Розглянуто, систематизовано, проаналізовано основні групи історіографічних джерел з проблеми дослідження української історіографії внутрішньої політики Гетьманату П.Скоропадського, визначено головні теоретичні напрями у її розробці, а також її концептуальні та методологічні засади. Показано негативний вплив ідеологічних догм та політичної боротьби на процеси вивчення та осмислення історії Української Держави. Висвітлено порівняльний аналіз оцінок і трактування внутрішньої політики Гетьманату П.Скоропадського, що сформувалися в межах різних теоретичних напрямків і груп. Розглянуто основні періоди розвитку історіографії проблеми. Визначено коло проблем, що потребують подальшого вивчення та наукової інтерпретації.

Вступ 3
1. Українська культура в 20-40 рр. ХХ сторіччя 3
2. Розвиток української культури в 50-80 рр. ХХ ст. 8
Заключення 14
Література 15

1. Людина, як творець і продукт культури 3
2. Елементи раціонального світогляду в духовній культурі ранньородової общини 4
3. Еллінізм, як синтез грецької та східної культури 5
4. Християнська теорія мистецтва і європейська художня практика 7
5. Головні риси культури відродження 8
6. Українська національна ідея і ідейний зміст вітчизняної культури 10
7. Українське бароко мазепінських часів 12
8. Напрями національно-духовного відродження української культури 13
Література 16

Вступ 3
1. Падіння Гетьманату . Прихід Директорії до влади 5
1.1 Закріплення влади Директорії 5
1.2. Законодавча діяльність під час правління Директорії 7
2. Боротьба Директорі за владу. Воєнні дії, їх наслідки для Української держави 10
3. Занепад Директорії 20
3.1 Варшавський договір 20
3.2 Підписання Ризького договору. Наступ більшовиків на Україну 21
Висновки 22
Література 24

1. Сутність культури і її функції 3
2. Міжнародні витоки культури Стародавнього Сходу. Язичницький пантеон і культ 6
3. Київська Русь – якісно новий етап розвитку слов’янської культури (шлях від язичництва до християнства) 9
4. Українська культура між Заходом і Сходом в 14-17 ст. Загальна характеристика епохи 12
5. Особливості розвитку літератури України 17-18 ст. Поява нових жанрів 14
Література 18

1. Сутність культури та її функції 3
2. Міфологічні витоки культури Стародавнього Сходу. Язичницький пантеон і культ 5
3. Київська Русь – якісно новий етап розвитку слов’янської культури (шлях від язичництва до християнства) 8
4. Українська культура між Заходом і Сходом в ХIV-ХVII ст. Загальна характеристика епохи 9
5. Особливості розвитку літератури України ХVII-ХVIII ст. Поява нових жанрів 11
Література 13

Вступ 3
1. Падіння Гетьманату . Прихід Директорії до влади 5
1.1 Закріплення влади Директорії 5
1.2. Законодавча діяльність під час правління Директорії 7
2. Боротьба Директорі за владу. Воєнні дії, їх наслідки для Української держави 10
3. Занепад Директорії 20
3.1 Варшавський договір 20
3.2 Підписання Ризького договору. Наступ більшовиків на Україну 21
Висновки 22
Література 24

1. Історія України. Нове бачення.Т.2. - Київ, 1996 р.,
2. В.Іванис. "Симон Петлюра - президент України". - , Київ, 1993 р.
3. Н.Полонська-Василенко. Історія України. Т2 – Либідь, Київ, 1992 р.
4. І.Нагаївський. "Історія української держави ХХ-го століття". – Знання, Київ, 1993 р.
5. М.Коваль, С.Кульчицький, Ю.Курносов "Історія України". - Київ, 1992 р.
6. І.К. Рибалка. Історія України: дорадянський період. Київ, Вища школа, 1991 р.
7. А.Й.Рогожин, М.М.Страхов. Історія держави і права України. Частина 2. Підручник для юридичних вищих навчальних закладів. Київ – Ін Юре, 1996 р.

Доведено, що суди та правоохоронні органи Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в своїй діяльності деякий час керувалися законами колишньої Російської імперії та тимчасового уряду, зокрема, "Уставом Уголовного Судопроизводства" 1864 р., які поступово було зміцнено та доповнено урядами Української Народної Республіки та Української держави. Встановлено, що нормативно-правові акти Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в галузі судочинства закріпили низку положень, відмінних від тих, що містилися у дореволюційному російському законодавстві, які стали принципово новими на той час: порядок формування судів, їх кількісний склад, відсутність присяжних засідателів під час судового розгляду справи та відмова законодавців від апеляційного оскарження вироку суду. Обгрунтовано положення, що важливою новацією закону Директорії "Про поступовання в штабних судах" є виділення порушення кримінальної справи в окрему стадію судочинства, яка згодом стала першою стадією в радянському та сучасному українському кримінальному процесі. Зазначено, що більшість нормативно-правових актів у галузі судочинства, прийнятих у періоди Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії, не діяли внаслідок складної політичної ситуації в Україні та важких умов військового часу.

1. Культура як спосіб пристосування людини до навколишнього середовища 3
2. Особливості розвитку літератури і мистецтва Стародавнього Сходу. Поняття “синкретизм” і “канон” 6
3. Культура Київської Русі як культура Слова. Перекладацька та оригінальна література середньовічної Русі 11
4. Літературна спадщина України ХIV – початку ХVII ст. на тлі суспільно-політичних і релігійних протиріч 19
5. Українська барокова архітектура. Особливості стилю 22
Література 28