Вирішено науково-практичну проблему одержання бетонів з високими експлуатаційними властивостями (ВЕВ) шляхом створення основ технології бетонів із використанням розробленої високоінтенсивної фізико-хімічної активації цементних систем. Вперше у технології бетонів ВЕВ використано явище кавітації, що діє на всі компоненти цементної системи та складає фізичну частину активації. Хімічним компонентом визначено спеціально розроблений органо-мінеральний комплекс, який складається з органічного та мінерального компонентів і хімічного оптимізатора структуроутворення. Кавітаційний процес призвів до тріади активаційних дій на цементну систему, що складається з диспергування часток цементу та розкриття силікатних структур, поверхневої активації часток мікронаповнювача з утворенням некомпенсованих структурних зв'язків, переходу рідкої фази на вищий рівень енергетичного стану. Доведено, що фізико-хімічна активація цементної системи створюється в процесі зіткнення зустрічних потоків матеріальних часток, розташованих у рідкому середовищі у розробленому реакторі-активаторі. Встановлено існування порогу активації, що відповідає порогові кавітації. Одержано бетони класів В 70-90, загальна пористість яких склала 3,7-4,4 %. Підвищення експлуатаційних характеристик бетонів ВЕВ забезпечено зниженням вмісту вільного вапна в цементному камені до 3-4 % за рахунок зв'язування його в низькоосновні гідросилікати кальцію та підвищенням значень меж мікротріщиноутворення до 0,87-0,92.

         Розроблено епоксидні композиційні матеріали зі зменшеною пожежною небезпекою та поліпшеними експлуатаційними характеристиками та вивчено їх поведінку у виробах за умов високих температур. Виявлено вплив природи активних центрів мінеральних наповнювачів на процеси термічної та термоокиснювальної деструкції та на комплекс технологічних, фізико-механічних властивостей, хімічну стійкість та структуру епоксиполімерів. Розроблено епоксидні композиційні матеріали зниженої горючості та димоутворюючої здатності з поліпшеними експлуатаційними властивостями з використанням техногенного наповнювача - залізоалюмінієвих оксидів, моноамонійфосфату та бромвміщуючого епоксидного олігомера. Уперше проведено комплексну оцінку пожежної небезпеки розроблених матеріалів. Установлено можливість підвищення межі вогнестійкості залізобетонних перекрить за умов нанесення товстоплівочних епоксидних покрить.

         Дисертація присвячена питанням розробки і дослідження безшатунного і сфероїдального малопотужних нетрадиційних двигунів з високими потужнісними, економічними і вібраційно-шумовими показниками. В роботі розвинено новий напрям в удосконаленні двигунів щодо найважливіших техніко-економічних показників. Розроблені основи розрахунку кінематики, динаміки і робочого процесу цих нетрадиційних двигунів, а також вперше подана нова методика розрахунку кінематичної точності безшатунного двигуна, які зробили певний внесок в розвиток теорії двигунів внутрішнього згоряння. Наводяться дані щодо ефективного зниження вібрації і шуму дослідної ланцюгової пили з безшатунним двигуном.

         В роботі теоретично обгрунтована та практично підтверджена можливість одержання матеріалів з підвищеними демпфуючими властивостями за рахунок направленого синтезу як низькоосновних гідросилікатів кальцію, так і цеолітоподібних новоутворень групи фожазиту, які відрізняються великим вмістом води в порах та грають роль демпферів внутрішніх напружень. Визначено оптимальні склади та досліджено фізико-механічні і спеціальні властивості комбінованих в'яжучих та бетонів на їх основі з підвищеними демпфуючими властивостями та вібровитривалістю. Розроблені основи технології одержання запропонованих матеріалів.

         Експериментальним шляхом знайдено високоактивні речовини з виразними анорексигенними й анксіолітичними властивостями. Доведено, що одержані експериментальні результати дають підстави вважати вивчені похідні 3-аміно-1,2-дигідро-3H-1,4-бенздіазепін-2-ону та 1-арил-4-[4-(N-нафталімідо)алкіл]піперазинів перспективними речовинами з анорексигенними, орексигенними й анксіолітичними властивостями, які у майбутньому можуть бути використані в медичній практиці у випадках лікування аліментарного ожиріння, неврогенної анорексії. Показано, що сполука 4-феніл-1-[4-(2-нафталімідо)]бутилпіперазин - конкурентний антагоніст буспірону може бути використаний як ліганд під час проведення фармакологічних досліджень.

         Розглянуто питання впровадження концепції маркетингу у процесі формування ринку радіопротекторних товарів. Проаналізовано передумови виникнення потреби у товарах з радіопротекторними властивостями, шляхи надходження та способи виведення радіонуклідів з організму людини. Охарактеризовано систему маркетингу радіопротекторних товарів. Здійснено класифікацію продуктів харчування з радіопротекторними властивостями (ПХРПД) На підставі результатів маркетингових досліджень встановлено причини відмови від споживання ПХРПД респондентами, наведено оцінку впливу Чорнобильської катастрофи на здоров'я населення та варіацію спричинених радіацією захворювань. Запропоновано деталізовану модель прийняття рішень про купівлю ПХРПД. Досліджено кон'юнктуру ринку ПХРПД та наведено її оцінку за відповідними критеріями. Розроблено маркетингову модель вирішення проблеми ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у сфері використання радіопротекторних товарів. Запропоновано оригінальне визначення поняття інфраструктури товарного ринку ПХРПД, наведено її класифікацію та визначено функції. Доведено економічну доцільність виробництва ПХРПД в Україні та здійснено прогноз розвитку ринку товарів з радіопротекторними властивостями.

         Розроблено методи формування ансамблів складних сигналів з покращеними взаємокореляційними властивостями, які застосовуються в системах радіозв'язку з кодовим розділенням каналів з метою зменшення внутрішньосистемних завад. Ансамблі складних сигналів з покращеними взаємокореляційними властивостями формуються на базі розроблених ансамблів кодових послідовностей з мінімальною енергетичною взаємодією. Мінімальна енергетична взаємодія досягається шляхом відповідного розташування імпульсів у кодових послідовностях за часовою віссю.

         Розроблено реакційноздатні композиції на основі феноло-формальдегідних смол, модифікованих полівінілпіролідоном (ПВП) і епоксидіановою смолою ЕД-20, для клейових і пресових матеріалів. Досліджено фізико-хімічні закономірності процесу стверднення феноло-формальдегідних смол епоксидною смолою за присутності ПВП. Показано, що завдяки наявності у їх структурі полярних карбаматних груп, ПВП бере участь у формуванні просторової сітки у процесі стверднення епокси-новолакових композицій. Розкрито механізм взаємодії між компонентами. Вивчено вплив концентрації компонентів композиції та умов стверднення на фізико-механічні, теплофізичні, адгезійні, електроізоляційні й антикорозійні властивості композитів. Показано перспективність наповнення таких композицій з метою одержання клеїв, захисних покриттів та замазок, а також компаундів різноманітного призначення з високими міцнісними характеристиками та пресматеріалів. Досліджено технологічні властивості одержаних композицій. Установлено закономірності зміни їх реологічних властивостей. Показано, що внаслідок утворення тиксотропних структур, які швидко відновлюються, епокси-новолакові композиції з домішками ПВП можна використовувати для одержання покриттів на вертикальних поверхнях. Оптимізовано рецептуру феноло-формальдегідних композицій модифікованих ПВП і епоксидною смолою та наведено рекомендації щодо створення клейової мастики з підвищеними адгезійними властивостями та високореакційних, малотоксичних прес-матеріалів.

         Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено наукову гіпотезу набування електротехнічним металонасиченим бетоном підвищених радіаційно-захисних властивостей, які не забезпечують традиційні матеріали біологічного захисту за умов спільномірної густини. Розроблено технологічні основи створення спеціального бетону з оптимальною щільністю мікроструктури та необхідними фізико-механічними властивостями. Встановлено оптимальні рецептурно-технологічні параметри для виготовлення монолітного та збірного радіаційно-захисного покриття огороджувальних конструкцій з бетелу-м. Досліджено кількісні характеристики процесів послаблення іонізуючих випромінювань бетелом-м для енергій гамма-квантів 60 - 170 кеВ і рентгенівських випромінювань у режимі 76 кВ - 250 мА - 2 c. Товщина радіаційно-захисного покриття з металонасиченого композиту - 0,03 - 0,045 м.