Розглянуто особливості, закономірності та фактори комплексоутворення у галузях виноградарства та виноробства. Розроблено методику оцінки економічної ефективності виноградарсько-виноробного підкомплексу й обгрунтовано оптимальний механізм його функціонування. З використанням системно-структурного підходу вперше сформульовано визначення виноградарсько-виноробного підкомплексу як складного утворення, взаємозв'язок підприємств якого характеризується галузевими, функціональними, територіальними та організаційно-управлінськими структурними аспектами. Обгрунтовано необхідність врахування специфіки сировинного забезпечення виноградарсько-виноробного підкомлексу (вирощування винограду як багаторічної культури) для визначення економічної ефективності його функціонування. Доведено, що дані показники потрібно обчислювати для насаджень у плодоносному віці за кожним ампелографічним сортом. Досліджено питання раціонального розміщення, сортової спеціалізації, визначення економічної ефективності виноградарства та переробки одержаної продукції. Обгрунтовано основні резерви функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону та шляхи удосконалення розвитку розсадництва та сортової спеціалізації. Визначено вплив державного регулювання та фінансово-економічного забезпечення на розвиток виноградарсько-виноробного підкомплексу адміністративної області. Розглянуто питання планування і прогнозування виробничо-економічної діяльності виноградарсько-виноробних підприємств .

Висвітлено поняття виробничо-господарської діяльності державних спеціалізованих сільськогосподарських підприємств , проведено розмежування зазначених видів діяльності , зумовленої особливостями аграрного виробництва. Досліджено значення внутрішньогосподарського планування в підвищенні ефективності виробничо-господарської діяльності аграрних товаровиробників. Визначено юридичну природу бізнес-плану підприємств а, розглянуто питання правових засобів підвищення ефективності вказаної діяльності та гарантій захисту прав зазначених суб'єктів. Проаналізовано засоби стимулювання виробничо-господарських відносин. Надано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України в сфері регулювання виробничо-господарської діяльності державних сільськогосподарських підприємств .

Розкрито сутність та значення конкуренції та конкурентоспроможності, особливості конкурентоспроможності продукції виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК, основні методичні підходи щодо оцінки рівня конкурентоспроможності винограду (за рівнем рентабельності та прибутку на 1 га) і винопродукції (за рентабельністю продаж). Виявлено фактори, що значною мірою впливають на конкурентоспроможність винограду і винопродукції. Проведено економічний аналіз ринку продукції виноградарства і виноробства Миколаївської області, виявлено існуючі недоліки та невикористані резерви, оцінено конкурентоспроможність винограду та продуктів його переробки. Проаналізовано попит на продукцію виноградарсько-виноробного підкомплексу , з урахуванням результатів якого розроблено подальшу стратегію його розвитку. З метою підвищення конкурентоспроможності підкомплексу обгрунтовано: основні напрями вдосконалення сортименту виноградних насаджень та винопродукції, перспективний план оптимальної структури виноградників технічного напрямку в підприємств і, створення спеціалізованого маркетингового центру, формування політики ціноутворення на сировину.

Розроблено принципи проектів реструктуризації підприємств великопанельного домобудування, що належать до складу об'єднань (холдингів) або діють самостійно. Визначено організаційно-економічні та технологічні фактори, які сприяють ефективній діяльності підприємств а. Запропоновано структуру служби маркетингу, а також методику досліджень ринку, адаптовану до специфіки галузі. На підставі розробленої економіко-математичної моделі виробничо-господарської діяльності підприємств а та досліджень ринку розроблено методику формування оптимальної виробничої програми для забезпечення стійкої рентабельності роботи підприємств а. Наведено рекомендації щодо використання звільнених після реконструкції виробничих площ.

Досліджено теоретичні, методологічні та практичні засади розвитку аграрних підприємств (АП), шляхи підвищення економічної ефективності їх господарської діяльності , особливості формування та удосконалення організаційно-економічного механізму в постреформаційний період. Вивчено вплив сукупності економічних, виробничих, соціальних і природних чинників на формування господарського механізму АП. Виявлено, що високий рівень ефективності господарської діяльності досягається в тих АП, де забезпечується раціональне використання всіх складових господарського механізму, що грунтується на всебічному врахуванні різних аспектів технологічного процесу, економіко-фінансових компонентів, організаційно-управлінських рішеннях та вимогах ринку. Дієвість господарського механізму АП значною мірою визначається досконалістю цінової та фінансово-кредитної політики та оподаткування, розвитку ринкової інфраструктури. Установлено, що на ефективність функціонування господарського механізму АП негативно впливає згортання планово-економічної роботи та недосконалість методів керування підприємств ом за умов ринку. Відзначено, що важливим напрямом підвищення ефективності господарської діяльності АП є спеціалізація та концентрація сільськогосподарського виробництва, зокрема, запобігання подрібненню землеволодіння. Концентрація виробничого та трудового потенціалу дає змогу забезпечувати виробництво рослинницької та тваринницької продукції на інноваційній основі, а також підвищити конкурентоспроможність АП.

Методи оцінювання виробничо-господарської діяльності суб’єктів ЗЕД
Література

Висвітлено теоретичні, методологічні та практичні питання формування та реалізації інструментів контролінгу як фактора підвищення ефективності діяльності підприємств а. Розроблено понятійний апарат категорій контролінгу, центру прибутку, економетрики. Запропоновано систему факторів, які впливають на масу прибутку нафтопереробних заводів (НПЗ). Наведено схему реорганізації НПЗ за принципом розподілу на центри прибутку, яка забезпечує підприємств ам більше гарантій мінімізації комерційного ризику. Представлено систему показників економічної оцінки діяльності підприємств а. Створено економетричну модель залежності прибутку від найбільш впливових факторів, а також кореляційну матрицю економічних показників кожного НПЗ України. Сформульовано наукові принципи формування та розглянуто систему інструментів забезпечення дії контролінгу: наукові основи економічної діагностики стану та оцінки виробничо-господарської діяльності НПЗ; принципи розрахунків, планування та аналізу всередині центрів прибутку на НПЗ; удосконалено наукові засади ефективного ціноутворення на НПЗ за умов конкурентної боротьби.

Досліджено суть, організаційний механізм формування та розвитку кооперації. Наведено методичні підходи до визначення ефективності виробництва у контексті розвитку міжгосподарської кооперації. Проаналізовано сучасний стан підприємств молокопродуктового підкомплексу та тенденції їх розвитку. На підставі комплексної оцінки ефективності функціонування господарств різних організаційно-правових форм обгрунтовано необхідність стабілізації та підвищення результативності їх діяльності шляхом розвитку великотоварного виробництва. Визначено основні організаційно-економічні шляхи підвищення ефективності функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу . Удосконалено варіанти міжгосподарської кооперації сільськогосподарських товаровиробників. Визначено пріоритети розвитку кооперативних форм господарювання. Запропоновано методику оптимізації формування галузевої структури у підприємств ах даного підкомплексу .

Сформульовано суть і зміст праці економістів виноградарсько-виноробних підприємств і методи їх роботи за нових умов господарювання. Розроблено системний підхід до дослідження ефективності економічної роботи на підприємств ах. Уточнено методику оцінки ефективності праці економістів у особистому (окупність людського капіталу спеціаліста, функціональна оцінка діяльності ) та суспільногосподарському (ефективність запропонованих рішень та загальногосподарської діяльності ) аспектах. Побудовано рейтинг методів економічних досліджень за ступенем їх значимості та придатності у практиці економічної роботи підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу . Запропоновано напрямки удосконалення економічної роботи, розроблено ефективні механізми та методи роботи економістів за нових умов господарювання.