От партнеров


Заказать работу


От партнеров


Счетчики

На данном сайте собрана коллекция ссылкок на документы: аналитические статьи, рефераты, книги, ГОСТЫ, авторефераты диссертаций, статистичесткие данные, маркетинговые исследования, бизнес-планы...

Статистика наиболее популярных поисковых запросов ...
Раздел

Статьи и авторефераты диссертаций по философии, психологии и педагогике

СсылкаК сожалению, на данный момент ссылка не доступна
Оригинальное название

Біоетика — новий ступінь інтеграції природничих і гуманітарних наук / Ю. Кундієв, О. Дембновецький, М. Чащин // Вісник НАН України. — укp.

Сокращенное названиеБіоетика — новий ступінь інтеграції природничих і гуманітарних наук
Описание
         Біоетика як система поглядів, уявлень, норм і оцінок, що регулює поведінку людей з позицій збереження життя на Землі, відіграє дедалі більшу роль у суспільстві. Сьогодні це розділ філософської дисципліни, який вивчає проблеми моралі стосовно всього живого. Тобто біоетика визначає, які дії щодо живого припустимі, а які — ні. Однак біоетичні принципи досі не стали обов'язковими для всієї світової спільноти. Скажімо, практично не виконуються Картахенські угоди 1997 року щодо зменшення промислових викидів, хоча це необхідно для того, аби загальмувати глобальне потепління. Немає також переконливих ознак того, що будуть успішно реалізовуватись рішення Всесвітнього саміту зі сталого розвитку, який відбувся недавно в Йоганнесбурзі.
Смотрите также:
  • Формування системи гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів

             Вперше обгрунтовано модель формування системи гуманітарних інтегрованих знань студентів технічних університетів, елементами якої є логічно завершені блоки інтегрованих знань. Відображено особливості інтеграції гуманітарних знань, встановлено критерії їх відбору, обгрунтовано зміст і методи вивчення гуманітарного метапредмета. Сформовано концептуальні засади інтеграції знань з гуманітарних дисциплін в технічних університетах, серед яких принципово важливими є стійка тенденція до інтеграції та укрупнення блоків гуманітарних знань, необхідність урахування специфіки професійної діяльності майбутнього інженера. Обгрунтовано зміст і методи вивчення гуманітарного інтегрованого метапредмета "Культурологічна підготовка інженера", який містить монокурс "Культурологія", інтегрований курс "Основи психології та педагогіки" та тематичний модуль "Мовленнєва культура інженера". Удосконалено теоретичні засади інтеграції та систематизації знань у вищих навчальних закладах та основні методичні принципи викладання гуманітарних дисциплін в технічних університетах.
  • Біоетика: минуле, сучасне і майбутнє

             В основі появи того, що сьогодні вкладають у поняття «біоетика», лежать дві причини. Першою, усвідомленою, очевидною для всіх, простою і зрозумілою для сприйняття є існуюча жорстокість, яка повсюдно, безупинно і найочевидніше виявляється стосовно «братів менших». Зрозуміле більшості людей бажання захистити їх і поклало початок тому руху, який згодом одержав назву «біоетика» — етичне, тобто добре, ставлення до живого, живих істот. Це те, що «лежить на поверхні». Суть же процесу істотно глибша.
  • Біоетика у сучасній медицині

             Медицина — одна з найдавніших наук і водночас найдавніша причина етичних суперечностей. Дебати з приводу досліджень та експериментів у медицині супроводжували цю науку завжди. Вони точилися між фахівцями, в них утягувалися представники влади — і формальної, і релігійної. Ці суперечки ставали предметом обговорення в широких масах. Медицина — найвища точка природничих наук, галузь знань, де теорія і філософія застосовуються до найдорожчого, що є у людини, — її життя. Більшість геніальних філософів і мислителів давнини, вчених і натуралістів Середньовіччя підходили до вивчення людини як вищої мети своєї дослідницької діяльності.
  • Інтеграція знань як фактор розвитку науки криміналістики

             Запропоновано визначення поняття "інтеграція" як категорії загальної теорії криміналістики. Обгрунтовано необхідність організаційно-управлінського та правового забезпечення процесу інтеграції досягнень інших наук до криміналістики. Конкретизовано чинники, які обумовлюють дану інтеграцію. Наведено аргументи щодо синтетичної природи криміналістики як результату інтеграції досягнень природничих, технічних, гуманістичних, гуманітарних наук. Визначено основні напрями та форми інтеграції досягнень науки та техніки до зазначеної сфери. Розроблено її класифікацію. Сформульовано основні завдання інтеграції знань в теорії та практиці судової експертизи.
  • Диалектическая взаимосвязь естественных и социально-гуманитарных наук (философско-социологический аспект)

             Розглянуто діалектику взаємозв'язку, взаємозалежності, взаємопроникнення природничих і соціально-гуманітарних наук, зокрема, інтеграцію природничих наук і наук про людину. Охарактеризовано процес проникнення природничих наук в соціально-гуманітарні.
  • Дидактичні умови формування природничих понять в учнів початкових класів

             Досліджено проблему формування природничих понять в учнів початкових класів. Виявлено дидактичні умови формування природничих понять, розкрито зміст кожної з них. Удосконалено структуру змісту підручників з природознавства для 3(2), 4(3) класів. Виділено комплекс природничих понять (загальноприродничі, біологічні, географічні, екологічні), які утворили систему та є фундаментом природничих знань молодших школярів. Визначено й обгрунтовано етапи формування природничих понять. Розкрито методичні прийоми встановлення міжпредметних зв'язків у процесі формування природничих понять. Удосконалено типологію пізнавальних знань з метою формування природничих понять, до основи якої покладено прийоми розумової діяльності. Сконструйовано систему пізнавальних завдань. Розроблено й експериментально апробовано пошукову модель процесу формування природничих понять відповідно до виявлених дидактичних умов.
  • Дидактичні умови формування інтелектуальних умінь старшокласників при вивченні науково-природничих дисциплін

             Вперше теоретично обгрунтовано дидактичні умови формування інтелектуальних умінь старшокласників на уроках науково-природничих дисциплін. Уточнено зміст поняття "інтелектуальні уміння", конкретизовано їх перелік, структурні компоненти, критерії та рівні сформованості, а також місце, роль і специфічні ознаки та взаємозв'язок з іншими групами умінь. Створено організаційну модель формування інтелектуальних умінь засобами науково-природничих дисциплін і розроблено новий підхід щодо діагностування наявного рівня їх сформованості у старшокласників. Експериментально доведено ефективність запропонованих дидактичних методів і засобів формування інтелектуальних умінь на уроках науково-природничих дисциплін.
  • Зображальне у понятійно-категоріальній системі культурології

             Розкрито суть і функцію зображального у просторі творення культури. На підставі аналізу історичних і сучасних напрацювань у галузях філософії, культурології, естетики, псхології, мистецтвознавства, природничих наук, а також вивчення художньої практики розроблено концепцію зображального, яка грунтується на розробці теоретичної моделі зображальне - його функція "виражальне", яка є структурою, що саморозвивається завдяки внутрішній необхідності творчого вибору митцем, на базі його цілепокладання щодо досягнення морально-художньої цілісності твору. Зроблено висновок, що запропонована модель зображального є універсальною у межах культури, а поняття "зображальне" взаємодіє з усіма поняттями та категоріями культурології. За цього застосовано сучасну методологію, яка передбачає врахування синергетичних парадигм єдності світу й інтеграції гуманітарних і природничих дисциплін у дослідженні наукових проблем, візуальної парадигми, діалектичного аналізу сукупності понять і категорій, які залучаються до дослідження поняття зображального - "простір" - "час", "якість" - "кількість", "форма" - "зміст", "цілісність". Запропоновано визначення поняття "зображальне".
  • Інтеграція художньо-культурологічних знань у системі професійної підготовки вчителя гуманітарних дисциплін

             Досліджено проблему інтеграції художньо-культурологічних знань у системі професійної підготовки вчителя гуманітарних дисциплін. Висвітлено теоретико-методологічні засади процесу інтегративного пізнання мистецтва, проаналізовано існуючі підходи щодо визначення даного поняття, конкретизовано його сутність і системно-структурну організацію. Досліджено еволюцію інтегративних тенденцій у світовій художній культурі, розглянуто парадигмальні положення та моделі ІХКЗ, особливості їх застосування у практиці вищої школи. Розроблено педагогічні засади ІХКЗ у системі професійної підготовки вчителів гуманітарних дисциплін, виявлено механізми та специфіку розвитку цілісної особистості та індивідуальні особливості студентів у процесі інтегративного пізнання мистецтва. Згідно з розробленим критеріальним апаратом у констатуючому та формуючому експериментах здійснено діагностування рівнів сформованості теоретичного, художньо-оцінного та практичного компонентів ІХКЗ студентів гуманітарних спеціальностей і проаналізовано одержані результати. Експериментально реалізовано організаційно-педагогічну систему інтеграції художньо-культурних знань, зорієнтовану на досягнення її визначених рівнів, форм, типів і видів на підставі використання понятійно-пізнавальної, системно-аналітичної, дифузної, цілісно-концептуальної моделей ІХКЗ у процесі поетапного ускладнення педагогічних завдань.
  • Біоетика (Філософське обґрунтування)

             Термін «біоетика» було вжито вперше в 1971 році, в назві книги онколога В. Р. Поттера «Bioethics: Bridge for the Future» (Біоетика: Міст в майбутнє). Він означає ідею використання біологічних наук для поліпшення якості життя. Цей термін одразу набув семантичної та філософської двозначності. Справді, з одного боку, він вказує на міркування про залежні від життя цінності (bios), з другого — засвідчує причетність до метаморалі (ethos), яка оцінює результати, одержані в біології та в медицині. Така подвійність значень пов'язана з одночасним використанням двох складових його термінів — «bios» i «ethos», які інколи виражають вдалий синтез і водночас вказують на глибоке протиріччя. Це є неспростовним доказом складності визначень, які даються біоетиці, і показує, що при уточненні його сфери перевага надається або науковому підходові, який ґрунтується на bios, або етичному, що спирається на ethos. У процесі подальшого розвитку біоетики ця двозначність матиме тенденцію до погіршення і спричинятиме дедалі більшу неясність її значення. Звідси виникає необхідність її філософського обґрунтування.
  • Освіта: формування структури чи розвиток функцій?

             Зазначено, що на відміну від спеціальних та природничих наук, де студентів прийнято орієнтувати на практичне застосування одержаних знань, викладання соціальних та гуманітарних дисциплін в Україні відбувається у формі лише накопичення певної суми знань. Така модель викладання зорієнтована на утворення інформаційної структури і не дає розвитку функцій з активного використання набутих знань. Проаналізовано причини поширення такого структурно зорієнтованого викладання та дано рекомендації з переорієнтації викладання соціально-гуманітарних курсів з утворення структур на розвиток функцій.
  • Дидактичні засади професійної підготовки вчителів природничих дисциплін з безпеки життєдіяльності

             Обгрунтовано педагогічні засади та методичну систему підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін з безпеки життєдіяльності. Визначено педагогічні умови, що забезпечують ефективність підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до створення безпечних, комфортних і результативних умов навчання та формування культури безпеки школярів. Узагальнено найважливіші етапи розвитку безпеки життєдіяльності як науки та запропоновано визначення даного поняття. Встановлено роль, місце та значення навчального курсу "Безпека життєдіяльності" в системі підготовки майбутнього вчителя природничих дисциплін.
  • Підготовка магістрантів і аспірантів гуманітарних спеціальностей до застосування засобів математичної статистики

             Досліджено проблему підготовки магістрантів й аспірантів гуманітарних спеціальностей до застосування засобів математичної статистики у науковій роботі. Розглянуто теоретичні засади та специфіку використання засобів математичної статистики дослідниками гуманітарних спеціальностей. Конкретизовано сутність і структуру математико-статистичної грамотності магістрантів й аспірантів гуманітарних спеціальностей щодо застосування засобів математичної статистики. Встановлено критерії, показники, ознаки прояву рівнів сформованості даного феномена. Визначено педагогічні умови, розроблено й експериментально апробовано методичне забезпечення процесу підготовки магістрантів й аспірантів гуманітарних спеціальностей до застосування засобів математичної статистики у науково-дослідній роботі.
  • Формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін

             Досліджено проблему формування педагогічного артистизму майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін. Конкретизовано зміст і структуру поняття "педагогічний артистизм". Визначено специфічні риси артистизму вчителя гуманітарних дисциплін. Встановлено інформаційний, художньо-емоційний, діяльнісно-практичний та рівні (низький, базовий, достатній, високий) сформованості педагогічного артистизму. На базі використання теоретичних здобутків корифеїв українського та світового театрального мистецтва (К.С.Станіславського, М.О.Чехова, Л.С.Курбаса), а також основних положень драмогерменевтики та драматизації розроблено технологію формування педагогічного артистизму майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін. З метою оцінки рівня сформованості даної якості у студентів гуманітарних факультетів проведено її комплексну діагностику з використанням різноманітних методик (тестування, анкетування, виконання завдань театральної педагогіки). Експериментально підтверджено ефективність розробленої технології формування педагогічного артистизму вчителів гуманітарних дисциплін.
© 2007-2021