Досліджено закономірності розвитку та шляхи удосконалення системи пенсійного забезпечення в Україні, визначено чинники її пріоритетності в структурі соціальної політики держави. Наведено оцінку ефективності пенсійного забезпечення за двома основними критеріями - рівнем економічного розвитку та станом демократичних свобод. Уточнено суть пенсійного забезпечення як економічної категорії та визначено його роль у соціальному захисті населення. Проведено науково-критичний аналіз вітчизняних і зарубіжних теорій щодо формування механізмів успішного функціонування системи пенсійного забезпечення та наведено оцінку світового досвіду їх удосконалення. Досліджено особливості взаємозв'язку між чинниками економічного зростання та рівнем пенсійного забезпечення, проаналізовано специфіку впливу на розвиток пенсійної системи неформальних інституцій і визначено імовірні джерела фінансування перехідного процесу від солідарних до накопичувальних методів обчислення пенсій. Проаналізовано ефективність і специфіку національної системи пенсійного забезпечення й обгрунтовано перспективні напрямки її удосконалення. Охарактеризовано соціальні та економічні чинники негативного впливу на функціонування пенсійної системи в Україні. Запропоновано нові додаткові критерії класифікації пенсій і розроблено практичні рекомендації щодо поліпшення організаційно-економічного забезпечення пенсійної системи в Україні. Запропоновано ефективні варіанти побудови оптимальної стратегії фінансового планування та формування особистого пенсійного капіталу.

         Досліджено теоретичні та науково-практичні питання формування соціально-економічного інституту недержавного пенсійного забезпечення населення. Виявлено причини та фактори, які зумовлюють необхідність інституційних змін у системі пенсійного забезпечення за ринкових умов. Систематизовано концептуальні підходи до реформування пенсійних систем. Визначено суть і функціональну роль корпоративних пенсійних фондів та їх місце у системі соціального захисту населення. Проведено комплексний аналіз діяльності недержавних пенсійних фондів. Виявлено основні тенденції та перспективи розвитку інституту недержавного пенсійного забезпечення. Визначено та систематизовано ризики діяльності даних фондів. Акцентовано увагу на чинниках, які зумовлюють інвестиційні ризики. Обгрунтовано методичні підходи до формування корпоративної пенсійної системи на підприємстві та рекомендації з оцінювання пенсійних зобов'язань.

         Розроблено організаційно-економічний механізм побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення та створено на цій базі основи її реформування, за умов ринкових відносин, подано їх формалізований опис. Визначено причини та наслідки кризи в пенсійному забезпеченні України. Проаналізовано існуючі системи пенсійного забезпечення в розвинених країнах і в країнах з перехідною економікою. Визначено напрями та запропоновано заходи щодо реформування системи пенсійного забезпечення у напрямку підвищення його стійкості та ефективності. Наведено пропозиції щодо введення персоніфікованого обліку внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також щодо переходу до впровадження накопичувальної пенсійної системи.

         Розроблено методологічні засади подальшого реформування системи пенсійного забезпечення. Розкрито зміст даної категорії як системи інститутів і механізмів їх взаємодії. Показано, що національні моделі пенсійного забезпечення відрізняються різноманітністю інститутів. Доведено, що за сучасних умов України найбільш сприятливою є змішана, багаторівнева пенсійна система. Виявлено й охарактеризовано систему протиріч пенсійного забезпечення у трансформаційній економіці, які знижують ефективність її реформування. Запропоновано рекомендації щодо подальшого реформування пенсійної системи в Україні.

         Розглядаються зміст права на пенсійне забезпечення та правова природа пенсії; проводиться аналіз пенсійного законодавства; визначаються принципово нові підходи до теорії пенсійних правовідносин відповідно до ринкових перетворень суспільства; аналізуються принципи та методи фінансування пенсійних систем; досліджуються теоретичні аспекти та шляхи запровадження в Україні системи недержавного пенсійного забезпечення. Особлива увага приділяється юридичному механізму забезпечення права на пенсійне забезпечення. Обгрунтовуються конкретні рекомендації щодо вдосконалення діючого законодавства та практики його застосування.

         Розкрито сутність, роль та функції державного пенсійного забезпечення, визначено його місце в системі соціального захисту населення. Проаналізовано розвиток багаторівневої системи державного пенсійного забезпечення в контексті економічних теорій трудової вартості та добробуту. Розглянуто процеси формування та використання фінансових ресурсів Пенсійного фонду України, наведено оцінку його діяльності, висвітлено позитивні здобутки та недоліки й охарактеризовано основні етапи розвитку. Обгрунтовано напрями удосконалення державного пенсійного забезпечення з урахуванням сучасних світових тенденцій та розроблено актуарну модель оцінки основних інструментів впливу на процес його реформування.

         Обгрунтовано теоретичні засади та розроблено практичні рекомендації стосовно удосконалення систем державного регулювання у сфері пенсійного страхування за умов розвитку ринкових відносин в Україні. Визначено суть державного регулювання пенсійного страхування у контексті соціальної політики держави та захисту соціальних інтересів населення. Розглянуто зарубіжний і вітчизняний досвід розвитку системи пенсійного страхування та визначено його основні етапи та принципи функціонування даної системи в Україні. Проаналізовано законодавчу базу у частині регулювання механізмів формування та використання коштів Пенсійного фонду України, визначено її недоліки та надано пропозиції щодо їх усунення. Визначено концептуальні напрями реформування системи державного пенсійного страхування. Надано рекомендації з метою вдосконалення системи законодавчого регулювання пенсійного страхування в Україні, а також системи недержавного пенсійного страхування.

         Проаналізовано та відокремлено механізм державного управління обов'язковою нагромаджувальною системою від механізму державного управління добровільною нагромаджувальною системою. Розроблено практичні рекомендації щодо організаційно-адміністративного забезпечення функціонування Накопичувального фонду як головного суб'єкта нагромаджувальної системи в Україні. Виявлено та класифіковано чинники, які стримують процеси запровадження нагромаджувальної системи пенсійного забезпечення в Україні. З'ясовано роль, функції та принципи державного управління у процесах формування та запровадження обов'язкової такої системи. Розроблені принципи адаптовані до українських реалій. Обгрунтовано ставлення структурної побудови механізму державного управління запровадженням системи пенсійного забезпечення в Україні. На цьому грунтується припущення, що механізм державного управління запровадженням системи пенсійного забезпечення потребує вдосконалення щодо введення складової регулювання та нагляду за діяльністю Накопичувального фонду. Досліджено економічну природу пенсійних активів у аспекті їх участі у структурі інвестиційного капіталу з метою розробки основних складових механізму їх захисту. Розроблено та теоретично обгрунтовано інноваційні заходи державного управління у період запровадження нагромаджувальної пенсійної системи в Україні. Запропоновано механізм державного управління запровадженням даної системи, обгрунтовано структуру державного управління, розроблено механізм удосконалення діяльності Накопичувального фонду, визначено засоби реалізації основних завдань державного управління у цій сфері. Визначено пріоритетні напрямки захисту та контролю коштів нагромаджувальної системи пенсійного забезпечення.

         Комплексно досліджено суть і місце пенсійного страхування в системі соціального захисту населення. Розглянуто багаторівневу систему пенсійного страхування згідно з теорією розподілу доходів і формування заощаджень населення. Проаналізовано світовий досвід щодо подолання суспільного й адміністративного супротиву реалізації пенсійних реформ. Узагальнено та проаналізовано методичні засади дослідження пенсійного реформування. Охарактеризовано процеси формування та використання фінансових ресурсів у даній системі. Висвітлено питання необхідності розвитку фінансової інфраструктури для цілей пенсійної реформи. Наведено позитивні та негативні оцінки чинної системи пенсійного страхування в Україні. Розроблено практичні рекомендації щодо основних напрямів її удосконалення з урахуванням сучасних світових тенденцій, прораховано прогнози реалізації запропонованих заходів реформування.