Запропоновано технологію процесу утворення з твердих вуглецевих промислових і побутових відходів сумішей з заданими властивостями для наступної термолізної переробки у камерних печах. Експериментально визначено вплив вологості, в'яжучого компоненту (кислої смолки), нагрівання, стадійності пресування, а також пружних складових суміші відходів на процес ущільнення. Вперше одержано у промисловій камерній печі тверде паливо з суміші шламів вуглезбагачення та твердих побутових відходів і визначено його фізико-механічні та фізико-хімічні властивості. Встановлено вплив вологості та тиску ущільнення вдходів на щільність і міцність палива. Розроблено математичну модель "склад - властивість" і визначено вплив компонентів суміші відходів на її щільність і фізико-механічні характеристики одержаного палива. Показано можливості забезпечення техногенної безпеки термолізу відходів відносно утворення діоксинів. Розроблено технологічну схему компаундування з тристадійним ущільненням відходів і наведено рекомендації щодо вибору обладнання для її реалізації.

         Вивчено фізико-хімічні процеси, які відбуваються у природно-техногенній системі полігонів і звалищ твердих побутових відходів (ТПВ). Визначено умови поглинання важких металів породами зони аерації Київського полігону ТПВ та окремими глинистими мінералами з фільтратів. Доведено, що основним механізмом поглинання заліза й алюмінію з фільтратів є гетерокоагуляція колоїдів на частинках глинистих мінералів. Показано, що за умов використання процесів гетерокоагуляції можна значно зменшити вміст важких металів у фільтраті полігонів і звалищ ТПВ, знизити ймовірність їх потрапляння у трофічні ланцюги. Доведено, що за такої системи коагулювання колоїдні частинки захоплюють і співосаджують небезпечні суміші.

         Розглянуто питання отримання бетонів із використанням заповнювачів на базі продуктів спалювання твердих побутових відходів (ТПВ). Досліджено продукти спалювання ТПВ заводів Дніпропетровська, Києва, Севастополя, Харкова з метою з'ясування можливості їх використання в промисловості будівельних матеріалів. Встановлено, що одним з методів стабілізації складу продуктів спалювання ТПВ може бути їх поділ на фракції, що дозволяє одержати заповнювачі з більш стабільними показниками хімічних і фізико-технічних властивостей. Досліджено хімічні властивості та гідравлічну активність продуктів спалювання ТПВ, вивчено їх взаємодію з продуктами гідратації цементу. Отримано різні склади бетонів із використанням заповнювачів з продуктів спалювання ТПВ; вивчено вплив складів продуктів спалювання ТПВ на міцність і морозостійкість бетонів. Проведено санітарно-гігієнічну оцінку продуктів спалювання ТПВ і бетонів на їх основі, визначено їх раціональну область використання.

         Розроблено загальні принципи переробки побутових органічних відходів. Створено математичну модель технологічного процесу даної переробки, яка базується на багатоконтурному циркуляційному піролізі (БЦП) з використанням теорії рециркуляційних процесів. Розроблено технологію високомолекулярних органічних відходів. Проаналізовано вплив складу вихідної сировини на технологічні параметри процесу. Установлено закономірності впливу режимів роботи на характеристики вихідних продуктів. Доведено екологічну безпеку БЦП суміші різних органічних відходів і одержаних вихідних продуктів. Розроблено рекомендації щодо застосування розробленого процесу на базі БЦП для переробки органічних відходів.

: автореф. дис... канд. техн. наук: 05.22.01 [Електронний ресурс] / Олександр Петрович Процик; Національний транспортний ун-т. — К., 2009. — 17 с. — укp.

         Встановлено, що в результаті механо-хімічної обробки та подальшого гарячого пресування в композитах утворюється текстурована структура, в якій частинки графітоподібного нітриду бору (наповнювача) зберігають характерну кристаломорфологію, а муліт або сіалон є зерномежовими фазами, що виконують роль матриці. вище за міцність композитів визначається в'язким характером руйнування за рахунок матричних фаз, які сприяють одержанню високих показників міцності. Склад і енергозберігальні режими реакційного пресування композитів на основі нітриду бору (за температури , тиску 15 - 20 МПа) визначено як основні в дослідно-промисловій технології одержання виробів з високою щільністю, підвищеними міцністю за високих температур і експлуатаційними характеристиками, які рекомендовано для застосування в металургійних технологіях і високотемпературній техніці.

         Обгрунтовано шляхи вирішення актуальної проблеми локальної біологічної очистки побутових стічних вод від житла в неканалізованих районах з досягненням якості очищених стічних вод на рівні вимог скиду до водойм рибогосподарського призначення. Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень комплексу локальної анаеробно-аеробної біологічної очистки побутових стічних вод від житла в неканалізованих районах на установках малої продуктивності (УМП). На підставі аналізу роботи та конструктивного оформлення УМП, які використовуються у вітчизняній і зарубіжній практиці локальної очистки побутових стічних вод. Показано доцільність застосування проточної багатоступеневої анаеробно-аеробної біологічної очистки побутових стічних вод з використанням угрупування прикріплених мікроорганізмів і тих, що вільно плавають. Експериментально за лабораторних умов та на реальній виробничій очисній установці нової конструкції визначено параметри роботи ступенів анаеробної й аеробної біологічної очистки, закономірності процесів нітрифікації, денітрифікації й окиснення органічних забруднень за специфічних умов анаеробно-аеробної технології. Доведено можливість одержання якості очищеної стічної рідини на рівні вимог нормативів до скиду стоків у водойми рибогосподарського призначення. Наведено рекомендації щодо проектування УМП. Розроблено УМП, сертифіковані у Російській Федерації, для використання в практиці локальної очистки побутових стічних вод від житла на неканалізованій території, встановлено їх техніко-економічну ефективність.

         Проведено теоретичне дослідження системи регіонального управління в сфері використання відходів виробництва. Висвітлено напрями підвищення її ефективності. Запропоновано методику еколого-економічної оцінки утилізації відходів виробництва, доповнено її показниками екологічної переваги, що дозволяє підвищити вірогідність вибору інвестиційних проектів. Обгрунтовано доцільність створення спеціалізованих підрозділів з використання відходів у складі органів виконавчої влади регіонального та місцевого рівней. Надано рекомендації щодо оцінки їх ефективності. Розкрито фінансово-економічні заходи щодо стимулювання використання відходів у регіоні, які базуються на механізмі надання податкових пільг для суб'єктів господарювання, що утилізують відходи.

         Розглянуто питання підвищення техногенної безпеки у ході спорудження нафтових та газових свердловин. Науково обгрунтовано підхід по оцінці класу небезпеки відходів буріння, що базується на використанні гранично допустимих концентрацій у грунті хімічних речовин, які входять до складу відходів, їх концентрації у загальній масі відходів та їх розчинності у воді. На підставі дослідження впливу інгредієнтів відходів буріння на ріст і розвиток сільськогосподарських рослин визначено допустимі концентрації реагентів у грунті. Обгрунтовано обмежену кількість пріоритетних показників оцінки стану грунту в районі проведення бурових робіт з урахуванням складу хімічних реагентів та якості відходів, інтегрального характеру показників забруднювальних речовин. Розроблено керівний нормативний документ з визначення забруднення грунтів у районі бурових площадок.