Виявлено передумови, проблеми та тенденції розвитку курортно-рекреаційної сфери України та її підприємств, з урахуванням яких обгрунтовано напрями вдосконалення галузевої діяльності та сформовано стратегію їх економічного розвитку. Розкрито суть, зміст курортно-рекреаційної діяльності, обгрунтовано економічні складові її розвитку. Виявлено особливості трансформаційних процесів у курортно-рекреаційній сфері, наявних за умов реформування відносин власності та розвитку підприємництва в галузі. Розроблено методичні підходи до індикативного оцінювання функціонування галузевих підприємств. Проведено моніторинг господарської діяльності курортів, установлено тенденції розвитку курортно-рекреаційної сфери України. Встановлено конкурентні переваги вітчизняних курортів на міжнародному ринку послуг. Запропоновано диференціацію регіонів для спеціалізації курортів і розвитку видів послуг для відповідних споживачів. Проведено рейтингову систематизацію оздоровниць за якістю обслуговування. Розроблено економетричні моделі рівня якості послуг за курортними регіонами. Обгрунтовано напрями вдосконалення діяльності та цільового розвитку курортно-рекреаційної сфери. Розроблено економіко-математичну модель оцінювання впливу даної сфери на формування доходів держави. Спрогнозовано економічний розвиток курортів для використання в економічній політиці.

         Розроблено теоретико-методологічні засади та механізми державного регулювання рекреаційної сфери Карпатського регіону. Запропоновано наукову концепцію державного впливу на розвиток даної сфери регіонів. Визначено соціальні основи державної політики в рекреаційній сфері. Розроблено організаційну структуру логістичної системи у цій сфері. Визначено методологічні підходи до державного регулювання рекреаційного комплексу Карпатського регіону, сформульовано його мету, вдосконалено механізми, визначено об'єкти та суб'єкти, а також стратегію. Розвинуто принципи, методики та відповідний термінологічний апарат. Удосконалено системний підхід до аналізу медико-біологічних і економічних функцій рекреаційної діяльності за напрямами державного регулювання, систему такої діяльності на підставі визначення основних ознак рекреаційних послуг і застосування інформаційних технологій в управлінні санаторно-курортними закладами. Визначено складові державного впливу на формування політичної та адміністративної еліти для охорони здоров'я населення України. Розроблено пропозиції стосовно реалізації політики ціноутворення санаторно-курортної сфери, рекомендації щодо вдосконалення системи державної підтримки розвитку рекреаційного потенціалу Карпатського регіону. Розвинуто теоретичні аспекти оптимізації системи державного управління рекреаційною сферою. Розкрито суть понять, що використовуються для визначення рекреаційної сфери як об'єкта державного регулювання на регіональному рівні. Узагальнено принципи формування ефективних рішень у системі державного управління закладами санаторно-курортного забезпечення. Визначено напрями перспективного розвитку системи державного регулювання сфери туризму в Карпатському регіоні, забезпечення населення України санаторно-курортним лікуванням і оздоровленням на підставі результатів оцінювання якості медичної допомоги.

         Розроблено теоретичні та методологічні положення та практичні рекомендації щодо удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку рекреаційної системи регіону. Досліджено понятійний апарат регіональної рекреаційної системи, ринку рекреаційно-туристичних послуг, запропоновано нову версію його впорядкування. Показано роль і місце державного регулювання у розвитку регіональної рекреаційної системи. Визначено концептуальні засади формування регіонального рекреаційного кластеру. Здійснено економічну оцінку рекреаційного потенціалу Одеської області, визначено ефективність функціонування підприємств регіональної рекреаційної системи. Досліджено вплив сезонності на діяльність і конкурентоспроможність підприємств регіональної рекреаційної системи. Доведено необхідність цілеспрямованого регулювання її діяльності за допомогою економічних інструментів з метою зменшення сезонних коливань попиту. Доведено існування значного непрямого впливу рекреацій та туризму на економіку регіону, визначено мультиплікативний вплив підприємств галузі на економіку Одеської області. Конкретизовано стратегії розвитку організаційно-економічного механізму регулювання регіональної рекреаційної системи, обгрунтовано рекомендації щодо створення рекреаційного кластера в Одеській області. Розроблено методичні підходи й обгрунтовано прогноз розвитку підприємств регіональної рекреаційної системи.

         Розроблено науково-методологічні основи формування нової концепції регіональної політики житлового будівництва. Висвітлено підходи до діагностування житлових умов населення, виявлення можливості реалізації потреби у даному будівництві та врахування екологічної безпеки населення під час його розміщення з метою визначення системи відліку для формування регіональної політики житлового будівництва. Розкрито суть регіональної житлової політики та зміст дефініції "регіональна політика житлового будівництва". Оцінено фактори формування даної політики в сучасній Україні з метою її врахування під час реалізації заходів регіональної політики - інтенсифікації стимулювальних і нейтралізації лімітувальних факторів. Висвітлено найважливіші принципи нової концепії регіональної політики житлового будівництва в Україні. За результатами проведеного кореляційно-регресійного аналізу виявлено залежності між обсягами введення нового житлового будівництва й окремими видами ресурсів. Запропоновано принципи побудови концепції екологізації нового житлового будівництва в регіоні. Обгрунтовано завдання та пріоритетні заходи згідно з новою концепцією регіональної політики житлового будівництва у аспекті окремих груп регіонів України. Запропоновано використання угоди щодо регіонального розвитку з метою врахування екологічної безпеки житлового будівництва в регіональній політиці держави.

         На системному рівні удосконалено існуючий та розроблено новий понятійно-термінологічний апарат, завдяки чому характеризовано процес та особливості формування регіональної політики сталого розвитку та розкрито поняття концепції сталого розвитку суспільства, сталого розвитку, сталості розвитку, соціально-екологічної стратегії економічного розвитку держави, депресивного та слаборозвиненого регіонів, економічно-, екологічно-, соціально проблемних регіонів, екологічної безпеки як елементів системи сталого розвитку суспільства, країни, людини, навколишнього середовища. Розкрито історичні особливості та визначено наукове підгрунтя формування теорії сталого розвитку суспільства. Розроблено ієрархічну модель сталого (безпечного) суспільного розвитку. Наведено методологію формування системи екологічної безпеки регіону з позиції сталості розвитку, розвинуто методичні підходи до аналізу, оцінки та управління екологічним ризиком реалізації заходів регіональної політики сталого розвитку. Вперше запропоновано підхід до управління регіональним розвитком з позиції сталості розвитку. Обгрунтовано методологічні принципи регіональної політики сталого розвитку, визначено її функції та цільові орієнтири для України. Розроблено концептуальну модель політики сталого розвитку проблемних регіонів та методику комплексної оцінки рівня сталості розвитку регіону на основі індексного методу, з використанням якого проведено рейтингову оцінку регіонів України. Наведено концептуальні засади здійснення трансформаційних пертворень в економіці регіону в перехідний період на засадах сталого розвитку. Запропоновано принципи розміщення факторів виробництва, обрано пріоритети структурної перебудови економіки регіонів та етапи перетворень. Зазначено механізм залучення інвестиційних ресурсів для структурної перебудови економіки регіону. Розкрито зміст і роль регіональної програми сталого розвитку, сформульовано її мету, вперше запропоновано методику формування та реалізації цільових комплексних програм сталого розвитку регіону, згідно з якою пропонується з'ясовувати пріоритети цілей програм.

         Досліджено науково-методологічні засади становлення та розвитку регіональної економічної політики. Висвітлено основні методи та механізми її реалізації. Виявлено основні причини низької ефективності реалізації регіональної економічної політики в Україні. Узагальнено світовий досвід формування регіональної економічної політики. Проаналізовано стан економічного розвитку Західного регіону в цілому та Львівщини зокрема. Надано практичні рекомендації щодо використання деяких статистичних показників для аналізу галузевої структури промисловості Львівщини. Показано визначальну роль вдосконалення організаційно-економічного механізму регіональної економічної політики, зокрема, запропоновано основні напрямки створення ефективної системи регулювання економічного розвитку регіону. Розроблено практичні рекомендації з вирішення проблеми зайнятості населення в регіоні, до основи яких покладено врахування ефекту мультиплікатора інвестицій.

         Висвітлено теоретико-методологічні питання формування та реалізації регіональної політики розвитку проблемних регіонів. Досліджено зміст і значення регіональної політики. Вивчено зарубіжний досвід вирішення регіональних проблем. Запропоновано методику визначення рівня розвитку регіону, рівня його проблемності та здійснено аналіз економічного, соціального й екологічного рівня розвитку регіонів України. Виявлено проблемні регіони, запропоновано види регіональної політики їх розвитку відповідно до характеру та рівня проблемності. Розроблено механізм фінансового й організаційного забезпечення регіональної політики розвитку проблемних регіонів.

         Проведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми фінансового забезпечення сталого розвитку регіонів на базі мобілізації фінансових ресурсів та їх оптимального розподілу за сферами даного розвитку. Визначено основні підходи та сформовано логічні схеми розкриття суті основних категорій і понять. Розроблено методологічний інструментарій дослідження регіональної політики фінансового забезпечення зазначеного розвитку регіонів. Створено модель оптимізації розподілу фінансових ресурсів регіону за сферами його сталого розвитку. Обгрунтовано інструменти вдосконалення міжбюджетних відносин, формування алгоритму фінансового забезпечення реалізації пріоритетів цього розвитку на підставі критеріїв результативності.

         Поглиблено теоретико-методологічні основи формування державної регіональної економічної політики, що дозволило розширити сутність її базових категорій і визначити систему принципів державної регіональної економічної політики, яка враховує вимоги новітніх теорій регіонального розвитку. Обгрунтовано напрями вирішення проблеми збалансованості економічних інтересів центра та регіону на основі багаторівневої системи державних і регіональних економічних потреб. Розроблено методичні основи та розраховано інтегральну оцінку соціально-економічного розвитку регіонів України з урахуванням домінантних тенденцій функціонування територіальних систем; відповідно до отриманих результатів обгрунтовано пріоритети регіонального розвитку. Удосконалено методологію розробки програм соціально-економічного розвитку регіонів та обгрунтовано напрями формування сучасного ефективного економічного механізму інвестування з урахуванням інвестиційної привабливості регіонів.