Містяться результати досліджень гіпсометричного розподілу покладів вуглеводнів (ВВ) та основні принципи їх пошуків і розвідки в розрізі фанерозойського комплексу порід Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Наведені результати започаткованого нового науково-практичного напрямку досліджень нафтогазоносності ДДЗ. Його основою є аналіз гіпсометричного розподілу, величини запасів і продуктивних площ покладів ВВ з установленими відмітками абсолютних глибин нафтоводяних і газоводяних контактів. Виявлені особливості і типи нафтогазоносних об'єктів, пасток та їх заповнення ВВ. Установлені гіпсометричні загальні і регіональні поверхи нафтогазоносності, особливості розподілу покладів в їх межах, періодичність повторення продуктивних гіпсометричних рівнів, прогнозуються нові інтервали нафтогазоносності, обгрунтовані моделі будови основних типів родовищ, розроблена принципова багатофакторна схема пошуків і розвідки покладів ВВ. Основні результати досліджень впроваджуються при пошуково-розвідувальних роботах і сприяють виявленню нових покладів нафти і газу, отриманню приросту запасів ВВ промислових категорій.

         Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

         Вивчено будову диз'юнктивних порушень, їх екрануючі властивості та роль у формуванні покладів вуглеводнів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Досліджено літолого-колекторські властивості порід району та розподіл покладів вуглеводнів в стратиграфічному розрізі. Уточнено трасування регіональних розривів, їх геологічну будову та історію розвитку. Встановлено причини тектонічного екранування або провідності розломів у різних стратиграфічних комплексах порід. Визначено роль Стебницького насуву у формуванні покладів вуглеводнів. З'ясовано зональність розподілу покладів вуглеводнів, яка контролюється регіональними розривами. Проаналізовано можливі шляхи міграції вуглеводнів.

         Досліджено літологію, будову, петрофізичні властивості нижньокам'яновугільного алювію Дніпровсько-Донецької западини, зокрема, визначено закономірності його нафтогазоносності. Встановлено формаційну належність алювіально-дельтових відкладів та їх міжформаційний характер у турнейсько-нижньовізейському тектоно-седиментаційному комплексі Дніпровсько-Донецького авлакогена. На підставі результатів мінералого-петрографічних досліджень гранулометричних характеристик виконано палеографічні реконструкції, визначено особливості накопичення та складу турнейсько-нижньовізейської алювіальної формації Дніпровсько-Донецької западини. На підставі ідентифікації літогенетичних типів відкладів і даних фаціального аналізу картажу разом з визначенням розподілу ізопахіт комплексу та ізоліній різних показників його піскуватості встановлено особливості фаціальної диференціації алювіально-дельтового комплексу. За каротажними матеріалами і даними вивчення керна закартографовано систему палеорічкових ерозійно-тектонічних долин різного порядку, систему приток, велику наземна дельту з рукавоподібними протоками. Простежено закономірності й перспективи нафтогазоносності відкладів формації. Виділено основні морфогенетичні типи пасток для її відкладів. Побудовано карту перспектив нафтогазоносності турнейсько-нижньовізейських відкладів північно-західної та центральної частин Дніпровсько-Донецької западини та виділено пошукові об'єкти.

         Проаналізовано особливості рельєфу кристалічного фундаменту за запропонованою методикою, структурні особливості девонського та нижньокам'яновугільного комплексів, взаємозв'язок родовищ нафти та газу з рель'єфом фундаменту та текточнічними розломами. На підставі детальних стратиграфічних досліджень даних відкладів надано оцінку перспективності окремих ділянок Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і частин розрізу. Досліджено розподіл величин відкритої пористості та газопроникності на структурах південної, північної та приосьової зон регіону та виділено численні зони розтягання та стиснення у палеозойському розрізі, доведено його шарувато-зональну будову. Обгрунтовано провідну роль карбонатних товщ у генерації вуглеводнів та їх вплив на закономірності розподілу покладів нафти та газу, пульсаційність (неодноразовість) надходження вуглеводнів в осадочний чохол западини. За даними геохімічних досліджень установлено тип і концентрацію органічної речовини у глибокозанурених відкладах, надано оцінку їх перспектив. З'ясовано, що розподіл палеотемператур у розрізі та за площиною був неоднорідним. Уточнено та деталізовано початкові етапи розвитку регіону. Висвітлено питання взаємозв'язку розташування родовищ нафти та газу з рельєфом фундаменту та тектонічними розломами. Оцінено перспективи нафтогазоносності девону та нижнього карбону на підставі детальної стратиграфії та літології цих комплексів. З'ясовано провідну роль карбонатних товщ у генерації вуглеводнів і закономірностях розташування родовищ нафти та газу. Відкрито шарувато-зональну будову осадочного чохла. Установлено пульсаційне (неодноразове) надходження вуглеводнів в осадочний чохол. Визначено типи й особливості розподілу органічної речовини у глибокозанурених відкладах, зафіксовано наявність палеотемпературних аномалій. Запропоновано напрями вирішення певних геологічних проблем та подальшого розвитку пошуково-розвідувального процесу з прирощенням запасів нафти та газу.

         Досліджено особливості геологічної будови приштокових зон та перспективи їх нафтогазоносності у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, із родовищ якої ведеться основний видобуток газу в Україні. Встановлено, що товщини відкладів нижньої кори та байоського ярусу середньої юри збільшуються над соляними штоками, а деякі їх значення співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермі та карбону. Виявлено ідентичність співвідношення числових значень товщини цих відкладів над контуром соляних штоків і за їх межами на тектонічно неактивних ділянках та його збільшення приблизно у півтора раза. Втановлено чітку закономірність збільшення коефіцієнта діаметра свердловини з наближенням до соляних штоків. На підставі статистичного аналізу значень даного коефіцієнта в приштокових зонах виділено підзони з різним відносним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла внаслідок впливу процесу розвитку соляних штоків. З'ясовано, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона приштокових блоків крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), що утворилися в результаті прориву осадових порід соляними штоками. Встановлено порядок використання приштокових зон у пошуково-розвідувальному бурінні. Наведено оцінку прогнозних ресурсів вуглеводнів у перспективних приштокових блоках.

         Досліджено тонку структуру локального аномального магнітного поля та його природу у межах нафтогазових і перспективних структур Центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі результатів вивчення манітної сприйнятливості теригенно-карбонатних товщ нижнього карбону встановлено, що пошарово-латеральна мінливість магнітної сприйнятливості гірських порід на родовищах вуглеводнів і перспективних структурах Півдненної та Північної прибортових зон Центральної частини ДДЗ є неоднорідною та зумовлена зміною літолого-формаційного виповнення, палеотектонічних і палеофаціальних умов утворення відкладів та їх нафтогазоносністю. На підставі інтерпретації одержаних даних та за результатами побудови геомагнітних моделей зроблено висновок, що над даними родовищами та песпективними структурами формуються магнітні неоднорідності епігенетичного походження, відображені у структурі аномального магнітного поля характерними амплітудно-частотними характеристиками. Відзначено, що використання геомагнітних даних для пошуків родовищ нафти та газу, які передбачають високоточну наземну магнітну зйомку та капаметрію, є доцільним до залучення у комплекс геофізичних методів вивчення нафтогазоносності геологічних структур і побудови їх геофізичних моделей.

         З використанням радіоактивного репера уточнено геологічну будову візейських карбонатних відкладів, виявлено нові закономірності їх просторового поширення у межах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Обгрунтовано різновіковість візейських карбонатних відкладів на підставі результатів біостратиграфічних, геофізичних і геохімічних досліджень. Розроблено нову біостратиграфічну седиментаційну модель різнофаціальних відкладів візейського ярусу. Надано рекомендації щодо напряму пошукових робіт у центральній частині ДДЗ щодо нафти та газу у візейському ярусі. Запропоновано першочергові зони, окремі ділянки та площі для проведення детальних геофізичних робіт з метою підготовки об'єктів до пошукового буріння.

         На підставі методології геологічних досліджень розроблено принципи проведення сублокального геологічного прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів. Визначено місце геологічного прогнозу сублокального рівня в системі прогнозів нафтогазоносності. Встановлено відповідність сублокального рівня контролю та прогнозу нафтогазоносності наявним геологічним об'єктам - пасткам вуглеводнів (ВВ) різного типу. На підставі оцінки, деталізації й інтеграції наявних (структурного картування, палеотектонічних методів, зонального та локального прогнозів нафтогазоносності) напрямків геологічних досліджень щодо вивчення пасток ВВ і нових принципів виділення нафтогазоперспективних об'єктів сублокального рівня розроблено комплекс методів їх геологічного вивчення. Зокрема, сформульовано принципи виділення та ранжування багаторівневих геологічних об'єктів на підставі ідентичного вивчення горизонтальної та вертикальної структурних складових їх геологічної будови; прогнозу об'єктів сублокального рівня за допомогою відмітних точок і у межах резервуару; побудови карт візуальних фреймів для формування системних уявлень про геологічну будову багаторівневих нафтогазоперспективних об'єктів. Вперше обгрунтовано принципи та побудовано візуальний фрейм вивченої частини візейських карбонатних відкладів Талалаївського виступу Дніпровсько-Донецької западини, що суттєво розширюють можливості використання елементів ГІС у прогнозних геологічних дослідженнях на нафту та газ. Показано, що нафтогазова геологія є наука, яка спроможна прогнозувати геологічну будову не лише об'єктів локального, а й безпосередньо сублокального рівня.