Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель розвитку творчих здібностей учнів 5 - 9 класів засобами ергодизайну. Проаналізовано психолого-педагогічні підходи та закономірності розвитку творчих здібностей учнів. Розкрито особливості впливу ергодизайнерської діяльності на розвиток творчих здібностей учнів 5 - 9 класів у процесі трудового навчання. Обгрунтовано методичні прийоми залучення учнів до творчої ергодизайнерської діяльності у процесі трудового навчання на підставі застосування особистісно-орієнтованого підходу. Розкрито можливості застосування методів оптимізації шляхів розв'язку техніко-твочих задач у процесі ергодизайнерської діяльності школярів. Наведено рекомендації щодо використання рольової гри "ергодизайнерське бюро" як форми організації навчально-творчої ергодизайнерської діяльності учнів у процесі трудового навчання. Встановлено критерії оцінювання ефективності розвитку творчих здібностей учнів 5 - 9 класів засобами ергодизайну у процесі трудового навчання.

Досліджено шляхи, форми та методи розвитку творчих здібностей молодших школярів за умов дозвілля засобами театрального мистецтва. Розвинуто теоретичні засади даної проблеми. Розглянуто творчі здібності у контексті загальнотеоретичних досліджень. Визначено можливості театрального мистецтва для розвитку цих здібностей . Виявлено особливості дозвіллєвої діяльності, що мають бути враховані під час організації занять молодших школярів театральним мистецтвом.

Розкрито суть поняття "пізнавальні здібності", виявлено "обдарований", "високий", "помірний", "помірно-знижений" інтегровані типи та дев'ять синтезів поєднань компонентів у середині кожного дошкільного віку. Виявлено, що пізнавальні здібності дітей старшого дошкільного віку є інтегрованим типом здібностей , які є аналогом загальних здібностей та проявом рівня творчих можливостей дитини (творчий компонент або креативність), рівня пізнавального розвитку (інтелектуальний компонент), її пізнавальної активності, зацікавленості на научуваності (поведінково-результативний компонент). Обгрунтовано засади психолого-педагогічного забезпечення оптимізації розвитку пізнавальних здібностей у старших дошкільників . Розроблено й апробовано розвивально-психокорекційну програму розвитку пізнавальних здібностей засобами ігрових психотехнік у старших дошкільників .

Розглянуто проблему музично- творчих здібностей у контексті різних галузевих наукових знань. Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну психологічну, педагогічну, мистецтвознавчу літературу у аспекті суті та розвитку музично-творчого процесу у музичній діяльності. Досліджено взаємовплив у даному розвитку пізнавально-психічних процесів і музичних здібностей та чинники впливу на їх розвиток. Обгрунтовано методику цілісного розвитку музичних, творчих і музично- творчих здібностей . Наведено тезу, що наявність музичних здібностей ще не є показником музично-творчої діяльності. Доведено залежність розвитку досліджених здібностей від залучення учнів до таких форм діяльності, які постійно ускладнюються та вимагають вияву інтелектуальної, художньої, емоційної, творчої діяльності в єдиному комплексі. Визначено критерії та показники рівнів сформованості музично- творчих здібностей , що дає змогу удосконалити методику їх діагностування в учнів, яка передбачає визначення рівня розвитку інтелекту, музичних, виконавських і творчих здібностей , музично-творчої діяльності і має вагоме значення для подальшої розробки методики організації навчально-виховного процесу дитячих мистецьких шкіл. Експериментально апробовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність дії запропонованої методики розвитку даних здібностей учнів мистецьких шкіл.

Розроблено теоретичну модель наслідування як психологічного механізму розвитку творчих здібностей у дошкільному віці. Виділено синкретичний і вибірковий інвенційно-творчий рівень наслідування. Експериментально доведено, що передумовами виникнення творчості є перенасичення діяльністю, використання інвенцій (спонтанних відхилень) та орієнтація дошкільників не лише на дорослих, а й на ровесників у процесі задоволення потреби у визнанні. З'ясовано, що наслідування як механізм розвитку творчих здібностей включає три складові: діяльнісну, пов'язану з нагромадженням операційного досвіду, соціально-педагогічну, що обумовлює творчу або виконавську спрямованість особистості та рефлексивно-ціннісну, пов'язану зі зростанням суб'єктивної активності особистості, спрямованої на саморозвиток власних здібностей . Розкрито інвенційну природу виникнення творчих здібностей , встановлено визначальну роль наслідування у розвитку особистості у дошкільному віці.

Досліджено проблему формування естетичного ставлення до природи засобами образотворчого мистецтва у старших дошкільників . Висвітлено філософські аспекти генезису естетичного ставлення особистості до природи, його природу, суть і механізм розвитку, психологічні особливості формування. Охарактеризовано мистецтво пейзажного живопису як ефективного засобу формування у старших дошкільників естетичного ставлення до природи у процесі художньо-педагогічного спілкування за картинами пейзажного жанру, обгрунтовано педагогічні умови. Доведено, що формування естетичного ставлення до природи засобами пейзажного живопису відбувається завдяки спеціально організованій емоційній взаємодії дитини з реальними об'єктами та явищами природи, а також їх художніми образами, відтвореними на полотні, задяки чому забезпечується духовне зростання особистості дитини, досягається розвиток її сенсорної культури і творчих здібностей , збагачується почуттєвий і естетичний досвід дошкільників .

Розроблено теоретичну модель творчих здібностей , уточнено поняття "творчі здібності". Визначено критерії та рівні їх сформованості в учнів (високий, середній, низький). Подано індивідуально-типологічні характеристики за виявами цих здібностей (пасивні, критики, інтелектуали та реформатори, а також визначено шляхи та умови формування цих здібностей в учнів V - IX класів за трьома ієрархічно співвіднесеними рівнями: загальнопедагогічні та педагогічні умови, специфічні для позаурочної виховної діяльності, а також педагогічні, пов'язані з віковими особливостями учнів-підлітків. Розроблено й експериментально перевірено методику формування творчих здібностей , яка складається з п'яти етапів: цільового, аналітичного, проектувального, технологічно-процесуального та контрольно-оцінного. За результатами дослідження доведено, що процес даного формування, структурований відповідно до спеціально розробленої методики з використанням засобів музичного мистецтва, сприяє позитивним змінам та духовно-творчому зростанню особистості.

Проаналізовано психолого-педагогічну літературу, номативно-правові документи з освіти та навчально-методичний комплекс. Визначено критерії та показники рівня розвитку інтелектуально-логічних, -евристичних та комунікативно- творчих здібностей учнів X - XI класів у процесі навчання історії. Розроблено та експериментально апробовано на уроках новітньої історії України методику розвитку творчих здібностей на засадах модульно-розвивальної системи, яка складається з послідовно застосовуваних навчальних блоків: інформаційно-теоретичного, практичного, контролю знань та блоку презентації творчих завдань. Доведено ефективність застосування даної методики.

Розглянуто проблему розвитку творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва за умов застосування комп'ютерних технологій, показано актуальність дослідження даного питання сучасної педагогічної теорії та практики. Визначено сутність творчих здібностей як важливого чинника художньо-педагогічної діяльності вчителя, висвітлено його філософські, психологічні та культурологічні аспекти як складного особистісного утворення. Показано можливості комп'ютерних технологій й обгрунтовано пріоритетні напрями їх використання у процесі розвитку творчих здібностей студентів художньо-графічних факультетів. Встановлено критерії, показники та рівні сформованості творчих здібностей , теоретично обгрунтовано педагогічні засади їх розвитку в майбутніх учителів образотворчого мистецтва за умов застосування комп'ютерних технологій. На підставі результатів формувального експерименту підтверджено ефективність розробленої педагогічної концепції розвитку творчого потенціалу майбутніх вчителів образотворчого мистецтва.