От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Научные статьи и авторефераты диссертаций по гуманитарным наукам

СсылкаСкачать в архиве
Оригинальное название

Своєрідність становлення професійної дизайнерської діяльності у США / В.Я. Даниленко // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — 2002. — N 11. — С. 28-31. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Сокращенное названиеСвоєрідність становлення професійної дизайнерської діяльності у США
| 1 |

СВОЄРІДНІСТЬ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДИЗАЙНЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У США

Даниленко В.Я. 

28-31

Анотація. Показано своєрідність формування загальнокультурних процесів у Новому Світі. З цього виведено
пояснення характерних рис становлення дизайну як професії у США.

Ключові слова: дизайн, країна емігрантів, США.

Аннотация. Даниленко В.Я.  Своеобразность становления профессиональной дизайнерской деятельности в США.
Показано своеобразие формирования общекультурных процессов в Новом Свете. Из этого выведено объяснение
характерных черт становления дизайна как профессии в США.

Ключевые слова: дизайн, страна эмигрантов, США.

Annotation. Danylenko V.Y. Originality of a becoming of professional design activity in USA. The originality
of shaping of common cultural processes in New Light is shown. From this the explanation of characteristic
features of a becoming of design as trades in USA is introduced.

Key words: design, country of the emigrants, USA.


Сполучені Штати Америки – це країна емігрантів. І цим пояснюється все, що там відбувалося раніше й
відбувається сьогодні. Туди, за океан, протягом останніх століть прибували все нові й нові хвилі емігрантів з
Європи та інших континентів. Ті прибульці мали одну спільну рису – емігрантську психологію: вони покинули все
вдома, “спалили мости” для повернення назад і готові тепер на все, аби вирвати собі місце під сонцем у новому
для них суспільстві. Для досягнення цієї мети потрібні величезні викиди енергії з кожного окремо взятого
емігрантського організму. Складаючися докупи, ті викиди людської енергії створюють потужне поле, яке, часом,
заважає здоровій життєдіяльності решти населення нашої планети. Причому нащадки попередніх хвиль емігрантів
стають поступово звичайними нормальними людьми, а нові хвилі емігрантських загонів знов і знов перекуйовджують
ситуацію своєю жагою до успіху. І успіх, зрозуміло, час від часу приходить то там, то там. Його наслідком є
поступ у нагромадженні цивілізаційних досягнень в різних сферах, у тому числі й у створенні все нових і нових
матеріальних предметів.

Американці люблять і романтизують свою історію. Пишаються прагматизмом мислення й діяльністю переселенців з
Англії, Франції, Голландії та їх нащадків, що переселилися на території, які були заселені до них трьома
мільйонами індіанців. Згодом тут з'являються силоміць завезені з Африки негри, а ще пізніше до цього
конгломерату приєднуються емігранти з Німеччини, Італії, країн Східної та Північної Європи, а також Далекого
Сходу. Усе це призвело до складних нашарувань у культурі.

Історія культури США поділяється на два періоди. Перший, коли відбувався головним чином односторонній рух
культури зі Старого до Нового світу, аби тут трансформуватися й створити нове явище. Другий, коли з-за
Атлантичного океану пішли зустрічні струмені, вже типово американські.

Цей зворотний вплив американської культури виявився найперше у літературі, а слідом за цим європейців вразила
американська техніка, система промисловості з велетенськими зв'язками між ринками сировини й готової
продукції. На зламі XIX—XX ст. помітним явищем стала промислова архітектура США, екзотичні для Європи
конторські будинки-хмарочоси та окремі для однієї родини котеджі, що були обладнані найновішими на той час
засобами.

Показовим явищем в американській архітектурі «машинної доби» була творчість архітектора та публіциста Луїса
Саллівена. Він почав проектувати будівлі з металевими каркасами у вигляді обличкованих кубів і т. п.
Полемізуючи з архітекторами, які не могли «відірватися» від старих стилів і методів при вирішенні нових
завдань, Саллівен вважав, що критерієм істинності творчості є співвідношення форми і функції. На доказ цього
він сформулював такий закон природи; «Кожна річ у природі має форму, інакше кажучи, свою зовнішню
особливість, що вказує нам, чим саме вона є, у чому її відмінність від нас та інших речей... Всюди і завжди
форма іде за функцією — це є закон». Чимало істориків дизайну вважають, що ця формула — «форма іде за
функцією», — стала згодом гаслом функціоналістів усього світу.

Щодо поняття «промисловий дизайн», яке нині побутує в усіх країнах, то воно з'явилося саме в американській
пресі у 1919 р., коли художник Джозеф Сайнел назвав так зображення промислових виробів на рекламі. За іншими
відомостями це словосполучення зустрічалося у 1913 р. як синонім поняття «мистецтво у промисловості». Але
більш-менш адекватним сучасному трактуванню воно стало з 1927 р., коли ним широко почав користуватися один з
найвидатніших американських художників, які прийшли працювати безпосередньо у сферу промисловості,— Норман
Бел Геддес. Щоправда воно мало й багато «двійників». Ті, що писали про дизайн, легко переходили до таких
словосполучень, як «інженерне проектування», «проектування виробів», «консультування з питань реклами» тощо.

Після першої світової війни й до кінця 20-х років у США спостерігається бурхливе промислове піднесення. У той
час тут вироблялося продукції більше, ніж у Великобританії, Франції, Німеччині, Італії та Японії разом.
Швидко зростали нові галузі техніки, які увібрали у себе досягнення новітньої науки й технології —
автомобільна, електротехнічна, хімічна, авіаційна, радіо- та кінопромисловість. Експлуатувалося 26,5 млн.
автомобілів (більше ніж в усьому світі). Автомобіль став символом американського буяння. Електрифікація
житлових будинків охопила усю країну. У населення з'явилися численні електроприлади, що змінювали уявлення
про зручності побутового життя. Пилосмоки, пральні машини, електрохолодильники ставали повсякденними речами.

Отже, промисловий дизайн у США виник як відповідь на розвиток промисловості та економіки в цілому. Щоправда,
дизайнерам відводилася спершу роль більшою мірою фахівців з реклами уже готових форм, віртуозів стилізації за
умов гострої виробничої конкуренції. Водночас на арену дизайну вийшли Реймонд Лоуї, Генрі Дрейфус, Норман Бел
Геддес, Уолтер Дорвін Тіг, які згодом стали всесвітньо відомими дизайнерами.

Американський дизайн того часу був строкатою картиною і відтворював розмаїття культур країни, яка складалася
тоді поряд із «стовідсотковими американцями» з емігрантів нових хвиль XX ст., негрів, індійців, вихідців з
Південної Америки. Після першої світової війни строкатість світу американських дизайнерів посилилася новими
хвилями емігрантів з Франції, Австрії, Угорщини, майже всіма видатними діячами Баугауза з Німеччини,
представниками Нової Зеландії, Греції. Усі разом вони утворювали сплав культур, що були об'єднані спільними
проблемами сучасної техніки, економіки, естетики, підготувавши ґрунт для інтернаціонального характеру
дизайну середини й кінця XX ст.

Література:

Даниленко В.Я. Основи дизайну. –– К., 1996.

Bel Geddes N. Magic Motorways. – New York, 1940.

Cheney Sh., Cheney M. Art and the Machine. – New York, 1936.

Clark R.J. The Arts and Crafts Movement in America. 1876-1916. – Princenton, 1972.

Mumford L. Art and Technics. – New York, 1952.

Pulos A. Ethic of American Design. – New York, 1983.

Sullivan L. The Autobiography of an Idea. – New York, 1934.

Надійшла до редакції 30.10.2002р.

| 1 |
Смотрите также:
  • Незадіяний потенціал дизайнерської біоніки

             Показано потенційні можливості дизайнерської біоніки, котрі не використовуються в теорії та практиці сучасного вітчизняного дизайну.
  • Вплив харківської школи мистецтвознавства на формування художньо-естетичних засад у контексті дизайнерської освіти ХНПУ ім. Г.С. Сковороди

             Розглянуто проблеми вдосконалення професійної підготовки студентів-магістрантів художньо-графічного відділення ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Показано нові підходи до вивчення магістрами нововведених дисциплін "Мистецтвознавство" та "Історія дизайну". Проаналізовано вплив харківської школи мистецтвознавців кінця ХІХ - початку ХХ ст. на сучасне навчання.
  • Теоретичні та методичні засади професійного становлення майбутніх учителів мистецьких дисциплін

             Розроблено концептуальний підхід щодо професійного становлення вчителів мистецьких дисциплін шляхом самопізнання та формування художньо-педагогічної професійної рефлексії. Визначено принципи професійного становлення вчителів мистецьких дисциплін та розвитку їх професійної культури. На теоретичному і практичному рівнях втілено ідею переходу професійної художньо-педагогічної підготовки з функціонального, предметного на концептуальний, особистісно-творчий рівень. З'ясовано кореляцію між пізнанням індивідами власних професійних якостей та їх професійним становленням як учителів мистецьких дисциплін, удосконалено методику підготовки до професійної художньо-педагогічної діяльності.
  • Психологічні особливості становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер

             Розкрито психологічну суть, структуру та види ідентичності. Виявлено психологічні детермінанти становлення професійної ідентичності у майбутніх медсестер. Розроблено тренінг, спрямований на оптимізацію становлення їх професійної ідентичності й експериментально перевірено його ефективність. Відзначено, що професійна ідентичність як інтегративний феномен розвивається у ході професійного навчання, є механізмом формування професійної самосвідомості та результатом професійного самовизначення, персоналізації та самоорганізації, має прояв в усвідомленні власної єдності з професією та представниками певної професії. Відзначено, що сформованість професійної індентичності у вигляді відносно стійкого особистісного утворення можна констатувати у разі перебування певного працівника на достатньо високому рівні оволодіння професією. Серед психологічних детермінант професійної ідентичності важливе місце займає сформованість Я-образу.
  • Психолого - педагогічні аспекти сутності професійної самореалізації студентів

             Висвітлено проблему становлення професійної самореалізації студентів. Проведено аналіз наукової літератури та виявлено поняття самореалізації та професійної самореалізації студентів. Розкрито особливості, рівні та параметри професійної самореалізації майбутніх педагогів. Остання показана як складний процес, що здійснюється в результаті активної діяльності студента.
  • Підготовка майбутніх педагогів до правового забезпечення професійної діяльності

             Обгрунтовано ефективні умови, зміст і методику підготовки майбутніх педагогів до правового забезпечення професійної діяльності. Визначено її структуру та ознаки прояву, критерії оцінки та рівні сформованості. Уточнено зміст поняття "правова культура професійної діяльності педагога". Розроблено спецкурс "Правові основи професійної діяльності педагога", який містить рольові ігри й інтерактивні вправи, що забезпечує ефективне формування у майбутніх вчителів правової культури професійної діяльності.
  • Соціально-психологічні чинники становлення професійної самосвідомості студентів технічних університетів

             Досліджено проблему становлення професійної самосвідомості студентів технічних універстетів. Установлено, що соціально психологічними чинниками професійного становлення даних студентів є загальні уявлення про цінність їх фаху (аксіологічний фактор) і соціальні прояви діяльності (феноменологічний фактор). З'ясовано, що образ "я - фахівець" є стрижневим компонентом професійної самосвідомості, прагнення до зближення зазначеного ідеального образу й соціально заданого образу професійності набуває розгортання як "адаптація у середовищі". Саме останній тип адаптації фактично забезпечує професійне становлення. Показано, що успішне професійне становлення фахівців інженерних спеціальностей вимагає актуалізації особистісної, предметної та соціальної рефлексії. Зроблено висновок, що особистісна рефлексія взаємопов'язана з виробленням образу "я - фахівець", предмента рефлексія засвідчує успішність (правильність/неправильність) дій; соціальна рефлексія - значущість фаху, його роль у суспільному бутті.
  • Психологічні особливості становлення ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки

             Поглиблено та розширено зміст поняття "ціннісні орієнтації майбутнього вчителя" як центрального компонента професійної спрямованості студента педагогічного вузу, що визначає успішність аксіологічної діяльності, формування світоглядної позиції та визначення особистісного смислу педагогічної діяльності. Встановлено чинники, що впливають на динаміку ціннісних орієнтацій, ієрархічну структуру, шляхи та засоби їх розширення. Виявлено зв'язок змісту ціннісних орієнтацій з особистісними характеристиками студентів педагогічного вузу (рівень самоактуалізації особистості майбутнього вчителя та його професійно-педагогічна спрямованість). Обгрунтовано, розроблено та апробовано систему розширення цінностей майбутнього вчителя активними методами навчання, практичні рекомендації викладачам психологічних дисциплін щодо процесу становлення ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя в процесі професійної підготовки у вищому навчальному педагогічному закладі.
  • Психологічні особливості професійної деформації особистості в умовах військово- професійної діяльності

    : Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 [Електронний ресурс] / О.В. Петренко; Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 1998. — 20 с. — укp.
  • Проблеми художньої і дизайнерської освіти в умовах глобалізації сучасного світу

             Розглянуто проблеми глобального і національного з точки зору дизайнера і викладача на сучасному етапі.
  • Деякі аспекти розвитку дизайнерської освіти XXI ст. в центральному регіоні України

             Розглянуто інтеграцію дизайн-освіти і виробництва на високому професійному рівні, архетип українського мистецтва.
  • Динаміка ціннісних орієнтацій студентської молоді протягом професійної підготовки

             Досліджено особливості динаміки ціннісних орієнтацій студентів. Визначено структуру змістових характеристик ціннісної сфери особистості студента, їх динаміку. Обгрунтовано модель детермінації зазначених характеристик, що базується на теорії соціальної ідентичності та діяльнісного опосередкування розвитку особистості. Проаналізовано визначальні фактори, що зумовили своєрідність і міжгрупові відмінності динаміки ціннісних орієнтацій. Запропоновано схему їх діагностики та класифікації. Встановлено взаємозв'язок між динамікою ціннісних уподобань студентів і динамікою становлення їх професійної та особистісної ідентичності. Висвітлено якісну та кількісну процедури діагностики динаміки, використаних для урахування особливостей розвитку ціннісних орієнтацій студентів у процесі опанування ними програми вузівської підготовки.
  • Формування інноваційного стилю професійної діяльності у студентів педагогічного коледжу

             Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування інноваційного стилю професійної діяльності у студентів педагогічного коледжу, визначено його сутність як сукупності способів і прийомів професійно-педагогічної діяльності, спрямованих на модернізацію навчально-виховного процесу. Обгрунтовано й експериментально перевірено технологію формування інноваційного стилю професійної діяльності студентів педагогічного коледжу, що передбачає мотиваційно-орієнтовний, змістово-особистісний, рефлексивно-корекційний етапи. Уточнено критерії та показники рівнів сформованості інноваційного стилю професійної діяльності. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої технології формування інноваційного стилю професійної діяльності у студентів педагогічного коледжу.
  • Формування інноваційного стилю професійної діяльності у студентів педагогічного коледжу

             Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування інноваційного стилю професійної діяльності у студентів педагогічного коледжу, визначено його сутність як сукупності способів і прийомів професійно-педагогічної діяльності, спрямованих на модернізацію навчально-виховного процесу. Обгрунтовано й експериментально перевірено технологію формування інноваційного стилю професійної діяльності студентів педагогічного коледжу, що передбачає мотиваційно-орієнтовний, змістово-особистісний, рефлексивно-корекційний етапи. Уточнено критерії та показники рівнів сформованості інноваційного стилю професійної діяльності. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої технології формування інноваційного стилю професійної діяльності у студентів педагогічного коледжу.
© 2007-2019