От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по гуманитарным наукам

СсылкаСкачать в архиве
Оригинальное название

Віртуальні експозиції на сайті Державної бібліотеки України для дітей / І.Г. Торлін // Електронні зображення та візуальні мистецтва: Зб. пр. першої укр. конф. сер. EVA, 22 - 24 трав. 2002 р., Київ. — К., 2002. — С. 255-257. — укp.

Сокращенное названиеВіртуальні експозиції на сайті Державної бібліотеки України для дітей

ВІРТУАЛЬНІ ЕКСПОЗИЦІЇ НА САЙТІ ДЕРЖАВНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ДЛЯ ДІТЕЙ


VIRTUAL EXPOSITIONS ON THE WEB-SITE OF THE STATE LIBRARY OF UKRAINE FOR CHILDREN


Ігор Гершович Торлін, Державна бібліотека України для дітей,

03190, Київ, Баумана, 60. Тел.: 443-26-31,

E-mail: [email protected] http://www.chl.kiev.ua


Анотація

В доповіді йдеться про візуальну інформацію на Web-сайті Державної бібліотеки України для дітей. Головну увагу
приділено новому для бібліотеки способу представлення інформації - оцифровуванню ілюстрованих видань фонду
рідкісної книги, і проблемам, пов’язаним з цим процесом.


Abstract

Visual representation of the information on the web-site of the State Library of Ukraine for children is
considered. The basic attention is paid to the digital representation of rare illustrated editions and related
problems.


«Кому нужны книжки без картинок… или хоть стишков, не понимаю! – думала Алиса».

Л. Кэрролл «Приключения Алисы в Стране Чудес»


Загальновідомо, що у духовному, розумовому та естетичному розвитку дітей величезне значення відіграють
візуальні образи. Починаючи з кінця XIX сторіччя ілюстрація займає чільне місце у книжках, спрямованих дітям
дошкільного і молодшого шкільного віку. Пробують свої сили у створенні дитячої книги О.Сластьон, І.Бурячок,
П.Лапин, Г.Нарбут, І.Білібін, О.Бєнуа, Д.Митрохін. Остаточно рівноправ’я “Художник-ілюстратор=Автор” було
закріплено у 1920-х роках, “золотому столітті” дитячої книги. До “дитячого” книговидання приходять визначні
майстри пензля України і Росії, такі як Євген Рачов, Сергій Конончук, Борис Крюков, Іван Кисіль, Володимир
Лебедєв; Володимир Конашевич, Аліса Порет, Давид Штеренберг (усіх і не перелічити!), які значно розширили
загальні поняття про можливості і межі ілюстрації у дитячій книзі. Все частіше виходили з друку
книжки-картинки, створені від задуму до реалізації виключно художником. Потім, правда, почалися горезвісні
1930-ті роки, коли ця унікальна школа дитячої ілюстрації була зруйнована вщент – почалася боротьба з
“формалізмом” у дитячій ілюстрації. Тільки з середини 1960-х років почалося поступове відродження мистецтва
дитячої книги. На початку 1970-х років деякі з цих книжок були перевидані репринтно, проте і вони вже стали
бібліографічною рідкістю.

Ілюстровані книжки для дітей від початкуXX століття до кінця 1920-хх років по праву є перлиною будь-якої (як
приватної, так і державної) колекції мистецтва книги. Дитяча книга взагалі має не дуже великий термін життя,
адже діти рідко поводяться з книжками “чемно”. Саме тому багато з них збереглися у лічених примірниках, і
дбайливо зберігаються у відділах рідкісних і цінних видань бібліотек, а також у приватних колекціях. Таким
чином, ці видання виведені поза широкий культурний обіг, і є нагальна потреба повернути їх у нього, тим більш
що після “перебудови” суспільства ми знов стали втрачати орієнтири у книжковій ілюстрації для дітей –
ілюстрації до українських дитячих книжок кінця XX століття здебільшого не витримують ніякої критики.

Державна бібліотека України для дітей володіє унікальним фондом рідкісної дитячої книги, значну частину якого
складають ілюстровані видання для дітей. Декотрі з них взагалі збереглися у одному-двох примірниках; є й такі,
які повністю “розбиті”. Цим фондом мають змогу користуватися фахівці тільки у межах читального залу фонду
рідкісної книги. Багато спеціалістів: книгознавців, мистецтвознавців, художників, та й просто пересічних
читачів – дітей і батьків – позбавлені можливості отримати доступ до цих видань в зв’язку з тим, що вони
проживають поза межами Києва. Тому було прийнято рішення оцифрувати найбільш цінні видання і надати до них
доступ через Інтернет. Таким чином ми досягали одразу дві мети: створювали страховочну електронну копію
видання і реалізовували право читачів на отримання інформації.

Ідея ця виникла, коли я протягом місяця працював у відділі дитячих сервісів Нью-Йоркської публічної
бібліотеки, і один із місцевих професорів-книгознавців поскаржився мені, що не може дістатися одного
рідкісного видання з ілюстраціями В.Лебедєва, яке знаходиться у нашій колекції.

Тринадцять оцифрованих видань, які представляють творчість семи визначних українських і російських
художників-ілюстраторів (Б.Єрмоленка, І.Кисіля, С.Конончука, Б.Крюкова, П.Лапина, В.Лебедєва, Є.Рачова)
представлено сьогодні на сайті нашої бібліотеки (http://www.chl.kiev.ua) у розділі “Читалка”. Після вибору
видання, яке користувач хоче переглянути, він попадає на сторінку, де викладено усі сторінки оцифрованого
видання невеликого розміру. Це дає можливість охопити одним поглядом усе видання і скласти про нього попереднє
враження. Кожне зображення цієї сторінки гіперпосиланням зв’язане із сторінкою, де зображення можна
роздивитися більш детально, і навіть прочитати текст (оскільки книжки для дітей друкувалися досить великим
шрифтом). Для зручності користувача кожна сторінка із збільшеним зображенням має “кнопки” для переходу на
наступну або попередню сторінку, які значно заощаджують його час, що досить важливо при користуванні нашими не
дуже швидкими каналами зв’язку. Крім того, є ще кнопки для повернення на сторінку із переліком оцифрованих
видань і для повернення на домашню сторінку сайту.

Зображення представлено у Jpg-форматі і оптимізовано для більш швидкого доступу до них через мережу Інтернет.
Якийсь час ми розмірковували, чи не подати зображення у новому форматі – Deja-vu, але вирішили зупинитися на
Jpg, оскільки Deja-vu поки ще не набув широкого розповсюдження, і потенційні користувачі можуть піти з сайту,
не бажаючи розбиратися яким чином їм отримати доступ до цього формату.

Робота по оцифровуванню книжок з фонду рідкісних видань бібліотеки буде продовжуватись і надалі, і врешті-решт
ми маємо намір, окрім Інтернет-версії, зробити CD-видання найбільш цінних зразків мистецтва дитячої книги.

Наскільки мені відомо, поки що існує досить невелика кількість бібліотек, які надають доступ до своїх зібрань
у оцифрованому вигляді засобами Інтернет. Якщо ж говорити про дитячі бібліотеки, то я не зустрічав жодної.
Проте цей вид бібліотечного сервісу для зібрань, де є рідкісні видання, мені здається дуже перспективним. Для
того, щоб не “винаходити велосипед” знов та з метою узгодження форматів, розмірів і таке інше, мені здається
доцільним створити робочу групу з представників бібліотек і музеїв, які мають намір займатися оцифровуванням
рідкісних видань (або вже займаються цим). Це допоможе узгодити наші дії, уникнути багатьох помилок, збереже
наш час. До групи, на мій погляд, мають входити як технічні працівники, так і бібліотекарі і книгознавці.

Сайт Державної бібліотеки для дітей існує з 1999 року. На ньому представлена різноманітна як бібліографічна,
так і фактографічна інформація для користувачів-дітей, а також для батьків, педагогів і бібліотечних фахівців.
Оскільки він реалізований трьома мовами (українською, російською та англійською), це значно розширює коло
потенційних користувачів.

Значне місце на сайті займає візуальна інформація, адже, як казала Аліса (персонаж знаменитою казки Льюїса
Керролла): “Кому потрібні книжки без картинок...” .

Перший досвід роботи з зображеннями відноситься ще до 1996 року, коли бібліотека отримала грант Міжнародного
фонду “Відродження” на створення ілюстрованого електронного політематичного рекомендаційного покажчика
літератури для дітей для дитячих бібліотек України. Враховуючи наявність у бібліотеках країни техніки різного
рівня, вирішено було створювати покажчик одночасно у двох версіях: під операційні системи Dos і Windows
(остання у HTML-форматі з метою подальшого використання засобами Інтернет). Перші випуски покажчика були
схвально сприйняті бібліотечною громадськістю і демонструвалися на Міжнародній конференції у Криму. Після
того, як бібліотека отримала можливість створити власний Web-сайт, ці покажчики зайняли чільне місце серед
його інформаційних ресурсів. Не маючи досвіду роботи з зображеннями у мережі, ми поступово намацували їх
оптимальні розміри, навчалися оптимізувати файли з метою організації більш швидкого до них доступу.

Наступним нашим кроком у роботі із зображеннями було створення віртуальних експозицій дитячого малюнка.

Справа в тім, що поняття “культурна спадщина” у нас розуміється дещо звужено – як збереження загальновизнаних
творів мистецтва і архітектури. Таким чином, поза увагою широкої громадськості залишаються деякі напрямки
художньої творчості, зокрема, дитяча творчість.

Декілька років тому я запропонував представнику Київської Дитячої картинної галереї представити у мережі
Інтернет їх колекцію, і почув у відповідь, що це “нікому не цікаво, і ніхто не буде заходити на цей сайт”. Ми
не прислухалися до цієї “зверхньої” поради, і дуже задоволені цим. На нашому сайті представлені зразки дитячої

Смотрите также:
  • Предметний каталог як частина довідково-наукового апарату Державної наукової медичної бібліотеки України

    [Електронний ресурс] / А.В. Відьма // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. — К., 2000. — Вип. 5. — С. 189-193. — укp.
  • Програма розвитку комп'ютерних технологій у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського

             Розпорядження Президента України Л.Д. Кучми від 2 грудня 2003 р. N 396 "Про заходи щодо вдосконалення діяльності Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського" передбачає розробку Державної програми її розвитку до 2010 рр. Підготовку проекту цієї програми здійснював колектив фахівців бібліотеки з урахуванням пропозицій ряду органів державної влади України. Нижче викладено основні положення комп'ютерно-технологічної частини програми.
  • The Electronic Library of Congress of the 21st Century

             У доповіді представлено повну концепцію "електронної" бібліотеки XXI століття, як її уявляють у Бібліотеці Конгресу. Подано опис Web-сайту Бібліотеки, нової інтегрованої бібліотечної системи і таких діючих складових електронної Бібліотеки Конгресу, як"Пам'ять Америки", "Пам'ять Америки для дітей" і спільний російсько-американський сайт "Зустріч на кордоні". Також приділено увагу висвітленню електронних ресурсів на допомогу працівникам Бібліотеки у різних сферах їхньої діяльності.
  • Електронні бібліотеки: зарубіжний досвід, питання розробки української концепції

             У статті аналізується позитивний зарубіжний досвід широкого запровадження електронних бібліотек, можливість їх використання в специфічних умовах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Зважаючи на ці особливості, автор матеріалу пропонує власну оригінальну модель української електронної бібліотеки і предметно висвітлює різні сторони своєї концепції, підтверджуючи викладки результатами практичних напрацювань, нагромаджених у Бібліотеці. Порушується питання створення наукової електронної бібліотеки НБУВ.
  • Некоторые размышления о миссии детской библиотеки и примеры ее виртуального воплощения

             У доповіді мова йде про місію Центральної бібліотеки для дітей м. Миколаєва, що дозволяє продемонструвати громадськості призначення бібліотеки в сучасному соціумі. Особливу увагу приділено інформаційно-освітній функції бібліотеки, спрямованій на реалізацію прав дитини в інформаційно-бібліографічному обслуговуванні, на розширення і збагачення навчального процесу. Використання нових інформаційних технологій розглядається як засіб пробудження інтересу до книги і пізнання.
  • Электронные ресурсы детских библиотек Украины и формирование информационной культуры читателей

             Розглядаються бази даних, створені в дитячих бібліотеках України та ефективність їх використання на прикладі Державної бібліотеки України для дітей. Висвітлюються напрямки роботи по формуванню інформаційної культури підростаючого покоління.
  • Верхньо-септальний доступ при операціях на мітральному клапані

             З'ясовано, що недостатня експозиція є причиною технічних помилок і хірургічних ускладнень у разі операцій на мітральному клапані (МК). За допомогою геометричних критеріїв на трупах проведено порівняльну оцінку якості експозиції МК за умов використання різних оперативних доступів та виявлено значні переваги вехньо-септального доступу (ВСД). На підставі аналізу клінічного матеріалу вивчено переваги та обгрунтовано використання ВСД у випадках затрудненої експозиції МК, зокрема доведено ефективність ВСД у порівнянні з лівопередсердним і транссептальним доступами у разі повторних операцій на МК. Запропоновано хірургічну методику розширення оперативного доступу з метою покращення умови оперативного втручання у випадках затрудненої експозиції МК.
  • Електронна бібліотека місцевих видань в системі інформаційних краєзнавчих ресурсів

             Представлено досвід Миколаївської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова по створенню електронної бібліотеки місцевих видань. Розглядаються питання формування, зберігання і надання у користування нового краєзнавчого ресурсу. Автор характеризує особливості інформаційної та технічної підтримки електронної бібліотеки, розкриває перспективи її розвитку в реалізації завдання надання користувачам універсальної краєзнавчої інформації на різних носіях та вирішення питань збереження традиційних краєзнавчих фондів.
  • Компьютерные технологии в Национальной библиотеке Украины имени В.И. Вернадского

             Викладено сучасний стан і перспективи розвитку комп'ютерних технологій у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського. Приведено характеристики встановлених на Вэб-сайті бібліотеки онлайнових інформаційних ресурсів, які становлять трьохкомпонентну структуру, що складається з електронного каталогу, загальнодержавної реферативної бази даних і фонду електронних документів. Відзначено особливості технологічних процесів формування цих ресурсів. Наведено статистичні показники їх використання в Інтернет. Представлено технічну та програмну платформу Вэб-сайта.
  • Детская библиотека - информационный центр поддержки образования: новые информационные технологии

             Освітня функція дитячої бібліотеки. Закріплення положень про освітню функцію в Статуті бібліотеки. Інформаційно-освітнє середовище ЦСДШБ. Освітні ресурси та їх розподіл у відділах бібліотеки. Тенденція до розвитку середовища гіпермедіа. Перспективи взаємодії бібліотеки та органів освіти. Роль дитячої бібліотеки в становленні інформаційного освітнього простору міста.
  • Электронный МБА и электронная доставка документов в областной библиотеке: реалии и перспективы внедрения

             Представлено досвід Миколаївської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова з впровадження електронного МБА та електронної доставки документів у практику роботи бібліотеки
  • Роль образної побудови експозиції у системі музейної комунікації (аспект розбудови української школи музеєтворення)

             На міждисциплінарній методичній основі, що поєднує музеологічний, мистецтвознавчий, соціокомунікативний та культурологічний аспекти проблеми, досліджено основні закономірності образної побудови музейної експозиції. Вперше розроблено систему алгоритмів експозиційного мистецтва та його соціального функціонування, що містить концептуальні положення, детальний аналіз мовних засобів, жанрових форм і комунікативного потенціалу музейних експозицій. Розкрито шляхи та засоби адаптації теоретичної системи до культурно-історичних традицій та сучасних потреб українського суспільства. Обгрунтовано місію вітчизняної школи музеєтворення в світовому полікультурному просторі.
  • Библиотеки для детей и социальное партнерство

             Соціальне партнерство, як необхідний інститут громадянського суспільства, стало однією із основних функцій бібліотеки, прогресивною формою її взаємодії з іншими організаціями і користувачами. Ця тема сьогодні досить актуальна для бібліотечної справи. У доповіді розглянуто основні кроки по налагодженню ділового співробітництва і партнерства, які сприяють створенню стійкої позитивної репутації бібліотеки для дітей у місті.
  • Інтернет-центр - складова інформаційних ресурсів бібліотеки

             Представлено досвід реалізації проекту " LEAP ", роль створеного Інтернет-центру у формуванні інформаційних ресурсів бібліотеки, обслуговуванні користувачів, його значення для подальшого розвитку бібліотеки. Приділено увагу питанням: адміністрування, організації послуг Центру, систематизації інформаційних Web -ресурсів, навчально-методичній роботі, PR проекту.
© 2007-2019