От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по гуманитарным наукам

СсылкаСкачать в архиве
Оригинальное название

Знайдено документiв:        1581

Сокращенное названиеЗнайдено документiв:        1581

№ 11/2006


3


ЕНРОВАЙРОМЕНТ ЯК ФЕНОМЕН ІСНУВАННЯ

ВІЗУАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

Алфьорова З.І., доцент кафедри мистецтвознавства,

літературознавства і мовознавства

Харківська державна академія культури

Анотація. Аналізується енвайромент як феномен існування візуального

мистецтва.

Ключові слова: енвайромент , візуальні мистецтва, постмодерн.

Аннотация. Алферова З.И. Енвайромент как феномен существования

визуального искусства. Анализируется енвайромент как феномен

существования визуального искусства.

Ключевые слова: енвайромент, визуальные искусства, постмодерн.

Annotation. Alfyorova Z.I. The environment as a phenomena of visual art

being. This article is dedicated to the environment as a phenomena of visual art

being.

Key words: environment, visual arts, postmodern.


Постановка проблеми. Використання в сучасному мистецтвознавстві

терміну «енвайромент» (англ. environment — осередок, середовище) —

доволі різноманітне. За визначенням А.Берлеанту (США) в етимологічному

сенсі він, термін, означає теріторію, осередок, який чимось оточений. У

більш широкому значенні «енвайромент» розуміється як комплекс

взаємозв’язків між об’єктом та його оточенням. Тобто цей термін виявляє

певний дуалізм між об’єктом та його оточенням, пов’ язуючи їх між собою,

але при цьому залишаючи їх розділеними та різними [3].

Прагматичний та феноменологічний аналіз виявляє особливу

активність енвайронметальних переживань: тобто естетика енвайроменту

відмовляється від розподілу суб’єкту сприймання з об’єктом сприймання.

Таке «злиття» сприймання рукотворних творів призводить до синестезії,

тобто «пучків» сприйманнь, у створенні яких задіяні усі органи людських

почуттів. Переосмислення сутності естетичної оцінки тягне за собою і зміну

традиційного бачення оточуючого середовища, краса корелюється не

тільки із формальною довершінністю об’єкта, але й енвайроментною

ситуацією: безпосередністю та глибиною особистісного сприйняття, його

просторово-часовими характеристиками.

Домінування у мистецтві останньої третини ХХ ст. візуальної

компоненти, без сумніву, стало додатковою умовою формування

енвайроментних ситуацій. І хоч практика створення цілосних неутилітарних

арт-просторів в Європі має більш давню історію, постмодерне українське

візуальне мистецтво актуалізувало необхідність наукових рефлексій щодо

енвайроменту. Ще одним аргументом для такої рефлексії стало відкриття

Центру сучасного мистецтва В.Пінчука та демонстрація його колекції

восени 2006 року в м. Києві.


4


Вісник ХДАДМ


Аналіз дослідницьких публікацій. Окрім вже доволі відомих робіт з

загальної естетики енвайроменту самого А.Берлеанту та деяких інших [2],

[3]. [5], [12], довідкової статті Б.Гройса в «Лексиконі нонкласики» [11], тим

чи іншим чином, описуються енвайроменти в багатьох каталогах сучасного

мистецтва . При цьому зазначимо, що і українська художня критика, і

вітчизняні мистецтвознавці-теоретики у своїх описах уникають

використання цього терміну і поняття, частіш звертаючи увагу власне на

набір об’єктів, які використовує митець у своїй експозиції, а на не загальну

концепцію енвайроменту. Лише новітні мистецькі журнали [1], [9], [10],

[13], орієнтуючись на західну критичну традицію рефлексують щодо

сучасного мистецтва фактично з позицій енвайроментної естетики.

Джерельною базою для написання статті стали роботи Іллі Чичкана,

Олега Куліка, Карстена Холлера, Олафура Еліассона, Кзав’є Вейяна, Віктора

Сидоренка та багатьох інших митців.

Предметом нашого розгляду є енвайромент як феномен існування

візуального мистецтва.

Метою статті є виявлення особливостей енвайроментного існування

візуального мистецтва другої половини ХХ ст..Їпочатку ХХІ ст.

Завдання ѕ на основі системного аналізу:

· надати характеристику загальних особливостей енвайроментної

естетики ;

· виявити різницю між елементами енвайроменту у модерні і

постмодерні;

· визначити місце автора енвайроментного арт-простору у контексті

постмодерної культури.

Стаття підготовлена у відповідності з планом науково-дослідницької

роботи кафедри мистецтвознавства, літературознавства і мовознавства

Харківської державної академії культури.

Виклад основних результатів наукового дослідження. Мистецтво

як таке завжди виділялося в людській практиці саме тим, що визначаючим

фактором при створенні твору (продукта) був не сам факт його створення,

а те, чим цей продукт є своєрідним. Визначаючи самість мистецтва, Г.Г.Гадамер у статті «Гра мистецтва»
підкреслював, що мистецтвом ( його

твором) може вважатись не те, що було просто зроблено і може бути

зроблено ще раз, а те, що було створенно неповторним шляхом і стало

унікальним явищем [8].

При цьому відомий теоретик мистецтва відзначав активну роль

рецепієнта, спостерігача ( глядача, слухача ) наголошуючи, що естетичний

образ — це те, що лише в рецепієнті вибудовується в те, чим він є і

саморозігрується перед ним. Наявність багатьох теорій сприйняття в

новітній науці підтверджує той факт, що цей процес є складний і має багато

варіантів наукової інтепретації. Нам важливо лише знати, що насьогодні


№ 11/2006


5

Смотрите также:
© 2007-2019