Розглянуто проблеми управління інтенсифікацією оновлення активної частини основних виробничих фондів (АЧ ОВФ) на машинобудівних підприємствах. Розкрито сутність понять "інтенсифікація оновлення АЧ ОВФ" і "оновлення АЧ ОВФ". Досліджено тенденції оновлення АЧ ОВФ на машинобудівних підприємствах України, зокрема Харківщини. Запропоновано методичний підхід до визначення рівня активізації оновлення АЧ ОВФ, визначено зв'язок між змінами коефіцієнта оновлення й інтегрального показника ефективності використання АЧ ОВФ. На базі багатофакторної мультиплікативної моделі розроблено методичнй підхід до визначення ступеня впливу процесів оновлення на відносні зміни капіталізації підприємства. Розкрито порядок і принципи формування підсистеми стратегічного управління інтенсифікацією оновлення АЧ ОВФ як складової підсистеми управління основним капіталом підприємства.

         Розвинуто теоретичні засади, розроблено методичні положення та практичні рекомендації щодо формування економічного механізму оновлення основних фондів морських торговельних портів (МТП) України. Висвітлено існуючі підходи до формування механізму оновлення даних фондів, узагальнено поняття "економічного механізму оновлення" та визначено його основні структурні елементи. Проаналізовано діяльність МТП України, стан їх основних фондів, доведено необхідність їх оновлення, виявлено тенденції інвестиційних процесів у портах. Для практичної реалізації економічного механізму оновлення основних фондів запропоновано модель, яка дозволяє приймати обгрунтовані рішення під час планування заходів оновлення. Для поетапної реалізації економічного механізму оновлення основних фондів обгрунтовано систему критеріїв прийняття рішень, розроблено інтегральний критерій морального зносу, який враховує специфіку портальних кранів. Для оптимізації використання коштів амортизаційного фонду обгрунтовано критерій вибору ефективного варіанту їх використання на базі розрахунку точки рівновигідності.

         Науково обгрунтовано складові й оригінальну структуру механізму визначення економічної доцільності використання основних виробничих фондів. Зазначений механізм адаптовано до вимог Міжнародних стандартів оцінки та фінансової звітності та діючого українського законодавства. Розроблено алгоритм оптимального управління активами з метою максимізації вартості підприємства, що дозволяє підвищити ефективність його функціонування. Здійснено порівняльний аналіз сучасних підходів до переоцінки та зменшення (відновлення) корисності основних фондів та виявлено підхід, який найбільшою мірою інтегрується з методикою оптимального упраління ними. Обгрунтовано вибір вартості основних фондів та методичних підходів до їх оцінки для визначення економічної доцільності їх подальшого використання.

         Розроблено науково обгрунтовані пропозиції та практичні рекомендації щодо удосконалення механізму фінансового менеджменту основних виробничих фондів підприємств за умов економіки перехідного періоду. Проаналізовано ефективність використання основних виробничих фондів підприємств, фактори, що впливають на ефективність їх фінансового менеджменту. Запропоновано альтернативні шляхи оновлення основних виробничих фондів за умов економіки перехідного періоду, проаналізовано діючі та альтернативні методики нарахування амортизації основних виробничих фондів відповідно до кількості виробленої продукції, а також структурну схему управління з метою підтримки переробної промисловості сільськогосподарських підприємств на основі оптимізації їх обсягу, структури та джерел фінансування з відповідною адаптацією до сучасних економічних умов.

         Розроблено теоретичні засади та методичні рекомендації щодо удосконалення механізму відновлення основних фондів на підприємствах міського електротранспорту. Розкрито зміст поняття "відновлення основних фондів" в аспекті спрямування планових заходів на відшкодування матеріально застарілих основних виробничих фондів на більш високому технічному рівні з досягненням суттєвого соціально-економічного ефекту. За допомогою економіко-математичних моделей досліджено вплив умов підприємства на питомі капіталовкладення. Запропоновано методичні підходи щодо удосконалення планування й ефективності використання капітальних вкладень, в основу яких покладено економіко-математичне моделювання та короткострокове прогнозування капітальних вкладень на відновлення основних фондів. Здійснено оптимізацію планів перевезень пасажирів з цільовою функцією мінімізації капітальних вкладень. Обгрунтовано доцільність використання лізингових операцій як альтернативного способу фінансування капітальних вкладень на відновлення основних фондів.

Вступ. 1
1. Класифікація, структура й оцінка основних виробничих фондів. 1
2. Показники використання основних виробничих фондів. 3
2.1. Показники екстенсивного використання основних фондів. 3
2.2. Показники інтенсивного використання основних фондів. 6
2.3. Показники використання виробничих площ і споруджень. 7
2.4. Узагальнюючі показники. 7
Висновок. 9
Список використаної літератури. 10

         Досліджено теоретичні, методологічні та практичні питання формування та ефективного використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств. Обгрунтовано показники, які відображають рівень ефективності їх використання. Здійснено аналіз впливу основних чинників на рівень ефективності використання основних фондів. Показано, що шлях досягнення необхідних результатів на базі приватизації майна є надмірно спрощеним. Відзначено, що ефективне використання фондів у реформованих сільськогосподарських підприємствах можливе за умови забезпечення оптимального рівня інтенсивності їх використання, прогнозування ринкової кон'юнктури та доведення інформації до всіх підприємств, належного державного регулювання. Проаналізовано динаміку, структуру та пропорції відтворення основних фондів сільськогосподарських підприємств. Досліджено економічну ефективність використання основних виробничих фондів загалом і за окремими їх видами. Обгрунтовано способи її підвищення, грунтуючись на створенні об'єднань підприємств та їх співробітництва з метою надання техніко-технологічних послуг на базі оперативного лізингу. Визначено оптимальну структуру основних фондів сільськогосподарських підприємств з урахуванням ринкової кон'юнктури.

         Удосконалено амортизаційний механізм для регулювання відтворення основних виробничих фондів підприємства (на прикладі металургійних підприємств). Досліджено методологічні засади побудови та функціонування амортизаційного механізму регулювання відтворення основних засобів, сучасні концепції вдосконалення цього механізму. Оцінено стан і виявлено специфічні особливості відтворення основних виробничих фондів на металургійних підприємствах України. Обгрунтовано пропозиції щодо запровадження вдосконаленого амортизаційного механізму ринкового типу. Аргументовано необхідність розробки прогнозного (стратегічного) балансу руху основних виробничих фондів та виділено джерела фінансових ресурсів для забезпечення простого та розширеного відтворення капіталу підприємства.

         Обгрунтовано теоретичні та методичні положення використання лізингу для відтворення основних фондів авіакомпанії. Запропоновано алгоритм відтворення цих фондів авіакомпанії-лізингодавця, який базується на методі "Облік витрат - визначення виручки". Для визначення витрат на утримання повітряного судна (ПС) як майна запропоновано використання поняття "сухої льотної години", що набула поширення у міжнародній авіаційній практиці як ACMI (Aircraft - ПС, Crew - екіпаж, Maintenance - технічне обслуговування, Insurance - страхування). Розроблено модель грошових потоків авіакомпанії-лізингодавця за зазначеним методом, згідно якому середньою нормою прибутку за лізингом є відсоток рентабельності від здійснення лізингової діяльності. На базі запропонованих методичних підходів до відтворення основних фондів авіакомпанії-лізингодавця сформовано загальну стратегію цього оновлення у процесі розширеного відтворення.