От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по праву

СсылкаСкачать в архиве
Оригинальное название

Потойбіччя процесуального: гра, ритуал, міф

Сокращенное названиеПотойбіччя процесуального: гра, ритуал, міф

Державна митна служба України


Академія митної служби України


Дмитро Бочаров


Потойбіччя процесуального:

гра, ритуал, міф

Матеріали для самостійної роботи


Затверджено науково-методичною радою

Академії митної служби України

Протокол № 3 від 12.12.2006 р.


Дніпропетровськ

2007


УДК 340.111.5

ББК 67.0

Б 86


Бочаров Д.О. Потойбіччя процесуального: гра, ритуал, міф: Матеріали

для самостійної роботи. – Дніпропетровськ: АМСУ, 2007. – 50 с.


Рецензенти:

В.П. Гмирко, кандидат юридичних наук, доцент, декан юридичного

факультету Академії митної служби України;

Л.М. Лобойко, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри

кримінального процесу Дніпропетровського державного університету внутрішніх

справ;

В.В. Шкода, доктор філософських наук, професор кафедри теорії

культури і філософії науки Харківського національного університету

ім. В.Н. Каразіна.


Видання містить матеріали для самостійної роботи з питань, які

стосуються поділу права на матеріальне й процесуальне та відповідного

розмежування цих сфер. За допомогою зіставлення й порівняння автор

установлює подібність ігрової, міфо-ритуальної та процесуальноюридичної сфер людського буття, досліджує
характер їх зв’язку та

взаємовплив. Разом з тим видання не містить остаточних висновків,

залишаючи простір індивідуальним рефлексіям читача.

Стане в нагоді при опануванні відповідних тем дисципліни “Теорія

держави та права” і спецкурсів “Проблеми теорії держави та права” і

“Філософія права”.

Автор Д.О. Бочаров, старший викладач кафедри теорії та історії

держави і права Академії митної служби України

Контактна адреса автора в Internet (e-mail): [email protected]


© Дмитро Бочаров, 2007

© Академія митної служби України, 2007


Переднє слово

Задля уникнення можливих непорозумінь я хотів би, перш за все,

зробити невеличке роз’яснення. Одним із рецензентів цієї роботи було

зауважено, що вона продовжує традиції попередніх, влучно названих

інтелектуальними провокаціями. Зауваження цілком слушне. “Потойбіччя

процесуального” не є концентратом готових знань, не містить простих

відповідей на складні питання та не передбачає засвоєння й подальшого

сумлінного відтворення для проходження освітніх ініціацій. Це видання

потребує самостійної роботи та містить необхідний матеріал для неї, і в

цьому подібне до задачника. Хіба що, на відміну від задачника, наведені

наприкінці відповіді на поставлені в процесі читання запитання є лише

одним із багатьох варіантів можливих відповідей, до того ж, припускаю,

неправильним. Адже під час роботи з текстом читач матиме справу з

відверто дилетантською розвідкою, спробою через застосування

фейєрабендівського принципу “anything goes” вийти за межі затісної

методології

вузькоспеціального

дослідження,

обмеженість

якої

(сподіваюсь, переконливо) продемонстровано в § 1. Розвідка, здійснена за

принципом “придатне все”, спроможна у висліді дати будь-який результат.

Слушно відзначена іншим рецензентом суцільна цитатність цього тексту

вможливлює його альтернативні прочитання; авторські квазівисновки

мають радше характер припущень, які ще потребують підтвердження.

Свідомо приєднатися до позиції автора чи обрати власне бачення

досліджуваної проблеми – ось можливості, що надаються читачеві цим

текстом, але можуть бути реалізовані лише за умови його активного

прочитання. Сподіваюсь, що класифікований як інтелектуальна провокація

текст передовсім спонукатиме до читання й думання, провокуючи

інтелектуальні зусилля й стимулюючи до самостійної роботи.

§ 1. У наближенні до проблеми

Очевидність оманлива. Незважаючи на свою широку вживаність і

позірну простоту, категорія процесуальності є однією з найскладніших і

найбільш невизначених категорій юридичної науки. Для переважної

більшості процесуалістів слушність цього твердження додаткового

доведення не потребує. Але для тих, хто ще не розбивав лоба об мури

питань щодо сутності процесуального (провадження, режиму,

законодавства тощо), не завадить дещо роз’яснити…

Категоріальний статус поняття процесуальності випливає, зокрема, з

такого. Як зазначає А. Васильєв, правові категорії – це граничні за рівнем

узагальнення фундаментальні абстрактні поняття теорії правознавства.

Будучи відображенням найсуттєвіших якостей і головних зв’язків

правових явищ, категорії “становлять собою найбільш глибокі за змістом і

широкі за обсягом у межах правової науки поняття” [10, с. 58]. Отже,

категорії можуть бути визначені як поняття, що характеризуються

найвищим рівнем абстрактності, глибиною змісту й широтою обсягу.

Смотрите также:
  • Джерела цивільного процесуального права

    Вступ.................................................................................................................3
    1. Поняття джерел цивільного процесуального права і
    загальна їх характеристика..........................................................................4
    2. Переваги і недоліки нового ЦПК України як джерела
    цивільного процесуального права України................................................6
    Висновок...........................................................................................................11
    Використана література...................................................................................12


  • Контрольна з теорії процесуального права

    Процесуальне право та його характеристика. Природа, система і норми процесуального права 2 Література 5
  • Застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи

             Розкрито суть, правову природу та зміст державно-правового, процесуального, кримінально-процесуального примусу. З'ясовано співвідношення процесуальної відповідальності, процесуальних санкцій та заходів процесуального примусу в межах кримінально-процесуального. Проаналізовано роль заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи в механізмі забезпечення досягнення завдань кримінального судочинства. З урахуванням сучасних поглядів і теоретичних концепцій кримінально-процесуального права, положень Конституції України, чинного законодавства, окремих положень відомих нормативних актів розглянуто специфіку застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи, запропоновано шляхи удосконалення законодавчого регулювання підстав, умов і порядку їх застосування. Сформульовано й аргументовано пропозиції стосовно внесення змін і доповнень до чинного КПК України.
  • Правова природа процесуального представництва у цивільному процесі

             Теоретично обгрунтовано понятійний апарат і зміст інституту цивільного процесуального представництва, досліджено історично-правові етапи його виникнення та розвитку. Наведено класифікацію процесуального представництва, уточнено його мету та завдання під час здійснення цивільного судочинства. З'ясовано особливості окремих видів процесуального представництва з урахуванням значного збільшення кількості осіб, які можуть виступати як процесуальний представник. Обгрунтовано напрямки розвитку інституту цивільного процесуального представництва. Уточнено підстави виникнення та особливості правового регулювання інституту цивільного процесуального представництва, показано його місце та значення у господарському та кримінальному процесах.
  • Кримінально-процесуальні строки при застосуванні заходів процесуального примусу

             Розроблено науково-практичні рекомендації щодо встановлення оптимальних строків реалізації заходів процесуального примусу, удосконалення їх правової регламентації та практики застосування з метою підвищення ефективності кримінального судочинства, забезпечення прав і законних інтересів його учасників. Узагальнено сучасні наукові уявлення щодо визначення кримінально-процесуальних строків реалізації заходів процесуального примусу, досліджено проблеми їх встановлення та дотримання. Проаналізовано сучасний стан дотримання кримінально-процесуальних строків реалізації заходів процесуального примусу у практичній діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду. Обгрунтовано необхідність коригування окремих передбачених у КПК України строків застосуванням заходів процесуального примусу та встановлення нових. Виявлено недоліки правової регламентації кримінально-процесуальних строків реалізації заходів процесуального примусу. Запропоновано шляхи вирішення актуальних проблем прискорення кримінального судочинства, встановлення й дотримання кримінально-процесуальних строків реалізації заходів процесуального примусу. Наведено пропозиції щодо удосконалення кримінально-процесуального законодавства України, зокрема, механізму правового регулювання строків реалізації заходів процесуального примусу, які гарантують захист прав і законних інтересів суб'єктів кримінального процесу.
  • Контрольна з господарсько-процесуального права

    1. Участь прокурора у судовому процесі 2 2. Повноваження апеляційної та касаційної інстанцій: порівняльний аналіз 9 3. Хто є сторонами по праві про визнання суб’єкта господарювання банкрутом? 12 Література 15
  • Правозастосовне тлумачення судом норм кримінально-процесуального права

             Вперше правозастосоване тлумачення норм кримінально-процесуального права розглядається як чинник, що забезпечує з'ясування дійсного смислу норм права, подолання правової невизначеності та сприяє утвердженню законності всієї правозастосовної діяльності в кримінальному процесі. Досліджено поняття "тлумачення", розглянуто його особливості та принципи. Проаналізовано правотлумачна діяльність суб'єктів правозаставного судового тлумачення (Конституційний Суд України), визначено юридичну природу актів тлумачення, які вони вносять. З'ясовано вплив прецендентної практики Європейського суду з прав людини на тлумачення норм кримінально-процесуального права України. Сформульовано конкретні пропозиції з внесення змін і доповнень до Конституції України, Кримінально-процесуального кодексу України, Закону "Про судоустрій України".
  • Представництво в цивільному процесі України

             Висвітлено проблеми сучасного та перспективного розвитку інституту цивільного процесуального представництва. Досліджено історичний шлях становлення та розвитку інституту процесуального представництва, визначено поняття даного представництва, його цілі, наведено класифікацію процесуального представництва на види, розкрито зміст, межі та поняття вищезгаданого інституту, його відмінність від інституту представництва у цивільному праві. Розглянуто цивільні процесуальні правовідносини, що виникають при представництві: їх суб'єкти, об'єкти, зміст, передумови та підстави. Проаналізовано особливості процесуально-правового становища представників та особливості окремих видів процесуального представництва. Обгрунтовано належність до єдиного інституту цивільного процесуального права як представництва сторін, третіх осіб, заявників, зацікавлених осіб і представництва органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, які беруть участь у справі, як суб'єкти, які захищають права та свободи інших осіб. Сформульовано практичні пропозиції, спрямовані на удосконалення інституту цивільного процесуального представництва.
  • Характерні особливості язичницької культури

    План Вступ 3 I. Особливості первісної культури. Ритуал, міфологія, магія та релігія 6 II. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу 12 III. Антична цивілізація 18 Висновки 22 Література 23
  • контрольна з Господарського процесуального Кодексу України

    1. Хто є учасником судового процесу ? 2 2. Підвідомчість та підсудність справ: що є критерієм розмежування цих категорій ? 7 3. Касаційна скарга: форма, зміст та порядок подання. Наведіть зразок касаційної скарги 11 Список використаних джерел 20
  • Норми кримінально-процесуального права

             Розкрито суть поняття норм кримінально-процесуального права, їх специфічні ознаки, функціональне призначення та види. Досліджено співвідношення вивчених норм з нормами кримінального права. Проаналізовано загальні питання структури норм та їх окремі елементи (гіпотезу, диспозиції та санкцію). Опрацьовано окремі види нетипових кримінально-процесуальних норм, увагу приділено нормам-принципам і нормам-дефініціям.
  • Кримінально-процесуальне доказування

    ВСТУП 2 1. Поняття кримінально-процесуального доказування, його структура і значення 4 2. Предмет, межі і суб’єкти доказування у кримінальному процесі 8 3.Засоби кримінально-процесуального доказування і проблеми подальшого їх вдосконалення 18 ВИСНОВКИ 24 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 27
  • Європейський правовий гуманізм як чинник реформування кримінально-процесуального права України

             Розроблено шляхи удосконалення методології кримінально-процесуальної законотворчості, а також філософсько-правовий і концептуально-методологічний апарат у сучасній філософії права. Визначено зміст і соціальну цінність правового гуманізму як чинника реформування українського кримінально-процесуального права. Доведено, що правовий гуманізм є головним принципом юриспруденції. Проаналізовано взаємозв'язок правових і гуманістичних засад у кримінальному процесі. Розроблено практичні рекомендації щодо втілення провідних ідей європейського гуманізму під час удосконалення сучасного кримінально-процесуального права України, зазначено, що такий підхід має важливе практичне значення, може сприяти теоретичному забезпеченню та практичному насиченню гуманістичним змістом положень кримінально-процесуального законодавства та діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду.
  • Міжнародно-правові договори України як джерела кримінально-процесуального права

             Досліджено процес імплементації міжнародного законодавства у кримінально-процесуальне законодавство України на всіх етапах її розвитку та становлення. Розглянуто теоретичну, праву та практичну можливості застосування міжнародно-правових норм в українському кримінально-процесуальному законодавстві, спрямованих на забезпечення виконання спільних координуючих юридичних дій державами під час їх міжнародного співробітництва. З'ясовано місце міжнародно-правових договорів України у системі джерел кримінально-процесуального права. Запропоновано їх класифікацію та визначено суть. Досліджено міжнародно-правові договори України з надання взаємної правової допомоги у кримінальних справах. Визначено особливості їх застосування на території України. Наведено науково обгрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України щодо місця міжнародно-правових договорів у системі джерел кримінально-процесуального права.
© 2007-2019