Актуалізація пізнавальної діяльності

Зміст
Вступ 3
Розділ І. Сутність та значення МВФ в системі міжнародних фінансово-кредитних відносин 5
1.1 Історія створення МВФ 5
1.2 Значення та особливості функціонування МВФ 12
1.3 Методи та шляхи співробітництва МВФ з країнами з перехідною економікою 26
Розділ ІІ. Аналіз діяльності МВФ щодо запобігання криз у країнах з перехідною економікою 45
2.1. Економічна політика МВФ у країнах з перехідною економікою: загальна характеристика. 45
2.2. Діяльність МВФ в Україні 55
2.3. Діяльність МВФ в Росії 66
2.4. Діяльність МВФ у інших країнах з перехідною економікою 80
Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення впливу МВФ на країни з перехідною економікою та перспективи їх співробітництва 91

3.1. Система раннього попередження криз 91
3.2. Проблеми Міжнародного валютного фонду 96
3.3. Перспективи співпраці Міжнародного валютного фонду з країнами з перехідною економікою 102
Висновки 112
Список літератури 115

         Розроблено концепцію формування професійної компетенції у майбутніх маркетологів. Запропоновано систему підготовки вчителів маркетологів за різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, зокрема за умов вивчення економіки у загальноосвітніх школах, професійних навчальних закладах та ВНЗ. Визначено структуру та зміст основних інтегрованих курсів для формування професійних компетенцій у маркетологів у процесі безперервної освіти. Визначено суть даної компетенції маркетолога, її зміст і структуру, складовими якої є знання, уміння, навички, якості, самосвідомість щодо напрямків формування професійної компетентності. Розроблено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено напрямки професійної підготовки маркетологів до видів діяльності, що дозволило створити комплекс навчальних програм, навчальних підручників і навчальних посібників до курсів підготовки маркетологів. Впроваджено результати дослідження до процесу безперервної освіти та доведено ефективність розробленої технології формування професійних компетенцій у маркетологів.

         Розглянуто проблеми регулювання інвестиційної діяльності, зокрема, досліджено шляхи покращання умов регулювання результатів інвестування. Обгрунтовано потребу розглядати результати інвестування як первинний об'єкт регулювання. Дослідження показали, що інвестиційний механізм регулювання інвестиційної діяльності не можна розглядати виключно у сфері державного управління економікою, оскільки на об'єкти регулювання (умови здійснення інвестиційної діяльності; інвестиційний процес; результати інвестування) впливають як регулюючі органи держави, так і інші суб'єкти інвестиційної діяльності, у тому числі нерезиденти. Покращання результатів інвестування є самоціллю дії інвестиційного механізму. Складовими інвестиційного механізму є функції регулювання, управлінські рішення щодо регулювання, методи регулювання. Розроблено пропозиції щодо покращання взаємодії елементів інвестиційного механізму.

         Досліджено актуальні проблеми державного управління економікою України в адміністративно-правовому аспекті. Проаналізовано питання, пов'язані з методологічним підходом до державного управління економікою, визначенням місця і ролі органів державної влади та місцевого самоврядування в процесі здійснення державно-владних повноважень на засадах концепції єдності та розподілу влади. Досліджено питання вдосконалення правового регулювання державного управління економікою, проблеми сполучення централізації та децентралізації у державному управлінні економікою, питання державного управління відносинами власності, бюджетним процесом, реструктуризацією економіки. Проаналізовано вплив економіки на зміст і характер державного управління. Розглянуто проблеми державного управління подоланням тінізації економіки, розроблено комплексні державно-управлінські заходи попередження і протидії.

         Досліджено теоретико-методичні аспекти "втечі капіталу" та засади функціонування системи валютного контролю у країнах з перехідною економікою. Визначено суть понять ввезення, експорту, відтоку та "втечі" капіталу з країни, описано специфіку їх проявів. Проаналізовано негативні наслідки цього явища та світовий досвід введення контролю за відтоком капіталу. Систематизовано основні способи "втечі капіталу" з України та запропоновано найбільш доцільний для українських умов підхід для визначення його обсягів. Оцінено масштаби "втечі капіталу" з України. Побудовано економічну модель, яка дозволяє оцінити її вплив на макроекономічні показники країни. Розроблено практичні рекомендації щодо напрямів протидії "втечі капіталу" та стимулювання його репатріації, вдосконалено систему валютного контролю стосовно протидії даному явищу.

         Проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних особливостей використання регіонами своїх конкурентних переваг і позицій. Обгрунтовано методичні положення з формування системи показників регіональної конкурентоспроможності з метою забезпечення відповідної просторово-часової кількісної та якісної визначеності. Розроблено концептуально завершену систему показників конкурентоспроможності регіонів, запропоновано класифікацію факторів її розвитку на підставі виділення відповідних ознак, що дозволяє здійснювати безупинний пошук ефективних заходів, здатних забезпечувати стійкий стан регіону в його конкурентній боротьбі та впливати на характер перебігу відтворювальних процесів. Встановлено критерій ефективності регіональної конкурентоспроможності. Проаналізовано існуючі методичні підходи щодо оцінювання конкурентних перевах окремих регіонів і прийоми порівняльного аналізу конкурентних позицій регіонів на підставі використання базисних індексів, що забезпечують найбільш точне визначення тенденцій формування та змісту їх конкурентної боротьби. Наведено теоретичну аргументацію виникнення та посилення конкуренції між окремими регіонами. Обгрунтовано визначення терміна "регіональні конкурентні позиції" й уточнено основні характеристики конкурентоспроможності регіонів, що стосуються зовнішніх і внутрішніх факторів розвитку територій, умов територіальної диференціації, використання яких дозволяє проводити більш поглиблений порівняльний аналіз економічного стану регіону. Наведено рекомендації щодо застосування основних результатів наукового дослідження в системі керування економікою регіону з урахуванням динаміки та змісту відтворювальних процесів, що відбуваються на конкурентних територіях.

         Висвітлено теоретико-методологічні та практичні аспекти використання ресурсного потенціалу регіонів. Проаналізовано теоретичні засади сталого пропорційного розвитку економіки регіонів у трансформаційний період. Формалізовано оцінку диспропорційності розвитку економіки регіонів як результат недовикористання ресурсного потенціалу. Досліджено внутрішнє економічне середовище регіонів у структурі механізму їх пропорційного розвитку. Обгрунтовано механізм зменшення диспропорцій. Розроблено пріоритетні напрями та шляхи активізації пропорційного розвитку економіки регіонів, зокрема, науково-методичне й інституціональне забезпечення використання ресурсного потенціалу регіонів та структурно-логічну модель визначення потенціалу і пріоритетних напрямків пропорційного розвитку економіки регіонів.

         Розроблено концепцію моделювання процесів бюджетного планування в управлінні регіональною економікою, яка базується на принципах системного аналізу, методах управління складними соціально-економічними системами та механізмі синтезу моделей бюджетного планування, що дозволяє обгрунтувати стратегію ефективного управління регіональною економікою з метою підвищення добробуту населення. У межах запропонованої концепції розроблено комплекс взаємозв'язаних економіко-математичних моделей бюджетного планування та методів управління економікою регіону, зокрема метод оцінювання податкового потенціалу регіону для визначення потенційних податкових надходжень до місцевого бюджету, модель міжбюджетних відносин для встановлення обгрунтованого обсягу трансфертних платежів бюджетів різних рівнів, моделі планування доходної та видаткової частин місцевих бюджетів для формування збалансованого бюджету. Розроблено інформаційно-аналітичну систему підтримки прийняття рішень у задачах бюджетного планування, яка забезпечує вибір ефективного бюджетного інструментарію підвищення ефективності управління регіональною економікою. Розвинуто модель визначення оптимального рівня оподаткування суб'єктів господарювання.