Розкрито сутність соціалізації військовослужбовців строкової служби в контексті соціально-педагогічного аналізу. Визначено фактори та особливості соціалізації військовослужбовців строкової служби. Досліджено функціонування соціально-педагогічних механізмів соціалізації у військовому середовищі. Показано вплив соціальних інститутів на процес соціалізації військовослужбовців строкової служби. Науково обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови соціалізації військовослужбовців строкової служби. Розроблено практичні рекомендації командирам і вихователям щодо впровадження запропонованих педагогічних умов соціалізації військовослужбовців строкової служби, які можна використовувати також у виховній роботі з військовослужбовцями-контрактниками.

         Обгрунтовано загальні теоретико-методологічні та методичні засади навчання військовослужбовців строкової служби Збройних сил України, визначено його концептуальну основу. З'ясовано сучасний стан військового навчання, висвітлено основні проблеми й тенденції. Виявлено сучасний зміст поняття "військово-дидактичний процес" і на підставі сучасних гуманістичних концепцій навчання досліджено в структурному, динамічному та функціональному аспектах. Для функціонування та розвитку такої моделі передбачено базуватись на гуманістичній парадигмі військового навчання, основною ідеєю якої має бути суб'єктність військовослужбовця у військово-навчальному процесі.

         Досліджено динаміку ціннісних орієнтацій військовослужбовців строкової служби. Визначено концептуальний підхід до вивчення впливу військового середовища на ціннісно-нормативну систему особистості під час проходження строкової військової служби. Розвинуто систему поглядів щодо її структури та динаміки стосовно типової особистості військовослужбовця строкової служби. Висвітлено соціологічну теорію ідентифікації за умов трансформації даної системи під час зміни соціокультурного середовища. Встановлено основні типи реакції на військово-професійну субкультуру та її представників з боку військовослужбовців строкової служби.

         Обгрунтовано концептуальне положення щодо суті, змісту, структури патріотизму особистості воїна та його виховання. Розроблено систему патріотичного виховання військовослужбовців Збройних Сил України на засадах української етнопедагогіки. Здійснено науковий аналіз педагогічних умов використання даної науки у патріотичному вихованні воїнів. Експериментально перевірено методику педагогічної діагностики патріотичної вихованості воїнів. Упроваджено у військово-педагогічний процес технологію патріотичного виховання воїнів засобами української етнопедагогіки. Наведено практичні рекомендації військовим педагогам щодо впровадження технології патріотичного виховання воїнів засобами української етнопедагогіки у військово-педагогічний процес.

         За допомогою клінічних, клініко-психопатологічних, експериментально-психологічних методів дослідження розв'язано задачу діагностики, визначено причини розвитку й особливості невротичних розладів (НР) у військовослужбовців строкової служби Збройних Сил України за сучасних умов, а також розроблено комплексну систему їх терапії та профілактики. Виявлено зростання патології у солдатів з 61,7 % у 1994 р. до 77,2 % у 2000 р. Клінічно визначені форми НР діагностовано в 32 (29,9 %) військовослужбовців, невротичні реакції - у 70 (65,4 %), передневротичні реакції у 5 (4,7 %). Доведено ефективність психотерапевтичного підходу, що базується на комплексному використанні особистісно-орієнтованої психотерапії на базовій основі "Ериксонівського гіпнозу". Визначено умовні критерії: "норми - передхвороби - хвороби". Градація рівнів виразності симптоматики набуває важливого значення. Висвітлено можливість ранньої експрес-діагностики НР, що допомагає на практиці застосовувати профілактичний принцип медицини, а з урахуванням специфіки військової служби запобігти звільненням і надзвичайним подіям у військах.

Військово-патріотичне виховання в українських збройних формуваннях в умовах боротьби за українську державність (березень 1917 - листопад 1920 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 20.02.22 [Електронний ресурс] / О.М. Даценко; Нац. акад. оборони України. — К., 2002. — 18 с. — укp.
Розглянуто стан українського суспільства напередодні Української Революції 1917 р., становлення системи військово-патріотичного виховання в Україні на різних етапах її діяльності. Значну увагу приділено питанням роботи вищих державних і військових структур з відновлення патріотичних та державотворчих почуттів у громадян України, налагодження формування національних військових кадрів та їх ідейно-патріотичного виховання, створення національної системи військової освіти, що сприяє утвердженню суверенітету Української держави. Зроблено висновок, що історичний досвід військового вишколу та національно-патріотичного виховання в період визвольних змагань сприяв продовженню національно-визвольної боротьби українського народу, а також є актуальним за сучасних умов реформування Збройних Сил України.

         Досліджено проблему запобігання та коригування конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби. На підставі науково-теоретичного аналізу зарубіжних і вітчизняних наукових джерел обгрунтовано підхід до розкриття проблеми психологічної корекції конфліктної поведінки особистості. З'ясовано психологічні особливості такої поведінки, конфліктні та конфліктогенні риси характеру, що призводять до ескалації конфліктів. Виявлено заємозв'язок між динамікою змін у характері особистості та динамікою змін конфліктної поведінки. Розроблено "Програму психологічної корекції конфліктної поведінки військовослужбовців строкової служби" та рекомендації щодо оптимізації системи міжособистісних взаємин у військовій частині.

         Досліджено психологічні особливості діяльності військовослужбовців військ Протиповітряної оборони, структуру їх професійної самосвідомості та особливості її сформованості у офіцерів, прапорщиків, воїнів строкової служби. Виявлено чинники та динаміку розвитку професійної самосвідомості кадрових військовослужбовців та воїнів строкової служби. Запропоновано програму формування та психокорекції професійної самосвідомості військовослужбовців, основу якої складає формування психологічної культури та зміна "Я - концепції". Розроблено комплекс психологічних методів вивчення професійної самосвідомості військовослужбовців.

         Проаналізовано питання захворюваності на дифтерію серед військовослужбовців Збройних Сил України загалом, а також за територіями дислокацій, видами та родами військ за період 1987 - 2000 рр. Встановлено особливості проявів епідемії дифтерії, а також вивчено стан антитоксичного протидифтерійного імунітету, зокрема, молодого поповнення військовослужбовців строкової служби військових частин Центрального підпорядкування Збройних Сил України за період з 1993 по 2000 р. Визначено інтенсивність циркуляції збудника дифтерії серед військовослужбовців у зазначений період. Виявлено основні фактори ризику, які обумовили сталість епідемічного неблагополуччя стосовно захворюваності на дифтерію в Збройних Силах України. Проаналізовано та надано оцінку ефективності заходів планової ревакцинації та антибіотикопрофілактики серед молодого поповнення військовослужбовців строкової служби навчальних центрів військових частин центрального підпорядкування. Обгрунтовано систему епідеміологічного нагляду стосовно дифтерії в Збройних Силах України.