Назва роботи Ділове спілкування
Розділ Ділове спілкування
Вид роботи Контрольна
Кількість сторінок 15
Ціна 0
Зміст Вступ 3
1. Ділове спілкування і його особливості 4
а) Загальна ціль спілкування 4
б) Вертикальні та горизонтальні відносини 5
2. Види ділового спілкування 6
а) Прийом на роботу та інтерв’ю 6
б) Ділова бесіда 7
в) Дисциплінарне зауваження 10
г) Звільнення з роботи 10
3. Форма спілкування 11
а) Колективне спілкування 11
б) Індивідуальне спілкування 12
Висновки 14
Література: 15

Вступ 2
Ділове спілкування з погляду психології 3
Стратегія і тактика ділового спілкування 5
Засоби ділового спілкування 7
Висновки 16
Список використаної літератури 18

         Визначено, що результативність діяльності педагогічного колективу пов'язана із комунікативною успішністю, яка складається з контактності, комунікативної сумісності, адаптованості й емоційного задоволення спільною діяльністю членів спільноти. Доведено, що ділове спілкування є передумовою результативності діяльності педагогічного колективу та може негативно впливати на саоорганізаційні процеси у ході міжособистісних взаємин членів педагогічної спільноти. Розкрито сутність ділового спілкування як чинника, що сприяє розвитку таких складових результативності діяльності педагогічного колективу як ефективність та успішність, а також окремих якостей його розвитку - підготовленості до діяльнсоті, спрямованості, організованості, активності, згуртованості, інтегративності, референтності.

Вступ 3
1. Ділове спілкування і його особливості 3
а) Загальна ціль спілкування 3
б) Вертикальні та горизонтальні відносини 4
3. Форма спілкування 6
а) Колективне спілкування 6
б) Індивідуальне спілкування 6
Висновки 8
Література: 9

         Досліджено спадщину православного філософа другої половини XIX ст. П.Д.Юркевича, який поєднував в своїй творчості західноєвропейську філософську освіченість і православну етичну спрямованість. Завдяки такому синтезу створено оригінальну ціннісно-символічну картину соціальної дійсності, за своєю суттю, монадологічний образ соціуму. Світ Юркевича - цілісний організм, а суспільство - жива спільнота самобутніх особистостей. Вся картина соціальної дійсності структурується за допомогою бінарних опозицій світоглядного характеру, таких, як живе - мертве, внутрішнє - зовнішнє, самобутнє - пасивне, при цьому перші члени опозицій мають ціннісний пріоритет. Однак дані опозиції не є жорсткими. Ця обставина, як і орієнтація на гармонійне начало, повноту і цілісність, свідчить про те, що православне мислення, яке репрезентує П.Д.Юркевич, не обов'язково є бінарним. Це, в свою чергу, свідчить про можливості не лише дуального механізму розвитку нашої культури, наслідком якого є конфлікти і соціальні потрясіння, але й тернарного механізму розвитку, що безперечно навіює соціальний оптимізм.

ЗМІСТ
1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ КУРСУ 2
1.1. Поняття : спілкування, стратегія, технологія, техніка, прийом 2
1.2. Три рівні відображення дійсності людиною 6
1.3. Три стратегії спілкування 7
1.4. Засоби та техніки спілкування 8
1.5. Три основні модальності спілкування 10
1.7. Так- і Ні- реакції як показники напрямку та продуктивності спілкування 12
2. МОДАЛЬНОСТІ СПІЛКУВАННЯ 13
2.1. Особливості спілкування в основних модальностях 13
2.2. Ділова бесіда з підстройкою під модальність клієнтів 14
2.3. Використання реклами, що містить усі три модальності 15
2.4. Слова предикти у відповідній рекламі 15
2.5. Висновки 16
3. П’ять комунікаційних позицій за В. Сатір в малюнках 16
4. Особливості ефективного спілкування з позицій трансактного аналізу Е. Берна 17
4.2. Аналіз трансакцій 18
4.3. Вихід у спілкуванні із “Звингувачувачем” і “Жертвою” 19
4.4. Приклади «погладжувань» в діловому та особистісному спілкуванні на обрані теми 21
4.5. Висновки 23
5. Резюме вивчення курсу 23
ЛІТЕРАТУРА 24

Література
1. Коваль А. Ділове спілкування. – К., 1994.
2. Корніяка О. Мистецтво ґречності. – К., 1995.
3. Культура ділового спілкування. – К., 2000.
4. Шевчук С. Українське ділове мовлення. – К., 2000.

         Розглянуто сутність, специфіку, типи спілкування людей, його генезу. Виявлено основні шляхи запровадження конструктивного спілкування у напрямку оптимізації трансформації сучасного українського суспільства. Спілкування розглянуто як засіб консенсусної форми соціальної інтеграції.

         Визначено зміст та двоїсту, суперечливу структуру соціальної свободи, особливості розгортання рефлексивних ресурсів цієї свободи. Проблему співвідношення свободи та соціальної свободи розглянуто в межах теоретико-методологічної моделі діалектичного розгортання категорій загального, одиничного й особливого. Абстрактно-універсальні характеристики свободи як онтологічної основи будь-якої форми людської діяльності істотно конкретизуються в понятті соціальної свободи як здатності індивіда активно соціалізуватися, адаптуючи сформовані в суспільстві форми обмеження та приймаючи до уваги міру ускладнення системних зв'язків між суб'єктами соціальної активності. Запропоновано критерії та чинники оптимізації процесів розгортання соціальної свободи в українському суспільстві, проведено цілісний аналіз тенденцій розвитку універсальних форм даної свободи.