Досліджено теоретичні і практичні проблеми гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні, їх еволюцію, поняття і місце в системі конституційного ладу держави. Визначено основні критерії класифікації гарантій прав і свобод людини і громадянина, наведено обгрунтовану характеристику системи гарантій. Особливу увагу приділено аналізу нормативно-правових гарантій (норми-принципи, юридична відповідальність, обов'язки), що гарантують права і свободи людини і громадянина. Висвітлено змістовну характеристику організаційно-правових гарантій, які сприяють реалізації нормативно-правових гарантій, а також наведено їх класифікацію. Подано практичні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства в галузі гарантій прав людини. Проведено аналіз міжнародних нормативно-правових і міжнародних організаційно-правових гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні. Обгрунтовано необхідність проведення систематизації законодавства в галузі прав людини і прийняття комплексної наукової Концепції розвитку українського законодавства з метою приведення його у відповідність з міжнародними стандартами.

         Проаналізовано методологічні, теоретико-правові та прикладні проблеми забезпечення правових гарантій прав і свобод людини та громадянина у сфері діяльності міліції. Визначено основні критерії класифікації правових гарантій прав і свобод людини та громадянина. Охарактеризовано правові засади діяльності міліції, що забезпечують відповідні гарантії. Досліджено міжнародно-правові документи про встановлення основних правових гарантій існування людини, забезпечення її прав і свобод. Обгрунтовано необхідність систематизації вітчизняного законодавства в галузі прав людини відповідно до міжнародних стандартів.

         Досліджено проблеми теорії та організаційно-правових засад адміністративно-правових способів захисту прав і свобод людини та громадянина. Досліджено правову природу і зміст конституційних прав і свобод людини. Розглянуто їх адміністративно-правовий статус. Проаналізовано законодавство стосовно правової регламентації реалізації конституційного права громадян на оскарження, судового контролю та нагляду у контексті особливості організації діяльності адміністративної юстиції, а також наглядової діяльності прокуратури та представницької функції прокурора в адміністративному судочинстві. Висвітлено конституційно-правові та адміністративно-правові гарантії прав і свобод громадян. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавчого регулювання та організації діяльності судів, прокуратури та інших правоохоронних органів щодо захисту прав і свобод людини та громадянина.

Гарантії прав і свобод людини та громадянина в праві України (теоретико-правовий аспект): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 [Електронний ресурс] / І.Й. Магновський; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2003. — 20 с. — укp.
Розкрито питання становлення та розвитку ідеї гарантій прав і свобод людини у теоретико-правовій думці минулого України. Досліджено поняття та суть зазначених гарантій в юридичній науці. Висвітлено комплекс гарантій прав і свобод, а саме політичних, економічних, соціальних та юридичних у праві України. На підставі проведеного аналізу зроблено висновки стосовно становища цих гарантій на напрямки реформування та вдосконалення щодо їх впровадження у реальну дійсність.

         Визначено поняття конституційного права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського суду з прав людини. Розкрито зміст вищезазначеного суб'єктивного права. Надано характеристики несудовій та судовій формам реалізації права людини на звернення за захистом своїх прав і свобод у різні державні та міжнародні інстанції. Обгрунтовано правові та організаційні аспекти, пов'язані з правом людини та громадянина в Україні на індивідуальне звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини. Узагальнено процедури звернення до Європейського Суду та розглянуто стан її функціонування в Україні. Оцінено діяльність судових і правоохоронних органів України щодо дотримання ними положень Конституції України, які закріплюють права та свободи людини та громадянина. Проаналізовано практику звернення громадян України за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини.

         Досліджено механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Здійснено класифікацію прав і свобод громадянина у сфері адміністративно-правових відносин. Наведено характеристику його адміністративно-правового статусу. Запропоновано визначення поняття механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина, охарактеризовано організаційні засоби його здійснення. Сформульовано пропозиції щодо необхідності доповнення механізму правового регулювання суспільних відносин у сфері реалізації прав і свобод громадян відповідними законами, особливу увагу приділено питанням забезпечення їх державними, соціальними й управлінськими послугами. Визначено правові гарантії, показано їх роль у механізмі адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина.

         Здійснено аналіз забезпечення конституційно-правового статусу людини та громадянина в Україні. Охарактеризовано основні елементи конституційно-правового статусу. Значну увагу приділено правам і свободам людини та громадянина, обов'язкам громадян, інститутові громадянства, гарантіям конституційно-правового статусу особи. Досліджено проблеми, що виникають у зв'язку з його забезпеченням у процесі діяльності державних органів різних гілок влади та недержавних організацій, які мають сприяти реалізації та забезпеченню прав і свобод людини та громадянина. Зазначені питання висвітлено на підставі аналізу Конституції та конституційного законодавства України у аспекті втілення принципів пріоритету прав людини та громадянина, верховенства Конституції, визнання прав і свобод людини найвищою соціальною цінністю. Запропоновано визначення поняття конституційно-правового статусу, здійснено систематизацію його принципів. Наведено рекомендації,спрямовані на забезпечення конституційно-правового статусу людини та громадянина в Україні, з метою підвищення ефективності діяльності органів державної влади, удосконалення чинного вітчизняного законодавства у галузі прав людини.

         Розкрито проблеми правового регулювання місця, ролі, функцій та повноважень органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Обговорено питання правового положення людини та громадянина як члена територіальної громади, доведено необхідність застосування дворівневої системи первинних суб'єктів місцевого самоврядування (територіальна громада як соціально-територіальна група та особистість як суб'єкт індивідуальних прав). Проаналізовано головні напрямки діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення громадянських, соціально-економічних, культурних та політичних прав людини та громадянина. Досліджено організаційно-правові форми та методи діяльності представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування у процесі забезпечення прав і свобод.

         Розкрито суть, зміст та форму основних економічних прав і свобод людини та громадянина. Доведено, що дані права є самостійним видом прав і свобод у системі конституційних прав людини та громадянина в Україні. Запропоновано визначення економічних прав і свобод людини і громадянина в Україні як можливостей людини та громадянина володіти, користуватися та розпоряджатися економічними благами, а також набувати їх та захищати у порядку, межах, формах і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зроблено класифікацію основних економічних прав і свобод людини та громадянина в Україні за різними критеріями, зокрема: суб'єктами; об'єктами; залежно від нормативних форм закріплення, способів і засобів їх реалізації та захисту; залежно від предмету правового регулювання. Здійснено комплексний аналіз права приватної власності людини і громадянина, права людини і громадянина на підприємницьку діяльність і права людини і громадянина користуватися об'єктами публічної (суспільної) власності. Досліджено нормативно-правові, організаційно-правові та інші гарантії здійснення цих прав. Наведено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України у галузі прав людини.