От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по истории и культуре

СсылкаСкачать в архиве
Оригинальное название

Характеристика моделі здоров'язберігаючої професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів / О. Омельченко // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. — 2007. — N 2. — С. 94-97. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Сокращенное названиеХарактеристика моделі здоров'язберігаючої професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів

ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕЛІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Омельченко О.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди


Анотація. Обґрунтовано теоретичну модель професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів з
організації збереження здоров’я учнів у процесі навчання. Визначено умови впровадження моделі, критерії та
показники ефективності її реалізації. Модель дозволить забезпечити свідоме ставлення вчителя до здоров’я
людини. Способи збереження здоров’я забезпечують здоровий розвиток дитини, запобігання негативним впливам на
здоров’я школярів.

Ключові слова: професійно-педагогічна діяльність, модель, здоров’язберігаюча діяльність, умови, критерії та
показники.

Аннотация. Омельченко О. Характеристика модели здоровьезберегающей профессионально-педагогической деятельности
учителя начальных классов. Обосновано теоретическую модель профессионально-педагогической деятельности учителя
начальных классов по организации сохранения здоровья учащихся в процессе обучения. Определены условия
внедрения модели, критерии и показатели эффективности ее реализации. Модель позволит обеспечить сознательное
отношение учителя к здоровью человека. Способы сохранения здоровья обеспечивают здоровое развитие ребенка,
предотвращение отрицательных влияний на здоровье школьников.

Ключевые слова: профессионально-педагогическая деятельность, модель, здоровьесберегающая деятельность,
условия, критерии и показатели.

Annotation. Omelchenko O. Performance of model population health professional - pedagogical activity of the
teacher of initial classes. It is justified theoretical model of professional - pedagogical activity of the
teacher of initial classes on the organization of conservation of health of pupils during education.
Requirements of a heading of model, measure and parameters of efficacy of its embodying are specific. The
model will allow to provide the conscious attitude of the teacher to health of the person. Means of
conservation of health ensure able-bodied development of the child, an avoidance of the negative agencies on
health of schoolboys.

Keywords: professional - pedagogical activity, model, population health activity, requirements, measure and
parameters.


Вступ.

У наш час людина, її життя й здоров’я визнаються як найвищі людські цінності, оскільки вони є показником
цивілізованості суспільства, головним критерієм ефективності діяльності всіх без винятку його сфер
(Конституція України).

Здоров’я людини формується з дитинства. Тому не викликає сумніву, що в розв’язанні проблеми формування
здоров’я людини як стану її повного благополуччя в усіх аспектах – фізичному, психічному, соціальному й
духовному – пріоритетне значення має школа. Ідеями виховання здорового покоління, свідомого ставлення
особистості до свого здоров’я та здоров’я інших, формування мотивації учнів на здоровий спосіб життя
просякнуті найважливіші завдання сучасної шкільної освіти (закон України “Про загальну середню освіту”,
“Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті”, Державна програма “Діти України”, Державний
стандарт середньої освіти).

Практична реалізація визначених завдань залежить, насамперед, від учителя, завдяки якому процес навчання
будь-якій шкільній дисципліні має стати невід’ємною частиною збереження й зміцнення здоров’я дітей. Не менш
важливим є й те, щоб учитель слугував прикладом здорового способу життя.

При виключній важливості професійно-педагогічної діяльності всіх шкільних педагогів провідна роль у
здоров’язбереженні учня належить учителеві молодших класів: адже саме початкова школа має пріоритетне значення
у формуванні основ здоров’я або нездоров’я дитини.

Актуальність забезпечення вчителем здоровотворних умов розвитку школярів підсилюється й тим, що реальна
шкільна практика поки ще не забезпечує збереження і покращення стану здоров’я учнів: до 80-90 % дітей
шкільного віку мають відхилення у здоров’ї.

Отже, реальна освітня практика вимагає розв’язання проблеми здійснення вчителем професійно-педагогічної
діяльності, спрямованої на збереження й зміцнення здоров’я дитини, формування її усталеної мотивації на
здоровий спосіб життя, на запобігання негативних впливів навчального процесу.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем здоров’я учнів свідчить про те, що питання збереження й
зміцнення здоров’я дитини у процесі навчання вивчаються в таких основних напрямах: медичному (М.Амосов,
Г.Апанасенко, Т.Бойченко, Л.Боярська, Е.Казін, Л.Попова та ін.), валеологічному (І.Бабін, І.Брехман,
М.Гончаренко, М.Гриньова, Г.Зайцев, Н.Субота та ін.), психологічному (І.Бех, О.Хухлаєва та ін.) та
педагогічному [1,3-5].

Робота виконана відповідно до плану НДР Харківського національного педагогічного університету імені
Г.С.Сковороди.

Формулювання цілей роботи.

Разом з тим у педагогічній науці проблема професійно-педагогічної діяльності вчителя початкової школи з
організації здоров’язбергіючого навчально-виховного процесу не вивчена належним чином.

З огляду на це метою статті наукове обґрунтування моделі діяльності вчителя із забезпечення здоров’язбереження
дитини.

Результати дослідження.

Теоретичний аналіз різних підходів до людської діяльності, професійно-педагогічної діяльності (Л.Виготський,
Н.Кузьміна, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн, В.Сластьонін та ін.) [2,8-11], моделювання педагогічного процесу
(А.Капська, М.Кларін, А.Хуторський, Н.Щуркова та ін.) [6,7,12,13] дозволив дійти висновку про те, що модель
здоров’язберігаючої професійно-педагогічної діяльності вчителя початкової школи є упорядкованою сукупністю
взаємопов’язаних структурних компонентів, а саме:

• мотиваційно-ціннісного, який забезпечує професійно-педагогічну спрямованість на здійснення
здоров’язберігаючої професійно-педагогічної діяльності та передбачає визнання людини й її здоров’я як найвищих
цінностей, свідоме бажання здійснювати духовне наставництво дитини на шляху її здорового розвитку;
сформованість сукупності особистісно значущих якостей (відповідальність, працездатність, педагогічний такт,
емпатія, урівноваженість тощо), необхідних для реалізації завдань здоров’язбереження учнів у взаємодії з
іншими учасниками педагогічного процесу; свідоме ставлення вчителя до свого здоров’я, мотивація ведення
здорового образу життя на шляху самоосвіти й саморозвитку;

• когнітивного – сукупності узагальнених психолого-педагогічних знань, які необхідні для здійснення
здоров’язберігаючої професійно-педагогічної діяльності – знання про закони вікового та індивідуального
здорового розвитку дитини, основи формування здоров’я людини; про роль, функції, види педагогічного
спілкування, доцільне використання методів викладання, раціональної організації навчання, оцінювання
навчальної діяльності дітей, освітніх технологій здоров’язбереження тощо;

• процесуального – сукупності вмінь (гностичних, прогностичних, комунікативних, організаторських), якість
засвоєння яких необхідні для організації навчання й виховання учнів, що сприяє збереженню й зміцненню здоров’я
дітей – інтерпретувати й адаптувати навчальну інформацію до завдань індивідуалізації навчання, складати карту
індивідуального розвитку учня, забезпечувати високу працездатність і адекватне відновлення сил учнів через
оптимальне сполучення розумової й емоційної активності дитини, фронтальних, групових та індивідуальних форм
роботи з учнями, зміну видів навчальної діяльності, чергування періодів концентрації й розслаблення тощо;

• аналітико-результативного, що передбачає аналіз, осмислення, самоаналіз виконаної роботи, вимагає
критичності мислення, здатності до оцінних суджень, рефлексії й корекції результатів власної діяльності.

Зазначимо, що арсенал форм і засобів, за допомогою яких учитель може вирішувати проблему збереження здоров’я
учнів, включає все розмаїття можливостей його професійної діяльності: навчальну, позакласну роботу, співпрацю
з батьками, залучення їх до участі в житті класу й школи. Засобами ж розв’язання цих питань у
професійно-педагогічній діяльності вчителя можуть бути включення елементів виховання здорового способу життя у
викладання навчальних дисциплін, особистий приклад, виховні заходи тощо.

Проведений науковий пошук дозволив визначити умови успішності впровадження моделі здоров’язберігаючої
діяльності вчителя, а саме:

Вважаємо, що критеріями та показниками результативності здоров’язбереження дитини у процесі навчання мають

Смотрите также:
  • Формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя музики

             Досліджено проблему створення професійно-педагогічної культури студентів. Розкрито її сутність і зміст. Охарактеризовано її структурні та функціональні компоненти. Визначено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя музики у процесі занять з постановки голосу. На основі педагогічного експерименту підтверджено доступність та ефективність методики формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя.
  • Формування музично-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів і музики

             Досліджено проблему формування музично-педагогічної культури (МПК) майбутніх учителів музики за умов додаткової спеціалізації на педагогічних факультетах. Інтерпретовано поняття МПК вчителя, розкрито теоретичні аспекти її формування в учителів початкових класів, доведено залежність ефективності формування МПК майбутніх учителів від доцільності організації художньо-пізнавальної, музично-виконавської та навчально-педагогічної діяльності. На засадах художньо-педагогічного спілкування розроблено методику формування МПК студентів, визначено критерії та рівні її сформованості, виявлено умови, які сприяють формуванню МПК у процесі професійної підготовки.
  • Система підготовки вчителя початкових класів до діагностичної діяльності

             Досліджено теоретичні засади та сучасні підходи до професійної підготовки вчителів початкових класів з використанням педагогічного діагностування. Науково обгрунтовано суть і структуру поняття "діагностична діяльність учителя", уточнено його предмет, мету, завдання та зміст. Розроблено критерії, показники та рівні оволодіння педагогічною діагностикою, а також проведено відтермінований аналіз, які дозволяють визначити готовність майбутніх учителів початкових класів до здійснення діагностичної діяльності. Побудовано модель системи відповідної підготовки даних студентів, охарактеризовано зміст її мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-змістового компонентів. Експериментально апробовано та доведено ефективність розробленої методики формування готовності вчителів початкових класів до діагностичної діяльності, яка реалізується у процесі вивчення елективних курсів з педагогіки, науково-дослідницької роботи, проходження педагогічної практики. Розвинуто основні дефініції процесу підготовки студентів до даної діяльності. Уточнено систему критеріїв і показників визначення рівнів опанування нею. Створено ресурсне забезпечення діагностичної діяльності вчителя початкової школи.
  • Розвиток інформаційної компетентності вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти

             Досліджено проблему розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти. Розкрито суть понять "інформаційна компетентність", "інформаційна компетентність учителя початкових класів". Розроблено та науково обгрунтовано концепцію та модель розвитку інформаційної компетентності вчителів школи I ступеня. Проаналізовано сучасні наукові уявлення про інформаційну компетентність учителя як інтегральну якість особистості. Доведено, що необхідними та достатніми умовами розвитку інформаційної компетентності вчителів початкових класів у системі післядипломної педагогічної освіти є внесення змін в організацію педагогічного процесу, оновлення навчальних планів і програм інститутів післядипломної освіти, методичних служб районних (міських) відділів освіти та навчальних закладів, наукове та навчально-методичне забезпечення розвитку інформаційної компетентності даних вчителів, диференційований підхід до її розвитку, застосування інформаційно-комунікаційних технологій, оптимальне поєднання інноваційних форм і методів навчання з традиційними. Експериментально перевірено ефективність визначених організаційно-педагогічних умов розвитку структурних компонентів інформаційної компетентності вчителів початкових класів у післядипломному педагогічному процесі.
  • Підготовка майбутнього вчителя до формування математичних уявлень і понять в учнів початкової школи

             Обгрунтовано методологічні засади готовності і загальнонаукові підходи до організації системи психолого-педагогічної та методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Визначено основні педагогічні умови, що забезпечують його готовність до формування в учнів даних класів математичних уявлень і понять, розроблено показники такої готовності. На підставі результатів дослідження з використанням методів математичної статистики зроблено висновок, що знання та уміння студентів щодо формування в учнів математичних уявлень і понять значною мірою сприяють підвищенню загальної методико-математичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів.
  • Психологічна підготовка вчителя початкових класів до роботи із соціально занедбаними учнями

             Досліджено проблеми психологічної підготовки майбутніх учителів початкових класів до роботи з соціально занедбаними учнями. Теоретично обгрунтовано та практично доведено необхідність формування у них психологічної компетентності для успішної роботи з дітьми такої категорії. Виділено конкретні професійно-психологічні якості, які є її складовими. Висвітлено причини соціальної занедбаності. Проаналізовано погляди на це явище вітчизняних і зарубіжних учених. Розкрито розуміння психологічної компетентності, досліджено рівні її сформованості у студентів педагогічного навчального закладу, особливості їх становлення та цілеспрямованого розвитку. Наведено результати апробації розробленого спецкурсу "Методика роботи з соціально занедбаними учнями".
  • Підготовка майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи

             Розглянуто зміст, форми та методику підтримки майбутніх учителів початкових класів до організації краєзнавчої роботи, яка передбачає здійснення взаємозв'язаних навчальної та позанавчальної діяльності. Використання запропонованої моделі педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації зазначеної роботи детерміновано комплексом внутрішніх і зовнішніх чинників, реалізація яких відбувається за умов орієнтації даних учителів на національну систему навчально-виховної роботи, здійснення системного підходу до різних видів діяльності, формування у студентів відповідних знань, умінь і навичок під час вивчення спецкурсу "Організація краєзнавчої роботи в початковій школі", апробації набутих майбутніми вчителями знань під час педагогічної практики. Розроблена модель і поетапна методика їх підготовки до організації краєзнавчої роботи є загальнодидактичною та може бути використана під час підготовки майбутніх педагогів інших спеціальностей з урахуванням їх специфіки.
  • Підготовка майбутніх учителів початкових класів до варіативної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках математики

             Розроблено систему підготовки майбутніх учителів початкових класів до варіативного використання форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. Розкрито зміст індивідуальних та колективних форм навчально-пізнавальної діяльності, їх місце та можливості використання у структурі уроку математики. Установлено, що ефективність підготовки студентів до варіативного використання форм організації зазначеної діяльності у початкових класах досягається за умови формування готовності до цього напрямку професійно-педагогічної діяльності. Визначено рівні, критерії та показники даної готовності. Розроблено спецкурс "Варіативне застосування форм організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у процесі вивчення математики". Наведено дані щодо впровадження розробленої методики формування відповідної готовності.
  • Формування професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи: практико-орієнтований підхід

    : автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 [Електронний ресурс] / Ірина Олександрівна Пальшкова; Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д.Ушинського. — О., 2009. — 44 с. — укp.
  • Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики

             Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування індивідуального стилю майбутнього вчителя музики у процесі професійно-педагогічної підготовки, визначено сутність даного поняття, охарактеризовано його структурні компоненти. Встановлено критерії, показники та рівні сформованості індивідуального стилю педагогічної діяльності, розроблено технологію його формування. Проведено поетапне впровадження експериментальної технології, що базується на розвитку індивідуальних якостей майбутніх учителів музики, у професійну підготовку та музично-педагогічну діяльність студентів. Доведено її позитивний вплив на ефективність розвитку досліджуваної професійної якості. Зокрема, виявлено, що експериментальна технологія сприяє формуванню у майбутнього вчителя музики мотивації щодо вироблення власного індивідуального стилю педагогічної діяльності та знаходженню оптимальних шляхів його реалізації.
  • Стиль педагогічного спілкування вчителя початкових класів школи-інтернату як чинник мотивації учіння дітей

             Досліджено комунікативний, емоційний та поведінковий компоненити стилю педагогічного спілкування вчителів початкових класів шкіл-інтернатів. Розглянуто динамічні аспекти формування та особливості прояву мотивації учіння молодших школярів, встановлено взаємозв'язки її основних параметрів (рівнів мотивації та ієрархії учбових мотивів) зі стилем педагогічного спілкування вчителя. Визначено та систематизовано варіанти суб'єктивної інтерпретації бажання вчитись молодшими школярами у закладах інтернатного типу. На базі методики активного соціально-психологічного навчання Т.С.Яценко розроблено тренінг оптимізації педагогічного спілкування вчителів початкових класів як чинника формування мотивації учіння молодших школярів і доведено його ефективність.
  • Формування педагогічної майстерності вчителя в ніжинському історико-філологічному інституті князя Безбородька (1875 - 1882 рр.)

             Проаналізовано проблему формування педагогічної майстерності як невід'ємної складової практичної професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя в історії Ніжинської вищої педагогічної школи 1875 - 1882 рр.
  • Особливості стану здоров'я і адаптації учнів початкових класів гімназії в залежності від соціально-гігієнічних факторів

             Вивчено стан здоров'я (фізичний розвиток, функціональний стан організму, захворюваність), розумову працездатність і фізичну підготовленість учнів початкових класів гімназії та факторів, що на них впливають (організацію, гігієнічне та психолого-педагогічне забезпечення навчання, спосіб життя, рівень психологічної готовності до навчання); особливості адаптації до навчального процесу організму учнів молодших класів гімназії. Розроблено та апробовано комплекс медико-педагогічних заходів з питань профілактики відхилень у стані здоров'я учнів молодших класів гімназій більш досконалих режимів та гігієнічних підходів до навчально-виховного процесу в цих закладах. Їх апробація довела позитивний вплив на рівень працездатності, фізичний розвиток, стан здоров'я молодших школярів гімназій, поліпшення гігієнічних умов навчання.
  • Моделювання організаційно-педагогічної діяльності в системі управління професійно-технічними навчальними закладами

             Досліджено стан теоретичного обгрунтування моделювання організаційно-педагогічної діяльності в системі управління професійно-технічними навчальними закладами. На підставі теорій висвітлено моделювання і його складову - планування роботи в системі управління професійно-технічним навчальним закладом. Визначено і обгрунтовано принципи планування роботи навчального закладу за сучасних умов. Описано комплексну модель планування організаційно-педагогічної діяльності в професійно-технічному навчальному закладі. Наведено методичні рекомендації щодо планування роботи керівників професійно-технічних навчальних закладів.
© 2007-2019