Досліджено актуальні проблеми цивілістичної доктрини щодо здійснення особами права приватної власності на житло й обмеження цього права. На підставі аналізу національного й іноземного законодавства, судової практики та результатів досліджень, проведених іншими науковцями, запропоновано визначення поняття обмежень права власності. Розкрито зміст цієї правової категорії. Завдяки дослідженню різних критеріїв запровадження обмежень права приватної власності вдосконалено класифікацію обмежень права приватної власності на житло. Наведено рекомендації та пропозиції щодо вдосконаленныя законодавчого регулювання обмежень права приватної вланості на житло, зокрема окремих правомочностей власника: володіння, користування та розпорядження. Доведено, що певні обмеження у чинному цивільному законодавстві неправомірно зменшують права власника.

         Здійснено комплексне дослідження правових проблем земельно-правового порядку набуття права приватної власності на землю. Проаналізовано теоретичну та законодавчу базу дослідження даних проблем, історичні аспекти розвитку земельно-процесуальних норм. Вивчено юридичну природу, поняття земельно-правового порядку набуття. Визначено елементи правовідносин щодо зазначеного порядку. Досліджено підстави й особливості набуття даного права окремими суб'єктами. Визначено порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянам і юридичним особам. З'ясовано права й обов'язки суб'єктів у процесі набуття права приватної власності на землю. Розглянуто види можливих порушень порядку набуття цього права, визначено негативні наслідки таких дій, запропоновано певні варіанти їх запобігання. Зазначено щодо необхідності уніфікації законодавства щодо розгляду земельних спорів.

         Досліджено теоретичні та практичні засади набуття права власності в цивільному праві України. Розкрито суть поняття "правонабуття", його підстав, способів і умов. Доведено необхідність визначення механізму набуття права власності, виявлено його структурні елементи. Визначено види, функції набуття даного права. Наведено критерії поділу правонабуття на первісне та похідне, зазначено строки, необхідні для правонабуття. Суттєве значення приділено переданню як способу набуття права власності. Розкрито його види, функції та речовий ефект щодо правонабуття. Розглянуто різноманітні види договорів, на підставі яких набувається право власності, зокрема, зобов'язальний і речовий.

Вступ
1. Підстави виникнення права власності, загальна характеристика.
2. Підстави виникнення права власності у громадян.
3. Підстави виникнення права державної і комунальної власності.
Висновок
Література

         Досліджено теоретичні та практичні проблеми, взаємопов'язані з правовідносинами у сфері приватизації державного майна як спеціальної підстави набуття права власності. На підставі аналізу нормативно-правових джерел регулювання приватизації в Україні та законодавства певних іноземних держав, а також основних положень теорії цивільних правочинів і похідних від них зобов'язань висвітлено правовідносини у сфері приватизації й особливості відчуження державного майна на користь суб'єктів приватного права, основні види приватизаційних правочинів, судову практику, що встановилася в Україні впродовж трансформації економіки, а також внаслідок еволюції відносин власності. Обгрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України, спрямовані на забезпечення більш раціонального правового регулюванння суспільних відносин щодо спеціальної підстави набуття права власності.

         Комплексно проаналізовано інститут набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, висвітлено процес становлення та розвиток дослідженого інституту. Визначено суть понять "зобов'язання з набуття", "збереження майна без достатньої правової підстави", а також їх правову природу, об'єктивні та суб'єктивні умови виникнення. Запропоновано класифікацію та проаналізовано види зобов'язань у контексті дослідженої проблеми. Наведено перелік майна, яке не підлягає поверненню як набуття. Проаналізовано питання співвідношення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави з іншими цивільно-правовими засобами захисту права власності. Запропоновано рекомендації для вдосконалення чинного цивільного законодавства.

         На підставі аналізу чинного законодавства, судової практики та результатів попередніх досліджень сформульовано визначення понять житла у загальному контексті та контексті житлового права. Запропоновано визначення поняття житла соціального призначення. Установлено зміст права на житло та недоторканості житла. Висвітлено принципи позбавлення суб'єктивного права на житло. Проведено класифікацію підстав цього позбавлення. Проведено класифікацію підстав позбавлення права приватної власності на житло, виселення, а також класифікацію реквізиції та націоналізації. З'ясовано юридичну природу позбавлення суб'єктивного права на житло. Наведено рекомендації та пропозиції, що стосуються законодавчого врегулювання цивільних правовідносин навколо позбавлення суб'єктивного права на житло, зокрема, щодо введення обов'язкового страхування житла, правил проведення капітального ремонту житла, правил виселення, відмови конфіскації житла.

         Здійснено комплексний теоретичний аналіз правового регулювання договірних відносин щодо набуття громадянами права приватної власності. Уперше досліджено місце та роль цивільно-правового договору серед підстав виникнення зазначеного права. З'ясовано систему цивільно-правових договорів, за якими громадяни набувають право приватної власності, а також визначено особливості застосування загальних вимог щодо дійсності правочинів до договорів стосовно переходу даного права. Висвітлено питання визначення моменту виникнення права приватної власності у громадянина-набувача майна за договором. Розглянуто питання повернення майна у разі визнання договору недійсним або неускладненим, а також за умов розірвання договору. Розкрито особливості виникнення права приватної власності за окремими видами цивільно-правових договорів.

         Визначено поняття й особливості приватизації державного майна як об'єкта адміністративно-правового регулювання. Уточнено місце та значущість об'єктів незавершеного та законсервованого будівництва у приватизаційних відносинах. З'ясовано суть і особливості адміністративно-правового регулювання відносин у сфері приватизації таких об'єктів. Визначено систему та правові основи діяльності суб'єктів управління приватизації об'єктів незавершеного та законсервованого будівництва в Україні. Розкрито суть поняття та значення актів управління у сфері набуття права власності на дані об'єкти. Проаналізовано провадження з підготовки та прийняття цих актів. Охарактеризовано способи приватизації об'єктів незавершеного та законсервованого будівництва, за допомогою яких відбувається набуття власності на них. Сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства та відповідних підзаконних актів з досліджених питань.