1. Теоретичні основи конкуренції та конкурентоспроможності 2
1.1 Сутність конкуренції та конкурентоспроможності 2
1.2 Фактори, що впливають на рівень конкурентоспроможності 5
1.3 Методологічні підходи до визначення рівня конкурентоспроможності суб’єкта ЗЕД 9
2. Дослідження рівня конкурентоспроможності підприємства 20
2.1 Аналіз фінансового-господарської діяльності підприємства 20
Висновки 39
Література 41
Додаток А. Фінансовий звіт ТОВ „....” 43
Додаток Б. Показники ліквідності, платоспроможності, ділової активності і рентабельності ТОВ „...” в 2001-2003 рр. 47
Додаток В. Організаційна структура ТОВ „...” 49

Удосконалено теоретичні, методичні та практичні засади підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства на олігополістичному ринку. Проаналізовано існуючі концептуальні підходи щодо визначення змісту поняття "конкурентоспроможність", виявлено принципові розбіжності деяких з них. Уточнено сутність конурентоспроможності об'єкта (товару, компанії, галузі, країни). Досліджено еволюцію теорії конкурентних переваг як теоретичного базису підвищення конкурентоспроможності об'єктів. Розглянуто сучасні концептуальні підходи щодо діагностики конкурентоспроможності підприємства . Показано значення та досліджено вплив конкурентних сил на інтенсивність конкуренції світового та національного ринку феросплавів. Визначено ступінь концентрації ринкової влади підприємств-виробників феросплавів у світовому масштабі. Сформульовано рекомендації щодо коригування конкурентної та маркетингової політики промислового підприємства з використанням методів діагностики конкурентоспроможності та моделювання ситуації на ринку. Розроблено механізм формування конкурентних переваг, реалізація якого забезпечить підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства .

Проаналізовано існуючі та розроблено нові теоретичні та методологічні підходи щодо управління конкурентоспроможністю підприємства . Розроблено та реалізовано економіко-математичні методи та моделі її оптимізації з метою підвищення ефективності функціонування швейних підприємств України. Досліджено особливості формування конкурентоспроможності українських підприємств, наведено класифікацію чинників, що впливають на її розвиток. Розроблено економіко-математичну модель максимізації ринкової частки підприємства . Розкрито сутність конкурентоспроможності підприємства та його продукції. Запропоновано економіко-математичну модель оптимізації цін на товари конкурентоспроможного підприємства . Створено економетричні моделі визначення оптимального рівня прибутку конкурентоспроможного підприємства . Проаналізовано сучасні математичні методи та моделі оцінки конкурентоспроможності підприємства . Створено програмне забезпечення для реалізації комплексу моделей управління конкурентоспроможністю підприємства . Обгрунтовано шляхи та напрями підвищення конкурентоспроможності швейних підприємств України. Розглянуто можливості використання розроблених моделей оптимізації конкурентоспроможності підприємства . Створено нову методику оцінки конкурентоспроможності підприємства .

Досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти підвищення конкурентоспроможності продукції льонарства. Визначено її суть і чинники. Висвітлено методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності продукції та розроблено методику його інтегрального оцінювання. Проаналізовано сучасний стан господарської діяльності та досліджено особливості функціонування льоносіючих підприємств Житомирщини за умов загостреної конкурентної боротьби. Обгрунтовано пропозиції та рекомендації щодо підвищення рівня конкурентоспроможності продукції льонарства.

Проведено комплексне дослідження стану та використання економічного потенціалу 28 підприємств машинобудівного комплексу Харківщини на базі методики оцінки реальних можливостей підприємств. З'ясовано, що метод оцінки процесів взаємодії стану та використання економічного потенціалу дозволяє обгрунтувати вибір стратегії підвищення їх конкурентоспроможності . Наведено рекомендації щодо реформування організаційної структури управління конкурентоспроможністю підприємства . Запропоновано методику оцінки постачальників, яка базується на використанні логістичних моделей, з метою оптимізації організації ресурсного забезпечення конкурентоспроможності підприємства .

Запропоновано шляхи підвищення та методи визначення ступеня конкурентоспроможності залізничного транспорту на ринку перевезень. Проведено аналіз реалізації Програми реструктуризації на залізничному транспорті України, на підставі якого виявлено відсутність умов для фінансового розподілу вантажних і пасажирських перевезень, відокремлення інфраструктури залізниць від експлуатаційної діяльності, забезпечення вільного доступу до інфраструктури іншим перевізникам. Узагальнено досвід реструктуризації залізничного транспорту в економічно розвинутих країнах світу. Визначено, що необхідною умовою забезпечення високої конкурентоспроможності залізничного транспорту є фінансове відокремлення вантажних перевезень від пасажирських шляхом одночасного зниження тарифів на вантажні перевезення і підвищення тарифів на пасажирські перевезення. Розглянуто можливі варіанти зміни тарифної політики, визначено оптимальний варіант переходу на нові тарифи. Обгрунтовано доцільність перетворення Укрзалізниці на державну холдингову компанію, відокремлення залізничної інфраструктури від процесу перевезень, створення операторів перевезень різних форм власності.

Розглянуто питання оцінки конкурентоспроможності автотранспортних підприємств, а також напрями її підвищення . Розкрито суть поняття "конкурентоспроможність" стосовно автотранспортного підприємства , яка характеризується достатньою гнучкістю та вмінням адаптуватися до змін зовнішніх і внутрішніх економічних умов, а також є віддзеркаленням успіху (невдач) усіх підрозділів діяльності підприємства . Розроблено класифікацію основних факторів конкурентоспроможності автотранспортних підприємств, та фактори, що не контролюються. Запропоновано систему показників для визначення конкурентоспроможності автопідприємств. Доведено, що найбільш ефективним за сучасних умов є орієнтація на фінансові показники діяльності автотранспортних підприємств, покладені в основу розрахунку комплексного коефіцієнта конкурентоспроможності . Висвітлено методику оцінки конкурентоспроможності , а також стратегії розвитку та напрями підвищення конкурентоспроможності досліджуваних вантажних автотранспортних підприємств.

Розглянуто теоретико-методологічні та прикладні аспекти конкурентних відносин у сільськогосподарському виробництві, систематизовано сутність конкуренції та конкурентоспроможності продукції овочівництва, показники її визначення та чиники підвищення на основі маркетингових досліджень. Розроблено пропозиції щодо прискорення розвитку підприємництва в овочівництві, становлення та функціонування ринку овочів. Узагальнено роль та місце служби маркетингу підприємства щодо підвищення конкурентоспроможності овочевої продукції, запропоновано систему показників оцінки якості продукції овочівництва на різних стадіях її надходдження до споживача. Встановлено напрями підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського підприємства на базі економічної діагностики шляхом визначення його стійкості, запропоновано показники прогнозу розвитку овочівництва на прикладі агрокомбінату "Пуща-Водиця" Києво-Святошинського району Київської області на період до 2010 р. Розроблено концептуальні положення підвищення конкурентоспроможності продукції овочівництва та механізм їх реалізації, обгрунтовано необхідність підготовки та прийняття Закону України "Про овочівництво та ринок овочів".

Розроблено новий підхід щодо забезпечення конкурентоспроможності машинобудівного підприємства на підставі підвищення його економічної стійкості. Проаналізовано взаємозв'язок між поняттями "економічна стійкість", "стійка конкурентна перевага" та "конкурентоспроможність", уточнено їх зміст відповідно до забезпечення конкурентоспроможності на основі економічної стійкості. Встановлено вимоги, яким мають відповідати ресурси підприємства для формування стійких конкурентних переваг. Доведено можливість використання ресурсного підходу щодо оцінювання економічної стійкності підприємства , розроблено класифікацію чинників, вплив яких визначає її рівень. Обгрунтовано напрями забезпечення конкурентоспроможності підприємства на основі економічної стійкості. Здійснено практичне впровадження результатів наукового дослідження на вітчизняних машинобудівних підприємства х.