От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Статьи и авторефераты диссертаций по физике и астрономии

СсылкаСкачать в архиве
Оригинальное название

Мінливість основних гідрологічних характеристик Одеського регіону північно-західної частини Чорного моря : Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.08 / С.А. Доценко; Одес. держ. екол. ун-т. — О., 2003. — 20 с.: рис. — укp.

Сокращенное названиеМінливість основних гідрологічних характеристик Одеського регіону північно-західної частини Чорного моря

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Доценко Сергій Аркадійович



УДК 551.46 (262.5)






МІНЛИВІСТЬ ОСНОВНИХ ГІДРОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

ОДЕСЬКОГО РЕГІОНУ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЧОРНОГО МОРЯ





11.00.08 – океанологія






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук









Одеса – 2003

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Одеському філіалі Інституту біології південних морів НАН України


Науковий керівник: кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник

Тучковенко Юрій Степанович,

Одеський філіал Інституту біології південних морів

НАН України, старший науковий співробітник відділу

проблем якості водного середовища


Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Михайлов Валерій Іванович,

Український науковий центр екології моря, директор


кандидат географічних наук, старший науковий співробітник

Большаков Вадим Миколайович,

Одеський філіал Інституту біології південних морів

НАН України, старший науковий співробітник відділу океанологічних основ морського природокористування


Провідна установа: Морський гідрофізичний інститут НАН України, м. Севастополь


Захист відбудеться “ 10 ” квітня 2003 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 41.090.01 в Одеському державному екологічному університеті за адресою:

65016, м. Одеса, вул.. Львівська 15, ОДЕКУ.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного екологічного університету за адресою:
65016, м. Одеса, вул.. Львівська 15, ОДЕКУ.


Автореферат розісланий “ 5 ” березня 2003 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лобода Н.С.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Одеський регіон займає особливе положення в північно-західній частині Чорного моря (ПЗЧМ).
На значній частині узбережжя регіону розташована Одеська міська агломерація - найбільша на берегах Чорного
моря. В Одеській затоці, Сухому і Григорівському лиманах розташовано три найбільших порти України: Одеський,
Іллічівський та Южний. По акваторії регіону пролягають основні маршрути судноплавства. Одеський регіон ПЗЧМ
активно використовується в рекреаційних цілях. Води регіону характеризуються значною біологічною
різноманітністю і високою біологічною продуктивністю. Разом з тим, масштаби антропогенного впливу на морське
середовище регіону набагато більші, ніж в інших районах північно-західної частини Чорного моря. В зв'язку з
цим в регіоні спостерігається високий рівень евтрофікації вод, у водах і донних відкладеннях відзначений
підвищений зміст багатьох забруднюючих речовин. Зокрема, забруднення акваторії нафтопродуктами в середньому
досягає рівня 0,05 мг/л, а нерідко і перевищує цю величину. В літній період в регіоні почастішали явища
гіпоксії і, як наслідок, масові замори. Будівництво біля Григорівського лиману морського нафтового терміналу з
обсягом вантажоперевезень до 40 млн. т і збільшення танкерного флоту, що його обслуговує, призведе до значних
додаткових навантажень на екосистему регіону.

Зростання антропогенного впливу на екосистему Одеського регіону ПЗЧМ викликає необхідність досконального
вивчення динаміки природних процесів. Термохалінна структура вод безпосередньо впливає на кисневий режим.
Вивчення особливостей термохалінної мінливості допоможе визначити характер розвитку явищ гіпоксії. Знання
гідрологічних умов, циркуляції вод дозволять передбачити наслідки можливих екологічних катастроф при аварійних
розливах нафти і нафтопродуктів, а також допоможе визначити траєкторії переміщення забруднюючих речовин, що
надходять у море, оцінити процеси їхньої трансформації і нагромадження.

Тенденції і характер зміни гідрологічних характеристик представляють науковий інтерес, тому що дозволяють
контролювати і прогнозувати умови зміни абіотичних і біотичних факторів морського середовища. Знання міжрічної
і внутрішньовікової мінливості гідрологічних характеристик дозволить з достатньою точністю дати прогноз їхніх
коливань на тривалий період, що особливо важливо при вивченні біологічних процесів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною:

- проекту Державного комітету науки та техніки “Розробити наукові основи комплексного використання ресурсів
шельфу і захисту прибережної зони Чорного та Азовського морів” (2.05.01/297-93);

- проекту “Комплексне океанологічне дослідження глибоководної, шельфової і прибережної зон Чорного моря,

Смотрите также:
  • Екологічний стан пригирлових зон північно-західної частини Чорного моря

             Розглянуто екологічні особливості гирлових ділянок річок, прилеглих територій пригирлового узмор'я північно-західної частини Чорного моря, що дозволило вивчити міжливість різних показників з віддаленням від гирла річки. Використано ГІС-технології з метою виявлення кореляційних зв'язків у розподілі забруднюючих речовин на різних горизонтах у воді, дні та донних відкладеннях, що дає можливість оцінити додаткові джерела забруднення морського середовища. Розроблено математичну модель розповсюдження нафтопродуктів у поверхневому шарі пригирлових зон північно-західної частини Чорного моря. Проведено кількісну оцінку виносу окремих забруднюючих речовин з річковим стоком. Визначено найважливіші показники якості морського середовища в окремих пригирлових зонах і наведено їх порівняльну характеристику. Досліджено найбільш екологічно небезпечні пригирлові зони північно-західної частини Чорного моря.
  • Оцінка впливу берегових антропогенних джерел забруднення на якість вод Одеського району північно-західної частини Чорного моря

             Описано основні антропогенні джерела забруднення морського середовища дослідженого регіону - акваторії північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ). ?изначено регіональні можливості у зменшенні евтрофікації вод акваторії. На підставі даних багаторічного екологічного моніторингу охарактеризовано гідрохімічний режим вод дослідженої акваторії, проведено інтегральне оцінювання їх екологічного стану та з'ясовано ступінь евтрафування морського середовища (з використанням індексу E-TRIX). Шляхом математичного моделювання оцінено внесок берегових антропогенних джерел і річкового стоку у забруднення всієї ПЗЧМ з урахуванням різного ступеня їх гідродинамічного розводження. Одержано оцінки просторово-часових масштабів забруднення вод прибережної зони міста зливовими стоками. Розроблено рекомендації щодо мінімізації збитку, спричиненого береговими антропогенними джерелами ресурсам морського середовища регіону.
  • Ріст мідій Mytilus galloprovincialis Lam. в донних поселеннях північно- західної частини Чорного моря

    : Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 [Електронний ресурс] / Олександр Юрьович Варігін; НАН України; Інститут біології південних морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2006. — 22 с. — укp.
  • Закономірності розвитку берегів абразійного та абразійно-зсувного типів північно-західної частини Чорного моря

             Вперше на підставі аналізу даних спостережень за останні 25 років комплексно оцінено стан і напрямок розвитку берегів абразійного та абразійно-зсувного типів. З використанням статистичних методів встановлено зв'язок між показниками абразійних і зсувних процесів (АЗП), а також причинно-наслідкові зв'язки між процесами та клімато-гідрологічними чинниками, які обумовлюють режим їх розвитку. Вперше побудовано кількісні та якісні моделі розвитку типових ділянок північно-західного узбережжя Чорного моря. Розвинуто методику типізації абразійних та абразійно-зсувних берегів та інженерно-геологічне районування узбережжя. Надано характеристику типових ділянок - природних аналогів, які достовірно представляють типи берегів, виділених в результаті інженерно-геологічного районування. Удосконалено функціональні структурні моделі систем "абразійний берег" та "абразійно-зсувний берег". З урахуванням мінливості клімато-гідрологічних чинників виконано прогноз розвитку абразійних та абразійно-зсувних берегів.
  • Інфузорії планктону прибережної зони та лиманів північно-західної частини Чорного моря

             Висвітлено проблеми циліатопланктону прибережної зони моря та деяких, найбільш важливих у господарському відношенні лиманів. Наведено результати дослідження літературних даних щодо сучасних уявлень про роль інфузорій в екосистемах пелагіалі Світового океану. Проаналізовано основні етапи вивчення інфузорій у Чорному морі та лиманах від другої половини XIX ст. до наших днів. Надано екологічну характеристику виявлених видів інфузорій (184 таксона, 142 видові назви). Охарактеризовано їх трофічну спеціалізацію та розподіл за розмірною шкалою. Вивчено особливості вертикального розподілу та просторово-часової мінливості кількісного розвитку, якісного складу та основних структурних параметрів циліатопланктону - видового багатства й різноманітності, трофічної та розмірної структури. Наведено оцінку продукційно-деструкційних характеристик інфузорій планктону досліджених районів.
  • Морські кліщі (Halacaridae: Acari) північно-західної частини Чорного моря: видова різноманітність та екологія

             На підставі досліджень 1995 - 2002 рр. виявлено видову різноманітність і розподіл морських кліщів у північно-західній частині Чорного моря (ПЗЧМ). Оцінено внесок таксоцену кліщів у формування поселень мейобентосу цього району моря. Проведено ретроспективний аналіз вивченості морських кліщів Чорного моря та Світового океану. Установлено, що морські кліщі ПЗЧМ представлені 18-а видами (11-а родами). Відзначено зміни у фауні та кількісних показниках морських кліщів різних біотопів і біоценозів ПЗЧМ унаслідок антропогенного евтрофування вод та інтенсивного засвоєння людиною берегової зони: з 29-ти видів, раніше зафіксованих у ПЗЧМ, у даний час відзначено 18, в Одеській затоці та суміжних акваторіях, включаючи інтерстиціаль краєвих біотопів, 12 видів з 17-ти наведених раніше. Описано життєві цикли деяких масових видів Halacaridae, які мешкають в ПЗЧМ, і виявлено морфологічні адаптації кліщів до особливостей біотопу та способу життя. Складено уточнений список видів (Halacaridae : Acari) Чорного моря - 41 вид (15 родів) і ПЗЧМ - 23 види (12 родів). Проведено фауністичне порівняння Чорного, Середземного, Балтійського морів і Атлантики, яке дає змогу прослідкувати етапи заселення цією групою мейобентосу Чорноморського басейну.
  • Закономірності формування стоку біогенних речовин річки Дунай (українська частина) і його роль в евтрофуванні північно-західної частини Чорного моря

             На основі багаторічних даних досліджень (1948 - 2000 рр.) гирлової області Дунаю встановлено етапи евтрофування його вод. Показано, що на сучасному етапі в стоці біогенних речовин Дунаю співвідношення головних біогенних елементів - азоту та фосфору, встановлені для збалансованих водних екосистем, дуже порушені зростанням органічних сполук азоту антропогенного походження. На основі даних гідроекологічного моніторингу встановлено, що плавні дельти, незважаючи на різку антропогенну дію, ще продовжують виконувати функції природного біофільтра. Описано процеси, що протікають в зоні змішання річкових та морських вод на гідрогеологічній межі "річка - море" в гирловій зоні Дунаю. Встановлено, що опосередковано через розвиток продукційних процесів стік біогенних речовин Дунаю став причиною формування на узмор'ї донних відкладень, які в даний час є істотним додатковим джерелом евтрофування вод північно-західної частини моря. Оцінено сучасне надходження сполук азоту й фосфору з природних і антропогенних джерел у північно-західну частину Чорного моря - стоків річок (Дунай, Дніпро і Дністер), з атмосферними опадами, а також донних відкладень та комунальних стоків міст. Вказано, що стік біогенних речовин та сполук азоту річки Дунай є їх головним постачальником в північно-західну частину Чорного моря.
  • Особливості розповсюдження вільноіснуючих нематод північно-західної частини Чорного моря

             На основі матеріалу, зібраного майже за 20-ти річний період (більше, ніж 2740 кількісних проб) у різних районах південно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ) проведено ретроспективний аналіз вивченості та біологічного різноманіття вільноіснуючих нематод у ПЗЧМ за минуле сторіччя, розглянуто 90 видів. Для інтерстиціалі піщаних пляжів - типового екотону моря - вперше досліджено 41 вид нематод і показано їх роль як компонента інтерстиціальної мейофауни піщаного контуру моря (псевдо- та супраліторалі). Найбільш різноманітно представлено ряд Enoplida (19 видів), Monhysterida (13 видів), (Chromadorida (8 видів). Вивчено просторово-часові показники чисельності та біомаси нематод субліторалі ПЗЧМ, деяких її заток (Одеської, Жебриянської бухти) та Причорноморських лиманів (Григорівський, Сухий). Показано їх роль у мейобентосі. Описано особливості кількісного розподілу нематод залежно від сезонів, типів субстрату та глибини. Виявлено основні тенденції розвитку нематод ПЗЧМ за умов евтрофування. Встановлено, що завдяки збільшенню антропогенного навантаження на екосистему ПЗЧМ скорочується число домінуючих видів з 3 - 4 до 1 - 2. Зазначено, що в евтрофних районах набувають розвитку види з малими розмірами тіла (1 - 2 мм) і спроможністю існування в зонах з низьким вмістом кисню.
  • Умови формування первинної продукції в водоймах північно-західного Причорномор'я

             На підставі досліджень 2000 - 2003 рр. надано характеристику продукційно-деструкційних процесів і гідрохімічного режиму лиманів та лагун північно-західного Причорномор'я у сучасний період. Виявлено зміни величин первинної продукції, вмісту біогенних елементів і органічної речовини у порівнянні з періодом інтенсивної евтрофікації та до нього. Вивчено роль первинних продуцентів різних біотопів у формуванні кисневого режиму водойм. Розраховано співвідношення основних біогенних елементів у воді лиманів і у північно-західній частині Чорного моря. Для розрахунків питомої продукції використано параметр сумарної поверхні популяції мікроводоростей. З'ясовано внесок лиманів північно-західного Причорномор'я в загальну первинну продукцію українського сектору північно-західної частини Чорного моря. Показано вплив фізико-географічних параметрів водойм на рівень їх первинної продукції.
  • Макрофітобентос північно-західної частини Чорного моря (флора, розповсюдження, екологія, перспективи практичного використання)

             Вивчено закономірності формування флори водоростей-макрофітів і вищих водних рослин у лиманах і морських акваторіях північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ). Уперше для українського узбережжя даного моря виявлено три нових види водоростей-макрофітів, а саме: Enteromorpha kylini Bliding, Cladophora hutchinsii (Dillw.) Kutz і Vaucheria hamata (Vauch.) DC, а для ПЗЧМ - 9 видів. Зазначено 65 нових місцезнаходжень для 58-ми видів водоростей-макрофітів. Доповнено діагнози 16-ти нових та рідкісних макроскопічних водоростей району дослідження. Уперше дані про видовий склад водоростей-макрофітів та вищих водних рослин відповідних акваторій зареєстровано у Літописах природи трьох заповідних об'єктів Чорного моря. Створено кадастр водоростей-макрофітів Одещини. Проаналізовано взаємозв'язок альгофлори Чорного моря з флорами суміжних морів, а саме: Каспійського, Азовського та Середземного. Установлено, що у ПЗЧМ більша частина видів водоростей є арктотретичною за походженням і має високу спорідненість з сучасною флорою Атлантичного узбережжя Європи, проте 20 % видів району дослідження належить до субтропічного середньоморського елементу флори. Виявлено, що фізико-географічні та гідролого-гідрохімічні умови ПЗЧМ визначають певні закономірності розвитку макрофітобентосу. З'ясовано, що за напрямком з півдня на північ зростає кількість однорічних і сезонних зимових видів водоростей, збільшується відносна доля рідкісних і полісапробних видів. У донних фітоценозах посилюється роль зелених водоростей, але послаблюється - бурих і червоних. Показано, що під впливом різного роду забруднень погіршується фізіологічний стан водоростей, що є однією з основних причин скорочення видового складу макрофітів. Запропоновано водоростеві екстракти, які мають рістстимулювальну (для рослин), імуномодулювальну, седативну, бактерицидну та гепатопротекторну дію. Висвітлено результати досліджень щодо флори водоростей-макрофітів і вищих водних рослин району дослідження (265 видів).
  • Вищі морські гриби пелагічних і донних біотопів північно-західного регіону Чорного моря

             Охарактеризовано сучасний видовий склад вищих морських грибів прибережної зони моря і лиманів північно-західного регіону Чорного моря (ПЗРЧМ). Виявлено 77 видів грибів, з них 12 вперше зареєстровано у Чорному морі. Вперше за видовим складом грибів визначено подібність акваторій ПЗРЧМ. Одержано дані про кількісний розвиток грибів у воді та донних відкладеннях. Виявлено домінування облігатно морських грибів у донних відкладеннях і на целюлозомістких субстратах, факультативно морських - у водній товщі. Вперше у водній товщі акваторій ПЗРЧМ визначено кількість видів, щільність спор і сумарну частоту поширення потенційно патогенних (опортуністичних) видів грибів. Одержано докази збереження життєздатності пропагул грибів після перебування їх у донних відкладеннях сірководневої батіалі Чорного моря.
  • Мінливість структурних характеристик фітопланктону в Чорному морі

             Досліджено структурні характеристики фітопланктону у різних районах північної частини Чорного моря протягом річного циклу (березень, травень, липень, вересень, листопад 1992 та лютий 1993 рр.). Особливості сезонної сукцесії та рівень розвитку фітопланктону у 1992 - 1993 рр. зіставлено з їх багаторічними тенденціями. Показано просторовий зв'язок структурних характеристик фітопланктону у глибокій частині моря з океанографічними параметрами. Визначено відміни стану фітопланктону у зонах підйому води у порівнянні з суміжною акваторією. Зафіксовано збільшення значення перидінійових та золотистих водоростей у фітопланктоні Чорного моря. Особливо це властиво для відкритої частини моря. Виявлено, що зміни біомаси водоростей у значній мірі обумовлені атмосферною циркуляцією, яка діє не безпосередньо, а за особливостями поля течій. Вперше кількісно доведено, що суттєві зміни у фітопланктоні відкритого моря обумовлені сумарною дією природних (атмосферна циркуляція) та антропогенних (безповоротне водокористування) факторів. Наслідки цього негативно впливають на величину біорізноманіття у фітоцені (за інформаційною ентропією Шенона) та знижують сталість екосистеми до зовнішнього впливу.
  • Якість вод екосистем шельфових зон морів в умовах антропогенного впливу

             Установлено закономірності формування режимних гідрохімічних характеристик Одеського регіону північно-західної частини Чорного моря залежно від стоку річок, гідрологічних умов, режиму функціонування антропогенних джерел забруднення у прибережній зоні. Уперше на підставі даних моніторингу виконано системний аналіз сучасного екологічного стану тропічних морських водойм колумбійського узбережжя Карибського моря, які зазнають сильного антропогенного впливу. Розроблено науково-методичне забезпечення технології використання методу імітаційного моделювання для вирішення прикладних екологічних задач на базі моделей якості вод. На підставі результатів дослідження особливостей евтрофування вод шельфових морських акваторій помірних і тропічних широт розроблено нову числову нестаціонарну прикладну модель якості вод та її модифікації. Розроблено вимоги до структури, змісту та науково-методичного забезпечення екологічного моніторингу морського середовища, зокрема спеціалізованих експериментів, обумовлених необхідністю інформаційного забезпечення процесу розробки, адаптації, калібрування та використання моделей якості вод у вирішенні практичних задач. Розвинуто й удосконалено методологію використання числових математичних моделей для визначення оптимальної стратегії управління якістю вод шельфових морських екосистем, які зазнають значного антропогенного навантаження. За даними числових імітаційних експериментів з моделлю якості вод визначено оптимальні стратегії реалізації природоохоронних заходів, спрямованих на поліпшення якості водного середовища досліджуваних шельфових морських акваторій помірних і тропічних широт.
  • Літологія донних відкладів та умови формування розсипів на Північно-Західному шельфі Чорного моря

             За результатами вивчення літолого-мінералогічних особливостей донних відкладів охарактеризовано процеси розсипоутворення на Північно-Західному шельфі Чорного моря. Досліджено літологію та мінеральний склад різних літологічних і генетичних типів верхньоплейстоцен-голоценових відкладів, складено літологічні карти на підставі даних шліхового випробування новоевксинських і чорноморських відкладів для окремих ділянок Чорного моря. Визначено роль теригенного і біогенного факторів у формуванні відкладів і розсипоутворення. Виділено два типи розсипоутворення на шельфі з різними гідродинамічними характеристиками (перший - з титан-цирконієвою спеціалізацією, другий - з накопиченням тонкого золота). Встановлено межові глибини моря, на яких можливі розсипопрояви першого та другого типів. Запропоновано перевипробування існуючих титан-цирконієвих розсипів з урахуванням дрібних і тонких розмірних класів мінералів.
© 2007-2020