-
Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів із затримкою психічного розвитку засобами образотворчого мистецтва
Досліджено актуальну психолого-педагогічну проблему
розвитку
зв'язного
мовлення
молодших школярів з
затримкою
психічного
розвитку
(ЗПР) засобами образотворчого мистецтва. Визначено компоненти, показники та критерії оцінювання стану сформованості зв'язного
мовлення
цих школярів, з урахуванням яких розроблено модель, програму та корекційно-розвивальну методику дослідного навчання, спрямовану на використання образотворчих засобів. Відзначено, що розвиток зв'язного
мовлення
молодших школярів з ЗПР засобами образотворчого мистецтва сприяє особистісному становленню, оптимізації міжособистісних стосунків, відкриває можливості успішної соціальної інтеграції.
-
Особливості усного зв'язного мовлення у комунікативно депривованих дітей-сиріт
Вперше визначено стан сформованості у дошкільників із загальним недорозвитком
мовлення
(ЗНМ), які перебувають в інтернатних установах, операцій смислової організації висловлювання та структурно-мовленнєвого оформлення. Уточнено зміст понять "комунікативна депривація" та "комунікативне ядро дитини-сироти". Досліджено особливості
розвитку
усного зв'язного
мовлення
у
дітей
-сиріт і встановлено причини затримки оволодіння мовленнєвими навичками. Охарактеризовано складові комунікативного ядра особистості дитини-сироти старшого
дошкільного
віку
та виявлено стан їх сформованості у даної категорії
дітей
. З'ясовано залежність рівня
розвитку
усного зв'язного
мовлення
від стану сформованості комунікативного ядра особистості. Розроблено комплексну систему заходів психолого-педагогічного впливу на формування та
розвитку
усного зв'язного
мовлення
дітей
-сиріт з ЗНМ, які перебувають в інтернатній установі закритого типу.
-
Психологічні особливості корекції поведінки соціально дезадаптованих дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку
Проведено теоретичне та практичне дослідження проявів соціальної дезадаптації
дітей
дошкільного
віку
з
затримкою
психічного
розвитку
(ЗПР) в закладах інтернатного типу. Визначено особливості взаємодії факторів соціальної дезадаптації, методи та форми їх корекції. Запропоновано комплексну діагностику соматичної, афективної, інтелектуальної, мотиваційної та поведінкової сфери у
дітей
з ЗПР у перші шість місяців перебування в новому середовищі. Виявлено основні поведінкові прояви та форми соціальної дезадаптації. Обгрунтовано концептуальні принципи виховної роботи та розроблено корекційну програму, спрямовану на подолання проявів соціальної дезадаптації. Проведено апробацію запропонованої методики педагогічної діяльності у закладах інтернатного типу, використання якої спряє зменшенню рівня затримки
психічного
розвитку
, адаптації поведінки, значному зростанню соціально-комунікативної активності, а також нормалізації афективної та мотиваційної сфери.
-
Розвиток мовленнєвого дихання у дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення
Досліджено можливості використання спеціальної дихальної та фітбол-гімнастики для
розвитку
та корекції мовленнєвого дихання в дошкільників з загальним недорозвиненням
мовлення
. Показниками мовленнєвого дихання визначено тривалість, силу, рівномірність і спрямованість максимального видиху та кількість складів і слів, що промовляться за один мовленнєвий видих. Фізіологічне дихання характеризується показниками життєвої ємості легені й окружності грудної клітки. Виявлено, що рівень мовленнєвого дихання в
дітей
старшого
дошкільного
віку
з загальним недорозвиненням
мовлення
значно відстає від норми. Досліджено педагогічні умови, що сприяють ефективному
розвитку
мовленнєвого дихання в
дітей
з загальним недорозвиненням
мовлення
.
-
Розвиток емоційної сфери дітей дошкільного віку в різних соціальних умовах виховання
Розглянуто проблему особливостей емоційного
розвитку
дітей
дошкільного
віку
залежно від соціально-психологічних умов виховання. Проаналізовано і визначено, що емоції становлять складне явище психіки, пов'язане з різними процесами та властивостями. Розкрито вплив біологічних і соціально-психологічних факторів на розвиток емоційної сфери дитини. Визначено чотири типи умов виховання, а саме: тільки в сім'ї, в сім'ї та дитячому садку, неповній сім'ї, дитячому
будинку
. Встановлено, що у структурі механізмів емоційного
розвитку
дітей
незалежно від
віку
і статі провідною є загальна емоційність. Показано, що діти, яких виховують у дитячому
будинку
, відрізняються від інших
дітей
більш вираженою фрустрацією, агресивністю, конфліктністю та меншим проявом сором'язливості. Вони мають також певні труднощі у спілкуванні. Розроблено систему попередження та коригування емоційно-негативних проявів у
дітей
дошкільного
віку
та апробовано її в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.
-
Формування мотиваційно-вольової готовності дітей шестирічного віку із загальним недорозвиненням мовлення до шкільного навчання
З'ясовано особливості мотиваційно-вольової готовності
дітей
шестирічного
віку
з загальним недорозвиненням
мовлення
(ЗНМ) до шкільного навчання. Охарактеризовано рівні її сформованості. Доведено, що первинне мовленнєве недорозвинення негативно впливає на формування мотиваційно-вольових компонентів особистості цієї категорії
дітей
. Досліджено ієрархію мотивів у структурі мотиваційного компонента мотиваційно-вольової готовності
дошкільного
навчання
дітей
шестирічного
віку
з ЗНМ й описано її основні характеристики. Проаналізовано одержані дані, які характеризують особливості саморегуляції та самоконтролю у процесі здійснення складної вольової дії у
дітей
з ЗНМ. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови та методику формування учбової мотивації та саморегуляції у таких
дітей
.
-
Формування навичок ходьби у дітей дошкільного віку із спастичними формами дитячого церебрального паралічу
Досліджено проблему формування навичок ходьби у
дітей
дошкільного
віку
зі спастичними формами
дитячого
церебрального паралічу (ДЦП). Обгрунтовано й експериментально доведено ефективність методики диференційованої поетапної корекції порушень ходьби в процесі її формування в
дітей
дошкільного
віку
зі спастичними формами ДЦП, нездатних до самостійного пересування. Визначено особливості та рівні сформованості навичок ходьби у дошкільників з ДЦП. Встановлено, що організація корекційно-педагогічного процесу, спрямованого на формування локомоторних функцій у
дітей
з ДЦП, є поетапною структурою, яка включає такі елементи: зниження патологічного м'язового тонусу та впливу тонічних рефлексів, корекцію патологічної пози та деформації кінцівок, розвиток рухових передумов, що лежать в основі зазначеної локомоції, формування структурних компонентів ходьби.
-
Психологічна адаптація до процесу навчання дітей 6 - 8 років із затримкою психічного розвитку
Висвітлено проблему психологічної адаптації до навчання
дітей
дошкільного
і молодшого шкільного
віку
із
затримкою
психічного
розвитку
(ЗПР). Акцентовано увагу на адаптації наукової та міждисциплінарної проблеми, розкрито її зв'язок із психічним здоров'ям, проаналізовані критерії соціально-психологічної адаптації до школи, а також сучасні результати досліджень ЗПР, описано особливості їх прояву. Визначено структурні компоненти механізму психологічної адаптації до навчання у
дітей
6 - 8 років із ЗПР, основними компонентами якого є: психічний стан (пізнавальна діяльність та емоційний стан), фізичний та соматичний стани. Виявлено рівні психологічної адаптації у
дітей
із ЗПР. Проведено апробацію механізму за умов функціонального об'єднання "Школа - дитячий садок". Доведено високу ефективність застосування механізму психологічної адаптації в корекційній роботі.
-
Образні компоненти в структурі становлення писемного мовлення дітей
На підставі використання діалогічного підходу щодо вивчення творчих практик дитини здійснено інтегрований аналіз їх образної основи та
розвитку
різних форм
мовлення
та мислення. Доповнено існуючі уявлення про розвиток
мовлення
та мислення. Встановлено зв'язок між здатністю створювати образи, яку дитина демонструє у своїх творчих практиках, та її інтелектуальним розвитком. Конкретизовано значення образних компонентів у процесі становлення писемного
мовлення
. Обгрунтовано методику
розвитку
його змістового аспекту з використанням образної основи творчих практик дитини.