Досліджено проблему фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції рухів і музики. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено інтеграційний комплекс рухів і музики у фізичному розвитку дітей старшого дошкільного віку . Запропоновано методику розвитку рухових якостей дітей . Виокремлено педагогічні умови фізичного розвитку дітей , розкрито його сучасний стан. Розроблено критерії, показники та визначено рівні сформованості фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції рухів і музики. Доведено, що успішний розвиток старших дошкільників можливий за умов інтеграції фізичних і танцювальних вправ, рухів і вокального репертуару за різних форма фізичного та музичного виховання дітей , застосування різних видів взаємозв'язків між рухами та музикою, використання сучасних технологій під час розробки методики розвитку фізичних якостей дітей у процесі інтеграції рухів і музики, опанування педагогами дошкільних навчальних закладів методики їх інтеграції.

Розглянуто питання виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку . Подано історико-педагогічний та теоретичний аналіз проблеми морального виховання дошкільників та відповідальності як внутрішньої передумови їх моральної поведінки. Обгрунтовано підхід до розгляду відповідальності на етапі дошкільного дитинства у вигляді моральної норми поведінки, що визначається відповідними правилами. Запропоновано поетапний підхід до виховання відповідальної поведінки, який включає створення емоційних передумов для відповідальної поведінки, ознайомлення дошкільників з конкретними спобами взаємодії, формування власного досвіду відповідальної поведінки.

План:
ВСТУП. ЗНАЧЕННЯ ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ, ЯК ВАЖЛИВОЇ СКЛАДОВОЇ ЧАСТИНИ ВСЕБІЧНОГО ВИХОВАННЯ ЛЮДИНИ. 2
1. ПРОБЛЕМА ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ДОСЛІДЖЕННЯХ МИНУЛИХ РОКІВ ТА СУЧАСНИХ ПСИХОЛОГО ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ. 6
1.1. Народна педагогіка та видатні педагоги минулого про роль праці у розвитку особистості дитини дошкільника.

1.2. Сучасні психолого-педагогічні дослідження даної проблеми.

2. МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ВИХОВАННЯ ІНТЕРЕСУ І ПОВАГИ ДО ПРАЦІ ДОРОСЛИХ У ДІТЕЙ ШОСТОГО РОКУ ЖИТТЯ. 18
2.1. Стан досліджуваної проблеми в практиці роботи дитячих закладів.

2.2. Методика роботи по ознайомленню дітей з працею дорослих.

2.3. Ефективність формування інтересу і поваги до праці дорослих шляхом застосування впровадженої методики.
ВИСНОВОК. 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………………………………………..24

Досліджено проблему виховання в дітей віком 5 - 10-ти років упевненості в собі як базової особистісної якості сучасної людини. На підставі аналізу наукових джерел уточнено зміст поняття "впевненість у собі" як базову якість особистості старшого дошкільника та молодшого школяра, а також поняття "впевнена поведінка". Визначено компоненти, критерії та показники зазначеної якості, рівні сформованості впевненої поведінки даних дітей . Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та методи оптимізації процесу виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку впевненості в собі. Статистично підтверджено ефективність впровадженої особистісно орієнтованої системи виховання впевненості в собі у дітей зазначених вікових груп. На підставі результатів формувального експерименту показано позитивний вплив застосованих методів і прийомів у процесі виховання впевненості у собі досліджених дітей . Основні положення, одержані завдяки проведеному дослідженню, впроваджено до навчально-виховного процесу дошкільних закладів і початкових шкіл.

План
Вступ 3
1. Основні принципи загартовування 5
2. Характеристика традиційних та нетрадиційних засобів загартовування дітей дошкільного віку 8
3. Організація та методика проведення повсякденних та спеціальних загартовуючих процедур 13
4. Стан роботи дошкільної установи по оздоровленню дошкільників 19
5. Впровадження системи роботи по загартуванню дітей дошкільного віку 21
6. Вплив загартування на стан здоров’я та фізичний розвиток дошкільників 24
Висновки 27
Література 28

ТУП 6
Розділ І. Проблема затримки психічного розвитку та недорозвитку мовлення в загальноосвітній і спеціальній літературі. 10
1.1. Проблеми затримки психічного розвитку в загальній і спеціальній літературі. 10
1.2. Характеристика дітей з затримкою психічного розвитку 21
1.3. Науково-теоретичні основи виникнення загального недорозвитку мовлення 23
1.4. Характеристика дітей з загальним недорозвитком мовлення. 28
1.5. Обстеження дітей з загальним недорозвитком мовлення. 36
Розділ ІІ. Дослідження стану зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку з затримкою психічного розвитку і загальним недорозвитком мовлення. 42
2.1. Всебічне обстеження дітей експериментальної групи 42
2.2. Дослідження стану зв’язного мовлення 45
Розділ ІІІ. Методика і організація експериментального навчання дітей з затримкою психічного розвитку та загальним недорозвитком мовлення 53
3.1. Зміст та методи роботи по розвитку зв’язного мовлення у дітей з затримкою психічного розвитку та загальним недорозвитком мовлення 53
3.2. Навчання зв’язному мовленню 62
3.3. Результати експериментального навчання. 69
3.4. Методичні поради по розвитку зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку з затримкою психічного розвитку і загальним недорозвитком мовлення 71
Висновки 73
Список літературних джерел 75
Додатки................................

Уточнено зміст емоційних ефектів, обумовлених розвивальним і традиційним навчанням (РН і ТН). Проаналізовано емоційні властивості особистості учня, сформовані в результаті застосування РН у початковій школі, а також внаслідок зміни типу навчання на традиційний на етапі переходу до основної школи. Вперше одержано дані про рівень стійкості зазначених емоційних властивостей особистості учнів. Зафіксовано емоційні ефекти, що супроводжують зміну типу навчання під час переходу з початкової школи в основну, досліджено їх динаміку. Проведено порівняльний аналіз змісту та зміни емоційних властивостей у дітей , що навчалися в початковій школі за типом РН та учнів, які навчались весь час за типом ТН. Виявлено факторну організацію емоційної сфери учнів у зв'язку з типами навчання та їх зміною (РН на ТН). Вперше встановлено залежність характеру та динаміки емоційних властивостей особистості школяра під впливом додаткового соціально-психологічного чинника у вигляді рекомбінації складу класних груп. Показано, що емоційні властивості особистості дітей , що навчалися в початковій школі за системою РН за умов подальшого навчання в класах з незмінним складом відрізняються від емоційних властивостей особистості колишніх учнів РН, що продовжують навчання в одних класах з дітьми, що навчались увесь час традиційно. Зазначено, що емоційні властивості особистості в дітей - учнів системи ТН, так само розрізняються залежно від того, чи продовжують вони вчитися в однорідних класах або разом з колишніми учнями РН.

Визначено недостатність теоретичного й емпіричного опрацювання проблем становлення варіативності мислення у дітей дошкільного віку . Акцентовано увагу на уявленні щодо психологічної сутності поняття "варіативність мислення". Висвітлено варіативність мислення як якість, що дозволяє дитині орієнтуватися за складних умов діяльності та знаходити можливі варіанти розв'язання задачі. Удосконалено психодіагностичний інструментарій з дослідження варіативності мислення дітей старшого дошкільного віку . Розроблено систему діагностики варіативності мислення дітей віком 6-ти років. Наведено загальні вимоги до методик і показник варіативності мислення - кількість способів розв'язання задачі. Продемонстровано доступність для дітей дошкільного віку , який досягається за існуючої системи навчально-виховної роботи в ДНЗ. Розроблено програму становлення варіативності мислення дітей віком 6-ти років, яка складається з ігор-вправ, згрупованих у блоки, а саме: пізнавальний розвиток та елементи логіко-математичних знань, мовленнєвий розвиток і елементи конструювання, аплікації. Визначено принципи програми формульованого експерименту й її основні завдання. Висвітлено процедуру впровадження ігрових вправ. Визначено обов'язкові умови проведення формульованого експерименту. Проаналізовано характерні особливості діяльності дітей під час розв'язання задач. Доведено можливість цілеспрямованої роботи щодо становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку .

Уточнено зміст поняття "пізнавальна активність" у межах дошкільного віку . Встановлено критерії та показники діагностування рівнів розвитку пізнавальної активності у молодших і старших дошкільників. Розроблено комплексну діагностичну процедуру дослідження особливостей прояву пізнавальної активності у дітей даного віку . Експериментально визначено вплив різних стилів спілкування вихователів з дітьми на розвиток їх пізнавальної активності. З'ясовано, що саме демократичний стиль спілкуваня обумовлює найбільш оптимальний шлях розвитку пізнавальної активності молодших і старших дошкільників. Розроблено та апробовано методику формування пізнавальної активності старших дошкільників, в основу якої покладено особистісно-орієнтовану модель взаємодії вихователя з дітьми. Визначено засоби формування комунікативних вмінь вихователів та розвитку здатності активізувати пізнавальну активність дітей -дошкільників. Виявлено, що робота з дидактичним матеріалом та ігротерапія найбільш ефективно впливають на розвиток пізнавальної активності старших дошкільників.