Науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідженої проблеми, узагальнено потенціал народної музичної творчості у морально-естетичному вихованні школярів. Розроблено компоненти, показники та рівні готовності майбутніх учителів музики до виховання у молодших школярів морально-естетичних почуттів засобами музичного фольклору. Розроблено й експериментально перевірено модель підготовки студентів до даного виховного процесу з використанням засобів народної творчості. Визначено педагогічні умови формування у майбутніх учителів музики зазначеної готовності. Розроблено та впроваджено до практики підготовки даних вчителів навчальні дисципліни "Педагогічні технології морально-естетичного виховання молодших школярів засобами народної музичної творчості", "Хроматична сопілка у загальноосвітній школі" та їх методичне забезпечення.

         Визначено критерії та рівні сформованості творчої активності школярів, виявлено особливості її прояву на уроках та у позакласній роботі з образотворчого мистецтва. Розкрито можливості української народної іграшки як засобу формування творчої активності молодших школярів. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови та методику формування творчої активності учнів молодшого шкільного віку у процесі включення дітей у різні види творчої діяльності з опанування ними української народної іграшки як естетичного об'єкта.

         Вперше науково обгрунтовано сутність ключового поняття дослідження "гендерне виховання молодших школярів", розроблено технологію його засобами фольклору за умов полікультурного регіону. Визначено значні потенційні можливості фольклору народів Криму як ефективного засобу гендерного виховання молодших школярів. Проведено дослідження, яке дозволило перевірити ефективність педагогічних умов гендерного виховання молодших школярів та розробити й впровадити в навчально-виховний процес початкової школи технологію гендерного виховання учнів початкових класів, яка включала такі етапи: ознайомлювальний, емоційний, творчий, етап самостійної діяльності.

План
1. Статеве виховання – складова загального процесу виховної роботи 3
2. Статеві відмінності і їх вплив на статеве виховання молодших школярів 4
3. Форми і методи статевого виховання молодших
школярів 6
Література 11

         Проведено теоретико-експериментальне вивчення естетичних почуттів у структурі Я-образу. Проведено інтегроване дослідження естетичних характеристик особистості, а саме: естетичного сприйняття, естетичних почуттів, естетичного відношення й естетичної потреби. Досліджено психологічну суть самосвідомості, Я-концепції, систем "Я" та "не-Я", формування Я-образу через механізм трансформації, рефлексії. Створено модель Я-образу, згідно з якою - образ - це складна, цілісна система, у якій регулятором дій і взаємин людини з предметами довкілля є естетичні почуття. Розроблено та вдосконалено психодіагностичний комплекс для виявлення ступеня сформованості естетичних почуттів. На підставі кореляційного аналізу виявлено психологічні особливості естетичних почуттів, їх рівні прояву, вплив і взаємозв'язок зі структурними компонентами Я-образу. Розроблено й апробовано програму соціально-психологічного тренінгу зі складовими, які присвячені самосвідомості, структурі, змісту та процесу формування Я-образу, а також забезпечують активізацію та становлення естетичних почуттів.

         Розкрито зміст понять "духовність", "духовне виховання", "духовна вихованість". Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективність духовного виховання молодших підлітків засобами християнської етики. Охарактеризовано структуру духовної вихованості, встановлено критерії духовного виховання. Проаналізовано сучасний стан і визначено особливості духовного виховання молодших пілітків засобами християнської етики. Розроблено теоретичні підходи, зміст, форми та методи духовного виховання у факультативному курсі "Християнська етика" та позакласній доброчинній діяльності загальноосвітньої школи. Запропоновано методику духовного виховання молодших підлітків засобами християнської етики, експериментально підтверджено її ефективність.

План
Вступ 3
1. Особливості розвитку і виховання молодших школярів 5
2. Нові підходи до навчання і виховання 10
3. Національне виховання 13
Висновки 17
Література 19

         Вперше розроблено та впроваджено модель формування соціальної активності слабозорих молодших школярів засобами музичного мистецтва. Проаналізовано стан розробки проблеми у психолого-педагогічній та науково-методичній літературі, з'ясовано її актуальність в тифлопедагогіці та тифлопсихології. Розглянуто експериментально апробовану модель формування соціальної активності слабозорих молодших школярів засобами музичного мистецтва, яка складається з структурних компонентів: змісту, завдань, принципів, методів, компонентів, форм і видів діяльності, етапів формування соціальної активності слабозорих молодших школярів засобами музичного мистецтва та кінцевого результату.

         Визначено суть і компонентну структуру готовності майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей молодших школярів. Наведено визначення понять "мораль", "моральна вихованість", "моральні якості", "професійно-моральна культура вчителів". Визначено критерії, показники, якісні характеристики рівнів зазначеної готовності. Розроблено модель підготовки майбутніх учителів фізичного виховання до формування моральних якостей цих школярів та визначено педагогічні умови її реалізації. Розроблено й експериментально апробовано методику діагностики рівнів сформованості даної готовності. Розроблено й апробовано спецкурс "Основи формування моральних якостей молодших школярів засобами фізичної культури".