Наведено структурно-логічну модель формування пізнавальної мотивації молодших школярів у процесі навчально-пошукової діяльності та виділено її складові: компоненти пізнавальної мотивації, комплекс педагогічних умов, організацію навчально-пошукової діяльності . Визначено педагогічні умови, спрямовані на формування пізнавальної мотивації у процесі навчально-пошукової діяльності : орієнтація учнів на активне мотивоване оволодіння системою знань і способів діяльності , застосування дослідницького методу навчання у поєднанні індивідуальних і групових форм організації навчально-пошукової діяльності , створення ситуацій успіху в навчально-пошуковій діяльності , орієнтованих на зміцнення мотиваційного підгрунтя пізнавальної активності. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що дотримання зазначених педагогічних умов у процесі навчально-пошукової діяльності впливає на ефективне формування пізнавальної мотивації учнів.

Досліджено вплив темпераменту на формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів з позицій всебічного, гармонійного розвитку учнів. Висвітлено педагогічні умови та способи розвитку даної проблеми. Запропоновано схему цілісної характеристики індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів . Доведено, що індивідуально-типологічні особливості учнів закономірно впливають на формування індивідуального стилю навчальної діяльності молодших школярів , що і покладено до основи побудови типології індивідуальних стилів залежно від типу темпераменту та створення перспективних моделей формування в молодших школярів індивідуального стилю.

Визначено та обгрунтовано зміст та структурні компоненти музично-естетичної культури молодших школярів (інформаційний, почуттєво-емоційний, комунікативний), критерії та рівні сформованості музично-естетичної культури, а також педагогічні умови її формування у молодших школярів під час дозвілля. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено та впроваджено у практику цілісну методику організації музично-естетичної діяльності дітей у клубному об'єднанні на основі розвитку їх творчо- пізнавальної активності.

Обгрунтовано дидактичну доцільність застосування педагогічної технології дидактичної гри як ефективного засобу навчання іноземних мов учнів початкової школи. Досліжено суть дидактичної гри, її функції та принципи застосувння у навчальнмоу процесі. Визначено дидактичні умови, які забезпечують ефективність її реалізації у даному процесі. Такими умовами є організація навчальної співпрацію вчителя й учнів на підготовчому, діяльнісному та завершальному етапах дидактичної гри, доступність змісту гри за певних психологічних особливостей і вікових можливостей учнів початкової школи, їх навчального досвіду, з урахуванням потреб та інтересів; урізноманітнення видів дидактичної гри у навчальному процесі; застосування ігор, які стимулюють розвиток мотиваційної сфери та пізнавальної діяльності учнів, сприяють удосконаленню їх фізіологічних якостей і адаптації до шкільного соціуму; відповідність змісту дидактичної гри меті та завданням уроку. У процесі експериментального навчання підтверджено ефективність формування в учнів початкової школи іншомовної комунікативної компетенції з використанням дидактичних ігор за зазначених дидактичних умов.

Вперше у процесі лонгітюдного експерименту досліджено динаміку емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності упродовж навчання їх у початковій школі, зокрема, вивчено особливості розвитку складових даного ставлення, які виступають критеріями становлення різних за модальністю типів емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності та об'єднуються у складноорганізаційну систему: ставлення да учбової діяльності та інших людей, у взаємодії з якими дана діяльність реалізується, а також до самих себе як до суб'єктів учбової діяльності . Визначено ієрархічний зв'язок даних складових і провідні тенденції розвитку на різних ступенях навчання шклярів молодших класів. Виявлено специфіку динаміки емоційної спрямованості та мотиваційних тенденцій у різних за модальністю типах емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності .

Системно досліджено зміст україномовної навчальної книги для молодших школярів як засобу родинного виховання. Визначено передумови, етапи та тенденції розвитку навчальної книги на західноукраїнських землях. Вивчено питання, що стосується еволюції понять "навчальна книга", "родинне виховання". Обгрунтовано перспективи творчого використання змісту навчальної книги у родинному вихованні молодших школярів за сучасних умов.

Визначено шляхи, форми та методи розвитку естетичного смаку молодших школярів у театрально-сценічній діяльності у дитячих аматорських театрах ляльок за умов дозвілля. Розглянуто теоретичні засади досліджуваної проблеми, показано можливості мистецтва театру ляльок у розвитку естетичного смаку молодших школярів . Розкрито особливості дозвіллєвої діяльності , які необхідно враховувати під час організації занять молодших школярів мистецтвом театру ляльок, уточнено зміст базових понять ("естетичний смак", "аматорський театр", "театрально-сценічна діяльність", "мистецтво театру ляльок", "дозвілля", "дозвіллєва діяльність"). Обгрунтовано значення естетичного смаку як ознаки духовної якості особистості. Доведено, що специфіка театрально-сценічної діяльності молодших школярів найбільш адекватно може бути відображена у моделі естетичного смаку, розглянуто її мотиваційний, діяльнісний, когнітивний та емоційно-почуттєвий аспекти. Здійснено експериментальну апробацію розробленої методики, показано її ефективність. Наведено рекомендації щодо використання мистецтва театру ляльок в організації дозвіллєвих занять для дітей молодшого шкільного віку.

Здійснено порівняльний аналіз показників розвитку пам'яті та мислення молодших школярів , зафіксованих під час проблемних та ігрових ситуацій в навчальному процесі. Встановлено, що розвиток пам'яті та мислення учнів перших класів значно прискорюється завдяки широкому використанню ігрових ситуацій. Досліджено, що у третьокласників активізація розвитку пам'яті та мислення відбувається в результаті використання в навчальному процесі проблемних ситуацій. За результатами контрольного експерименту доведено, що детермінантою розвитку пам'яті та мислення першокласників є дидактична гра , для третьокласників більш ефективним засобом розвитку пізнавальних процесів є проблемне навчання.

Теоретично проаналізовано наукову літературу з проблеми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів , досліджено процес функціонування початкової ланки музичної освіти, виявлено специфіку початкового навчання гри на струнно-смичкових інструментах дітей 4 - 5-ти та 6 - 7-річного віку, обгрунтовано методичні засади та експериментально підтверджено доцільність та ефективність використання робочих зошитів з друкованою основою на початковому етапі навчання гри на даних інструментах, які відповідають вимогам сучасної освіти та є найзручнішою формою роботи для учнів у класі та вдома. На підставі проведеної дослідно-експериментальної роботи доведено, що активізація пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах можлива за умови врахування вікових особливостей перебігу основних пізнавальних процесів; створення навчальних ситуацій, здатних викликати пізнавальний інтерес та позитивний емоційний відгук учнів; активізації мисленнєвої діяльності учнів шляхом використання серії нестандартних завдань та організації навчального процесу на базі творчої самореалізації дитини.