

             Проаналізовано у філософсько-культурологічному аспекті складні проблеми формування громадянського суспільства в Україні на основі культури довіри. Особливу роль у вихованні особистості з відповідним культурним капіталом відведено сім'ї як первісній формі суспільного життя. Сім'я виступає головною первісною ланкою у гегелівській тріаді: сім'я - громадянське суспільство - держава, і є основою соціокультурної динаміки становлення такого стійкого об'єднання як громадянське суспільство, й умовою функціонування особистості з високою культурою довіри.
  • Онтологія ментальності: філософсько-культурологічний аналіз

             Дисертацію присвячено філософському дослідженню ментальності як інтегративної характеристики культури. Виділено основні етапи філософського дослідження проблеми ментального, відслідковано основні традиції його дослідження в суміжних дисциплінах, що зумовили його появу в філософії. Визначено роль і значення ментальних настанов у структурі міфу та релігії. Запропоновано розрізняти дві форми ментальних настанов у науці: зовнішні й внутрішні. Розглянуто особливості національної типології ментального. Показано історико-культурну залежність процесів прийняття тих чи інших релігійних систем в залежності від національних типів ментальності.
  • Традиційний європейський етос в добу Модерну (Філософсько-етичний аналіз)

             Розроблено філософсько-етичну концепцію традиційного етосу західноєвропейської моральної культури, яка значно розширює проблематику етики, виводить її на принципово нові засади розуміння безпосереднього буття моральності - включеності людини в соціокультурну цілісність, розчинення в звичаях, в системі набутих загальних значень. Зазначено, що, водночас, через цю систему значень людина витлумачує свій досвід і свою поведінку. Розглянуто аспект моральності в життєвій програмі кожної окремої особистості. Досліджено історичні апріорі моральнісної культури сучасного західноєвропейського світу та форми моральної самореалізації особистості в Модерні та Постмодерні, обгрунтовано значущість і дієвість даної культури в контексті соціокультурної динаміки.
  • Проблема страждання в філософсько-етичній спадщині А.Шопенгауера і С.К'єркегора: компаративний аналіз

             Розкрито особливості філософських вчень А. Шопенгауера та С. К'єркегора, визначено та проаналізовано головні чинники, які обумовили їх своєрідність, визначено роль суб'єктивних чинників, пов'язаних з характером особистості та біографічними ньюансами мислителів. Досліджено філософсько-етичні твори А. Шопенгауера та С. К'єркегора, праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Розкрито проблему страждання через поняття кризи, хвороби, меланхолії, відчаю, песимізму. Значну увагу приділено проблемі страждання в онтології, антропології, етиці, аксіології, сотериології. Визначено суть страждання, його природу, змістовне наповнення, висвітлено його роль і значення для духовного життя людини. Наголошено, що проблема страждання, незважаючи на свій яскраво виражений особистісний характер, актуалізується та посилюється в кризові, переломні часи розвитку суспільства та культури. Вказано, що А. Шопенгауер і С. К'єркегор були одними з перших в Європі, які здійснили переведення проблематики кризових соціокультурних явищ на особистісний рівень людини та пошуку нею смислу життя. Розглянуто негативне/конструктивне значення страждання для духовного оздоровлення людини та суспільства.
  • Творчість як філософсько-антропологічна проблема

             Наведено психоаналітичні методологію та підходи до архетипізації творця, мотивацій до творчості, а також до проблеми мистецтва та наукового дослідження. Запропоновано методологічний розподіл філософсько-антропологічного аналізу на рівні щодо системи сучасної філософії. Сформульовано ієрархічну схему характерологічних понять архетипу. Уведено поняття антропологеми, яка має зміст загального комплексу світовідношення творця, розкрито її структуру. Проаналізовано продуктивність застосування психоаналітичної методики з метою теоретичної та практичної класифікації творчої особистості за схемою "некрофілічна - біофілічна орієнтація". Наведено порівняльний аналіз мистецької та наукової творчості, який доходить висновку щодо тотожної генези цих царин на архетипічному рівні. Значну увагу приділено принципу історизму та межам його використання у разі до особистісного аналізу творця. Доведено, що існує масштаб дослідження, за умов якого вказаний принцип не дає продуктивного результату.
  • Проблема гармонії віри та розуму в житті людини у філософсько-антропологічних поглядах Е.Жильсона

             Розглянуто проблему гармонії віри та розуму в житті людини у контексті філософсько-антропологічних поглядів Е.Жильсона. Критичний аналіз досвіду онтологічного обгрунтування віри та розуму показав, що пошук особистістю відповіді на питання своєї природи починається в межах трансцендентного. Проблема співвідношення розуму та віри ставиться в томізмі не в абстрактних термінах, а на рівні конкретної людини як симбіоз двох різних і, водночас, взаємопов'язаних та діючих інстанцій пізнання. Філософське осмислення віри залишається раціональним і ніколи не перетворюється на саму віру. Наголошено, що філософські пошуки істинно сутнього (ontos on), співзвучні спрямуванням християнської віри. Всебічний аналіз філософсько-релігійної антропології Е.Жильсона та її витоків дає підстави простежити у французькій філософії певну лінію: Паскаль - Бергсон - Жильсон і зробити висновок щодо впливу філософії тривання А.Бергсона на привнесення динамічного аспекту до інтерпретації томізму.
  • Аналіз зв'язку сучасної архітектури та орнаментального мистецтва: культурологічний аспект

             Проаналізовано сприймання сучасного архітектурного середовища. Звернено увагу на культурологічний момент розуміння даного середовища. Розглянуто орнаментальність як підхід до сучасного рішення архітектурних питань в розробці та устаткуванні навколишнього середовищі (на прикладі середовища міста).
  • Філософсько-освітні погляди С.Русової (соціально-філософський аналіз)

             Розглянуто соціально-філософські засади вчення українського філософа та педагога С.Русової. Проаналізовано особливості творів науковця, ступінь дослідження її соціально-філософських поглядів у науковій літературі з позицій розуміння соціальної філософії як інтегративного знання про суспільство, що включає в себе власну історію та є аспектом існування суспільства, як самотвірної освітньої системи. Вивчено соціально-філософські погляди науковця щодо суспільства, освіти, ролі національного в осмисленні освіти й особи, питання конституювання національної школи та національної освіти, взаємодії освіти й держави, а також виховання вільної особистості - мету освіти. Систематизовано соціальні цінності освітнього процесу на основі соціально-філософського аналізу творів С.Русової.
  • Філософсько-світоглядні основи трудового навчання та виховання сучасної молоді в системі ринкових трансформацій

             Проаналізовано філософсько-світоглядні основи трудового навчання та виховання в сучасної молоді в системі ринкових трансформацій в Україні. Відзначено, що нова філософія трудового навчання та виховання потребує зміни змісту та технологій цього процесу, підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій виробництва. Проаналізовано суть і механізми професійного самовизначення особистості, основні чинники цього процесу, цілеспрямовану та системно твірну роль освіти. Доведено необхідність модернізації сучасної освіти у контексі спрямування та підвищення ефективності її впливу на професійне самовизначення особистості в системі ринкових і демократичних трансформацій. Обгрунтовано висновок, що професійне самовизначення особистості доцільно здійснювати у процесі спеціально організованої науково-практичної діяльності - професійної орієнтації, яку розглянуто як систему рівноправної взаємодії (через систему освіти та виховання) особистості та суспільства на певних етапах розвитку людини, що оптимально відповідає особистісним особливостям і запитам ринку праці щодо конкурентоспроможних кадрів. Доведено, що професійне самовизначення не зводиться лише до одномоментного вибору, а є динамічним процесом, характерним для всіх етапів життя людини, процесом, що здійснюється в системі навчально-виховної роботи.
  • Соціально-субстанційна природа людини в умовах техногенного суспільства: філософсько-культурологічний аналіз

             Обгрунтовано необхідність звернення до дослідження соціально-субстанційної природи людини у культурі техногенного світу на тлі процесів глобалізації, соціальних змін, технологічних зрушень, імперативів раціональності, ситуації екологічної та духовної криз. Визначено структурні елементи, ціннісні орієнтири та детермінанти розвитку техногенної цивілізації, окреслено становище людини в її координатах. Розкрито особливості соціально-атрибутивних рис людини за умов техногенного суспільства, які насамперед пов'язані з феноменом доцільної, предметно-перетворювальної діяльності як важливого модусу людського буття у культурі техногенного світу. Обгрунтовано засадничі принципи "етики відповідальності", що полягають у нівелюванні споживацького ставлення до природи, ствердженні відповідальності як морально-етичного принципу самозбереження й утвердження гуманістичних цінностей. Окреслено спроби подолання духовної кризи внаслідок звернення до діалогічної концепції інтерсуб'єктивності людського буття ("суб'єкт-суб'єктні", "Я-ти"-відносини); виокремлено внутрішньо-іманентні, духовні виміри особи: категорії "суб'єктності", співчуття, співпереживання, взаємності, відкритості, процесу участі, ситуації зустрічі.
  • Духовно-ціннісні орієнтації особистості в контексті філософсько-релігійних традицій

             Проаналізовано духовно-ціннісні орієнтації особистості у контексті філософсько-релігійних традицій. Доведено, що релігійні цінності є не єдиною основою для становлення моралі та моральності в Україні. Значну увагу приділено динаміці світоглядних орієнтацій української молоді. У процесі дослідження з'ясовано проблеми зіткнення інтересів буддизму, ісламу, християнства, ідуаїзму, нетрадиційних культів на теренах сучасної України. Розкрито специфіку функціонування релігійних цінностей у культурі українського народу, зміни у світоглядних установах сучасної людини, проаналізовано характерні особливості вірувань, звичаїв, ритуалів, традицій. Визначено, що емоції, переживання, почуття, у тому числі релігійні, є духовними цінностями, а також основою для подальшого розвитку людини. Показано, що цінності конкретизуються за трьома рівнями: всезагального, загального, індивідуального.
© 2007-2018