Наведено результати комплексного таксономічного та фітогеографічного аналізу родини Chenopodiaceae у світовій флорі, отриманих на основі вивчення матеріалів 48-ми гербаріїв світу та значної кількості літератури. Внесено суттєві таксономічні зміни до системи родини та систем родів Chenopodium, Dysphania, Corispermum (Chenopodiaceae) та Amaranthus (Amaranthaceae). У процесі дослідження валідизовано 57 нових таксонів і номенклатурних комбінацій, провізорно запропоновано ще 43 нові таксони та комбінації. У родині Chenopodiaceae визнано 12 триб, 100 родів і принаймні 1325 видів. Проведено детальний аналіз філогенетично-таксономічної диференціації та запропоновано історико-фітогеографічні реконструкції для родини у цілому, а також для модельних родів Chenopodium, Dysphania, Corispermum, Salsola та Amaranthus. Виділено основні історичні міграційні шляхи представників Chenopodiaceae. Розглянуто закономірності розселення адвентивних та інвазійних видів родини. Обгрунтовано оригінальну концепцію, що пояснює передумови доместикації предків культурних рослин шляхом аналізу їх еколого-ценотичних стратегій. Уточнено критерії відбору видів для охорони та запропоновано взяти під охорону деякі види Chenopodiaceae.

         Проведено комплексне дослідження доброчинної та культурно-освітньої діяльності окремих представників відомої української родини підприємців-поміщиків Терещенків. Детально проаналізовано їх діяльність в організаціях доброчинного спрямування та як приватних фундаторів і покровителів закладів соціального захисту й охорони здоров'я незаможних співвітчизників, початкової, ремісничо-професійної, середньої та вищої освіти, культурно-освітніх філантропічних товариств тощо. Висвітлено меценатську діяльність і колекціонування творів мистецтва членами родини Терещенків, показано їх вагомий внесок у культурну й духовну спадщину України. З'ясовано суспільні та моральні чиники тогочасної епохи, що спонукали та стимулювали Терещенків до широкої доброчинності та меценатської діяльності.

         Обгрунтовано та практично реалізовано новий напрямок у рослинництві щодо збільшення виробництва збалансованих за показником протеїну кормів шляхом введення в агрофітоценози Лісостепу України нових сортів кормових інтродуцентів родини Malvaceae. Визначено роль мальв у біологізації землеробства та виявлено біоморфологічні й екологічні особливості, біохімічний склад, закономірності формування надземної біомаси та насіння одно- та багаторічних інтродуцентів родини Malvaceae у процесі онтогенезу. Досліджено вплив мальв на мікрофлору та алелопатичну активність грунту, ріст, розвиток і продуктивність наступних культур сівозміни. Розроблено основні елементи технології вирощування, вивчено реакції сортів на добриво, строки і способи посіву, строки збирання. Розглянуто можливості використання сортів нових культур родини мальвових як конкурентоздатних кормово-сидеральних культур для створення високопродуктивних одновидових і змішаних одно- та багаторічних агрофітоценозів. Висвітлено роль інтродукції як важливого фактора збагачення рослинних ресурсів і збільшення видового різноманіття агрофітоценозів. Розроблено класифікацію інтродуцентів за напрямками вирощування та використання.

         Вивчено морфологічні та функціональні особливості репродуктивних структур, закономірностей морфогенезу генеративних органів, ембріології видів і гібридів родини Salicaceae та теоретичні та практичні аспекти гібридизації її видів. Розроблено класифікацію пагонів і бруньок, виділено 9 етапів органогенезу чоловічих і 12 жіночих квіток і суцвіть. На підставі результатів аналізу віддаленої гібридизації в родах Populus і Salix з використанням комплексних методів дослідження встановлено, що постійне магнітне поле напруженістю 500 Е та "намагнічена" вода з експозицією 30 с не погіршують, а навпаки, стимулюють метаболічні процеси в репродуктивних структурах. Теоретично та практично обгрунтовано застосування постійного магнітного поля та "намагніченої" води у віддаленій гібридизації видів родини Salicaceae для подолання бар'єрів міжвидової несумісності. Розроблено метод підбору батьківських форм для одержання гетерозисних гібридів і метод раннього прогнозування гетерозису.

         Досліджено видовий склад павуків родини Ghaphosidae в Криму, описано нові та маловідомі види, визначено сезонну динаміку активності статевозрілих особин. Проведено зоогеографічний аналіз павуків в окремих природних зонах півострова. Уточнено розташування кордонів між підобластями Палеарктики, що межують в Криму.

         У роботі на основі матеріалів архівів, історичної літератури аналізується підприємницька, благодійницька діяльність сім'ї цукропромисловців Терещенків в Україні в період з 1861 по 1917 рр. Досліджується генеологія родини, її вклад в розвиток вітчизняної економіки та авіації, вивчається роль Терещенків у розвитку народної освіти, медицини та вітчизняної культури. Зроблено висновок про значення підприємницької та благодійної діяльності Терещенків для розвитку України у досліджуваний період.

         Досліджено фауну, систематику, екологію цестод родини Dilepididae наземних птахів України. Виявлено 62 види дилепідид, з них 29 вперше зареєстровано в Україні. Отримано нові відомості про коло хазяїв дилепідид. Встановлено таксономічну структуру дилепідид наземних птахів України. Оцінено місце дилепідидофауни наземних птахів України у світовій фауні даної групи цестод. З'ясовано характер залежності видового складу дилепідид від особливостей живлення та біологічної приуроченості птахів. На прикладі трьох видів ластівок показано особливості формування локальної та регіональної цестодофауни.

         Встановлено фізіологічні та анатомічні відмінності у рослин з різними ритмами сезонного розвитку, що належать до родини Dryopteridaceae Ching (Dryopteris affinis (Lowe) Fraser-Jenkins, D. carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs, D. crassirhizoma Nakai, D. cristata (L.) A. Gray, D. dilatata (Hoffm.) A. Gray, D. filix-mas (L.) Schott. D. goeringiana (G. Kunze) Koidz., D. goldiana (Hook.) A. Gray, D. oreades Fomin, D. uniformis (Makino) Makino, D. varia (L.) G. Kunze, Polystichum acrostichoides (Mich.) Schott, P. aculeatum (L.) Roth, P. braunii (Spenn.) Fee, P. munitum (Kaulf.) C. Presl, P. setiferum (Forssk.) Moore ex Woynar, P. tripteron (G. Kunze) C. Presl, P. woronowii Fomin), Cyrtomium fortunei J. Smith). Виявлено, що вічнозеленим представникам притаманні риси ксероморфізму, які проявляються як в анатомічній будові - збільшеній товщині листових пластинок, щільності розміщення продихів, менших, на відміну від рослин літньозеленої групи, розмірах епідермальних і продихових клітин, а також підвищених значеннях питомої поверхневої щільності листків, так і у фізіологічних параметрах - вищій водозатримній здатності, високих показниках сублетального водного дефіциту. Вперше встановлено різницю у вмісті та сезонній динаміці пластидних пігментів у папоротей з різним ритмами сезонного розвитку. Вперше доведено, що вірогідна зміна в акропетальному напрямку ксероморфних ознак вай папоротей (D. varia, D. filix-mas, P. tripteron) відповідає закону Заленського, згідно з яким анатомічна будова листків, що знаходяться на різній відстані від кореневої системи, підкоряється правилу ярусності. Встановлено, що папороті родини Dryopteridaceae відзначаються підвищенним вмістом лектинів.

         За умов Лісостепу України одержано нові дані стосовно біоекологічних особливостей інтродукованих видів родини Taxodiaceae. Уперше визначено сезонні ритми розвитку, досліджено морозостійкість рослин, а також особливості пилкування, насіннєношення, фертильність пилку, посівні якості насіння. З насіння місцевої репродуції одержано насіннєві нащадки, з яких відібрано декоративні форми. За мінливістю структурних ознак шишок та насіння уперше визначено збалансований поліморфізм, а за показниками стійкості й життєздатності - рівень адаптації видів. Виділено 6 типів декоративності та 2 фізіонімічні типи.