Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування та профілактики залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків. Визначено дійсний рівень залізодефіцитних станів серед дівчаток-підлітків Луганської області, визначено особливості їх фізичного та статевого розвитку у разі залізодефіцитних станів на різних стадіях. Проведено дослідження, які відігравали тригерну роль або виявились фоном, що ускладнював перебіг захворювання. Вивчено гемопоез та ферокінетику у разі залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків, встановлено вплив феротерапії на рівень міді. Вперше за допомогою аналітичного співставлення результатів обстеження дівчаток встановлено фактори, що несприятливо впливали на організм дівчинки-підлітка та сприяли виникненню залізодефіцитної анемії. Обгрунтовано прогностичні критерії розвитку залізодефіцитної анемії у дівчаток-підлітків з урахуванням анамнестичних і клінічних даних. Доведено, що зміни у системі кровотворення дівчаток-підлітків залежать не лише від дефіциту заліза, а й від збільшення потреби у міді у даний період. Встановлено ефективність різних схем феротерапії залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків. Розроблено методику "ступінчатої" феротерапії з призначенням препаратів двохвалентного заліза на I етапі (нормалізації гемопоезу) та наступним переходом на підтримуюче лікування препаратами гідроксид-полімальтозного комплексу трьохвалентного заліза у половинній дозі на II етапі лікування (насичення тканинних депо). Для первинної та вторинної профілактики залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків розроблено методику "переривчастої" феротерапії. Показано вплив феротерапії на зниження рівня міді у дівчаток-підлітків, що обумовлює необхідність визначення її рівня та у разі виникнення потреби додаткової корекції вітамінно-мікроелементними комплексами, збагаченими міддю.

         За результатами дослідження установлено, що дефіцит заліза у матері впрожовж вагітності є одним з факторів, що спричинює формування у дитини залізодефіцитних станів, виникнення залізодефіцитної анемії та порушень фізичного та психомоторного розвитку, зміни імунітету, збільшення ризику інфекційних захворювань. Вивчено взаємозв'язки між антропометричними показниками, показниками нервово-психічного розвитку та соціальними, матеріально-побутовими чинниками. Розглянуто питання визначення ризику виникнення порушень розвитку за цими показниками. Досліджено стан еритроцитарної системи крові та імунної системи у дітей раннього віку, що народились у матерів з залізодефіцитною анемією впродовж вагітності. Проаналізовано роль захворюваності на залізодефіцитну анемію стосовно змін імунологічного захисту організму дітей. Розроблено скринінгову систему оцінки порушень розвитку дітей раннього віку, що народилися в матерів з залізодефіцитною анемією впродовж вагітності, та методи їх корекції. Вивчено можливість застосування залізовмісного препарату "Глобірон"-сиропу та високоадаптованої суміші "NAN-новий" з метою комплексного лікування та профілактики залізодефіцитних станів у дітей грудного та раннього віку.

         На підставі проведення клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження встановлено порівняльні аспекти гормональної та внутрішньоматкової контрацепції у молодих жінок, які не народжували. Науково обгрунтовано та впроваджено методику комбінованого використання фемодена та "Нова Т Cu-200 Ag" для підвищення ефективності та прийнятності контрацепції у молодих жінок, які не народжували, за наявності протипоказань для тривалого застосування гормональних препаратів. Запропоновано методи контролю з використанням ендокринологічних, імунологічних і гемостазіологічних показників у жінок.

         Обгрунтовано шляхи удосконалення діагностики та лікування порушень репродуктивного здоров'я жінок за гіперандрогенії на тлі запальних захворювань геніталій. З урахуванням результатів комплексного обстеження дівчат-підлітків і жінок з даною патологією встановлено критерії ранньої діагностики порушень репродуктивного здоров'я. Визначено особливості гормонального статусу у дівчат-підлітків і молодих жінок залежно від вікового чинника та клінічних проявів гіперандрогенії. Проведено дослідження клінічних, ехографічних, гормональних особливостей перебігу гіперандрогенії у поєднанні з запальними захворюваннями геніталій. На базі одержаних даних розроблено новий спосіб поетапного диференційованого лікування порушень репродуктивного здоров'я у молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій залежно від віку та рівнів андрогенів. Експериментально доведено ефективність запропонованого алгоритму диференційованого лікування порушень репродуктивного здоров'я у даної категорії пацієнток.

         Визначено частоту вроджених вад судин шкіри (5,1 %) та їх кількість (22,18 %) у загальній структурі вроджених вад розвитку серед новонароджених м.Києва протягом 1999 - 2003 рр. Описано їх клініко-генетичну структуру. Установлено, що 84,7 % становлять спорадичні ізольовані судинні ураження, спадковий синдром діагностований у 15,27 % випадків. Показано, що частота обтяженості сімейного анамнезу випадками вроджених вад судин шкіри серед родичів I - III ступенів спорідненості складає 17,36 %, у 2 % випадків вроджені судинні ураження шкіри успадковані за аутосомнодомінатним типом. Виявлено основні чинники ризику виникнення досліджених вад у новонароджених: кровноспорідненість шлюбу, хронічні інфекційні захворювання батьків, гострі інфекційні захворювання жінки у преконцепційному періоді, непліддя в анамнезі матері, прийом ліків у преконцепційному періоді та першому триместрі вагітності, екстрагенітальні захворювання жінки, зокрема, ендокринні, паління, вживання алкоголю жінкою та чоловіком, шкідливі умови роботи жінки. Наголошено на необхідності медико-генетичного консультування дитини з вродженою вадою судин шкіри будь-якої локалізації. Розглянуто питання подальшого прогнозування перебігу та вдосконалення заходів первинної профілактики вроджених судинних уражень шкіри.

         Охарактеризовано вплив захворюваності на цукровий діабет та розлади гормональної діяльності щитовидної залози щодо ризику виникнення репродуктивних порушень (неплідних шлюбів, самовільних викиднів, хвороб генетичної етіології серед новонароджених). Встановлено, що ендокринна патологія у жінок збільшує ймовірність виникнення у їх дітей вроджених хвороб (відношення шансів (OR) становить 2,58 за довірчого інтервалу (ДІ) 1,76 - 3,80, зокрема розвитку статевих органів та сечової системи (OR = 2,58 за ДІ 1,75 - 3,82), де підвищення відбувається за рахунок збільшення даної патології у хлопчиків; системи кровообігу (OR = 2,64 за ДІ 1,55 - 4,49); множинних вроджених вад розвитку (OR = 3,13 за ДІ 1,23 - 7,67), але не впливає на ймовірність народження дітей з синдромом Дауна (OR = 1,72 за ДІ 0,41 - 6,05). Виявлено, що ендокринні захворювання жінок впливають на виникнення у них самовільних викиднів (OR = 2,35 за ДІ 1,55 - 2,59) та непліддя у шлюбі (OR = 4,76 за ДІ 3,08 - 7,34). Встановлено, що величини показників захворюваності на тиреотоксикоз та цукровий діабет серед дитячого населення за цей же період спостереження характеризується незничними коливаннями відносно середніх рівнів.

         Визначено частоту вродженої щілини губи і/або піднебіння серед живонароджених за 1993 - 2004 рр. (0,98%), яка найвища у Чернівецькій і Сумській (по 1,26%) та Черкаській (1,13%) областях. Щілина піднебіння в структурі займає у Київській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях і м. Києві відповідно 38,30%, 33,33%, 24,24% та 16,52%; щілина губи й піднебіння - 61,70%, 59,38%, 75,75%, 83,48%, що відображає різницю в їх етіології. Питома вага щілин піднебіння в структурі збільшена в областях з майже стовідсотковим українським населенням. Оцінено вплив наявності вроджених вад у матері, батька та найближчих родичів, а також величини шлюбної дистанції на ризик виникнення вад. Показано значення хронічних екстрагенітальних, ендокринних хвороб, хронічних інфекційних захворювань, професійної шкоди, паління, вживання ліків у періконцепційний період, проживання на радіаційно забрудненій території на підвищення ймовірності виникнення патології у новонароджених та можливості первинної профілактики.

         Вперше в контексті системного підходу наведено комплексну медико-соціальну характеристику поширеності порушень сексуального здоров'я серед міських і сільських жителів регіону Північної Буковини на моделі міста Чернівці та Чернівецької області. Виявлено вплив даних розладів на якість життя, визначено причини та умови формування подружньої дезадаптації та первинної сексуальної дисфункції у чоловіків і жінок. Вперше визначено фактори ризику розвитку зазначених розладів. Розроблено систему психопрофілактики порушень сексуального здоров'я у молодих людей, що беруть шлюб.

         Обгрунтовано цілісну систему заходів профілактики народженої та спадкової патології, яка полягає у виявленні основних регіональних чинників ризику виникнення генетичної патології в межах епідеміологічної системи генетичного моніторингу, створенні та впровадженні комплексу заходів первинної профілактики, а також підвищенні ефективності пренатальної діагностики. Виявлено регіони підвищеного поширення сторожових фенотипів протягом 1993 - 2001 рр. серед новонароджених України - Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області) та Південний (Автономна республіка Крим, м. Севастополь). Установлено поширеність вродженої та спадкової патології серед живо-, мертвонароджених та абортних плодів у Київській області за 1999 - 2002 рр. Визначено структуру вроджених вад розвитку серед новонароджених області та виявлено основні чинники ризику їх виникнення.