Визначено структуру та оптимальний обсяг базових знань і вмінь з образотворчого мистецтва, необхідних для профестійної діяльності майбутніх учителів початкових класів. Встановлено критерії та рівні сформованості базових знань і вмінь з образотворчого мистецтва та визначено педагогічні умови їх ефективного розвитку. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано методику формування базових знань і вмінь з образотворчого мистецтва, яка передбачає поетапне вивчення основних понять, залучення майбутніх педагогів до активної художньої творчості та організації образотворчої діяльності молодших школярів.

         Розглянуто структуру професійної культури вчителя образотворчого мистецтва та педагогічні умови її формування у студентів у процесі вивчення курсу композиції. Розроблено концепцію формування культури вчителя на основі композиційної діяльності. Визначено провідні принципи категорії композиції. Виявлено трикомпонентну структуру професійної культури вчителя образотворчого мистецтва. Наведено критерії та рівні сформованості професійної культури студентів - майбутніх учителів початкових класів із додатковою спеціальністю "Образотворче мистецтво". Змодельовано й апробовано зміст, форми і методи розвитку здатності студентів до композиції. Розкрито залежність формування професійної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва від композиційної підготовки у вищому закладі освіти.

         Висвітлено проблеми формування фахових знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Визначено зміст, форми та методи формування професійних знань студентів залежно від закономірностей придбання професійних знань. Розкрито поняття "художньо-педагогічна освіта", "формування фахових знань","педагогічні технології". Теоретично обгрунтовано науково-методичні та дидактичні умови формування фахових знань у процесі використання сучасних педагогічних технологій. Доведено, що підвищення ефективності формування професійних знань у майбутніх учителів образотворчого мистецтва сприяє впровадженню експериментальної моделі технології формування фахових знань, що враховує сучасні концептуальні ідеї організації вищої освіти.

         Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування духовності молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва. Розкрито сутність і структуру поняття духовності особистості, визначено особливості формування даної якості в учнів молодшої школи. Науково обгрунтовано педагогічні умови, реалізація яких сприяє формуванню духовності молодших школярів у процесі навчання образотворчого мистецтва. Зокрема, обгрунтовано доцільність структурування змісту навчання з образотворчого мистецтва на духовно-смислових засадах і встановлено пріоритетне значення емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів у структурі їх духовності, що обумовлює необхідність її використання як базової у процесі навчання. Здійснено експериментальне дослідження ефективності запропонованих педагогічних умов. Доведено, що їх реалізація сприяє суттєвому зростанню гуманістичної спрямованості образу світу в молодших школярів, посиленню моральності їх вчинків та адекватності самооцінки учнями особистісних якостей.

         Обгрунтовано зміст, організаційно-педагогічні умови, форми та методи формування здатності до професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Охарактеризовано основні компоненти даної якості, встановлено критерії визначення та рівні її сформованості, розроблено методику їх діагностики. Запропоновано нетрадиційні форми та методи розвитку дослідженого феномену, показано їх ефективність. Розроблено й апробовано методику формування здатності до професійного саморозвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва у процесі предметно-методичної підготовки.

         Уточнено та науково обгрунтовано суть і структуру поняття "просторове мислення". З'ясовано роль просторового мислення у профільній діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Виявлено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості просторового мислення у студентів. Розроблено й обгрунтовано модель його формування у майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики. Виявлено педагогічні умови її реалізації.

         Науково обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено поетапну методику формування творчих здібностей майбутніх учителів. Виявлено ефективні методи актуалізації їх художньо-творчої діяльності. "Творчі здібності майбутніх учителів образотворчого мистецтва" визначено як такі особистісні утворення, які спонукають до постійного творчого пошуку, необхідності оволодіння творчими вміннями, результатом чого є створення нових творів образотворчого мистецтва "за законами краси" за критеріями новизни, оригінальності та об'єктивної значущості. Доведено, що складові елементи цього поняття знаходять своє виявлення в уміннях зображення та уміннях вираження майбутніми вчителями образотворчого мистецтва. Обгрунтовано, що їх творчі здібності ефективно формуються у процесі залучення до практичної художньої діяльності. Визначено критерії та показники, установлено рівні сформованості творчих здібностей даних студентів. Запропоновано методику формування у них цих здібностей, а саме: пошуково-адаптаційного, зображувально-виражального й аналітично-узагальнювального етапів.

         Вперше теоретично обгрунтовано та розроблено педагогічні умови формування національної художньої культури майбутнього вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки. Розкрито зміст процесу формування національної художньої культури майбутнього вчителя. Визначено критерії, показники й рівні її сформованості. Виявлено можливості використання декоративної символіки як засобу формування національної художньої культури майбутніх учителів. Розроблено, обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування національної художньої культури майбутніх учителів початкових класів та образотворчого мистецтва засобами декоративної символіки у педагогічних ВНЗ.

         Досліджено проблему формування у молодших школярів конструктивних умінь засобами образотворчого мистецтва та художньої праці. Розглянуто колірно-графічну та предметно-пластичну образотворчу діяльність як важливу внутрішню якість повноцінно сформованої особистості учнів у сензитивний період їх розвитку. Розкрито сутність дитячого художнього проектування, спрямованого на формування даного особистісного утворення як сукупності емоційних, розумових і психомоторних дій, результатом яких є утворення словесних образів, графічних схем, пошукових макетів з різних пластичних матеріалів. Доведено, що процес формування в учнів початкової школи конструктивних умінь найбільш ефективний за таких умов: інтегрованого змісту навчального матеріалу з образотворчого мистецтва та художньої праці, створення динамічного предметно-розвиваючого середовища, використання ігрового методу художнього проектування та суб'єкт-суб'єктної взаємодії вчителя й учнів у процесі навчання.