Проведено мікробіологічне дослідження нових антисептичних препаратів: "Декаметоксин", "Офтадек", "Ціделон", "Норфлоксацин", "Аурісан", "Отосан", "Ріносепт". Експериментально обгрунтовано доцільність їх застосування у поєднанні з гентаміцином. Наведено результати вивчення чутливості бактерій до антибіотиків,а також швидкості формування резистентності госпітальних ізолятів стафілококу та ешерихій до лікарських антисептичних препаратів. Визначено вплив концентрацій водневих іонів і різного мікробного навантаження на властивості лікарських антимікробних препаратів. Експериментально встановлено вплив антисептичних препаратів на адгезивну здатність стафілококів, а також на гістологічну структуру тканин органа зору, печінки, серця, нирок тварин. Показано перспективність застосування декаметоксину, офтадеку, ціделону, норфлоксацину, аурісану, отосану, ріносепту для лікування та профілактики гнійно-запальних захворювань.

         Дисертацію присвячено створенню нових антимікробних лікарських засобів та антимікробних хірургічних шовних і перев'язувальних матеріалів, а також клініко-експериментальній оцінці їх профілактичної та лікувальної ефективності. В дисертації наведено властивості нових протимікробних засобів амосепту, декасану, десептолу, офтадеку, палідеку, їх фізико-хімічні характеристики, хімічну стабільність в процесі тривалого зберігання. В експериментах на моделях гнійно-запальних захворювань доведено високу лікувальну ефективність створених антисептичних лікарських препаратів. Досліджено знезаражуючі властивості розчинів декаметоксину, а також вплив фізичних і клінічних способів знезараження на оптичні властивості полімерних метеріалів,що використовуються в офтальмології для корекції зору. Створені лікарські засоби і антимікробні матеріали впроваджено у промислове виробництво і медичну практику.

         Вперше на штамах мікроорганізмів з природною і набутою стійкістю до антимікробних препаратів визначено ступінь впливу декаметоксину, ципрофлоксацину, офлоксацину, левофлоксацину та визначено їх антимікробні властивості залежно від різних негативних умов. Виявлено залежність досліджуваних препаратів від мікробного навантаження, вмісту білків, різного pH поживного середовища. Наведено дані про вплив антимікробних засобів на адгезивну здатність збудників бактеріальних інфекцій. Експериментально вивчено особливості формування резистентності мікроорганізмів за дії антисептиків і фторхінолонів. Вивчено вплив поєднаного застосування декаметоксину в комбінації з ципрофлоксацином в організмі тварин з гострою стафілококовою інфекцією. Доведено синергійну дію суббактеріостатичних доз декаметоксину та ципрофлоксацину.

         Наведено дані про вплив на організм телят чорно-рябої молочної породи віком 2 - 4 місяці антимікробних препаратів й імуномодулятора тканинного походження РБС. Проаналізовано динаміку змін імунофізіологічного статусу телят за впливу антибіотиків залежно від ступеня їх проникнення до клітини. Установлено зміни функціональної активності природної резистентності телят за дії антибіотиків з низьким (пеніциліну, стрептоміцину) та середнім (гентаміцину, енроцину-50, окситетрацикліну) ступенем, що мало прояв у зниженні лізоцимної та бактерицидної активності сироватки крові, змінах фагоцитарної активності нейтрофілів та інтенсивності фагоцитозу. Виявлено зміни показників імунофізіологічного статусу за впливу препарату з високим ступенем проникнення до клітини ("Тілбіан"). Досліджено параметри імунного захисту телят і сумісного застосування антимікробних препаратів та імуномодуляторів тканинного (РБС) і синтетичного ("Левамізол") походження. Виявлено неселективну виражену активацію показників імунітету за дії левамізолу та помірну активацію показників імунного статусу телят препаратом РБС. Установлено можливість корекції імунного захисту телят препаратом тканинного походження РБС за умов застосування антибіотиків, що сприяє стабілізації фізіологічного стану й обмінних процесів організму тварин.

         Наведено дані мікробіологічного, фізико-хімічного, клінічного дослідження антисептичних препаратів четвертинного амонію (п'яти сполук), фторхінолонів (двох сполук) і одного похідого хіноліну з використанням 136-ти музейних і виділених від хворих штамів мікрорганізмів. Визначено чутливість клінічних штамів мікроорганізмів до антибіотиків, препаратів декаметоксину, фторхінолонів і препарату хіноліну. Вивчено вплив слабкокислого та слабколужного середовища, білкового навантаження на антимікробні властивості досліджених препаратів. Виявлено формування резистентних варіантів бактерій до декасану, палісану та левофлоксацину. Досліджено антимікробну активність антимікробної композиції палісан і проведено його масспектрометричне дослідження з метою визначення оптимального складу композиції та її стабільності у прцоесі зберігання. Проведено порівняння властивостей декаметоксинвмісних супозиторіїв дисептол і фарматекс. Вивчено властивості антисептичної композиції трихосепт. Досліджено ефективність клінічного застосування антимікробних композицій на основі декаметоксину для лікування хворих на гнійно-запальні захворювання сечовивідних шляхів.

         Комплексно вивчено фармакологічну активність препаратів супероксиддисмутази різного походження на базі моделей серцево-судинної патології, запальних станів, променевих пошкоджень, пошкоджень печінки та ін. Наведено теоретичне узагальнення та нові підходи до розв'язання проблеми підвищення ефективності вільнорадикальним окисненням (ВРО) обумовлених патологічних станів шляхом використання препаратів супероксиддисмутази (СОД). Установлено, що рекомбінантна СОД (СОДгес), еритроцитарна СОД (СОДег) та "Пероксинорм" сприяють зменшенню активності процесів ВРО, цитолізу, поліпшують функціональну активність органів і систем. Висока антиексудативна активність препаратів СОД свідчить, що їх протизапальна дія реалізується шляхом зменшення активності вільнорадикальних процесів та імунного запалення. Препарати СОД мають виражені кардіопротекторні властивості, а саме: нормалізують показники серцевої діяльності, поліпшують біоенергетичні процеси у міокарді, знижують інтенсивність цитологічних і вільнорадикальних процесів, а також мають ангіопротекторний ефект. Виявлено хронофармакологічну залежність дії препаратів СОД, а також з'ясовано хронофармакологічну залежність дії токоферолу та кверцетину. Препарати СОД здатні на 40 - 60 % потенціювати протизапальні ефекти індометацину, диклофенаку натрію, токоферолу ацетату, кверцетину. Для рекомбінантної СОД установлено виражену протипроменеву активність і з'ясовано оптимальні схеми її введення. На підставі результатів досліджень показано перевагу препарату СОДгес у порівнянні з традиційними антиоксидантами та повну взаємозумовленість СОДгес і СОДег. Препарат СОДег - ерисод дозволений до медичного застосування.

         На експериментально-теоретичному рівні мікробіологічно обгрунтовано доцільність векторного створення та клінічного використання комплексних антисептичних препаратів з вихідною здатністю попереджати формування мультирезистентності до антибіотиків та елімінувати у стійких штамів R-плазмід. Серед маркерів використано риванол, хлорофіліпт та ектерицид. На моделях завідомо чутливих штамів підтверджено антиселективні властивості даних препаратів та їх здатність відновлювати в антибіотикорезистентних штамів вихідні рівні чутливості. Визначено параметри синергідної сумісності між хлорофіліптом, риванолом та ектерицидом у комплексному антимікробному ефекті, на базі яких розроблено технології створення комлексної антисептичної фармакосоми та мазі. Хіміотерапевтично підтверджено лікувально-профілактичну ефективність антисептичної фармакосоми за стафілококової септикопіємії та опікової хвороби лабораторних тварин. Визначено переваги розробленої мазі за локалізованої гнійно-некротичної інфекції білих мишей у порівнянні з левоміколем.

         На підставі проведеного порівняльного експерименту надано оцінку антисептичним супозиторіям з декаметоксином і бензалконієм хлориду. Наведено результати дослідження щодо швидкості формування резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів. В експерименті досліджено сперміцидну, токсичну й алергізувальну дії супозиторіїв. Експериментально доведено антимікробну активність супозиторіїв з декаметоксином, визначено спектр їх дії щодо музейних і клінічних штамів мікроорганізмів, відмічено відсутність у речовин алергізувальної та токсичної дії на макроорганізми, а також сперміцидний ефект.

         Розроблено, вивчено й апробовано дезінфікувальні засоби, а також оцінено ефективність їх дії на мікобактерії. Наведено рецептури двох нових дезінфікувальних препаратів "ДЕСУ-СУ" і "ДЗПТ-1", визначено їх бактерицидні властивості щодо атипових мікобактерій і збудників туберкульозу. Вивчено їх бактерицидні (бактерицидне розведення, фенольний і температурний кеофіцієнти, білковий індекс), фізико-хімічні (pH, температуру замерзання, корозійну активність), токсикологічні (гостру токсичність, подразнювальну та шкірно-резорбтивну дії, сенсибілізувальні властивості, інгаляційний вплив) властивості. Установлено режими застосування нових дезінфікувальних засобів за умов проведення профілактичної та вимушеної дезінфекції у разі туберкульозу сільськогосподарських тварин за виробничих умов. Проведено порівняльну характеристику бактерицидних властивостей розроблених препаратів і 14-ти потенційних дезінфектантів щодо мікобактерій, з яких у 6-ти встановлено туберкулоцидні властивості - "Віркон-С", "Віроцид", "Септодор-форте", "Ветамін", "Делаксон", "Кристал-1000". Розроблено та затверджено нормативну документацію на нові децінфектанти "ДЕСУ-СУ" і "ДЗПТ-1".