Висвітлено історію військово-промислових комітетів (ВПК) українських губерній Російської губернії в роки Першої світової війни. На підставі вивчення наукової літератури, історичних джерел визначено причини та передумови українських ВПК. Проаналізовано їх програмні документи, охарактеризовано організаційно-правовий статус, компетенцію, структуру, соціальний склад, джерела фінансування, розглянуто основні напрями та форми діяльності. Увагу приділено співробітництву ВПК з місцевими інженерно-технічними силами. Розкрито особливості взаємодії українських комітетів з військово-промисловою групою С. Ванкова. Досліджено становище ВПК у роки революції та громадянської війни. На підставі результатів проведеного дослідження показано важливу роль ВПК українських губерній Російської імперії у мобілізації промисловості для потреб фронту в роки Першої світової війни.

         Висвітлено формування нормативно-правової бази Російської імперії, що регламентувала приватні та публічні права іноземців, її генезу та основні характеристики на період початку та під час Першої світової війни. Окремо розглянуто особливості правового статусу іноземців-військовослужбовців, зокрема, воюючих з Російською імперією держав. Особливу увагу приділено становищу військовополонених. Здійснено порівняльно-правовий аналіз міжнародного та російського законодавства, що регулювало дане питання, вказано на недоліки останнього. Проаналізовано зміни цивільно-правового статусу іноземних підданих у Російській імперії, порушення права власності під час війни.

         Актуальність дослідження охоплює кілька аспектів: 1) наближення 100-літнього ювілею запровадження в Російській імперії народного представництва у вигляді Державної думи та Державної ради (20 лютого - 23 квітня 1906 р.); 2) відсутність досліджень сутності та повноважень Державної ради, у тому числі й права запиту; 3) необхідність перегляду загальних оцінок реформування державного ладу Росії у 1905 - 1907 рр., які давались радянською історіографією; 4) висвітлення досвіду країн, які переходили від автократії до парламентаризму. Мета статті - виявити особливості права запитів державних радників Російської імперії 1906 - 1916 рр. шляхом аналізу оновленого російського державного законодавства та порівняння його з іноземними державними законами. Головне завдання дослідження пов'язане з детальним аналізом Основних державних законів, Запровадження Державної думи, Запровадження Державної ради, Наказу Державної ради та парламентських наказів іноземних держав.

         Актуальність дослідження охоплює кілька аспектів: 1) наближення 100-літнього ювілею запровадження в Російській імперії народного представництва у вигляді Державної думи та Державної ради (20 лютого - 23 квітня 1906 р.); 2) відсутність досліджень сутності та повноважень Державної ради, у тому числі й права запиту; 3) необхідність перегляду загальних оцінок реформування державного ладу Росії у 1905 - 1907 рр., які давались радянською історіографією; 4) висвітлення досвіду країн, які переходили від автократії до парламентаризму. Мета статті - виявити особливості права запитів державних радників Російської імперії 1906 - 1916 рр. шляхом аналізу оновленого російського державного законодавства та порівняння його з іноземними державними законами. Головне завдання дослідження пов'язане з детальним аналізом Основних державних законів, Запровадження Державної думи, Запровадження Державної ради, Наказу Державної ради та парламентських наказів іноземних держав.

         Демократизація державного та громадського життя в Україні висуває вимоги вивчення історичного досвіду цього процесу, перш за все, в умовах переходу від авторитарного управління до парламентаризму, а також гальмуючої ролі пережитків минулого. Це зачіпає і питання про впливи, які визначили сутність права законодавчої ініціативи Державної ради Російської імперії 1906 - 1916 рр. Воно не знайшло висвітлення, за одиночним винятком - статті російського правознавця Б.Е.Нольде (3) ні в дорадянській, ні в радянській історіографії. Мету нашого дослідження складає спроба встановити і охарактеризувати джерело виникнення права законодавчої ініціативи Державної ради Російської імперії 1906 - 1916 рр. шляхом аналізу відповідних законодавчих актів. Головним завданням дослідження є аналіз Основних державних законів 23 квітня 1906 р., Запровадження Державної ради 24 квітня 1906 р., Запроваджень Державної думи 6 серпня 1905 та 20 лютого 1906 рр., а також підготовчих матеріалів щодо цих актів.

         Висвітлено проблему польської присутності на теренах Російської імперії на початок Першої світової війни й основні причини підтримки царської Росії на початку війни переважною частиною польської знаті та впливовою Народно-демократичною партією. Розкрито основні аспекти проавстрійської позиції Польської партії Соціалістичної - "Фракції революційної", відтворено історію розвитку польських парамілітарних формувань на теренах Галичини напередодні Першої світової війни. Висвітлено антивоєнну позицію Соціал-демократичної партії Королівства Польського і Литви та Польської партії Соціалістичної-лівиці напередодні та на початку Першої світової війни.

         Етносоціальні, суспільно-політичні та економічні зміни, яких зазнав південноукраїнський регіон за часів Першої світової війни також належать до малодосліджених тем. Окремого наукового дослідження присвяченого цій проблемі на сьогодні не існує. У даній статті робиться спроба історичного відображення особливостей змін у етнічному складі населення південноукраїнського регіону у 1914–1917 рр. Хронологічні рамки статті охоплюють період з початку Першої світової війни і до початку буржуазно-демократичної революції в Росії.

         Проаналізовано воєнні дії періоду Першої світової війни на території Буковини, їх особливості та становище населення в смузі військових дій. З'ясовано чинники, що постійно або певний час впливали на плани воюючих сторін і зумовлювали характер воєнних дій у краї. Висвітлено факти австрійських та російських репресій. Обговорено питання біженства, а також специфіки російської окупації краю, її періодизацію.

         Уперше у вітчизняній науці здійснено комплексний аналіз політики Росії щодо польського питання у роки Першої світової війни. Висвітлено еволюцію поглядів і рішень офіційних кіл Росії щодо розв'язання польської проблеми за умов боротьби між воюючими сторонами. З використанням опублікованих і неопублікованих архівних матеріалів досліджено аспекти обговорення польського питання законодавчими установами. Введено до наукового обігу широке коло архівних джерел, документального матеріалу, що дозволило більш об'єктивно визначити позицію російської громадськості стосовно польської проблеми. Уперше проаналізовано польське питання у контексті більшовицької революційної стратегії у Центральній і Східній Європі.