Здійснено порівняльно-каріологічний аналіз молюсків родини Unionidae фауни України. Показанo диференційну та інтегруючу роль каріотипу в систематиці перлівницевих. Відзначено явища анеуплоїдії та поліплоїдизації окремих клітин у тканинах зябер та гонад багатьох українських популяцій.

         Описано різноманіття будови оболонки пилкових зерен родини Amaranthaceae. Виділено близько 30 ознак будови оболонки пилкових зерен для кожної з двох підродин (Amaranthoideae та Gomphrenoideae) родини. Підтверджено належність пилкових зерен родини Amaranthoideae до двох паліноморфотипів, досліджених Г.Ердтманом у 1956 р. (Amaranthus- тип та Gomphrena-тип), у межах панпоратного палінокласу. Висвітлено 23 підтипи і 4 групи пилкових зерен у межах морфотипів. Навдено зведення паліноморфологічних даних в 85 % родів та 27 % видів родини Amaranthaceae, дихотомічний і політомічний методи для визначення видів родини Amaranhaceae за будовою оболонки пилкових зерен.

         Наведено результати комплексного таксономічного та фітогеографічного аналізу родини Chenopodiaceae у світовій флорі, отриманих на основі вивчення матеріалів 48-ми гербаріїв світу та значної кількості літератури. Внесено суттєві таксономічні зміни до системи родини та систем родів Chenopodium, Dysphania, Corispermum (Chenopodiaceae) та Amaranthus (Amaranthaceae). У процесі дослідження валідизовано 57 нових таксонів і номенклатурних комбінацій, провізорно запропоновано ще 43 нові таксони та комбінації. У родині Chenopodiaceae визнано 12 триб, 100 родів і принаймні 1325 видів. Проведено детальний аналіз філогенетично-таксономічної диференціації та запропоновано історико-фітогеографічні реконструкції для родини у цілому, а також для модельних родів Chenopodium, Dysphania, Corispermum, Salsola та Amaranthus. Виділено основні історичні міграційні шляхи представників Chenopodiaceae. Розглянуто закономірності розселення адвентивних та інвазійних видів родини. Обгрунтовано оригінальну концепцію, що пояснює передумови доместикації предків культурних рослин шляхом аналізу їх еколого-ценотичних стратегій. Уточнено критерії відбору видів для охорони та запропоновано взяти під охорону деякі види Chenopodiaceae.

         Висвітлено питання еколого-правового регулювання суспільних відносин, які виникають внаслідок вилучення диких тварин із природного середовища для задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Проаналізовано правові ознаки, що характеризують диких тварин як об'єкти відповідних правовідносин. Розкрито ознаки та поняття спеціального використання дикої фауни. Висвітлено критерії поділу вказаної діяльності на окремі різновиди. Досліджено питання про суб'єктний склад та юридичний зміст відповідних правовідносин. Узагальнено положення про підстави та процедури виникнення та припинення даних правовідносин. Розгянуто особливості правового регулювання суспільних відносин, які складаються у зв'язку зі здійсненням окремих різновидів спеціального використання дикої фауни.

         Вивчено морфологію личинок стрибунів світу, що дало змогу розробити засади для повноцінних досліджень філогенії та систематики світової фауни жуків-стрибунів. Описано личинки 42-х видів з 10-ти родів. Переописано - близько 20-ти родів і підродів, особливо з ряду найбільш проблематичних у таксономічному відношенні, уточнено діагностику всіх відомих личинок стрибунів і виявлено комплекс нових (філогенетично і систематично) важливих ознак. Уперше, на підставі ознак личинок обгрунтовано та підтверджено систематичний статус жуків-стрибунів як родини підряду Adephaga. З використанням морфології личинок уперше розглянуто філогенетичні відносини жуків-стрибунів та виявлено необхідність ряду таксономічних змін. На підставі комплексу даних стосовно личинок та імаго проведено ревізію Cicindelidae зі зміною статусу деяких таксонів, особливо в трибі Megacephalini. Виділено дві нові підтриби, змінено таксономічний статус одної триби та відновлено одну трибу. У межах підтриби Cicindelina Палеарктики обгрунтовано виділення одного нового роду, двох нових груп видів і уточнено межі трьох інших груп видів. Уперше складено найбільш повні таблиці для визначення личинок стрибунів (усіх триб, підтриб і основних родів) світової фауни, а також багатьох родів, підродів і видів підтриби Cicindelina Палеарктики. Уточнено видовий склад даної підтриби та складено найбільш повний каталог, що нараховує 210 видів і 360 підвидів з 22-х родів, з докладними даними всіх морф і аберацій. Описано один новий вид і три нових підвиди жуків-стрибунів, а біля семидесяти назв, що використовували раніше як синоніми, виведено з уживання, як невідповідні правилам Кодексу зоологічної номенклатури.

         Проведено комплексне дослідження доброчинної та культурно-освітньої діяльності окремих представників відомої української родини підприємців-поміщиків Терещенків. Детально проаналізовано їх діяльність в організаціях доброчинного спрямування та як приватних фундаторів і покровителів закладів соціального захисту й охорони здоров'я незаможних співвітчизників, початкової, ремісничо-професійної, середньої та вищої освіти, культурно-освітніх філантропічних товариств тощо. Висвітлено меценатську діяльність і колекціонування творів мистецтва членами родини Терещенків, показано їх вагомий внесок у культурну й духовну спадщину України. З'ясовано суспільні та моральні чиники тогочасної епохи, що спонукали та стимулювали Терещенків до широкої доброчинності та меценатської діяльності.

         Досліджено якісний склад гребінчасто-зябрових молюсків родини Lithaglyphidae України. Наведено відомості про їх поширення та екологію.

         Досліджено дію на ставковиків різноманітних біотичних та абіотичних чинників середовища. Розглянуто вплив найпоширеніших антропічних чинників на кількісний та якісний склад фауни лімнеїд.

         Обгрунтовано та практично реалізовано новий напрямок у рослинництві щодо збільшення виробництва збалансованих за показником протеїну кормів шляхом введення в агрофітоценози Лісостепу України нових сортів кормових інтродуцентів родини Malvaceae. Визначено роль мальв у біологізації землеробства та виявлено біоморфологічні й екологічні особливості, біохімічний склад, закономірності формування надземної біомаси та насіння одно- та багаторічних інтродуцентів родини Malvaceae у процесі онтогенезу. Досліджено вплив мальв на мікрофлору та алелопатичну активність грунту, ріст, розвиток і продуктивність наступних культур сівозміни. Розроблено основні елементи технології вирощування, вивчено реакції сортів на добриво, строки і способи посіву, строки збирання. Розглянуто можливості використання сортів нових культур родини мальвових як конкурентоздатних кормово-сидеральних культур для створення високопродуктивних одновидових і змішаних одно- та багаторічних агрофітоценозів. Висвітлено роль інтродукції як важливого фактора збагачення рослинних ресурсів і збільшення видового різноманіття агрофітоценозів. Розроблено класифікацію інтродуцентів за напрямками вирощування та використання.