Здійснено кримінально-правовий аналіз складу злочину ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, встановлено його елементи та ознаки. Визначено місце процесу ухилення від оподаткування в системі злочинів Особливої частини кримінального кодексу разом з іншими злочинами, які також завдають шкоду відносинам у сфері оподаткування. Запропоновано зосередити ці злочини у самостійному розділі - "Податкові злочини" як такі, що мають самостійний родовий об'єкт кримінально-правового захисту. На основі аналізу конституційних положень, кримінального та податкового законодавства зроблено висновок про фактичну відсутність перепон для кваліфікації за ст. 212 Кримінального кодексу дій осіб, які не сплачують податкових внесків з об'єктів оподаткування, що утворилися внаслідок протизаконної діяльності. Розглянуто питання кваліфікації ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів та його співвідношення з іншими злочинами. Сформульовано рекомендації щодо правильного застосування відповідних кримінально-правових норм у судово-слідчій практиці. Наведено пропозиції щодо подальшого вдосконалення кримінального законодавства, яким передбачено відповідальність за ухилення від оподаткування.

         Дисертацію присвячено теоретичним і прикладним проблемам протидії ухиленню від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Проаналізовано суспільну небезпеку цього злочину, визначено його місце в системі Особливої частини КК України. Зроблено висновок, що ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів в Україні є основним джерелом тіньової економіки, подальше розширення якої загрожує існуванню держави взагалі. Доведено, що протидія цьому широкомасштабному негативному соціальному явищу може бути успішною лише при одночасному вдосконаленні податкового і кримінального законодавства, окреслено заходи організаційно-правового характеру, спрямовані на протидію податковим правопорушенням. Констатується, що в КК норми, які передбачають посягання на фінансові інтереси держави, не становлять єдиної системи. Розглядається можливість виділення в Особливій частині КК самостійної глави "Злочини проти фінансових інтересів держави". Пропонується встановити кримінальну відповідальність за створення (придбання) фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності з метою ухилення від сплати обов'язкових внесків до бюджетів та до державних цільових фондів, а також відповідальність за підробку документів про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або використання підробленого документа з метою створення (придбання) суб'єкта підприємницької діяльності. Здійснено аналіз складу злочину, який предбачає відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Внесено пропозиції щодо вдосконалення ст. 1482 КК України. Зумовлено встановлення окремої кримінальної відповідальності для: 1) засновників (власників) суб'єкта підприємницької діяльності, керівників, головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх заступників, а також громадян-підприємців; 2) інших посадових , а також непосадових осіб, наділених повноваженнями по ведінню обліку та звітності; 3) громадян, які не є підприємцями; передбачається в останньому випадку адміністративна преюдиція. Аргументовано необхідність приведення диспозиції ст. 1482 КК у відповідність з податковим законодавством, у зв'язку з чим пропонується замінити словосполучення "ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" на "ухилення від сплати обв'язкових внесків до бюджетів та до державних цільових фондів". Обгрунтовано необхідність визначення суспільно-небезпечних наслідків цього злочину як завдання матеріальної шкоди державі, яке може бути здійснено шляхом або несплати обов'язкових внесків до бюджетів чи до державних цільових фондів, або протиправного відшкодування з них раніше внесених коштів. Розроблено комплекс заходів щодо підвищення ефективності застосування кримінального покарання до осіб, винних у вчиненні цього злочину. Запропоновано введення заохочувальної норми стосовно осіб, які добровільно після вчинення злочину сплатили всі обов'язкові внески до бюджетів та до державних цільових фондів, а також суми фінансових санкцій за ними. Сформульовано пропозиції по вдосконаленню у цій частині кримінального законодавства і практики його застосування.

         Розглянуто теоретичні та практичні проблеми розслідування ухилень від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів за сучасних умов. Проведено комплексний аналіз елементів криміналістичної характеристики (способів злочинної діяльності, особи злочинця, типових слідів злочину), виділено криміналістично значимі ознаки злочинної діяльності. Розкрито зміст діяльності правоохоронних органів на початковому етапі розслідування ухилень від сплати податків з урахуванням особливостей типових слідчих ситуацій. Запропоновано комплекс найбільш ефективних засобів вирішення тактичних завдань та прийомів проведення окремих слідчих дій, які мають специфічний характер у справах щодо ухилення від сплати податків.

         Дисертацію присвячено теоретичним і прикладним проблемам протидії податковій злочинності. Визначено місце податкових злочинів у структурі економічної злочинності з властивими їм особливими ознаками, подано їх кримінологічну характеристику. Досліджено вплив чинників соціального середовища на динаміку і структуру податкових злочинів. Наведено кримінологічну характеристику особи податкового злочинця. Обгрунтовано необхідність активізації застосування кримінально-правових засобів боротьби з правопорушеннями у сфері оподаткування. Це дозволяє значно збільшити ефективність і дієвість заходів, що вживаються в умовах, коли приховування прибутків від оподаткування стає основним засобом здійснення "тіньової" та деякою мірою легальної економічної діяльності, тоді як застосування дисциплінарного, адміністративного або матеріального видів юридичної відповідальності не досягає своєї мети. Розкрито кримінально-правове поняття "умисне ухилення від сплати податків". Запропоновано встановити кримінальну відповідальність за несплату податків або неповну їх сплату, у випадку, коли ці дії пов'язані з недбалим чи несумлінним ставленням посадової особи платника податків - юридичної особи або громадянина, який займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, до виконання покладених на них функцій. Розроблено пропозиції щодо удосконалення ст. 148-2 КК України: доповнити її частиною четвертою, яка б передбачала звільнення від кримінальної відповідальності особи, що вперше вчинила умисне або необережне ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, якщо ця особа сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала держа ві завдані своїми діями збитки.

         Проведено аналіз загальнотеоретичних проблем встановлення доказів та їх джерел у кримінальному судочинстві. Обгрунтовано доцільність визнання джерелами доказів показань підсудного, експерта, цивільного позивача (представника позивача) та цивільного відповідача (представника відповідача). Запропоновано коригувати назви таких джерел доказів, як "висновок експерта" та "речові докази", визначення понять "свідок у кримінальній справі" та "показання свідка". Зроблено висновок, що вирішальними у процесі розслідування злочинів, передбачених ст. 212 КК України, є такі джерела доказів, як документи та речові докази, показання фізичних осіб відіграють допоміжну роль і за відсутності носіїв матеріальних слідів злочину не мають суттєвого значення для правильного вирішення справи.

: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 [Електронний ресурс] / Юрій Миколайович Сухов; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2000. — 16 с. — укp.

План
Вступ 3
1. Кримінальний кодекс України про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків 6
2. Реалізація законодавства про ухилення від сплати податків в Україні 12
3. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків: досвід України у світовому контексті 16
Висновки 24
Література 26

         Проведено комплексний теоретико-правовий аналіз проблем регулювання обов'язкових платежів. З'ясовано правову природу цих платежів та обговорено їх основні риси. Розроблено критерії відмежування обов'язкових платежів від інших складових державних (публічних) доходів. Запропоновано поняття "публічні доходи" та обгрунтовано доцільність введення його до фінансово-правового понятійного апарату. Розглянуто інститути податкового права, неподаткових доходів бюджету та доходів позабюджетних централізованих державних (публічних) фондів. Досліджено правовідносини у сфері акумуляції обов'язкових платежів та визначено роль елементу примусу в їх регулюванні. Висвітлено питання реалізації фінансово-правових процесуальних норм. На підставі чинного законодавства України та зарубіжних країн розкрито суть основних видів обов'язкових платежів, запропоновано їх дефініції та класифікації. Наведено конкретні пропозиції для удосконалення чинного фінансового законодавства й усунення юридичних колізій щодо регулювання обов'язкових платежів.

         Досліджено теоретичні, методичні та практичні положення щодо формування системи обов'язкових платежів за землі сільськогосподарського призначення, розглянуто етапи її становлення та розвитку, проаналізовано механізм функціонування в аграрній галузі. Узагальнено економічну природу земельних рентних платежів. Висвітлено засади формування рентних доходів як об'єкта справляння обов'язкових платежів за сільгоспугіддя. Проаналізовано розвиток системи земельних рентних платежів й обгрунтовано необхідність внесення змін до законодавства в частині покращання фінансового регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення. Проаналізовано особливості функціонування обов'язкових земельних платежів у галузі на сучасному етапі. Зроблено оцінювання діючих механізмів справляння окремих форм земельних платежів - земельного податку, плати за оренду землі, спеціального податкового режиму на базі оподаткування земельних угідь. Обгрунтовано пропозиції щодо формування інструментарію системи обов'язкових платежів за сільськогосподарські угіддя. Визначено шляхи удосконалення механізму обчислення та сплати податку за користування сільгоспугіддями, плати за оренду земельних угідь і фінансового регулювання операцій з земельними ділянками.