От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по истории и культуре

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Оригинальное название

Поменники як джерело з історії роду князів Вишневецьких

Сокращенное названиеПоменники як джерело з історії роду князів Вишневецьких
Описание
[Електронний ресурс] / В. Івакін // Медієвістика. Історія Церкви, науки і культури: Просемінарій. — К., 2000. — Вип. 4. — С. 67-79. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.
Смотрите также:
  • Князі Нижегородсько-Суздальської землі в кінці ХІV - середині ХV ст. (історико-генеалогічний дискурс)

             Вперше у вітчизняній історіографії здійснено комплексне дослідження історії правління роду князів Суздальських (правлячої династії Нижегородсько-Суздальської землі) у кінці XIV - середині XV ст. - складного історичного періоду перетворення регіону з самостійного державного утворення на провінцію Московської держави. Проаналізовано весь комплекс джерел та історіографію з досліджуваної теми, зокрема недостатньо вивчені актові документи. Відтворено генеалогію роду кн. Суздальских, вирішено ряд проблемних питань з хронології життя та правління окремих князів. З максимально можливою точністю встановлено дати першого приєднання до Московської держави Суздальського князівства і остаточної втрати політичної самостійності Нижегородсько-Суздальської землі. Проаналізовано основні етапи боротьби нижегородсько-суздальских "отчичів" за свої родові володіння з Московською державою. Показано вирішальну роль Золотої Орди та Казанського ханства в епізодичних успіхах князів Суздальських. Відзначено, що згадані держави були, по суті, їх єдиною опорою у боротьбі з Москвою. Доведено прямий зв'язок між успіхами московської централізаторської політики в регіоні та процесом поступового ослаблення влади ординських ханів. Розкрито причини успіхів і невдач князів Суздальських та їх остаточної поразки у боротьбі проти московської централізаторської політики, наслідком якої є втрата статусу суверенних правлячих князів та їх утвердження у складі верхівки московської службової аристократії.
  • Біологічно активні речовини роду Hypericum L. як джерело створення лікарських засобів із заданими властивостями

    : Автореф. дис... д-ра фармац. наук [Електронний ресурс] / О.Ю. Маковецька; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 37 с. — укp.
  • Усні наративи як джерело з історії болгарського населення Північного Приазов'я ХХ століття

    : автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 [Електронний ресурс] / Юрій Олександрович Іріоглу; НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. — К, 2009. — 20 с. — укp.
  • Формування територіальних володінь чернігово-сіверських князів (друга половина XI - кінець XIII ст.): історико-політичний аспект

             Досліджено проблему формування та дроблення володінь чернігово-сіверських князів з другої половини XI до кінця XIII ст. Визначено особливості господарства, ремесла, розглянуто осередки Чернігівщини. Проаналізовано процес князівського опанування Чернігово-Сіверської землі, надано характеристику особливостей політичного устрою землі-князівства, а також внутрішньої й зовнішньої політики чернігово-сіверських князів. Значну увагу приділено аспектам правління Святославичів (Ольговичів - Давидовичів), встановлення їх влади на території Чернігово-Сіверської землі, а також історії формування кордонів окремих володінь Святославичів. Охарактеризовано становище Чернігово-Сіверської землі під час монголо-татарської навали.
  • Рід Білозерських та культурний світ України XIX - поч. ХХ століття: нові методологічні підходи

             Висвітлено історію роду Білозерських як соціокультурний феномен, що вивчено на засадах міждисциплінарності. Запропоновано нову версію ранньої історії роду. Наведено дві гіпотези його походження, що базуються на двох складових "іменної формули", висвітлено результати блазонування родового герба Білозерських. Внесено доповнення до родоводу на рівнях всіх поколінь обох гілок роду. Проаналізовано родинно-свояцько-дружні зв'язки у межах роду. З'ясовано особливу роль подружжя Кулішів в історії дослідженого роду. Здійснено спробу висвітлення його історії у гендерному ракурсі, визначено механізми впливу зовнішніх і внутрішньородинних чинників на зміну традиційних життєвих проектів відомих представниць роду Білозерських (Марії Боголюбцевої-Щербачової та її доньки Любові Яновської, трьох поколінь жінок родини Н.М.Білозерської-Забіли та М.Т.Симонова-Номиса). Досліджено маловідомий аспект діяльності П.О.Куліша - реалізацію його освітньо-культурницької програми на прикладі представників чоловічої статі роду.
  • Періодичні видання як джерело з історії агрономії в Україні 20 - 30-х рр. ХХ ст.

             Здійснено дослідженя періодичних видань як джерела реконструкції історії агрономічної науки в Україні 1920 - 1930-х рр. у контексті історичних суспільно-політичних та економічних умов даного періоду. Розглянуто проблеми становлення сільськогосподарських видавництв. Показано динаміку відродження дореволюційних і розвиток нових періодичних видань. З'ясовано безпосередню залежність процесу становлення системи сільськогосподарської періодики від формування мережі науково-дослідних установ Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук і навчальних закладів. Розроблено періодизацію розвитку та здійснено класифікацію агрономічних періодичних видань.
  • Колекція Олександра Лазаревського як джерело історії України другої половини XVII століття

             Досліджено документи другої половини ХVII ст. з колекції О.М. Лазаревського, що зберігаються у київському Інституті рукописів Національної бібліотеки України як джерела історії України. Вперше отримано дані про кількісний та якісний склад документів зазначеного періоду. Досліджено форму актових матеріалів Гетьманщини другої половини ХVII cт. Здійснено аналіз потенціалу даного комплексу документів для подальшого вивчення історії України. Розглянуто використання матеріалів колекції самим Лазаревським та іншими дослідниками. Складено зведений реєстр документів другої половини ХVII cт. (2278 порядкових одиниць), який рекомендовано використовувати для роботи над відповідними актами колекції.
  • Мандрівні записки Й.А.Гільденштедта як джерело з соціально-економічної історії України другої половини XVIII ст.

             Розкрито інформативні можливості мандрівних записок Й.А.тільденштедта стосовно вивчення проблем соціально-економічної історії України другої половини XVIII ст. Вперше зроблено грунтовний джерелознавчий аналіз усього комплексу вміщених у джерелі відомостей про соціально-економічний розвиток України. На тлі здобутків історіографії з'ясовано наукову цінність низки ще незадіяних свідчень тільденштедта, здійснено їх оригінальну інтерпретацію. Завдяки залученню наративних і документальних джерел виявлено ступінь репрезентативності записок мандрівника та достовірності вміщеної в них інформації.
  • Хроніка Веспасіана Коховського як джерело до історії України середини і третьої чверті XVII ст. та пам'ятка польської історіографії

             Досліджено хроніку польського поета та історика В.Коховського (1633 - 1700рр.) "Польські аннали від смерті Владислава IV" як історичного джерела до історії України середини і третьої чверті XVII ст. та пам'ятки польської історіографії. На підставі широкого кола джерел і наукової літератури проаналізовано відомості, висвітлені В.Коховським, що стосуються історії України. Визначено ступінь їх вірогідності та оригінальності. Розглянуто соціокультурні процеси у Речі Посполитій, на тлі яких створювалась хроніка. Реконструйовано біографію В.Коховського та його творчий шлях, наведено світоглядні принципи хроніста. Встановлено пам'ятки української історіографії, у яких відображено дані з хроніки В.Коховського.
  • Фонди державного архіву Вінницької області як джерело з історії долі євреїв під час німецько-румунської окупації 1941-1944 рр.

             Проаналізовано основні положення та напрями нацистської внутрішньої політики, тотального фізичного та психологічного знищення євреїв, конфіскації їх власності, організації гетто, робітничих таборів. Показано різні форми активної боротьби та пасивного протистояння євреїв окупантам. Доведено, що архівні фонди Державного архіву Вінницької області є важливим та репрезентативним джерелом вивчення долі євреїв під час окупаційного режиму 1941 - 1944 рр. в Україні.
  • Документи робітничо-селянської інспекції Харківщини 1920 - 1934 рр., як історичне джерело

             Вперше комплексно досліджено літературу й архівні джерела з історії установ Державного контролю Харківщини у 1920 - 1930 рр. Висвітлено рівень розробки проблеми в історичній науці. Встановлено, що найкраще вивчено питання історичних джерел та їх особливостей, класифікації, внутрішньої та зовнішньої критики у XX ст. Виділено наступні групи джерел з історії установ Державного контролю Харківщини у даний період: Конституції УСРР, "Положення..." про організації, інструкції, ревізійні акти, протоколи засідань, звіти. Доведено, що кожна з вищезгаданих груп документів змінювалася за зовнішнім оформленням і за змістом протягом існування контрольних установ. На зміст документів великий вплив мала поточна політика Радянської влади, а також зміни у державному устрої республіки.
  • Архівно-слідчі справи як джерело вивчення історії репресій в Україні у 1937 - 1938 рр.

             Здійснено комплексний аналіз архівно-слідчих справ як джерела вивчення історії репресій в Україні у період "Великого терору" 1937 - 1938 рр. На підставі дослідження одного з фондів припинених справ (архіву УСБУ в Одеській області), визначено основні ознаки, які дозволяють класифікувати даний вид масових джерел і визначити притаманні їм особливості формування та систематизації документів. Встановлено, що значний вплив на процес формування справ таких факторів, як час і місце їх порушення, провадження слідства та характер обвинувачення, показано суттєву роль виконавчого органу, що приймав рішення у справі. З'ясовано, що перегляд справи та реабілітація залежно від періоду впливали на внесення коректив у формування справи та рівень її інформативного потенціалу. Визначено істотні відмінності між одиночними та груповими справами. Евристичним шляхом виявлено основні типи документів, що містяться у справах. Проаналізовано їх структуру, значення на кожній зі стадій формування справи, розглянуто проблеми повноти та достовірності інформації. Визначено інофрмаційний потенціал архівно-слідчих справ та їх цінність як джерела з історії вивчення масових репресій.
  • Управлінський облік як джерело інформації в діяльності менеджера

    1. Управлінський облік як джерело інформації в діяльності менеджера 3 2. Складності та психологічні бар’єри на шляху процесу контролю 5 Список використаної літератури 11
  • Часопис "Вістник для русинів Австрійської держави" (1850 - 1866 рр.) як джерело вивчення історії національної видавничої справи

             Комплексно досліджено видання часопису "Вістник для русинів Австрійської держави" 1850 - 1866 рр. протягом 16-ти років. Визначено організаційні й ідеологічні засади часопису. Висвітлено історію видання, головні напрямки діяльності видавництва, програмові вимоги й орієнтири праці його редакції. Досліджено найбільш визначні публікації "Вістника", які висвітлювали перебіг політичних подій і реакцію на них у світі. З публіцистичних жанрів досліджено нариси, памфлети та некрологи. Показано роль часопису у підтримці й організації літературного та театрального життя в Галичині, на Буковині та Закарпатті в середині XIX ст. На фактичному матеріалі досліджено проблематику видавничої справи на шпальтах "Вістника".
© 2007-2019