Вивчено вікові особливості нейрохімічних і біохімічних механізмів участі статевих гормонів сім'яників у розвитку відстрочених наслідків неповної глобальної ішемії мозку в щурів. У тварин двох вікових груп досліджено вплив ішемії-реперфузії на вміст прогестерону та тестостерону у плазмі крові, а також вплив кастрації на постішемічні показники інтенсивності флуоресценції катехоламінів, стану пероксидного окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків, активності ферментів антиоксидантного захисту, фібрино- та протеолітичної активності у корі лобової та потиличної часток, полях гіпокампа CA1, CA2 CA3. Доведено, що постішемічне зниження вмісту прогестерону та тестостерону у плазмі крові щурів різних вікових груп має кількісні відмінності та здійснюється шляхом різних механізмів. Установлено, що дефіцит статевих гормонів спричинює значну перебудову реакції досліджених структур у мозку на ішемічно-реперфузійні пошкодження. На вікові відмінності постішемічної інтенсивності флуоресценції катехоламінів кастрація має посилювальний вплив, а процесів ліпопероксидації та окиснювальної модифікації білків - послаблювальний.

         Вперше експериментально вивчено вплив ліпідно-вітамінного та амінокислотного комплексів з L-аргініном на морфофункціональний стан яєчників опромінених щурів різних вікових груп. Визначено оптимальні дози вживаних комплексів, за яких спостерігаються: покращення кровопостачання яєчників, зменшення дистрофічних змін фолікулярного епітелію, корекція вмісту холестерину у сироватці крові та артеріального тиску в опромінених щурів. Доведено, що вживання тваринами комплексів з L-аргініном покращує основні біохімічні показники функціонування яєчників щурів, які зазнали дії іонізуючого випромінення та свинцю.

         За умов змагальної діяльності виявлено закономірності організації раціональної біомеханічної структури основних системоутворюючих елементів техніки легкоатлетичних стрибків, з урахуванням яких розроблено багатофункціональні моделі рухових дій, що забезпечують досягнення заданих спортивних результатів, систему основних завдань, технологію оперативного біомеханічного моделювання техніки легкоатлетичних змагальних стрибків. Створено комп'ютерні програми "JUMP" та "Оперативна модель" для аналізу і проектування техніки легкоатлетичних змагальних стрибків. Запропоновано систему біомеханічного контролю технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації. Досліджено вплив основних компонентів функціонального стану пружнов'язких властивостей кістякових м'язів, вестибуломоторної системи та швидкісно-силової підготовленості стрибунів на досягнення високих спортивних результатів у легкоатлетичних змагальних стрибках. Експериментально досліджено ефективність формування технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів в чотирирічному олімпійському циклі підготовки. Вперше розроблено методологію формування технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації, наведено рекомендації щодо її впровадження в систему підготовки збірних команд з легкої атлетики.

         Наведено дані щодо вивчення впливу віку на клінічні особливості захворювання та патогенез анемії у хворих на В-клітинний хронічний лімфолейкоз (В-ХЛЛ). Обстежено хворих чотирьох вікових груп: молодого, зрілого, літнього та старечого. Встановлено залежність перебігу захворювання та особливостей порушення еритропоезу від віку. Доведено, що для хворих молодого та зрілого віку характерним є швидке прогресування захворювання, висока активність лейкозного процесу. Зазначено, що В-ХЛЛ у пацієнтів літнього та старечого віку відрізняється повільним розвитком хвороби. З'ясовано роль у розвитку анемії у хворих різних вікових груп порушень кістковомозкового кровотворення. Показано, що ознаки порушення еритропоезу більш виражені у пацієнтів старечого та літнього віку. Досліджено, що гемолітичні процеси, в основному аутоімунного генезу, посилюють анемічний синдром. Визначено залежність частоти виявлення аутоімунних антиеритроцитарних антитіл та їх властивостей від віку хворих. У 1/3 пацієнтів установлено ознаки прихованого гемолізу. Одержано дані про порушення проникливості мембрани еритроцитів у всіх хворих на В-ХЛЛ. Виявлено активацію процесу перекисного окислення ліпідів у мембрані еритроцитів. Установлено більш низькі показники заліза сироватки та коефіцієнту насиченості трансферину у хворих старечого віку у порівнянні з молодими та зрілими, що є однією з причин глибокого порушення еритропоезу у пацієнтів старечого віку.

         Вперше встановлено, що порушення добового профілю артеріального тиску (АТ) та його висока варіабельність (навіть за нормальних середньодобових показників) є предиктором несприятливого річного прогнозу, оцінюваного за кінцевими точками (повторною госпіталізацією, інфарктом міокарда, гострим коронарним синдромом, серцево-судинною та загальною смертністю). Виявлено клініко-гемодинамічні особливості перебігу інфаркта міокарда (ІМ) у пацієнтів старшої вікової групи. Визначено фактори, що впливають на найближчий та віддалений прогнози розвитку даної патології у пацієнтів різних вікових груп. Встановлено взаємозв'язок варіабельності серцевого ритму (ВРС) з перебігом захворювання. Показано негативний вплив низької ВРС на найближчий та віддалений прогнози ІМ. У хворих з безбольовою ішемією міокарда відзначено активізацію симпатичного відділу вегетативної нервової системи (ВНС). З'ясовано, що зниження симпатичної ланки ВНС у хворих на гострий ІМ залежить від віку пацієнтів, а ішемія міокарда (больова та безбольова) є чинником ризику несприятливого річного прогнозу незалежно від даного фактора. Показано переваги застосування низькомолекулярного гепарину в гострому періоді ІМ у порівнянні з нефракціонованим. Встановлено, що використання даного препарату сприяє зменшенню розвитку таких ускладнень як гостра лівошлуночкова недостатність, гострі аневризми, рецидиви ІМ і надшлуночкові порушення ритму.

         Досліджено порушення стану ендотеліальної та гуморальної регуляції за хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих на гіпертонічну хворобу, сполучену з ішемічною хворобою серця (ІХС), старших вікових груп, зважаючи на механізм адаптації та різні варіанти фармакотерапії. З віком у хворих встановлено зміни стану регуляторних систем відповідно до фаз стрес-вік-синдрому. На тлі помірної клінічної ефективності засобів базисної терапії ХСН (інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), бета-адреноблокаторів, діуретиків) визначено ознаки надмірної активації процесу адаптації у вигляді незбалансованих змін показників ендотеліальної та гуморальної регуляції. Встановлено, що додаткове призначення мілдронату до засобів базисної терапії вірогідно підвищує клінічну ефективність лікування ХСН за рахунок нормалізації стану регуляторних систем у хворих зі збереженням резервів адаптації. Розроблено рекомендації щодо індивідуального вибору оптимального варіанта фармакотерапії на підставі визначення вихідного клінічного стану хворого з високовірогідним прогнозом підвищення ефективності лікування ХСН.

         Досліджено особливості перебігу та диференційної діагностики ексудативних плевритів туберкульозного, неспецифічного та пухлинного походження у хворих різних вікових груп. Виявлено відмінності в тривалості, клінічному перебігу та даних лабораторних досліджень у хворих залежно від етіології процесу. Статистично доведено, що найбільш інформативними методами загальноклінічного обстеження для встановлення етіологічного діагнозу ексудативного плевриту є показники загального аналізу крові, коагулограми, а також дані цитологічного дослідження плевральної рідини. Для диференційної діагностики плевральних випотів з урахуванням кореляційного зв'язку з даними морфологічного дослідження обгрунтовано комплекс з 27 показників. Розроблено алгоритм диференційної діагностики плевральних випотів, наведено схему організації лікувально-діагностичного процесу у хворих з синдромом плеврального випоту.

         Установлено, що інтенсивність енергетичного обміну з віком у тварин знижується, найвищі показники виявлено у молодняку 16-місячного віку, а у повновікових тварин газообмін знижувався за умов стійлового та табірно-пасовищного утримання. Одержано дані про значний вплив на організм корів факторів навколишнього середовища: влітку у тварин дослідних груп встановлено підвищення рівня газообміну та теплопродукції, а за стійлового - ці показники мали тенденцію до зниження. Тварини за стійлового утримання мали нижчу інтенсивність процесів обміну речовин, ніж табірно-пасовищного. Установлено вплив віку, процесу лактації, системи утримання на показники обміну ліпідів та їх метаболітів. Підвищення вмісту загальних ліпідів у крові з віком зумовлено переважно збільшенням фосфоліпідів і холестеролу. Рівень вмісту загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу у крові високопродуктивних корів вищий, ніж у низькопродуктивних. Рівень вмісту загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу, кетонових тіл у крові корів за стійлової системи утримання значно вищий, ніж у табірно-пасовищної системи утримання. З'ясовано, що з віком у худоби сірої української породи за обох систем утримання у сироватці крові знижується активність ферментів ліпази та ліпоксидази. Молозиво корів даної породи за табірно-пасовищного утримання має значно кращі якості, а саме: вищу щільність, містить більше сухої речовини, жиру, білка, лактози у порівнянні з молозивом корів, що перебували за стійлового утримання. Надано наукове обгрунтування фізіологічного стану новонароджених телят та їх стійкості до захворювань залежно від утримання корів-матерів.

         Науково обгрунтовано програму фізичного тренування у періоді річного циклу підготовки волейболістів віком 15 - 17-ти років на підставі диференціації ігрового амплуа. Розроблено моделі характеристики й оціночні шкали їх силових і швидкісно-силових здібностей. Уперше обгрунтовано застосування тренувальних впливів у періоді підготовки волейболістів відповідно до специфіки змагальних рухових проявів залежно від ігрового амплуа. Визначено найбільш впливові фактори, що зумовлюють диференційований підхід до вдосконалення їх фізичної підготовки. Одержано кількісні дані показників опорно-ресорної функції ступні даних волейболістів. Доповнено дані про фізичний розвиток волейболістів віком 15 - 17-ти років залежно від ігрового амплуа.