-
Екзистенційний характер української філософської думки як відображення специфіки національної ментальності
Розкрито концепцію екзистенційного характеру
української
філософської
думки на підставі аналізу спадщини ряду видатних українських мислителів XVIII - першої половини XX ст. Обгрунтовується роль
української
національної ментальності як підложжя цього феномену. Розроблено новий напрямок в галузі історії
української
філософії - екзистенційне філософування у вітчизняній літературі. Встановлена подібність і визначена специфіка відповідних періодів розвитку європейської і
української
екзистенційної
філософської
думки. Проведене дослідження дозволило створити цілісну картину розвитку
української
філософії в істинній гармонії, джерелом якої виступає Святе Письмо.
-
Духовно-символічний аспект філософської культури Київської Русі: історико-філософський аналіз
На підставі вивчення автентичних джерел досліджено уявлення мислителів Київської Русі про духовно-символічні основи буття. Здійснено зіставлення філософських ідей досліджуваного періоду з українськими національними та загальнолюдськими поглядами на духовні цінності. Висвітлено ідеї духовного зростання ("обоження") у контексті символізму духовної
культури.
Київської Русі X - першої третини XIII ст. Символіку Давньої Русі розглянуто як елемент комунікативно-діалогічного простору
культури.
спосіб подальшого єднання поколінь. З використаням феноменологічного підходу щодо явища "національного" зроблено припущення про наявність сталих самоочевидностей
української
нації, які репрезентують себе у символіці "софійного" періоду
української
філософської
думки.
-
Джерела та етапи формування української діаспори
План
Вступ 3
I.
Джерела
та етапи формування
української
діаспори 5
1.1. Витоки та джерела еміграційних процесів 5
1.2. Причини і особливості еміграційних процесів 9
II. Перша хвиля
української
еміграції 11
2.1. Основні причини та мотиви першої хвилі еміграції 11
2.2. Напрями і масштаби виїзду 17
III.
Особливості
другої хвилі
української
еміграції 20
3.1.
Особливості
другої хвилі
української
еміграції 20
IV. Третя хвиля
української
еміграції 27
Висновки 32
Література 34
-
Трансформація філософської парадигми освіти в контексті Болонських декларацій
Запропоновано теоретичне вирішення проблеми визначення форм опосередковування існуючих парадигм освіти з процесом становлення спільного міжнародного освітнього простору в Європі як гуманітарної події, яка не знищує унікальність і неповторність національних систем освіти. Обгрунтовано трансформацію
філософської
парадигми
освіти як процесу формування методологічного фундаменту гуманістичного становлення спільного міжнародного простору освіти з застосуванням синергетичного підходу як адекватної методологічної основи трансформації освіти у контексті Болонських угод шляхом гуманізованого поєднання унікальностей одиничного та загального, різного в єдине.
-
Ідея всеєдності у східнохристиянській духовній культурі (на прикладі історії української і російської філософії і культури)
Показано, що ідея всеєдності є конститутивним елементом східнохристиянської
філософської
культури.
Обгрунтовано положення, що всеєдність - багатозначне та багатоінтервальне явище. Розкрито змістовну структуру зазначеної категорії, яка містить суцільне знання (гносеологічну сферу людської діяльності), боголюдство (суспільно-політичну), свободну теургію - моральну філософію (етико-моральну сферу). Показано актуальність категорії всеєдності для сучасної духовної
культури.
Виявлено джерела генези та розвитку феномена всеєдності. Проведено систематизацію розрізнених досліджень представників східнохристиянської
філософської
традиції "срібного віку" з даної проблеми. Наведено характеристику основних рис східнохристиянської
філософської
думки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано актуальність ідеї всеєдності як основи східнохристиянської духовної
культури.
а також необхідності звертання до поняття всеєдності сьогодні. Розглянуто способи її досягнення в бутті на основі загального закону розвитку.
-
"Ісе моногатарі" як пам'ятка японської релігійно-філософської культури доби Хейан
Проведено світоглядний аналіз видатного твору японської класичної літератури "Ісе моногатарі", визначено його місце в історії японської думки. Розглянуто структуру та тенденції розвитку релігійно-
філософської
культури.
раннього Хейану (794 - 905 рр.). Доведено, що світоглядні засади "Ісе моногатарі" - сінтоїстськи орієнтований індивідуалістичний містицизм, заснований на метафізиці статі та фідеїстичному ставленні до слова. Органічний розвиток даних засад постає пізніше в езотеричній екзегетиці твору, зокрема - у коментарі "Ісе моногатарі дзуйно". Проаналізовано традиційні інтерпретації визначної пам'ятки у мистецтві, коментаторській та художній літературі.
-
Продуктивність та біологічні особливості новоствореного внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи
Вперше проведено комплексне порівняльне вивчення тварин за оптимальних кормових умов новоствореного внутрішньопородного сумського
типу
української
чорно-рябої молочної породи з аналогами популяції
української
чорно-рябої молочної породи за основними господарсько-корисними ознаками на базі розробленої селекційної програми з використанням голштинської породи західноєвропейської й американської селекцій. Проведено оцінку якості твердого сичужного сиру, одержаного з молока новоствореного сумського
типу
української
чорно-рябої молочної породи. Розглянуто гістологічну будову шкіри, досліджено міцність п'ястових кісток і м'ясні якості молодняку
української
чорно-рябої молочної породи різних генотипів. Проаналізовано процес конверсії поживних речовин корму у молоко корів, а також протеїну корму у харчовий білок м'яса піддослідного молодняку новоствореного внутрішньопородного сумського
типу
.
-
Київська академічна філософія ХІХ - початку ХХ ст. і становлення історико-філософської науки в Україні
Здійснено цілісне дослідження історико-
філософської
спадщини філософів Київської духовної академії та Університету Св.Володимира. Визначено поняття та функції академічної філософії. Висвітлено специфіку та основні етапи становлення академічної філософії у київській регіональній субкультурі. З'ясовано особливості розвитку академічної філософії у Києві періоду ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано функціонування історико-філософського знання в київській духовно-академічній та університетській традиції. Розглянуто науково значущі результати історико-філософських студій київських академічних філософів зазначеної доби, що сприяли становленню вітчизняної історико-
філософської
науки як самостійної дисципліни.
-
Тенденції розвитку сучасної української культури
Вступ 2
1. Національно-державне відродження на сучасному етапі. 3
1.1 Специфіка взаємодії
культури.
та суспільства в умовах сучасного періоду 4
2. Основні тенденції розвитку сучасної
української
культури.
6
Висновок 14
Список літератури: 15