Сформульовано концепцію фінансово-правових відносин у сфері державного кредитування як таких, що виникають між державою (кредитором) і фізичними та юридичними особами (позичальниками). Зазначено, що дані відносини характеризуються нерівністю сторін, ознакою "влади - підкорення" та одностороннім встановленням принципів кредитування державою. Доведено існування в Україні нового інституту фінансового права - державного кредитування, який не тотожний інституту державного кредиту, оскільки за даних умов відбувається зміна місця та ролі кредиторів і позичальників, що зумовлює виникнення нового виду фінансових правовідносин. Доведено, що відносини державного кредитування є предметом вивчення фінансового, а не банківського права на підставі їх визначення як частини бюджетного права. Досліджено особливості фінансових правовідносин у сфері державного кредитування та особливості регулювання деяких напрямків пріоритетного розвитку держави (житлового будівництва, індивідуальної забудови на селі, здобуття вищої освіти, кредитування сільського господарства). Проаналізовано чинне законодавство та розроблено рекомендації щодо його удосконалення.

         Досліджено правову природу, зміст та істотні ознаки договору кредитування ідивідуального житлового будівництва, визначено його місце серед інших цивільно-правових договорів та у загальній системі зобов'язального права України. Запропоновано визначення поняття договору кредитування індивідуального житлового будівництва. Розглянуто особливості його укладання, змісту, правових засобів забезпечення повернення кредиту, цивільної відповідальності за порушення умов договору та засобів оперативного впливу. Розроблено проекти Закону України "Про кредитування індивідуального житлового будівництва" та Типового договору кредитування індивідуального житлового будівництва. Наведено пропозиції щодо внесення відповідних змін у чинне законодавство України з метою удосконалення правового регулювання відносин за договором кредитування індивідуального житлового будівництва.

         Комплексно досліджено ресурсне забезпечення банківського іпотечного житлового кредитування. Розроблено теоретичні, методичні засади та рекомендації прикладного характеру з метою комплексного формування та розвитку банківського ресурсного забезпечення іпотечного житлового кредитування. З використанням великої кількості джерельних матеріалів уточнено іпотечний понятійний апарат, суть і структуру діючої системи ресурсного забезпечення банківського іпотечного житлового кредитування. Розроблено та запропоновано для практичного застосування методичні підходи до аналізу формування та розподілу банківських ресурсів даного кредитування, оптимізації їх планування, запропоновано модифіковану фінансову модель, управління та регулювання банківськими ресурсами іпотечного житлового кредитування.

         Досліджено теоретичні та практичні питання забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця. Проаналізовано правову природу інституту державної служби. Розкрито сутність і співвідношення понять "державний службовець", "посадова особа", "службова особа". Наведено загальну характеристику адміністративно-правового статусу державного службовця. Визначено зміст категорії "правовий статус", зроблено її відмежування від термінів "правове положення", "компетенція". Обгрунтовано передумови набуття особою адміністративно-правового статусу державного службовця, розглянуто види прав та обов'язків як елементи його змісту. Запропоновано визначення поняття та систему засобів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця, які зводяться до загальних, юридичних та організаційних гарантій. Охарактеризовано механізм внутрішньо- та зовнішньоуправлінського впливу на державного службовця, спрямований на забезпечення реаліазції ним свого адміністративно-правового статусу. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення організційно-правового забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця.

         Комплексно досліджено адміністративно-правове регулювання правовідносин у сфері пасажирських перевезень на залізничному транспорті. Розглянуто особливості даних перевезень як об'єкта державного регулювання, систему суб'єктів та їх взаємодію. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері державного регулювання діяльності пасажирського залізничного транспорту, посилення контролю за якістю транспортних послуг, громадянським порядком, техногенною безпекою на залізничному транспорті.

         Визначено суть, особливості комунального управління та його адміністративно-правове регулювання. Розроблено науково обгрунтовані пропозиції щодо перспективних шляхів підвищення ефективності цього виду публічного управління та якості його правового регулювання. Запропоновано визначення механізму адміністративно-правового регулювання даного управління, його органів, об'єктів соціальної інфраструктури. Обгрунтовано та сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності здійснення комунального управління у населених пунктах України та вдосконалення його адміністративно-правового регулювання.

         Визначено суть державного регулювання транспортної системи України. Розкрито зміст понять "державне управління", "державне регулювання" та їх співвідношення з поняттям "адміністативно-правове регулювання". З'ясовано складові транспортної системи України та проблеми їх державного регулювання. Сформульовано принципи та функції дослідженого регулювання. Визначено суб'єкти державного регулювання транспортної системи, напрямки та форми їх діяльності, адміністративно-правові засоби забезпечення безпеки дорожнього руху. Доведено доцільність визначення транспортного законодавства як комплексного утворення у системі законодавства України. Проаналізовано правовідносини у сфері діяльності транспорту та їх адміністративно-правове керування. Визначено шляхи вдосконалення державного регулювання транспортної системи, зокрема організаційні та правові.

         Комплексно досліджено наявні проблемі адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх. Визначено та висвітлено їх права і свободи як об'єкти адміністративно-правового забезпечення, поняття й особливості даного забезпечення, систему суб'єктів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх. Розглянуто міліцію як суб'єкт адміністративно-правового забезпечення та регулювання прав і свобод неповнолітніх та його гарантії. Проаналізовано правове регулювання даних прав і свобод у сфері виконавчої влади. Наведено науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення механізму їх адміністративно-правового забезпечення. Сформульовано практичні рекомендації та пропозиції до нормативно-правових актів, спрямованих на ефективне та якісне адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх.

         Комплексно досліджено адміністративно-правове регулювання діяльності органів місцевої міліції. Розглянуто особливості реформування галузі внутрішніх справ в Україні у напрямі децентралізації правоохоронної функції. Розроблено пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства у сфері правоохоронної діяльності, зокрема, організації охорони громадського порядку, визначення адміністративно-правового статусу місцевої міліції та її персоналу, структури органів внутрішніх справ.