Науково обгрунтовано теоретичні засади удосконалення організаційного механізму державного управління аграрним сектором (на прикладі Львівської області). Узагальнено основні положення щодо реформування аграрного сектора, запропоновано модель організаційного механізму державного управління. Проаналізовано соціально-економічну базу у контексті функціонування організаційного механізму державного управління аграрним сектором. Розроблено концептуальні підходи щодо удосконалення організаційного механізму державного управління аграрним сектором. Запропоновано методику оцінки управлінського потенціалу.

         Розроблено принципи, методи та організаційні форми підходу до формування механізмів державного управління економічною безпекою підприємництва, способів їх реалізації з використанням принципів і методів теорії та практики державного й публічного управління, а також інституціональної теорії. Розкрито суть поняття "економічна безпека підприємництва" на базі механізмів державного управління, запропоновано поняття "ядро економічної безпеки підприємництва". Установлено закономірності інституціональних і структурних змін, що відбуваються в економіці України. На підставі емпіричних досліджень визначено основні моделі, що відбивають узгодження інтересів держави та підриємництва. Розроблено ефективну експертну систему аналізу й оцінки економічної безпеки підприємництва. Впроваджено до практики на державному та регіональному рівнях механізми державного управління даною безпекою.

         Розглянуто питання забезпечення сталого розвитку післядипломної освіти в Україні в період соціально-економічної трансформації за умов використання методології соціальної адекватності для розробки проблем державного управління в даній сфері. Проаналізовано значення здатності соціально-адекватного управління "створювати" умови для оптимального функціонування освіти. Визначено особливості та розроблено адаптаційну модель державного управління післядипломною освітою, у якій реалізується владно-розпорядницький вплив суб'єкта державного управління в процесі дії інтегративного механізму управління.

         Визначено суть, склад і характеристики механізму управління інвестиційними процесами на промислових підприємствах. Розроблено нові методичні підходи та практичні рекомендації щодо його удосконалення. Узагальнено існуючі підходи до визначення поняття "інвестиційний процес" і уточнено послідовність його етапів. Запропоновано концептуальні підходи до управління даним процесом. Наведено модель синхронного планування інвестиційно-фінансової програми промислового підприємства. Проаналізовано фактори формування економічної ефективності інвестиційного процесу. Здійснено комплексний аналіз інвестиційної привабливості 20-ти промислових підприємств Харківського регіону. Розроблено підхід до оцінки впливу скорочення інвестиційних фаз на рівень прибутку від реалізації інвестиційного процесу, а також методичний підхід щодо планування зон безпеки даного процесу.

         Обгрунтовано наукову концепцію розвитку механізму державного управління оподаткуванням фізичних осіб в Україні, узагальнено теоретичні засади формування та визначено напрямки його удосконалення. Викладено методику визначення податкового тиску та класифікації податків з фізичних осіб. Подано розгорнутий аналіз податкового менеджменту як елемента механізму державногоо управління системою оподаткування на рівні держави, удосконалення якого пов'язане з формуванням ставок податку. Запропоновано шкалу адміністративних санкцій за порушення чинного законодавства з метою підвищення відповідальності платників податку.

         З використанням емпіричних і теоретико-методологічних підходів до дослідження сутності суспільних трансформацій за умов глобалізації проаналізовано концептуальні методологічні засади теорії державного управління (ДУ). Розкрито сутність і заборонно-дозвільний характер діяльностї державної влади як джерела та рушійної сили формування та реалізації механізмів ДУ процесами суспільних трансформацій. Доведено доцільність розробки нової дослідницької парадигми ДУ на підставі демократизації його механізмів і об'єктивізації інституційних засад їх формування та розвитку як перспективного напряму наукового дослідження теоретичних і практичних проблем ДУ за умов розвитку демократії. Проаналізовано стан демократизації державної влади й управління в Україні, визначено напрями та методи демократизації механізмів ДУ, розроблено громадсько-політичну модель їх реалізації. Наведено концептуальні засади інноваційної стратегії демократичного розвитку українського суспільства.

         Запропоновано концепцію трансформації регіонального управління ефективністю соціально-економічного розвитку території, що базується на розподіленні механізмів державного управління на централізовані й децентралізовані та визначенні діагностики ефективності розвитку та інформаційно-аналітичної підтримки розробки та реалізації стратегічних планів як найбільш вагомих інструментів децентралізованого механізму державного управління регіоном. У контексті адміністративної реформи запропоновано впровадження принципів контролінгу на регіональному рівні. Визначено основні чинники формування валового внутрішнього продукту та тривалості життя в районі, галузі, регіоні. На їх підставі з урахуванням наявності офіційної статистичної звітності запропоновано методи оцінки та розроблено програми розрахунку індексів людського розвитку регіонів, галузей та районів області.

         Теоретично обгрунтовано та сформульовано стратегії державного управління процесами природокористування приморських регіонів на основі принципів стійкого розвитку й удосконалення механізмів регіонального та державного програмування природокористування. Виявлено, що сучасне управління природоохоронною діяльністю не забезпечує збереження цілісності природних комплексів і об'єктів. Проаналізовано стан антропогенно трансформованих приморських територій Донецької області. Обгрунтовано необхідність переходу до ціннісно-орієнтованого програмного управління природокористуванням приморських регіонів на засадах соціального партнерства. Розроблено структуру концепції державного управління та інформаційної складової механізму прогнозування та планування екологічно збалансованого стійкого розвитку. Розроблено базову стратегію державного управління сталим розвитком приморських регіонів.

         Науково-теоретично обгрунтовано розвиток територіальної організації, використання, державного управління, прогнозування та охорони земель населених пунктів. Уточнено сутність та розроблено теоретико-методологічні засади раціонального використання земель населених пунктів. Запропоновано класифікацію населених пунтків у контексті розселення. Обгрунтовано нові підходи щодо комплексної оцінки територій населених пунктів. Розкрито ринкові механізми продажу земельних ділянок, досліджено нові тенденції у використанні забудованих земель і резервних територій. Розроблено новий організаційно-правовий механізм державного управління земельними ресурсами населених пунктів, визначено його зміст, принципи, правову основу, умови функціонування та підвищення ефективності. Визначено шляхи посилення контролю за використанням земель населених пунктів. Наведено методи застосування кількісних моделей (економіко-математичних, статистичних і графічних) для аналізу, оцінки та прогнозування використання територіальних ресурсів.