Досліджено проблеми теорії та організаційно-правових засад адміністративно-правових способів захисту прав і свобод людини та громадянина. Досліджено правову природу і зміст конституційних прав і свобод людини. Розглянуто їх адміністративно-правовий статус. Проаналізовано законодавство стосовно правової регламентації реалізації конституційного права громадян на оскарження, судового контролю та нагляду у контексті особливості організації діяльності адміністративної юстиції, а також наглядової діяльності прокуратури та представницької функції прокурора в адміністративному судочинстві. Висвітлено конституційно-правові та адміністративно-правові гарантії прав і свобод громадян. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавчого регулювання та організації діяльності судів, прокуратури та інших правоохоронних органів щодо захисту прав і свобод людини та громадянина.

         Комплексно досліджено наявні проблемі адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх. Визначено та висвітлено їх права і свободи як об'єкти адміністративно-правового забезпечення, поняття й особливості даного забезпечення, систему суб'єктів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх. Розглянуто міліцію як суб'єкт адміністративно-правового забезпечення та регулювання прав і свобод неповнолітніх та його гарантії. Проаналізовано правове регулювання даних прав і свобод у сфері виконавчої влади. Наведено науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення механізму їх адміністративно-правового забезпечення. Сформульовано практичні рекомендації та пропозиції до нормативно-правових актів, спрямованих на ефективне та якісне адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх.

         Визначено поняття конституційного права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського суду з прав людини. Розкрито зміст вищезазначеного суб'єктивного права. Надано характеристики несудовій та судовій формам реалізації права людини на звернення за захистом своїх прав і свобод у різні державні та міжнародні інстанції. Обгрунтовано правові та організаційні аспекти, пов'язані з правом людини та громадянина в Україні на індивідуальне звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини. Узагальнено процедури звернення до Європейського Суду та розглянуто стан її функціонування в Україні. Оцінено діяльність судових і правоохоронних органів України щодо дотримання ними положень Конституції України, які закріплюють права та свободи людини та громадянина. Проаналізовано практику звернення громадян України за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини.

         На підставі аналізу наукових праць, міжнародних і національних нормативно-правових актів, узагальнення практики розглянуто питання діяльності держави, спрямованої на утвердження та забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина, нормативного обгрунтування діяльності міліції. Визначено напрями реформування органів міліції та вдосконалення їх діяльності щодо утвердження та забезпечення конституційних прав і свобод людини й громадянина в Україні.

         Розкрито проблеми правового регулювання місця, ролі, функцій та повноважень органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Обговорено питання правового положення людини та громадянина як члена територіальної громади, доведено необхідність застосування дворівневої системи первинних суб'єктів місцевого самоврядування (територіальна громада як соціально-територіальна група та особистість як суб'єкт індивідуальних прав). Проаналізовано головні напрямки діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення громадянських, соціально-економічних, культурних та політичних прав людини та громадянина. Досліджено організаційно-правові форми та методи діяльності представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування у процесі забезпечення прав і свобод.

         Проаналізовано конституційний механізм забезпечення прав і свобод людини та громадянина. На підгрунті Конституції України проаналізовано поняття забезпечення прав людини, доведено його фундаментальну роль як однієї з базових категорій сучасної науки конституційного права. Обгрунтовано положення про існування універсальних теоретико-методичних засад, які дозволяють зробити висновки щодо наявності цілісного конституційного механізму забезпечення прав людини. Досліджено конституційні гарантії забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Україні, що не дозволяє обмежуватись діями, спрямованими на забезпечення окремих прав людини, а змушує розглядати цю проблему у загальному конституційному аспекті розвитку державної влади в Україні. Висвітлено стратегічні напрями законодавчого забезпечення прав людини у аспекті реалізації положень Конституції України та реалізації правової політики держави. Розглянуто питання реформування органів державної влади, які мають виконувати ці функції, а також реформи системи законодавства у контексті її адаптації до норм європейського та міжнародного права у галузі прав людини. Запропоновано загальну модель функціонування конституційного механізму забезпечення прав людини та громадянина в Україні. Доведено необхідність застосування системного підходу у процесі законотвірної діяльності, спрямованої на гарантування належного рівня забезпечення та захисту всіх визначених Конституцією України прав і свобод людини та громадянина.

         На підставі аналізу спеціальної юридичної літератури розроблено та обгрунтовано основні теоретичні засади щодо конституційно-правових гарантій політичних прав і свобод людини та громадянина. Висвітлено процес становлення та розвитку конституційно-правових гарантій політичних прав і свобод, а також їх роль у побудові правової держави та громадянського суспільства в Україні. Проведено класифікацію даних гарантій, визначено систему та стадії їх реалізації. Досліджено особливості правового статусу суб'єктів гарантування, проаналізовано їх діяльність щодо забезпечення політичних прав і свобод людини та громадянина. Визначено рекомендації стосовно підвищення ефективності в діяльності окремих суб'єктів гарантування, а також загального рівня забезпеченості політичних прав і свобод в Україні. Розглянуто систему міжнародно-правових гарантій даних прав і свобод людини та громадянина.

         Проаналізовано методологічні, теоретико-правові та прикладні проблеми забезпечення правових гарантій прав і свобод людини та громадянина у сфері діяльності міліції. Визначено основні критерії класифікації правових гарантій прав і свобод людини та громадянина. Охарактеризовано правові засади діяльності міліції, що забезпечують відповідні гарантії. Досліджено міжнародно-правові документи про встановлення основних правових гарантій існування людини, забезпечення її прав і свобод. Обгрунтовано необхідність систематизації вітчизняного законодавства в галузі прав людини відповідно до міжнародних стандартів.

         Здійснено аналіз забезпечення конституційно-правового статусу людини та громадянина в Україні. Охарактеризовано основні елементи конституційно-правового статусу. Значну увагу приділено правам і свободам людини та громадянина, обов'язкам громадян, інститутові громадянства, гарантіям конституційно-правового статусу особи. Досліджено проблеми, що виникають у зв'язку з його забезпеченням у процесі діяльності державних органів різних гілок влади та недержавних організацій, які мають сприяти реалізації та забезпеченню прав і свобод людини та громадянина. Зазначені питання висвітлено на підставі аналізу Конституції та конституційного законодавства України у аспекті втілення принципів пріоритету прав людини та громадянина, верховенства Конституції, визнання прав і свобод людини найвищою соціальною цінністю. Запропоновано визначення поняття конституційно-правового статусу, здійснено систематизацію його принципів. Наведено рекомендації,спрямовані на забезпечення конституційно-правового статусу людини та громадянина в Україні, з метою підвищення ефективності діяльності органів державної влади, удосконалення чинного вітчизняного законодавства у галузі прав людини.