Досліджено проблему фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції рухів і музики. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено інтеграційний комплекс рухів і музики у фізичному розвитку дітей старшого дошкільного віку . Запропоновано методику розвитку рухових якостей дітей . Виокремлено педагогічні умови фізичного розвитку дітей , розкрито його сучасний стан. Розроблено критерії, показники та визначено рівні сформованості фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції рухів і музики. Доведено, що успішний розвиток старших дошкільників можливий за умов інтеграції фізичних і танцювальних вправ, рухів і вокального репертуару за різних форма фізичного та музичного виховання дітей , застосування різних видів взаємозв'язків між рухами та музикою, використання сучасних технологій під час розробки методики розвитку фізичних якостей дітей у процесі інтеграції рухів і музики, опанування педагогами дошкільних навчальних закладів методики їх інтеграції.

Проаналізовано стан здоров'я дітей в Україні, хвороби, що є найбільш типовими для дошкільного віку та доведено, що загартування поряд з іншими лікувально-реабілітаційними процедурами є важливим засобом оздоровлення дітей .

Досліджено проблему виховання в дітей віком 5 - 10-ти років упевненості в собі як базової особистісної якості сучасної людини. На підставі аналізу наукових джерел уточнено зміст поняття "впевненість у собі" як базову якість особистості старшого дошкільника та молодшого школяра, а також поняття "впевнена поведінка". Визначено компоненти, критерії та показники зазначеної якості, рівні сформованості впевненої поведінки даних дітей . Обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та методи оптимізації процесу виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку впевненості в собі. Статистично підтверджено ефективність впровадженої особистісно орієнтованої системи виховання впевненості в собі у дітей зазначених вікових груп. На підставі результатів формувального експерименту показано позитивний вплив застосованих методів і прийомів у процесі виховання впевненості у собі досліджених дітей . Основні положення, одержані завдяки проведеному дослідженню, впроваджено до навчально-виховного процесу дошкільних закладів і початкових шкіл.

Розкрито суть поняття "пізнавальні здібності", виявлено "обдарований", "високий", "помірний", "помірно-знижений" інтегровані типи та дев'ять синтезів поєднань компонентів у середині кожного дошкільного віку . Виявлено, що пізнавальні здібності дітей старшого дошкільного віку є інтегрованим типом здібностей, які є аналогом загальних здібностей та проявом рівня творчих можливостей дитини (творчий компонент або креативність), рівня пізнавального розвитку (інтелектуальний компонент), її пізнавальної активності, зацікавленості на научуваності (поведінково-результативний компонент). Обгрунтовано засади психолого-педагогічного забезпечення оптимізації розвитку пізнавальних здібностей у старших дошкільників. Розроблено й апробовано розвивально-психокорекційну програму розвитку пізнавальних здібностей засобами ігрових психотехнік у старших дошкільників.

Визначено недостатність теоретичного й емпіричного опрацювання проблем становлення варіативності мислення у дітей дошкільного віку . Акцентовано увагу на уявленні щодо психологічної сутності поняття "варіативність мислення". Висвітлено варіативність мислення як якість, що дозволяє дитині орієнтуватися за складних умов діяльності та знаходити можливі варіанти розв'язання задачі. Удосконалено психодіагностичний інструментарій з дослідження варіативності мислення дітей старшого дошкільного віку . Розроблено систему діагностики варіативності мислення дітей віком 6-ти років. Наведено загальні вимоги до методик і показник варіативності мислення - кількість способів розв'язання задачі. Продемонстровано доступність для дітей дошкільного віку , який досягається за існуючої системи навчально-виховної роботи в ДНЗ. Розроблено програму становлення варіативності мислення дітей віком 6-ти років, яка складається з ігор-вправ, згрупованих у блоки, а саме: пізнавальний розвиток та елементи логіко-математичних знань, мовленнєвий розвиток і елементи конструювання, аплікації. Визначено принципи програми формульованого експерименту й її основні завдання. Висвітлено процедуру впровадження ігрових вправ. Визначено обов'язкові умови проведення формульованого експерименту. Проаналізовано характерні особливості діяльності дітей під час розв'язання задач. Доведено можливість цілеспрямованої роботи щодо становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку .

Одержано дані, що характеризують вплив провідного типу діяльності, соціальної ситуації розвитку за умов дитячого садка та перших класів школи на зміст та динаміку критеріїв детермінації статусу дитини. Уточнено та конкретизовано уявлення про взаємозв'язок соціально-психологічного статусу (СПС) дитини та її особистісних якостей, навичок соціальної поведінки, соціальної компетентності педагогів і членів дитячої групи. Виявлено поступовість змін у характеристиках СПС дитини у групі ровесників на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку . Показано, що комплексна система психокорекційної виховної роботи через гармонізацію міжособистісних взаємин сприяє підвищенню СПС дитини у групі ровесників та покращує її підготовку до спілкування та взаємодії з учителем і ровесниками у школі.

Узагальнено теоретичні положення з проблем діагностики та корекції психофізичного розвитку глухих дітей старшого шкільного віку . Встановлено особливості та потенційні можливості фізичного розвитку, психомоторних функцій та пізнавальної діяльності глухих дітей та дітей із нормальним слухом старшого шкільного віку . Розроблено методику корекції психофізичного розвитку глухих дошкільників засобами артикуляційної та пальцевої гімнастики у поєднанні з мовленнєвими та рухливими іграми.

Розглянуто проблему порушення розвитку координаційних здібностей дітей старшого дошкільного віку з вадами зору. Наведено результати проведеного експерименту та зроблено аналіз одержаних даних. Запропоновано висновки щодо цієї проблеми.

Розглянуто питання виховання відповідальної поведінки у дітей старшого дошкільного віку . Подано історико-педагогічний та теоретичний аналіз проблеми морального виховання дошкільників та відповідальності як внутрішньої передумови їх моральної поведінки. Обгрунтовано підхід до розгляду відповідальності на етапі дошкільного дитинства у вигляді моральної норми поведінки, що визначається відповідними правилами. Запропоновано поетапний підхід до виховання відповідальної поведінки, який включає створення емоційних передумов для відповідальної поведінки, ознайомлення дошкільників з конкретними спобами взаємодії, формування власного досвіду відповідальної поведінки.