От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по истории и культуре

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Оригинальное название

До питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст.

Сокращенное названиеДо питання про історіософію вітчизняної історичної науки початку XX ст.
Описание
[Електронний ресурс] / С.Г. Водотика // Культура народов Причерноморья. — 2000. — N13. — С. 71-76 — Библиогр.: 26 назв. — укp.
Смотрите также:
  • Політика українізації 1920-х - початку 1930-х років в Україні: проблеми історіографії

             Висвітлено питання дослідження українською історичною наукою політики "українізації", розкрито сенс явища. Проаналізовано політику "українізації" у взаємозв'язку з національною політикою РКП(б) - КП(б) у цілому. Розглянуто феномен радянської історіграфії, шляхи формування та розвитку різних концепцій, порівняно особливості різних напрямків вітчизняної історичної науки з питань "українізації". Показано взаємозалежність розвитку української історичної думки від процесу національного відродження.
  • Криза сучасної української історичної науки: теоретичний та історіографічний контекст

             Дисертацію присвячено теоретичному та історіографічному дослідженню кризи сучасної української історичної науки та його відображення у вітчизняній та зарубіжній історичній літературі. Дослідження феномену кризи проводилося на підставі вивчення марксистсько-ленінської, діаспорної історіографічних традицій та праць сучасних дослідників. Поняття "криза сучасної української історичної науки" визначено як систему понять "криза немарксистської історичної науки", "криза радянської історичної науки", "криза "вільної" української історіографії", "криза української історичної науки" в інтерпретації сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників.
  • Роль історичної науки та освіти у формуванні духовних цінностей українського народу: 1920-30-і рр.

             Вперше у вітчизняній історіографії проаналізовано вплив історичної науки й освіти в Україні у 1920 - 30-х рр. на формування духовних цінностей українського народу. Розкрито механізм одержавлення та ідеологізації історичної науки, форми, а також методи пропаганди історичних знань. Показано залежність методики викладання історії від авторитарної освітньо-виховної системи тоталітарної держави. Встановлено, що викривлення традиційних цінностей українського народу засобами комуністичної пропаганди та історичної науки призвело до деморалізації суспільства, міфологізації історичної свідомості. Надано рекомендації щодо використання ідей і висновків дослідження у підготовці концепції історичної освіти, нового покоління підручників з історії та сучасних підходів у вихованні молоді.
  • Суспільно-політичні та науково-організаційні аспекти становлення і розвитку кібернетичної науки в Україні в другій половині XX - на початку XXI століття

             Досліджено питання зародження кібернетичної науки та її становлення в Україні, створення та розвитку матеріально-технічної та наукової бази, підготовки наукових та технічних кадрів в галузі кібернетики. Визначено вплив досягнень кібернетичної науки на розвиток економіки країни. Проаналізовано основні причини помилок, допущених у процесі розвитку кібернетики в Україні, вказано на наслідки цих прорахунків. Запропоновано власну концепцію розвитку вітчизняної кібернетичної науки.
  • Пам'ятки історичної думки Гетьманщини у складі рукописних збірників XVIII - початку XIX ст.

             З використанням широкого обсягу джерельного матеріалу проведено аналіз українських рукописних збірників XVIII - початку XIX ст., розглянуто місце та функції цього виду писемних пам'яток у розвитку вітчизняної історичної думки. Досліджено історичні пам'ятки стосовно доби Гетьманщини - рукописні збірники. Здійснено текстологічний аналіз редакції та списків творів, які традиційно об'єднуються терміном "козацькі літописи". Проаналізовано маловідомі українські історичні хроніки - складові рукописних збірників, вивчено їх структуру, джерельну основу, авторство, особливість висвітлення у них історичних подій. Розглянуто маргінальні записи та документальні матеріали у складі рукописних збірників, проведено їх типологізацію.
  • Навчальна література з історії кінця 80-х-90-ті рр. ХХ ст.: історіографічний аналіз

             Вперше проведено комплексний історіографічний та кліометричний аналіз навчальної літератури з історії за 1989 - 2000 рр., виданої в Україні. Висвітлено утвердження в ній нових концептуальних засад, заснованих на найновітніших досягненнях вітчизняної та зарубіжної науки. Охарактеризовано зміни в змісті, що сталися в підручниках і посібниках за останій час, розкрито їх значення для розвитку системи історичної науки. Обгрунтовано нові наукові орієнтири, на які має спиратися нова навчальна література, окреслено шляхи становлення національної концепції історичної освіти.
  • Історія Закарпаття у крайовій угорськомовній історіографії XIX - початку XX століття

             Висвітлено становлення історичної науки Угорщини, виявлено та проаналізовано угорськомовні праці вчених Закарпаття. Вивчено етапи формування та зміст концепції історичного розвитку краю, якісного зростання досліджень, наявність дискусійних моментів та маловивчених питань. Значну увагу приділено розширенню джерельної бази, розглянуто питання виникнення нових напрямків у науці. Проаналізовано збірники документів періоду XIX - на початку XX ст. Надано оцінку джерелознавчих аспектів спадщини істориків. Показано місце доробку угорських вчених у вітчизняній та світовій історіографії. Зроблено висновок, що історична наука в Угорщині та на Закарпатті у XIX - на початку XX ст. існувала та плідно розвивалась. На підставі аналізу угорськомовних праць визначено, що історії Закарпаття приділялося особливе місце у скарбниці науки та культури Угорщини.
  • Українська історична бібліографія (кінець XIX ст. - 1939 р.): становлення і розвиток

             Проведено комплексне систематизоване дослідження процесу становлення української історичної бібліографії кінця XIX ст. - 1939 р. Визначено передумови її виникнення й основні тенденції розвитку. Показано вплив політичної ситуації та суспільної думки на формування української історичної бібліографії у досліджуваний період, здійснено періодизацію її розвитку. Розкрито зміст та особливості кожного етапу становлення вітчизняної історичної бібліографії. Виявлено пріоритетні напрямки формування тематики історико-бібліографічних досліджень. З'ясовано роль різних видів бібліографічних праць у вивченні минулого українського народу, показао їх місце у джерелознавчій практиці дослідників вітчизняної історії. Виявлено невідомі та неопубліковані бібліографічні праці, присвячені розгляду маловідомих сторінок української історії. Висвітлено діяльність наукових товариств, закладів, осередків, бібліотек, спрямовану на розвиток української історичної бібліографії, показано внесок вітчизняних і зарубіжних (австрійських, німецьких, російських і польських) учених у її формування. Узагальнено досягнення української бібліографії як джерелознавчої бази розвитку історичної науки.
  • Київська академічна філософія ХІХ - початку ХХ ст. і становлення історико-філософської науки в Україні

             Здійснено цілісне дослідження історико-філософської спадщини філософів Київської духовної академії та Університету Св.Володимира. Визначено поняття та функції академічної філософії. Висвітлено специфіку та основні етапи становлення академічної філософії у київській регіональній субкультурі. З'ясовано особливості розвитку академічної філософії у Києві періоду ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано функціонування історико-філософського знання в київській духовно-академічній та університетській традиції. Розглянуто науково значущі результати історико-філософських студій київських академічних філософів зазначеної доби, що сприяли становленню вітчизняної історико-філософської науки як самостійної дисципліни.
  • Внесок Олександра Домбровського в розвиток української історичної науки в діаспорі

             Комплексно досліджено життя та наукову діяльність відомого українського дослідника в США О.Домбровського. Виділено два періоди життя вченого. Зазначено, що наукова діяльність О.Домбровського полягала у дослідженні давньої історії, історії церкви, історії наукових товариств і установ, а також у сфері персоналійної тематики. Оцінено внесок ученого до розвитку національної історіографії. Показано, що його активна діяльність у Науковому товаристві ім. Т.Шевченка, Українській вільній академії наук у США, Українському історичному товаристві сприяли розвитку історичної науки в цілому.
  • М.Грушевський і українська історична наука (1880-ті рр. XIX - початок XX ст.): історіографія проблеми

             Представлені результати наукового дослідження 80-х років ХІХ - початку ХХ ст. в українській історичній науці, як періоду інтенсивного, ідейно-концептуального самовизначення й відокремлення від пануючих наукових історичних структур та оформлення української історіографії. Розроблена теоретична модель вивчення минулого історичної науки в Україні. Автором здійснена історіографічна реконструкція і аналіз процесу вивчення й висвітлення загальних і конкретних проблем періодизації, місця тогочасної української історичної науки, починаючи з дореволюційних часів і до 1999 року. В історіографічному аспекті аналізується діяльність організаційних установ, історичних шкіл, творчість тогочасних провідних істориків. Центральне місце відведене М. Грушевському як історику, вивченню його біографії, науково-організаційної діяльності, історичної спадщини, з'ясуванню історіософії, методології, історичних та історіографічних концепцій, належності до національно-державницького напрямку в українській історіографії.
  • Теоретико-методологічні підстави історичних поглядів М.С.Грушевського (кінець XIX - початок XX століття)

             Досліджено історіософію та формування теоретико-філософських історичних поглядів М.Грушевського. Простежено формування його теоретико-методологічних поглядів. Реконструйовано історіософський світогляд вченого. Розкрито бачення суб'єкта та рушійних сил історичного процесу. Висвітлено погляди на роль особи в історії. Розглянуто особливості застосування М.Грушевським принципів історичного пізнання, методів, методичних прийомів, бачення вченим соціальних функцій історичної науки. Виявлено джерела теоретико-методологічних ідей М.Грушевського. Доведено безперечний зв'язок його теоретичних поглядів з тогочасними історіографічними пошуками. Визначено шляхи використання теоретичної спадщини вченого сучасною українською історіографією.
  • Розвиток української географічної науки (початок ХХ століття)

             Розглянуто питання становлення української географічної науки початку ХХ ст., внесок вітчизняних географів у її розвиток.
  • Розвиток культури на початку ХХ ст

    Вступ 3 1. Розвиток культури на початку ХХ ст. 4 2. Чергове національне відродження – 20-ті роки 9 3. Подальший розвиток культури – 30-ті рр. 15 4. Роки Другої світової та Великої Вітчизняної війни 19 5. Початок перебудовних процесів 25 6. Культура 90-тих рр. ХХ ст. 26 Висновок 36 Список використаної літератури 37
© 2007-2018