Досліджено питання соціально-економічного розвитку міст і містечок Галицької землі в другій половині XVI ст. - першій половині XVII ст. Доведено, що утворення Речі Посполитої призвело до посилення соціально-релігійних утисків міського населення на Галичині. Показано переважний вплив аграрно-оборонного чинника на всі сфери міського життя. Встановлено, що більшість Галицьких міст за правовим статусом були приватновласницькими (72,2 %). Підкреслено вирішальний вплив Магдебурзького права на впорядкування структури міського самоврядування магістратських міст. Розкрито суть рутенізації та юридикізації та їх роль у трансформації класичного зразка Німецького муніципального права. Доведено дієвість елементів правових відносин у системі міського самоуправління королівських міст. Показано еволюцію ремісничого виробництва у зв'язку з технічним прогресом, визначальну роль промислів у зародженні ринкових відносин. Запропоновано створення громадської комісії (квадрагінтавірат) для забезпечення активної участі городян у міському управлінні.

На підставі залучення широкого кола вітчизняних і зарубіжних джерел досліджено процес становлення історичної області України Поділля другої половини XIV - першої половини XV ст. Виконано комплексну систематизацію історичних матеріалів (XIII - XVI ст.), значну частину з яких (зокрема, жалувані грамоти польських королів) у науковий обіг введено вперше. З'ясовано сутність терміну "Поділля" в історико-географічному та історико-етнографічному аспектах. Встановлено особливості історичних умов виникнення Поділля як окремої адміністративної, політичної та соціально-економічної одиниці, виділено основні етапи розвитку краю та досліджено процеси його розподілу та перерозподілу між різними державами. Висвітлено діяльність східноєвропейських володарів та їх васалів щодо Поділля. На підставі соціально-економічного аналізу подільського регіону запропоновано оригінальну інтерпретацію соціальної стратифікації населення краю в другій половині XVI - першій половині XV ст. Досліджено адміністративно-територіальний устрій, земельні надання в регіоні, господарство, торгівлю, гроші та грошовий обіг. Вперше виділено важливі топонімічні дані, що дозволяють встановити еволюційний розвиток мережі середньовічних і сучасних населених пунктів. Здійснено критичне осмислення деяких традиційних уявлень щодо розвитку подільських земель, уточнено дати та обставини деяких історичних подій. Розроблено періодизацію політичної історії подільського регіону. Визначено перспективи та шляхи подальшого дослідження середньовічних земель України.

План
1. Соціальне-політичне становище України в другій половині ХVII ст. 3
2. Суспільний устрій України в другій половині ХVII ст. 4
3. Державний лад України доби Гетьманщини 7
Література 11

Досліджено питання походження й функціонування обласних привілеїв Волині та Київщини у другій половині XV - першій третині XVI ст., до видання Першого Литовського Статуту (у вересні 1529 р.), норми яких були визначені принципами судовоадміністративного та соціально-економічного життя кожного регіону. Здійснено порівняльний аналіз привілеїв з грамотами інших земель Великого князівства Литовського, загальноземським привілеєм 1447 р., Руською Правдою, Першим Литовським Статутом і запропоновано реконструкцію архетипних грамот, а також визначено терміни їх одержання. Розроблено постатейний розподіл грамот, систематизовано норми за спорідненими галузями права. Досліджено функціонування судової системи Волині та Київщини у контексті положень уставних грамот. Розглянуто питання реалізації артикулів, які визначали основні принципи податкової системи, повинностей і соціальних відносин.

З'ясовано витоки та генезис, досліджено проблеми теорії та практики домашньої освіти в Україні у першій половині XIX ст. Визначено тенденції розвитку домашнього навчання та виховання від часів Київської Русі до XIX ст. Розкрито погляди світових і вітчизняних філософів, просвітників, педагогів щодо організації домашньої освіти. Конкретизовано мету домашньої освіти у досліджуваний період. Розкрито нормативні засади діяльності домашніх наставників і вчителів в Україні у першій половині XIX ст. Проаналізовано законодавчі документи та педагогчні ідеї, які впливали на характер домашньої освіти даного історичного періоду. Науково обгрунтовано етапи розвитку діяльності гувернерів як професійних учителів в Україні у першій половині XIX ст. Охарактеризовано провідні методи та форми діяльності гувернерів у досліджуваний період. Обгрунтовано шляхи творчого використання позитивного історико-педагогічного досвіду діяльності гувернерів за сучасних умов. До наукового обігу введено значну кількість невідомих і маловідомих архівних документів, окремих фактів, положень, які пов'язані з розвитком домашньої освіти в Україні.

Комплексно досліджено вивчення ідеї державотворення в Україні в першій половині XIX ст. Проведено критичний аналіз численних джерел, узагальнено досвід історіографічних розробок з досліджуваної проблеми. Зроблено спробу періодизації та систематизації історіографії цієї проблеми. Значну увагу приділено літературі, яка раніше не досліджувалася або замовчувалася в радянській історіографії (праці зарубіжних та українських діаспорних дослідників, репресованих радянських істориків). Розглянуто еволюцію ідеї державотворення в Україні у зазначений період, а також простежено загальні тенденції її висвітлення в різних історіографічних школах.

Досліджено історію навчальних закладів "Товариства Ісуса" на українських землях Речі Посполитої у другій половині XVII ст. Проаналізовано вплив зовнішніх умов існування місцевих єзуїтських осередків у 1648 - 1700 рр. на зміни у їх матеріальному стані та структурі освіти, вивчено учнівський склад українських шкіл ордену, виявлено тенденції у змінах рівня інтелектуальної підготовки та професійного досвіду їх викладачів. З'ясовано чинники цих процесів. Досліджено науково-культурний потенціал місцевих осередків єзуїтської освіти у другій половині XVII ст., зокрема, організацію та динаміку діяльності в них бібліотек, бурс музикантів і шкільних театрів, обсяги та структуру творчої спадщини тодішніх викладачів українських шкіл "Товариства Ісуса".

З використанням широкого кола архівних і опублікованих документів, матеріалів періодичної преси розглянуто процес організації та діяльності основних типів середніх навчальних закладів У Харківській губернії у пореформений період - у другій половині XIX - на початку XX ст. Проаналізовано вплив урядових заходів, органів місцевого самоврядування, приватної ініціативи на процес створення мережі середніх начальних закладів і формування їх матеріальної бази, учнівського контингенту, педагогічного складу. Висвітлено динаміку кількісних і якісних характеристик навчальних закладів, їх учительського та учнівського складу, а також навчання та виховання учнів середніх навчальних закладів Харківської губернії.

Розгляунто механізм, причини та наслідки масових депортацій населення у першій половині XX ст. Особливу увагу приділено розгляду даних процесів у роки Першої світової війни. Висвітлено масові депортації 1920-х рр., зокрема, стосовно діячів колишніх політичних партій та організацій, національно свідомої української інтелегенції, священнослужителів і віруючих. Доведено, що найбільш масоового характеру набули депортації у кінці 1920-х - на початку 1930-х рр. у період здійснення суцільної колективізації сільського господарства. Висвітлено трагедію народів Криму, що у масовому порядку депортувалися з території півострова. Проаналізовано основні законодавчі та нормативні акти, які сприяли поверненню народів на свою батьківщину, розглянуто шляхи їх адаптації.