Проведено комплексне наукове та практичне розв'язання проблеми формування антикризових систем управління, які забезпечують ефективне та стабільне функціонування підприємств у кризовому середовищі. Зазначено, що базою для цього є проектування та впровадження антикризових систем управління підприємницькими структурами, які здатні своєчасно виявити кризові прояви, розробити та впровадити ефективні заходи протидії кризі. Уточнено поняття "кризовий прояв", "кризова ситуація", "кризовий стан". Проведено класифікацію різновидів кризових проявів, виокремлено стадії та етапи розвитку кризового процесу. Визначено причини порушення стабільності взаємозв'язків між суб'єктами та об'єктами системи управління в різних фазах реагування на кризу. Досліджено механізм антикризового управління. Обгрунтовано методологічні підходи щодо визначення організаційної структури антикризової системи управління на підприємств і. Розроблено прикладний інструментарій для розрахунку чисельності управлінського персоналу цієї системи. Запропоновано метод проведення ранньої оцінки ефективності впровадження антикризових проектних рішень на підставі показників організаційно-технічного рівня виробництва. Обгрунтовано практичні заходи щодо впровадження на підприємств ах антикризових систем управління та прогнозовано дані щодо результативності їх застосування.

З використанням системного підходу та теорії циклічного розвитку економічних систем обгрунтовано суть кризових явищ, які виникають на підприємств ах. Визначено кризовий стан підприємств а як складову циклу його розвитку, яка може не збігатися з циклами розвитку макросистем, але завжди під їх впливом змінює траєкторію. Обгрунтовано політику антикризового управління виробничо-господарською діяльністю поліграфічних підприємств , яка передбачає завчасне виявлення можливих кризових ситуацій, розроблення заходів протидії, швидкого реагування на зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі. Розроблено економіко-статистичну модель визначення й оцінки ймовірності банкрутства даних підприємств . Запропоновано методичний підхід до розроблення та реалізації програм и антикризового управління, який передбачає вибір найбільш доцільних економічних інструментів розв'язання проблем конкретних підприємств . Надано рекомендації щодо удосконалення законодавчої бази з питань банкрутства .

Досліджено питання дігностики й удосконалення системи управління машинобудівних підприємств за умов ринкової трансформації економіки. Розкрито суть понять "ефект", "ефективність", "результати", "витрати", "результативність", "система управління ефективністю". Узагальнено концептуальні підходи до оцінювання ефективності підприємств а. Визначено стан і тенденції розвитку машинобудівних підприємств Південного регіону України . Розроблено методику визначення загального рівня ефективності, що базується на її концептуальному розподілі на складові: зовнішню та внутрішню. Виявлено існуючі критерії ефективності. Обгрунтовано доцільність використання як одного з них принципу збільшення вартості підприємств а, який на сучасному етапі розвитку економічних систем у більш повному обсязі характеризує його ефективність і надає підстави для успішного функціонування у довгостроковій перспективі, забезпечуючи задоволення інтересів усіх зацікавлених сторін. Базуючись на системному підході, застосовано методику оцінювання вартості вітчизняних підприємств для визначення ефективності управління їх діяльністю.

Досліджено питання стосовно методики й організації обліку, а також аналізу процесів ліквідації та санації підприємств на стадії банкрутства . Узагальнено теоретичні передумови та практичний досвід організації процедур банкрутства . Розроблено методику обліку ліквідаційного процесу, яка дозволяє вирішити певні завдання, а саме: документального забезпечення записів, виявлення ліквідаційної маси, її оцінювання та обліку, обліку вимог кредитора, складання звітності. Запропоновано методики прогнозування банкрутства , фінансового аналізу неплатоспроможних підприємств , аналізу ознак навмисного банкрутства та надано практичні рекомендації щодо організації фінансового стану підприємств -банкрутів і порядку здійснення контрольних заходів під час конкурсного провадження.

Висвітлено шляхи удосконалення механізму державного регулювання відновлення платоспроможності підприємств за умов перехідної економіки України . Уточнено понятійний апарат, класифіковано та систематизовано причини виникнення кризи на українських підприємств ах. Проаналізовано динаміку показників банкрутства в Україні та за кордоном, визначено основні тенденції їх змін. Розроблено методику аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та проведення їх санації. Запропоновано організаційно-економічні підходи до регулювання банкрутства на державному рівні.

Висвітлено питання активізації інноваційної діяльності вітчизняних промислових підприємств за умов ринкової трансформації економіки. Досліджено поняття інноваційної діяльності , інновації та інноваційного процесу, а також розглянуто стан і визначено перспективи розвитку інноваційної діяльності вітчизняних підприємств машинобудування західного регіону України . Розроблено методику та запропоновапно використання ряду показників для здійснення комплексної оцінки інноваційної діяльності та ефективності нововведень. Виявлено чинники активізації інноваційної діяльності підприємств , обгрунтовано доцільність взаємодії підприємств різного розміру на етапах інноваційного процесу для зменшення ризиковості інноваційних проектів і скорочення терміну їх розробки й упровадження у виробництво. Визначено напрямки вдосконалення державної підтримки інноваційної діяльності підприємств , встановлено взаємозв'язки у маркетинговій та інноваційній діяльності підприємств .

Сформульовано удосконалене визначення поняття "банкрутство" і розкрито його економічну сутність, визначені зовнішні та внутрішні фактори банкрутства підприємств громадського харчування, його ранні ознаки. Розроблена система попередження банкрутства , яка передбачає визначення двох режимів господарювання: саморегуляція і державне регулювання. Запропоновані комплексна система показників щоквартального фінансового аналізу з метою своєчасного виявлення причин банкрутства , організаційно-економічний механізм запобігання банкрутства і практичні рекомендації по його реалізації. Розроблена і обгрунтована економіко-статистична модель визначення імовірності банкрутства , рекомендована відповідна шкала коефіцієнтів імовірності банкрутства і запропонований механізм поетапного виведення підприємств а із кризового стану.

Досліджено форми, особливості організації та матоди інноваційної діяльності швейних підприємств як системи. Узагальнено моделі механізму інноваційної діяльності підприємств а, розкрито сутність інноваційного потенціалу як її базисної складової. Обгрунтовано принципи формування товарної інноваційної політики промислових підприємств . Запропоновано методичний підхід щодо визначення інноваційного потенціалу й інноваційних пріоритетів швейного підприємств а. Розроблено алгоритм формування програм и інноваційної діяльності швейних підприємств . Зроблено аналітичні розрахунки їх інноваційного потенціалу й інноваційної діяльності . Визначено параметри й економічну ефективність процесу освоєння нової продукції, удосконалено методи оперативного планування її виробництва.

Здійснено теоретико-методичне обгрунтування процесу формування механізму інноваційного оновлення підприємств , що діють у режимі інноваційного конвеєра. Досліджено особливості становлення виробничої системи нового покоління та механізму інноваційного оновлення підприємств , який враховує формування інтелектуального капіталу в процесі господарської діяльності та використання інтелектуальної власності за умов інноваційного підприємництва. Розглянуто основні етапи процесу перетворення інтелектуальної власності в інноваційний продукт та інноваційну продукцію на підприємств ах. Охарактеризовано структуру механізму інноваційного оновлення підприємств а. Розглянуто механізм інноваційно-інвестиційного процесу (проектування) впровадження нововведень на підприємств і з урахуванням дії екзогенних й ендогенних факторів зростання та гальмування інноваційного розвитку. Розроблено евристичну модель визначення рівня розвитку виробничого, інноваційного й науково-технічного потенціалу. Проаналізовано сучасний стан і визначено основні тенеденції розвитку інноваційних процесів на підприємств ах сільськогосподарського машинобудування. Охарактеризовано стан їх патентно-ліцензійного забезпечення й узагальнено міжнародний досвід у сфері інноваційної діяльності підприємств . Запропоновано нові підходи й алгоритм визначення результативності механізму інноваційного оновлення підприємств , охарактеризовано його конструктивні елементи. Розроблено класифікацію нововведень на інноваційному підприємств і.